Суддя Черкаський В.І.

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю "Охороно - юридична фірма" Бізон.Бізнес-Центр" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, б.34, кв.129) до відповідача –Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982; код за ЄДРПОУ 24516317) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50; код за ЄДРПОУ 20495280) про стягнення 122827 грн. 13 коп. Суддя Черкаський В.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № 23/11 від 01.04.2011 р.;

Гарькавий Ю.В., протокол № 1 від 06.05.2008 р.

Від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 01/656 від 24.01.2011 р.

Від третьої особи: ОСОБА_3, дов. б/н від 14.03.2011 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

21.08.2009 року до суду надійшла позовна заява ТОВ"Охороно-юридична фірма"Бізон. Бізнес-Центр" про стягнення з ВАТ "Вуглецевий композит" боргу в сумі 122827,13 грн. за договором про надання охоронних послуг № 03 від 31.07.2010 року, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 21.08.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 21/251/10 та призначено судове засідання на 12.10.2010 року.

Ухвалою від 12.10.2010 року зупинено провадження у справі № 21/251/10 до розгляду господарським судом Запорізької області справи № 21/284/10 за позовом –РВ ФДМ України по Запорізькій області до відповідача 1 –ВАТ "Вуглецевий композит", до відповідача 2 –ТОВ "Охороно-юридична фірма "Бізон. Бізнес-Центр" про визнання недійсним договору.

18.02.2011 року до суду від позивача надійшла заява (вх. № 09-06/3601 від 18.02.2011) про поновлення провадження по справі № 21/251/10.

У зв’язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, суд ухвалою від 21.02.2011 р. поновив провадження у справі з 15.03.2011 р. та призначив судове засідання на 15.03.2011 р.

15.03.2011 до суду надійшло клопотання РВ Фонду державного майна України по Запорізькій області, в якому просить суд залучити відділення у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Пояснив, що у відповідності до п. 1.1 Статуту ВАТ "Вуглецевий композит" засновано відповідно до наказу РВ ФДМУ від 27.11.08 №399 шляхом перетворення державного підприємства "Завод вуглець - вуглецевих композиційних матеріалів" у відкрите акціонерне товариство. На сьогодні 99,316% акцій Товариства належить державі і знаходиться в управлінні РВ ФДМУ, наглядова рада Товариства складається з працівників РВ ФДМУ. Таким чином, підприємство фактично є державним. Відповідно до пункту 4 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р. № 2558-ХІІ (2558-12) , основними завданнями Фонду є: захист майнових прав України на її території та за кордоном; здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств. У відповідності до Положення про регіональне відділення Фонду державного майна, затвердженого постановою КМУ від 15.06.1994 р. № 412 (412-94-п) : "3. Основними завданнями відділення є: організація та проведення приватизації майна, яке перебуває у державній власності, згідно з державною, республіканською (Республіки Крим) та місцевою програмою приватизації; здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих ним рішень; 4. Відділення відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень: 2) змінює в процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у державній власності; 5) здійснює продаж об'єктів приватизації; 9) здійснює управління та розпоряджається майном підприємств, установ і організацій, що перебуває у державній власності, в процесі приватизації; 27) здійснює інші функції згідно з чинним законодавством." У відповідності до ч. 3. ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" "Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження: здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації; продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств". Таким чином, законодавством визначено, що РВ ФДМУ здійснює повноваження власника відносно державного майна, яке знаходиться у нього в управлінні і відносно якого прийнято рішення про приватизацію. Як було вказано вище, 99,316% акцій Товариства належить державі, знаходиться в управлінні РВ ФДМУ і підлягають приватизації. На ціну об'єкта приватизації значною мірою впливають фінансові показники підприємства, в тому числі і наявність кредиторської та дебіторської заборгованості. На сьогоднішній день відносно ВАТ "Вуглецевий композит " порушено справу про банкрутство, причиною цьому стало і нестягнута дебіторська заборгованість, кошти від якої повинні бути спрямовані на погашення кредиторської заборгованості Товариства. Крім того, Товариство має заборгованості із виплати заробітної плати та обов'язкових платежів до Пенсійного фонду понад 2 млн. грн. У відповідності до доручень Уряду, органи управління (в даному випадку - РВ ФДМУ) несуть відповідальність за погашення вказаної заборгованості. Договір, стягнення заборгованості по якому є предметом спору по справі № 21/251/10 був оскаржений РВ ФДМУ. На сьогоднішній день остаточне рішення по справі № 21/284/10 не винесено, оскільки 18.02.2011 РВ ФДМУ було подано касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2011, яка на сьогоднішній день не розглянута. На підставі викладеного, керуючись ст. 27 ГПК України, просить залучити регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до участі у справі №21/251/10 за позовом ТОВ "Охоронно-юридична фірма "Бізон. Бізнес-центр" до ВАТ "Вуглецевий композит" про стягнення коштів в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Згідно із ч.1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

У зв’язку із тим, що РВ Фонду державного майна України по Запорізькій області здійснюються повноваження по управлінню відповідачем, то рішення по справі № 21/284/10 може вплинути на права РВ Фонду державного майна України по Запорізькій області, стосовно відповідача. За таких обставин, суд у засіданні 15.03.2011 р. на підставі ст. 27 ГПК України залучив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області у справі № 21/251/10 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У засіданні 15.03.2011 р. судом прийнято до розгляду заяву відповідача про зупинення провадження у справі № 21/251/10 до розгляду ВГСУ касаційної скарги у справі № 21/284/10; господарським судом Запорізької області справи № 26/5009/1020/11 про банкрутство відповідача; та позовної заяви регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до відповідачів –1/ Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" (вул. Північне шосе, 31-А, МСП-982, м. Запоріжжя, 69600), 2/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма "Бізон. Бізнес-центр"(вул. Чумаченка, 34/129, м. Запоріжжя, 69104), 3/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійне підприємство ПМК" (пл. Профспілок, 2/27, м. Запоріжжя, 69057), 4/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Південспецбуд" (пров. Вологодський, 30, м. Запоріжжя, 69015) про визнання недійсними векселів.

24.03.2011 р. до суду відповідачем надані докази надсилання Донецьким апеляційним господарським судом справи № 21/284/10 до ВГС України та відзив на позовну заяву. В відзиві відповідач зазначив, що на виконання своїх зобов’язань щодо оплати цих послуг відповідач передав позивачу прості векселі на загальну суму 471384 грн. Таким чином розмір заборгованості за договором № 03 від 31.07.2009 р. складає 30240 грн. Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, зауважив що по-перше, вони нараховані неправильно, оскільки позивачем вказано невірний розмір основного боргу. По-друге, ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.04.2010 р. порушено провадження у справі №21/143/10 про банкрутство ВАТ "Вуглецевий композит", який є відповідачем у даній справі - № 21/251/10. Цією ж ухвалою було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Позивачем нараховані пеня, 3 % річних та інфляційні втрати за неналежне виконання ВАТ "Вуглецевий композит"грошових зобов'язань за договором №03 від 31.07.2009 р. саме за період, коли діяв мораторій. Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Як вбачається з п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про банкрутство"№ 15 від 18.12.2009 р. (v0015700-09) за змістом статті 12 вказаного Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після введення мораторію, але пеня, штраф та інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю. При цьому, слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України ("Відповідальність за порушення грошового зобов'язання") боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, 3% річних та інфляційні нарахування на суму основного боргу є додатковим видом відповідальності за неналежне виконання боржником грошового зобов'язання, а тому вони є санкціями. Що також підтверджується тим, що ст. 625 ЦК України розміщена в Главі 51 ЦК України (435-15) "Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання". У зв'язку з цим, просимо суд повністю відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 2815,68 грн. пені та 491,45 грн. - 3% річних та інфляційних нарахувань (відзив долучено до матеріалів справи).

Позивач в судовому засіданні 24.03.2011 р. надав пояснення, яким повідомив що за фактом наданих послуг між сторонами протягом дії договору були підписані акти виконаних послуг: за період серпень 2009- квітень 2010 р. всього на суму 382104 грн., за період травень –липень 2010 р. на суму 119520 грн. В рахунок погашення заборгованості, що виникла за договором про надання охоронних послуг № 03 від 31.07.2009 р. відповідачем на користь позивача були видані векселі. Крім того, щодо векселю серії АА 1302830 від 18.03.2010 р. на суму 89280 грн., який був прийнятий позивачем за актом приймання передачі від 18.03.2010 р., зауважив що 27.05.2010 р. даний вексель був повернутий відповідачеві за актом приймання –передачі від 27.05.2010 р. Таким чином, шляхом видачі векселів на користь позивача відповідач частково погасив суму боргу за договором про надання охоронних послуг. Станом на 24.03.2011 р. сума заборгованості за договором про надання охоронних послуг, яка виникла в період травень-липень 2010 р. залишилась не сплаченою.

Ухвалою суду 24.03.2011 року, за письмовим клопотанням відповідача, строк розгляду спору було продовжено, на підставі ст. 69 ГПК України, на 15-ть днів - до 08.04.2011 року, розгляд справи відкладено на 08.04.2011 р.

Ухвалою суду від 08.04.2011 р. суд зупинив провадження у справі № 21/251/10 до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.12.2011 р. у справі № 21/284/10 за позовом –Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до відповідача 1–Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит", до відповідача 2-Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма"Бізон Бізнес-Центр" про визнання недійсним договору.

Ухвалою суду від 12.05.2011 р., у зв’язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, суд поновив провадження у справі з 30.05.2011 р. та призначив судове засідання на 30.05.2011 р.

В судовому засіданні 30.05.2011 р. відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі № 21/251/10 до розгляду господарським судом Запорізької області справ № 21/284/10 та № 12/5009/2719/11.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 21/251/10 суд залишив без задоволення, оскільки вважає його безпідставним та недоведеним належними доказами.

В судовому засіданні 30.05.2011 р. представник позивача підтримав заявлені вимоги та просить стягнути з відповідача 119520 грн. боргу за договором про надання охоронних послуг від 31.07.2010 року, 491,45 грн. –3% річних, інфляційних втрат та 2815,68 грн. пені за неналежне виконання умов договору та обґрунтовує їх ст. ст. 180, 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 625 Цивільного кодексу України та умовами договору.

Відповідач проти позову заперечив, вважає його необґрунтованим. Також відповідач в судовому засіданні 30.05.2011 р. надав письмові пояснення на заперечення позивача щодо оплати послуг за договором № 03 від 31.07.2009 р., згідно яких позивач не враховує в якості оплати за даним договором вексель серії АА 1302830 від 18.03.2010 р. на суму 89280 грн. який був прийнятий позивачем за актом прийому-передачі від 18.03.2010 р. При цьому, позивач посилається на те, що даний вексель було повернуто відповідачу за актом прийому-передачі від 27.05.2010 р. З даними доводами відповідач не погоджується, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні"видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Таким чином, з моменту видачі відповідачем векселів в погашення заборгованості за договором № 03 від 31.07.2009 р. грошові зобов'язання на суму 471384 грн. (загальна сума, на яку видано векселі) припинилися, але виникли грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Отже, з моменту видачі відповідачу векселя серії АА 1302830 від 18.03.2010 р. на суму 89280грн. зобов'язання відповідача за договором № 03 від 31 "07.2009 р. припинилися в тому числі й на цю суму, оскільки позивач прийняв даний вексель за актом прийому-передачі від 18.03.2010 р. без будь-яких зауважень. Той факт, що в подальшому позивач на власний розсуд розпорядився належним йому майном - цінним папером, яким є вексель серії АА 1302830 від 18.03.2010 р., шляхом передачі його відповідачу без здійснення оплати за цим векселем, не спростовує факту погашення останнім заборгованості за договором № 03 від 31.07.2009 р. на суму 89280 грн. Дана передача векселя, в силу вищенаведених положень ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", стосувалася правовідносин сторін саме щодо виданих векселів, а не відносин за договором № 03 від 31.07.2009 р. На підставі викладеного, доводи позивача про те, що заборгованість за договором № 03 від 31.07.2009 р. була погашена лише на суму 382104 грн. відповідач вважає неправомірними та просить суд зарахувати в рахунок оплати також і вексель серії АА 1302830 від 18.03.2010 р. на суму 89280 грн. У зв'язку з цим, борг відповідача перед позивачем за договором № 03 від 31.07.2009р. складає лише 30240 грн. У зв'язку з цим, просимо відмовити також в задоволенні вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних, які обраховані неправильно, оскільки позивачем вказано невірний розмір основного боргу (119520 грн.), та нараховані всупереч ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Представник третьої особи в судовому засіданні 30.05.2011 р. також проти позову заперечив, вважає його необґрунтованим.

Розгляд справи закінчено 30.05.2011 року оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

31.07.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охороно - юридична фірма" Бізон.Бізнес-Центр" (позивач по справі, виконавець по договору) та Відкритим акціонерним товариством "Вуглецевий композит" (відповідач по справі, заказник по договору) укладено договір про надання охоронних послуг № 03 (далі договір).

Згідно з п.1.1 доповнення до договору, відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов’язання по продовженню забезпечення цілодобової охорони території, промислового обладнання та матеріальних цінностей ВАТ "Вуглецевий композит" розташованого за адресою: Україна, 69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 31-А (надалі - об’єкт). Охорона об’єкта здійснюється караулом позивача в кількості 5-ти охоронників, екіпірованих в формений одяг та спеціальні засоби позивача.

Пунктом 5.1 договору визначено, що договір вступає в силу з 31 липня 2009 р. та діє до 31 грудня 2009 р.

Доповненням до договору встановлено, строк дії доповнення до договору № 03 від 31.07.2009 р. вступає в силу з 01 січня 2010 р. та діє до 31 липня 2010 р.

За послуги по охороні об’єкта відповідач зобов’язався сплачувати позивачу суму по факту наданих послуг, з розрахунку 12 грн. 00 коп. за 1 людино/ годину відповідно наданого рахунку та акту виконаних робіт на перше число місяця наступного за звітним періодом (п. 3.1. доповнення до договору).

Згідно п. 3.2. доповнення до договору, оплата за надані послуги здійснюється не пізніше 5 (п’яти) банківських днів з началу місяця.

Позивачем, відповідно до умов договору в період з липня 2009 р. року по липень 2010 року були надані відповідачу послуг, що підтверджуються підписаними актами виконаних послуг охорони території ВАТ "Вуглекомпозит":

- за липень 2009 - на суму 504,00 грн. (акт від 31.08.2009 р.);

- за серпень 2009 - на суму 35136,00грн. (акт від 31.08.2009 р.);

- за вересень 2009 - на суму 41184,00грн. (акт від 30.09.2009 р.);

- за жовтень 2009 - на суму 44640,00грн. (акт від 31.10.2009 р.);

- за листопад 2009 - на суму 43200,00грн. (акт від 30.11.2009 р.);

- за грудень 2009 - на суму 44640,00грн. (акт від 31.12.2009 р.);

- за січень 2010 - на суму 44640,00грн. (акт від 31.01.2010 р.);

- за лютий 2010 - на суму 40320,00грн. (акт від 28.02.2010 р.);

- за березень 2010 - на суму 44640,00грн. (акт від 31.03.2010 р.);

- за квітень 2010 - на суму 43200,00грн. (акт від 30.04.2010 р.);

- за травень 2010 - на суму 44640,00грн. (акт від 31.05.2010 р.);

- за червень 2010 - на суму 43200,00грн. (акт від 30.06.2010 р.);

- за липень 2010 - на суму 31680,00грн. (акт від 23.07.2010 р.).

На виконання своїх зобов'язань щодо оплати цих послуг ВАТ "Вуглецевий композит"передав позивачу прості векселі:

- АА № 1302827 на суму 35640,00 грн. від 11.02.2010 р., який за Актом прийому передачі простого векселя від 11.02.2010 р. передано позивачу;

- АА №1302828 на суму 41184,00 грн. від 11.02.2010 р., який за Актом прийому передачі простого векселя від 11.02.2010 р. передано позивачу;

- АА №1302829 на суму 87840,00 грн. від 18.03.2010 р., який за Актом прийому передачі простого векселя від 18.03.2010 р. передано позивачу;

- АА №2030087 на суму 89280,00 грн. від 26.05.2010 р., який за Актом прийому передачі простого векселя від 26.05.2010 р. передано позивачу;

- АА №2030089 на суму 84960,00 грн. від 26.05.2010 р., який за Актом прийому передачі простого векселя від 26.05.2010 р. передано позивачу;

- АА № 2030090 на суму 43200,00 грн. від 26.05.2010 р., який за Актом прийому передачі простого векселя від 26.05.2010 р. передано позивачу.

- АА № 1302830 на суму 89280,00грн. від 18.03.2010, який за Актом прийому передачі простого векселя від 18.03.2010 р. передано позивачу.

Але відповідно до матеріалів справи та с пояснень сторін, вексель АА № 1302830 від 18.03.2010 р. на суму 89280,00 грн. який був переданий за Актом прийому передачі простого векселя від 18.03.2010 р. позивачу, 27.05.2010 р. був повернутий назад відповідачеві за актом приймання-передачі від 27.05.2010 р. (копії містяться в матеріалах справи).

Заперечення відповідача спростовуються щодо видачі позивачу векселя серії АА 1302830 від 18.03.2010 р. на суму 89280грн. зобов'язання відповідача за договором № 03 припинилися в тому числі й на цю суму, оскільки позивач прийняв даний вексель за актом прийому-передачі від 18.03.2010 р. без будь-яких зауважень, оскільки позивач звернувся з листом до відповідача, який був отриманий відповідачем нарочно 25.05.2010 р. з вимогою переглянути строк погашення заборгованості по простому векселю серії АА № 1302830 від 18.03.2010 р., з 18 липня 2010 р. на 18.06.2010 р.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Але, відповідач даний вексель отримав зворотно 27.05.2010 р. за актом прийому передачі простого векселя, який був підписаний обома сторонами та завірений печаткою сторін.

Відповідно до ст. 198 Цивільного кодексу України відмова від виконання зобов’язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов’язання або на його недійсність не допускається.

Відповідач не надав документальних доказів того що заборгованість по даному векселю була здійснена на користь позивача за договором про надання охоронних послуг.

У зв’язку з тим, що відповідач порушив строки оплати за надані послуги, відповідачу була направлена претензія вих. № 06/2010 від 18.08.2010 р., з актом звірки взаємних розрахунків від 18.08.2010 р., в якій була викладена вимога щодо оплати. Претензія відповідачем була залишена без розгляду, акт звірки взаємних розрахунків відповідачем в адресу позивача направлений не був, сума боргу не оплачена.

На момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за послуги охорони території ВАТ "Вуглецевий композит" за період з травня по липень 2010 року складає 119520 грн.

рішенням від 07.12.2010 р. по справі № 21/284/10 предметом спору якого було визнання недійсним договору про надання охоронних послуг № 03 від 31.07.2009 р., що укладений між Відкритим акціонерним товариством "Вуглецевий композит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридичною фірмою "Бізон. Бізнес-Центр" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридичною фірмою "Бізон. Бізнес-Центр" на користь держави суму в 382104 грн., на яку останнім в рахунок оплати за договором отримано векселі Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит", в задоволені позову було відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р. апеляційну скаргу "Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 р. (підписане 13.12.2010р.) по справі № 21/284/10 залишено без задоволення, рішення господарського Запорізької області від 07.12.2010 р. по справі № 21/284/10 без змін. Постановою Вищого господарського суду від 12.04.2011 р. касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р. у справі № 21/284/10 залишено без задоволення. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р. у справі № 21/284/10 залишено без змін.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, на момент розгляду спору по суті, враховуючи, що відповідачем не надано доказів погашення заборгованості, вимога позивача про стягнення з відповідача 119520 грн. основного боргу, заявлена до стягнення обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 491,45 грн. –3 % річних та втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно проведеного перерахунку судом розрахунку позивача щодо втрат від інфляції, встановлено, що за заявлений позивачем період інфляційні витрати не нараховувались, тому в вимозі про інфляційні витрати слід відмовити, як пред’явленій необґрунтовано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 491,45 грн. –3% річних обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2815,68 грн. пені за період з 05.06.2010 р. по 19.08.2010 р.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 3.4 доповненням до договору, у випадку порушення відповідачем строку оплати позивачу відповідної суми (у відповідності з п. 3.1. діючого доповнення до договору № 03 від 31.07.2009 р.), відповідач сплачує неустойку в розмірі 0,5% від суми, підлягаючої сплаті за кожний день прострочки.

Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо.

Господарським судом встановлено, що ухвалою від 29.04.2010 року порушено провадження у справі № 21/143/10 про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Тобто, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з 29.04.2010 року за невиконання чи неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань не нараховуються неустойка (штраф, пеня) тощо.

Згідно із ч.7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за період, протягом якого діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство відповідача, тому в цей період не підлягає нарахуванню пеня за невиконання відповідачем грошового зобов’язання. За таких обставин, слід відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 2815,68 грн.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" (69600, м. Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982; код за ЄДРПОУ 24516317, р/р № 26002976713329 в ЗАТ "ПУМБ" м. Запоріжжя, МФО 313823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охороно - юридична фірма" Бізон.Бізнес-Центр" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, б.34, кв.129, код за ЄДРПОУ 35842960, п/р 26003157215 ЗОД АППБ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805) 119520 (сто дев’ятнадцять тисяч п’ятсот двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 491 (чотириста дев’яносто одна) грн. 45 коп. 3% річних, суму 1200 (одна тисяча двісті) грн. 02 коп. державного мита, 230 (двісті тридцять) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

дата складання повного рішення –06.06.2011 р.