Суть спору : ТОВ "Еквіла" у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним пункт 1 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 9 від 28.02.2011 року, прийнятого за результатами розгляду справи № 02-06/47-2010 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Еквіла" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лорант" законодавства про захист економічної конкуренції, в частині визнання, що у період з 1 січня по 31 липня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Еквіла" займало монопольне становище на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізується у роздріб через АЗС у територіальних межах Путивльського та Буринського районів Сумської області .

ТОВ "Еквіла" також просить суд визнати недійсними пункт 3 та пункт 5 рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 9 від 28.02.2011 року, прийнятого за результатами розгляду справи № 02-06/47-2010 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Еквіла" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лорант" законодавства про захист економічної конкуренції .

Відповідач у с своєму відзиві на позовну заяву позивача просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позову, вважаючи позовні вимоги позивача необґрунтованими. На підтвердження своєї позиції відповідач подав суду разом з відзивом на позовну заяву копії 38 документів з матеріалів справи № 02-06/47-2010 про порушення ТОВ "Еквіла" та ТОВ "Лорант" законодавства про захист економічної конкуренції .

Крім того відповідач подав до суду 19.05.2011 року зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі про стягнення з позивача до загального фонду Державного бюджету України штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Ухвалою від 20.05.2011 року у даній справі господарський суд прийняв до розгляду зустрічний позов відповідача для спільного розгляду з первісним позовом.

Представник позивача Лаврик С.В. 25.05.2011 року подав суду заяву про надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, зняти копії з матеріалів справи, але для ознайомлення з матеріалами та зняття копій не з’явився .

Разом з вищезгаданою заявою представник позивача Лаврик С.В. подав 25.05.2011 року клопотання про витребування у відповідача належним чином посвідченої копії справи № 02-06/47-2010.

26.05.2011 року представник позивача ОСОБА_1 подав суду клопотання про зобов’язання відповідача надіслати чи надати позивачеві копію зустрічного позову, який прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом у даній справі, з копіями доданих до неї документів, яких у позивача немає.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Клопотання представника позивача щодо витребування у відповідача належним чином посвідченої копії справи № 02-06/47-2010 не підлягає задоволенню, оскільки представники позивача мали достатньо часу з дня отримання позивачем рішення від 28.02.2011 року, прийнятого за результатами розгляду справи № 02-06/47-2010, для ознайомлення з матеріалами згаданої справи у відповідача, але не скористалися таким правом.

Наявних у даній справі документів, у тому числі копій документів з матеріалів справи № 02-06/47-2010, достатньо для розгляду справи по суті спору та для вирішення спору .

Клопотання представника позивача про зобов’язання відповідача надіслати чи надати позивачеві копію зустрічного позову та копії доданих до неї документів, яких у позивача немає, також не підлягає задоволенню, оскільки разом з зустрічним позовом відповідач подав суду докази надіслання позивачеві копії зустрічного позову . Копії доданих до зустрічного позову документів у позивача є.

Відхиляючи клопотання представників позивача суд враховує також те, що представники позивача, маючи можливість ознайомитись як з матеріалами справи № 02-06/47-2010 у відповідача, так і з матеріалами даної справи в суді, не скористались такими можливостями. Навіть подавши в канцелярію суду заяву про надання можливості ознайомитися з матеріалами даної справи, представник не з’явився для ознайомлення з ними .

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази та обґрунтування своїх правових позицій сторонами, господарський суд дійшов висновку, що первісний позов позивача у даній справі є безпідставним і не підлягаючим задоволенню.

рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.02.2011 року № 9 визнано, що позивач разом з ТОВ "Лорант", припинивши у період з 17 липня по 31 липня 2010 року роздрібну реалізацію за готівку низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального через АЗС в межах Буринського та Путивльського районів Сумської області вчинило порушення, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС, шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

На підставі зібраних та проаналізованих доказів адміністративна колегія відповідача об’єктивно та правомірно встановила, що роздрібну реалізацію низькооктанових та високооктанових бензинів, а також дизельного пального здійснювали :

у межах Буринського району Сумської області ТОВ "Еквіла" через одну АЗС в м. Буринь та ТОВ "Лорант" через одну АЗС в м. Буринь; у межах Путивльського району Сумської області ТОВ "Еквіла" через одну АЗС в м. Путивль та ТОВ "Лорант" через одну АЗС в м. Путивль.

За вказане порушення на ТОВ "Еквіла та ТОВ "Лорант" було накладені штрафні санкції передбачені статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги намагається спростувати висновки Тервідділення посиланням на те, що останній не займає монопольного становища, а також стверджує, що його дії по відмові роздрібної реалізації нафтопродуктів за готівку були вимушеними внаслідок дій органів Державної податкової інспекції в Сумській області .

Оцінивши наявні у справі докази, господарський суд вважає, що Тервідділення діяло у межах та у порядку встановленому законодавством з дотриманням норм Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605 (z0317-02) (далі - Методика), тому позовні вимоги є необґрунтованими та спростовуються нижчевикладеним.

Відповідно до пункту 9.2 Методики (z0317-02) бар'єрами для вступу потенційних конкурентів на заповідний ринок, зокрема є: адміністративні обмеження; економічні та організаційні обмеження; інші обмеження, що спричиняють істотні витрати, необхідні для вступу на певний ринок товару.

Згідно із пунктом 9.3 Методики (z0317-02) наявність хоча б одного бар'єра вступу на ринок, що не може бути подоланий суб'єктом господарювання протягом 1-2 років унаслідок неможливості компенсації за цей час витрат, необхідних для вступу на ринок, розглядається як ознака того, що суб’єкт господарювання не є потенційним конкурентом.

Сама по собі наявність передбачених законодавством прав суб'єктів господарювання на здійснення певних видів господарської діяльності та отримання, наприклад, у користування власність) земельних ділянок, необхідних для здійснення таких видів діяльності, не спростовує наявності (існування) організаційних, адміністративних та економічних бар'єрів вступу на ринок .

У ході дослідження ринків високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального відповідно до положень Методики (z0317-02) встановлено, що бар'єрами вступу на ринки високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб торгівельною мережею через АЗС, зокрема, є адміністративні обмеження, пов'язані з необхідністю одержання згоди органів місцевого самоврядування на оренду земельної ділянки для розміщення АЗС, а також дозволів на здійснення роздрібного продажу нафтопродуктів від органів екологічної безпеки, охорони праці, пожежного нагляду; економічні обмеження, пов'язані з необхідністю залучення значних коштів для будівництва нових АЗС, реконструкцію існуючих АЗС та поповнення обігових коштів тощо.

Вищезазначені висновки підтверджуються листами приватних підприємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 06.09.2010 № 03-10/5385 (АЗС "Драйв-1" м. Глухів), ТОВ "Омфал" від 06.09.2010 №3 (АЗС "Маршал" м. Тростянець), ТОВ "ВТО Агроеталон" (м. Білопілля).

Зазначене, свідчить про наявність суттєвих бар'єрів для вступу на ринок роздрібної торгівлі високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального та неможливість вступу нових учасників у короткий строк.

Безпідставним є твердження позивача про порушення Тервідділенням пунктів 6.1 та 6.3 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку (z0317-02) щодо неврахування під час визначення територіальних (географічних) меж ринку можливості переміщення попиту на товар до сусідніх районів Сумської області.

Розділом 6 Методики (z0317-02) встановлено особливості визначення територіальних (географічних) меж ринку.

Відповідно до пункту 6.1 Методики (z0317-02) територіальні (географічні) межі ринку певного товару товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи, є неможливим або недоцільним.

Згідно з пунктом 1.3 Методики (z0317-02) споживач - це юридична чи фізична особа, яка здійснює діяльність з придбання та використання товарів, послуг, робіт на відповідному товарному товарних) ринку (ринках).

Тобто, виходячи з вищенаведених пунктів Методики (z0317-02) споживач характеризується як учасник ринку, що при задоволенні своїх потреб (попиту) керується економічною доцільністю придбання того чи іншого товару. При цьому Методика (z0317-02) не виділяє споживачів в залежності від їх постійного чи тимчасового місця проживання (знаходження) в тих чи інших територіальних межах.

Споживачі (населення і суб'єкти господарювання) мають необхідність купувати нафтопродукти у найбільш близькому пункті продажу цього товару, виходячи з економічної доцільності (економія матеріальних та грошових ресурсів - чим далі пункт реалізації палива, тим більше самого палива і, як наслідок, грошей (коштів) йде на його придбання). З огляду на це, територіальні (географічні) межі ринку визначені Тервідділенням як межі Буринського району Сумської області та Путивльського району Сумської області.

Як встановлено в ході розгляду справи № 02-06/47-2010, на території суміжних районів із Буринським та Путивльським районами (Глухівський, Кролевецький, Конотопський, Недригайлівський, Білопільський райони Сумської області) розташовані автозаправні станції як ТОВ "Еквіла", так і інших суб'єктів господарювання, що реалізують у роздріб через АЗС високооктанові, низькооктанові бензини та дизельне пальне, умови реалізації нафтопродуктів на яких суттєво не відрізняються від умов реалізації на АЗС ТОВ "Еквіла". Однак найближчі АЗС, які розташовані в інших, сусідніх, районах Сумської області, знаходяться на відстані 42 - 48 кілометрів від м Буринь (міста Конотоп та Білопілля) та на відставні 43-54 кілометрів від м. Путивль (міста Глухів, Кролевець та Білопілля).

При заправці лише легкового транспортного засобу, здорожчання пального з урахуванням пробігу (у дві сторони) до АЗС інших суб'єктів господарювання, розташованих на території адміністративних районів Сумської області, суміжних із Буринським чи Путивльським районами, може бути приблизно 10 відсотків вартості пального.

Отже, з точки зору споживачів, які проживають у м Буринь та м. Путивль та прилеглих до них населених пунктах, придбання низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального за межами районів економічно недоцільне, враховуючи додаткові витрати на переїзд автотранспорту до автозаправних станцій, розташованих у суміжних районах Сумської області.

Тервідділенням правомірно враховано, що споживачі мають необхідність у заправці транспортного засобу паливом в обсязі необхідному для того, щоб дістатися найближчої АЗС, де відбувається реалізація нафтопродуктів. Враховуючи припинення Товариством реалізації нафтопродуктів у Буринському та Путивльському районах споживачі цих районів були значно обмежені (внаслідок відсутності палива необхідного для заправки автомобілів) у можливості дістатися до АЗС інших суб'єктів господарювання. Таким чином споживачі кожного окремо зазначеного району мають низьку здатність до переміщення свого попиту в інші адміністративно-територіальні райони Сумської області.

Згідно із Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (1442-97-п) (у редакції, що діяла на момент вчинення Позивачем правопорушення), роздрібна торгівля моторними бензинами та дизельним пальним має здійснюватись виключно на автозаправних станціях (АЗС) із застосуванням спеціального обладнання з дотриманням відповідних стандартів, норм та правил передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 34 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами (1442-97-п) заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через пально-, мастило- та сумішороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти в тару покупця (металеві каністри). Вимоги зазначеного пункту обмежують можливості суб’єктів господарювання щодо реалізації нафтопродуктів споживачам інших адміністративно-територіальних районів .

Відповідно до пункту 6.1 Методики (z0317-02) при остаточному визначенні територіальних географічних) меж ринку визначальною є менша здатність до переміщення або попиту, або пропозиції.

Таким чином враховуючи положення пункту 34 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами (1442-97-п) та пункту 6.1 Методики (z0317-02) можливість ТОВ "НК Альфа-Нафта" та інших операторів ринку перемістити пропозицію по високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС є незначною та обмежується місцерозташуванням автозаправної станції, яку неможливо демонтувати та перемістити на території (місцевості) де існує дефіцит товару, а відтак й підвищений попит споживачів на нафтопродукти.

Враховуючи викладене, Тервідділенням дотримано положення Методики (z0317-02) при визначенні територіальних (географічних) меж ринку і доведено, що позивач займав монопольне становище на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Буринського району та Путивльського району Сумської області.

Аналіз структури ринків низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС показав, що роздрібну реалізацію нафтопродуктів у територіальних (географічних) межах Буринського та Путивльського районів Сумської області протягом січня-липня 2010 року здійснювали лише ТОВ "Еквіла" і ТОВ "Лорант".

Окрім цього, ТОВ "Еквіла" і ТОВ "Лорант" здійснюють діяльність на АЗС під одним : брендом (АNР), що створює у споживачів уявлення про відсутність різниці між АЗС ТОВ "Еквіла" АЗС ТОВ "Лорант".

Частка ТОВ "Еквіла" і ТОВ "Лорант" на ринках низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у межах Буринського та Путивльського районів Сумської області протягом 2009 року та січня-липня 2010 року суттєво не змінилась.

Зазначене свідчить, що значна конкуренція між ними відсутня.

З серпня 2010 року ситуація на ринках низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у межах Буринського та Путивльського районів Сумської області набула суттєвих змін.

ТОВ "Еквіла" припинило діяльність на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у межах Буринського та Путивльського районів з серпня 2010 року, що підтверджується додатковими угодами до договорів суборенди АЗС та актами повернення майна з оренди.

ТОВ "Лорант" припинило діяльність на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у межах Буринського та Путивльського районів з серпня 2010 року, що підтверджується додатковими угодами до договорів суборенди АЗС та актами повернення майна з оренди.

Таким чином, у межах Буринського та Путивльського районів Сумської області у період з 1 січня по 31 липня 2010 року роздрібну реалізацію нафтопродуктів здійснювали лише ТОВ "Лорант" і ТОВ "Еквіла".

Отже, Тервідділенням вірно застосовані норми частини п'ятої статті 12 Закону України"про захист економічної конкуренції" та встановлено, що за результатами діяльності у період з 1 січня - по 31 липня 2010 року кожен із двох суб'єктів господарювання: ТОВ "Еквіла" і ТОВ "Лорант", є такими, що займають монопольне становище на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Путивльського та Буринського районів Сумської області.

Необґрунтованими є твердження позивача, що у нього існували об'єктивні обставини неможливості здійснювати реалізацію нафтопродуктів за готівку через АЗС Буринського та Путивльського районів Сумської області

Позивач у позовній заяві зазначає, що у нього були об'єктивні причини для припинення роздрібної реалізації високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального за готівку через АЗС Буринського та Путивльського районів Сумської області, посилаючись на те, що у нього співробітниками податкової міліції вилучені первинні бухгалтерські документи, без яких Товариство не може здійснювати реалізацію нафтопродуктів.

Припинення ТОВ "Еквіла" та ТОВ "Лорант" реалізації високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального через АЗС за готівку призвело до неможливості використання транспортних засобів за призначенням у зв'язку з відсутністю можливості заправити їх пальним за готівку, що призводить до ущемлення інтересів споживачів, оскільки закупівля пального на АЗС сусідніх адміністративних районів потребує додаткових фінансових витрат (віддаленість пункту реалізації пального збільшує витрати пального і, як наслідок, - грошей на його придбання).

Згідно із протоколом обшуку від 14.07.2010 та листа Державної податкової адміністрації в Сумській області від 03.08.2010 № 11573/9/09-003 печатка позивача в ході обшуку не вилучалася.

Відповідно до листа Державної податкової адміністрації в Сумській області від 11.08.2010 № 12085/10/09-003 під час проведення досудового слідства працівники податкової міліції ніяким чином не втручались у здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Еквіла", на АЗС обшуки не проводились, документи не вилучались, резервуари для зберігання пально-мастильних матеріалів не опечатувались.

Тервідділенням встановлено, що позивач, незважаючи на вилучення документів і матеріалів податковою міліцією Державної податкової адміністрації в Сумській області постачав нафтопродукти на АЗС Сумської області після проведеного 14 липня 2010 року обшуку в офісних приміщеннях Товариства, що підтверджується змінними звітами АЗС позивача.

Крім того, позивач, незважаючи на вилучення документів і матеріалів податковою міліцією Державної податкової адміністрації в Сумській області, продовжував здійснювати роздрібну реалізацію пального за готівку у Буринському та Путивльському районах 14, 15 і 16 липня 2010 року, що підтверджується змінними звітами АЗС.

Зазначене свідчить, що Позивач міг і надалі (з 17.07.2010) продовжувати роздрібну реалізацію пального через АЗС у межах Сумської області за готівку.

Реалізацію нафтопродуктів ТОВ "Еквіла" протягом періоду з 17 до 31 липня 2010 року та ТОВ "Лорант" протягом періоду з 17 липня до 13 серпня 2010 року, за поясненням останніх, здійснювали виключно за паливними картами та скретч-картами з метою дотримання договірних зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю ПТФ "Авіас" (надалі - ТОВ ПТФ "Авіас") на підставі договорів поставки від 26 березня 2009 року № П-5209, та від 26 травня 2009 року № П-5109 відповідно, укладених з цим товариством.

Відповідно до положень пунктів 10.2.1, 10.2.8 та 10.2.10 Інструкції "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (z0805-08) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № і Сі 5 15496 (надалі - Інструкція) при прийманні й оприбуткуванні нафтопродуктів від постачальників працівникам АЗС не є необхідними матеріали та документи, на які посилається Позивач, оскільки при кожному прийманні нафтопродуктів постачальником за місцем розміщення АЗС передається паспорт якості, копії сертифіката відповідності та товарно-транспортна накладна.

Навіть, якщо припустити, що залишків нафтопродуктів, як стверджує позивач, вистачало лише на виконання договірних зобов'язань перед ТОВ ПТФ "Авіас" на підставі договору поставки від 26.03.2009 № П-5209, вилучені документи не перешкоджають обліку приймання та продажу нафтопродуктів на АЗС.

Таким чином, вилучення податковою міліцією Державної податкової адміністрації в Сумській області штампів та комп'ютерної техніки, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності, паспортів якості, податкових накладних та договорів поставки під час обшуку, проведеного 14.07.2010 в офісних приміщеннях позивача, не могло бути перешкодою для обліку приймання та продажу нафтопродуктів на АЗС та продовження реалізації за готівку низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального споживачам через АЗС Буринського та Путивльського районів Сумської області.

Зазначене підтверджується тим, що позивач не припиняв реалізації бензинів та дизельного пального споживачам через АЗС у зазначеному районі за паливними картами та скретч-картами при тому, що вилучені документи та матеріали однаково використовуються в процесі приймання нафтопродуктів та їх відпуску як за готівку, так і за безготівковим розрахунком.

Крім того, згідно з інформацією, наданою позивачем листом від 03.02.2010 № 30 щодо обсягу реалізації нафтопродуктів на АЗС Позивача в Буринському та Путивльському районах у липні 2009 року (період аналогічний липню 2010 року), та листом від 22.07.2010 № 210 щодо залишків нафтопродуктів на АЗС Буринському та Путивльському районах станом на 17.07.2010, позивач мав можливість без поповнення запасів реалізовувати на АЗС Буринського та Путивльського районів низькооктанові та високооктанові бензини та дизельне пальне.

Тервідділення звернулось до позивача з вимогою від 05.08.2010 року № 01-26/1910, зокрема пунктом 9 цієї вимоги у позивача запитувалось які саме документи та речі необхідні останньому для реалізації нафтопродуктів за готівку

У відповідь на вищезазначену вимогу ТОВ "Еквіла" листами від 05.08.2010 року № 227, від 12.08.2010 року № 235 та від 20.08.2010 року № 253 надало пояснення, що останньому для відновлення готівкової реалізації необхідні документи первинного бухгалтерського обліку. Обмежившись загальними фразами не зазначаючи конкретну назву документу та без зазначення цільового призначення документів/речей та причинно-наслідковий зв'язок між їх відсутністю та неможливістю реалізації нафтопродуктів за готівку.

Окрім цього за повідомленням Державної податкової адміністрації в Сумській області (лист гід 03.08.2010 року №11573/9/09.003) директор ТОВ "Лорант" звертався до СВ ПМ ДПА в Сумській області із заявою про повернення лише печатки та касових книг, які йому були повернуті 22.07.2010року.

Таким чином, вилучення податковою міліцією Державної податкової адміністрації в Сумській області штампів та комп'ютерної техніки, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності, паспортів якості, податкових накладних та договорів поставки під час обшуку, проведеного 14 липня 2010 року в офісних приміщеннях Товариства, не могло перешкоджати позивачу продовжувати реалізацію за готівку низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального споживачам через АЗС Буринського та Путивльського районів Сумської області.

Отже, припинення позивачем роздрібної реалізації за готівку низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального через АЗС в межах Буринського та Путивльського районів Сумської області у період із 17 до 31 липня 2010 року є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 5 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС, шляхом відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги позивача за первісним позовом позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають матеріалам справи і нормам чинного законодавства, у зв’язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, а тому в задоволенні первісного позову відмовляє, а зустрічний позов задовольняє повністю, оскільки він ґрунтується на правомірному рішенні адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 9 від 28.02.2011 року .

Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на ТОВ "Еквіла"

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12- 14, 48, 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, -

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіла" (код ЄДРПОУ 36333628 ; вул. Козацький вал, 2-б, м. Суми, 40030) до загального фонду Державного бюджету України ( на рахунки відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106 ) штраф у розмірі 17 000,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіла" (код ЄДРПОУ 36333628 ; вул. Козацький вал, 2-б, м. Суми, 40030) до Державного бюджету м. Суми (код 22090200 символ 095) державне мито у розмірі 170грн. 00 коп.

5. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквіла" ( код ЄДРПОУ 36333628 ; вул. Козацький вал, 2-б, м. Суми, 40030) до Державного бюджету м. Суми ( код бюджетної класифікації 22050000) витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.