Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом : Приватного підприємства "Виробнича фірма "Пролісок", м.Дрогобич

до відповідача 1 : Виконкому Дрогобицької міської ради Львівської області, м.Дрогобич

до відповідача 2 : Науково-виробничого акціонерного товариства "Плесо", м.Дрогобич

третя особа 1 : Головне управління Держкомзему у Львівській області, м.Львів

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дрогобицька міська рада, м.Дрогобич

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ПП "Магазин "1000 дрібниць", м.Дрогобич

Про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Дрогобицької міської ради Львівської області № 165 від 23.06.1994р. про видачу НВАТ "Плесо" державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,44 га. та визнання недійсним державного акта про право постійного користування землею серії ЛВ-15, виданого 05.07.1994р.

За участю представників:

Від позивача: Телішевський І.Д. –адвокат, Бережницький Я.Ю. - кер.,

Від відповідача 1 : Петренко О.В. –представник,

Від відповідача 2 : Кузан Р.І. - –представник,

Від третьої особи 1 : не з"явився,

Від третьої особи 2 : Петренко О.В. –представник,

Від третьої особи 3 : Кузан Р.І. –представник.

Суть спору: Приватне підприємство "Виробнича фірма "Пролісок", м. Дрогобич звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Виконкому Дрогобицької міської ради, м.Дрогобич, до Науково-виробничого акціонерного товариства "Плесо", м. Дрогобич, за участю третьої особи Головного управління Держкомзему у Львівській області, м.Львів про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Дрогобицької міської ради Львівської області № 165 від 23.06.1994р. про видачу НВАТ "Плесо" державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,44 га та визнання недійсним державного акта про право постійного користування землею серії ЛВ-15, виданого 05.07.1994р. Позовні вимоги мотивовані тим, що Бережницький Я.Ю., який є засновником позивача, 20 травня 1990 р. на підставі Договору № 247 купівлі-продажу придбав будівлю площею 246 кв. м у м. Дрогобичі по АДРЕСА_1. Позивачу не видано державного акту на право власності на землю для обслуговування будівлі, оскільки має місце спірний акт серії ЛВ-15, виданий 05.07.1994 р. Вказаний акт видано відповідачу 2 на три земельні ділянки, у тому числі й на земельну ділянку, на якій знаходиться майно позивача. Позивач стверджує, що спірний державний акт згідно з висновком експерта № 257 від 26.11.2004 р. є підробленим, технічна документація на зазначені у ньому земельні ділянки не виготовлялася. Крім цього, рішення виконавчого комітету № 165 від 23.06.1994р. про видачу спірного акту прийнято з порушенням вимог ст.ст. 10, 19 ЗК України в редакції 1990 р.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Представником відповідача 1 у судових засіданнях пояснено, що рішення виконкому прийнято відповідно до наданих йому делегованих повноважень. У запереченнях на позовну заяву відповідач 1 посилається на те, що спірне рішення виконавчого комітету не порушує жодних прав позивача, позивачем пропущено строк на оскарження рішення та Державного акту.

Відповідачем 2 подано заяву про застосування позовної давності. Крім цього, відповідач 2 у письмових поясненнях зазначає, що позивач набув право власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1, лише 25.11.2010 р. Згідно з вимогами ст. 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на будівлю переходить право користування земельною ділянкою, на якій вона розміщена, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Попередній землекористувач, Бережницький Я.Ю., права власності чи права користування на земельну ділянку державним актом не оформив, а відтак, це право у нього не виникало. Спірна ухвала прийнята, а спірний державний акт видано у 1994 р.

Судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дрогобицьку міську раду, м.Дрогобич. та ПП "Магазин "1000 дрібниць", м. Дрогобич.

Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.

Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Згідно з ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ст. 393 ЦК УКраїни, на яку як на одну з підстав своїх позовних вимог посилається позивач, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Відповідно до п. 2 Роз"яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 (v5_35800-00) Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, обов"язковою умовою задоволення позову про визнання правового акта недійсними є встановлення судом того факту, що оспорюваний акт тощо відповідача порушили права або охоронювані законом інтереси позивача у справі. Позивач просить визнати незаконними та скасувати рішення виконкому Дрогобицької міської ради Львівської області № 165 від 23.06.1994 р. та Державний акт про право постійного користування землею серії ЛВ-15, виданий 05.07.1994 р. Однак, з позовної заяви та наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що на момент прийняття оспорюваного рішення виконкому та видачі Державного акта на право постійного користування земельними ділянками серії ЛВ-15 відповідачами могло бути порушено право власності чи право користування землею лише тогочасного її власника, а не позивача у справі. Коли приймалося рішення виконкому № 165 та видавався Державний акт на право постійного користування землею ПП "Виробнича фірма "Проліок"не було власником будівлі по АДРЕСА_1 у м. Дрогобичі. Про перехід до позивача права власності чи права користування земельною ділянкою під придбаною будівлею по АДРЕСА_1, може йти мова лише, починаючи з дати оформлення Свідоцтва серії САС № 295209 про право власності на це нерухоме майно, а саме: з 25.11.2010 р. Відтак, з цього моменту могло б бути порушеним вищезгадане право позивача на земельну ділянку, на якій розміщена придбана ним будівля. До 25.11.2010 р. власником будівлі був громадянин Бережницький Я.Ю., який не є позивачем у справі.

Докази того, що після оформлення права власності на нерухоме майно (після 25.11.2010 р.) позивач звертався з заявою до органів місцевого самоврядування чи відповідача 2 про надання йому у власність чи користування земельної ділянки, на якій розміщена придбана ним будівля і йому було відмовлено у такому наданні з підстав наявності спірного рішення та державного акта, у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не подані. Представник відповідача 2 у судових засіданнях повідомив, що відповідач 2 не заперечує проти вилучення у нього та надання позивачу земельної ділянки, на якій розташована будівля, належна позивачу. Однак, позивач з такими вимогами не звертався. рішення органу місцевого самоврядування про надання позивачу у власність чи користування земельної ділянки по АДРЕСА_1, не приймалось. Ухвала Дрогобицької міської ради № 243 від 12 жовтня 1999 р. не може вважатись доказом порушення відповідачами у 1994 році та на день звернення позивача з позовом до суду права Приватного підприємства "Виробнича фірма "Пролісок"на постійне користування землею. Позивач не належить до передбачених ч. 2 ст. 92 ЗК України від 25 жовтня 2001 р. суб"єктів, які набувають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності. Згідно з п. 6 Перехідних положень ЗК України (2768-14) від 25 жовтня 2001 р. громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом (2768-14) не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Докази вчинення позивачем після 1 січня 2002 р. дій, пов"язаних з переоформленням права постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, у матеріалах справи відсутні та ПП "Виробнича фірма "Пролісок"суду не подані. Ухвалою № 440 від 5 вересня 2000 р. позивачу не надано земельної ділянки, нею лише затверджено матеріали технічної документації земельної ділянки.

Крім цього, з Державного акта на право постійного користування землею серії ЛВ 15, оригінал якого оглянутого у судовому засіданні за участю представників осіб, які беруть участь у справі, вбачається, що його видано Дрогобицькою міською радою народних депутатів, а не Виконавчим комітетом ціє ради, про що вчинено відповідний підпис 5 липня 1994 р. головою Дрогобицької міської ради народних депутатів Глубіш М.І. на самому Державному акті. Однак, представник позивача у судовому засіданні заявив, що Приватне підприємство "Виробнича фірма "Пролісок"вважає Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради належним відповідачем у справі і підстав для заміни неналежного відповідача згідно з ст. 24 ГПК України не вбачає.

Що стосується посилань позивача на те, що спірний Державний акт відповідно до висновку експерта від 26 листопада 2004 р. № 257 є підробленим, то як вбачається з постанови судового засідання у справі № 1-П-05, за вказаним фактом прокуратурою м. Дрогобича було порушено кримінальну справу № 155-0129 за ознаками ст. 358 КК України. Вищезгаданою постановою встановлено, що при виконання Державного акту на право постійного користування землею серії ЛВ-15 від 05.07.1994 р. були допущені порушення, тобто підчищення, витирання та дописування, що свідчить про підроблення данного документу. Провадження у кримінальній справі по факту підроблення документа ПП "Плесо"по ст. 398 КК України закрито в зв"язку із закінченням строку давності.

Вимога відповідача 2 про застосування позовної давності необгрунтована, оскільки згідно з п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 4, 33, 34,, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115 ГПК України (1798-12) , суд

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

3. рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України (1798-12) .

Повне рішення складено 30.05.2011 р.