розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки" (м.Прилуки Чернігівської області)

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м.Київ) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Житомир" (м.Житомир)

про визнання недійсними договору застави від 15.04.08р. та договору від 27.05.08р. про внесення змін до договору застави від 15.04.08р.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними укладених з відповідачем договору застави від 15.04.08р. (реєстровий № 2907) та договору від 27.05.08р. про внесення змін до договору застави від 15.04.08р. (реєстровий № 3575), посвідчених приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_3 - з моменту визнання недійсним основного зобов'язання - кредитного договору № 30 від 15.04.08р., тобто з 30.09.10р.

Представник позивача позов підтримала у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, посилаючись на відсутність предмета спору, оскільки вважають, що рішеннями господарського суду Житомирської області від 13.07.10р. у справі № 11/40-Д та від 05.08.10р. у справі № 11/43-Д оспорювані договори вже визнані недійсними.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2008р. між сторонами було укладено кредитний договір № 30, за умовами якого Банк зобов'язувався надати позичальнику 13500000,00 грн. за умови наявності власних вільних кредитних ресурсів, на умовах встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти і комісійні винагороди, встановлені цим договором (а.с.10-17).

Пізніше сторонами були укладені договори про внесення змін до вказаного кредитного договору № 30: № 1 від 31.07.08р., № 2 від 27.11.08р. (а.с.18-21).

Також 15.04.08р. між сторонами було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 31, за умовами якого Банк зобов'язувався надати позичальнику 46500000,00 грн. за умови наявності власних вільних кредитних ресурсів, на умовах встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти і комісійні винагороди, встановлені цим договором (а.с.22-30).

Пізніше сторонами були укладені договори про внесення змін до вказаного кредитного договору № 31: № 1 від 28.04.08р., № 2 від 26.05.08р., № 3 від 25.07.08р., №4 від 31.07.08р., № 5 від 27.11.08р. (а.с.31-37).

На забезпечення виконання зобов'язань по вищевказаним кредитним договорам від 15.04.08р. № 30 та № 31 сторонами також було укладено договір застави від 15.04.08р., який посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 2907 (а.с.38-50).

За умовами даного договору застави заставодавець передав Банку в заставу належне йому обладнання, що встановлене за адресою: м.Прилуки Чернігівської області, вул.Дружби народів 36 згідно з переліком майна, що складається з 695 пунктів.

27 травня 2008 року сторони уклали договір про внесення змін до договору застави від 15.04.08р., який також був посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 3575 (а.с.51).

Зазначеним договором про внесення змін до договору застави сторони внесли зміни у пункт 1.1.2 договору застави від 15.04.08 р. (реєстр. № 2907).

З матеріалів справи також видно, що рішенням господарського суду Житомирської області від 13.07.10р. у справі № 11/40-Д визнані недійсними, крім інших, укладені між сторонами:

- кредитний договір № 30 від 15.04.2008р.;

- договір від 31.07.2008р. про внесення змін № 1 до кредитного договору № 30 від 15.04.2008р.;

- договір від 27.11.2008р. про внесення змін № 2 до кредитного договору № 30 від 15.04.2008р.;

- договір застави від 15.04.08р. реєстровий № 2907 (а.с.52-56).

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.09.10р. рішення господарського суду Житомирської області у справі № 11/40-Д було змінене, зокрема, крім іншого, було визнано недійсним пп.1.1.1 договору застави від 15.04.08р. (реєстр. № 2907). Цією ж постановою апеляційної інстанції було залишено без змін рішення першої інстанції, зокрема, про визнання недійсними кредитного договору № 30 від 15.04.2008р., договору від 31.07.2008р. про внесення змін № 1 до кредитного договору № 30 від 15.04.2008р., договору від 27.11.2008р. про внесення змін № 2 до кредитного договору № 30 від 15.04.2008р. (а.с.57-61).

рішенням господарського суду Житомирської області від 05.08.10р. у справі №11/43-Д визнані недійсними, крім інших, укладені між сторонами:

- кредитний договір № 31 від 15.04.2008р.;

- договір від 28.04.2008р. про внесення змін № 1 до кредитного договору № 31 від 15.04.08р.;

- договір від 26.05.2008р. про внесення змін № 2 до кредитного договору № 31 від 15.04.08р.;

- договір від 25.07.2008р. про внесення змін № 3 до кредитного договору № 31 від 15.04.08р.;

- договір від 31.07.2008р. про внесення змін № 4 до кредитного договору № 31 від 15.04.08р.;

- договір від 27.11.2008р. про внесення змін № 5 до кредитного договору № 31 від 15.04.08р.;

- договір застави від 15.04.2008р., реєстровий № 2907;

- договір від 27.05.2008р. про внесення змін до договору застави від 15.04.2008р., реєстровий № 3575 (а.с.68-72).

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.09.10р. рішення господарського суду Житомирської області у справі № 11/43-Д було змінене, зокрема, крім іншого, було визнано недійсним пп.1.1.2 договору застави від 15.04.08р. (реєстр. № 2907) та недійсним договір від 27.05.2008р. про внесення змін до договору застави від 15.04.2008р. (реєстр. № 3575).

Цією ж постановою апеляційної інстанції було залишено без змін рішення першої інстанції, зокрема, про визнання недійсними кредитного договору № 31 від 15.04.2008р. та вищезазначених п'яти договорів про внесення змін до цього кредитного договору (а.с.73-77).

У касаційному порядку справи № 11/40-Д та № 11/43-Д не переглядались.

Таким чином, з прийняттям апеляційною інстанцією 30.09.10р. зазначених постанов є недійсними укладені між сторонами спору кредитні договори від 15.04.08р. № 30 та № 31, всі договори про внесення змін до цих кредитних договорів, а також підпункти 1.1.1 та 1.1.2 договору застави від 15.04.08р. (реєстр. № 2907) та договір від 27.05.08р. про внесення змін до договору застави від 15.04.08р. (реєстр. № 3575).

Як вище зазначено, позивач, звернувшись з даним позовом, просить визнати недійсними договір застави від 15.04.08р. (реєстровий № 2907) та договір від 27.05.08р. про внесення змін до договору застави від 15.04.08р. (реєстровий № 3575) з моменту визнання недійсними кредитних договорів від 15.04.08р. №30 та №31, тобто з 30.09.10р.

Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що з моменту визнання недійсним основного зобов'язання, тобто кредитних договорів від 15.04.08р. № 30 та № 31, відповідно, є недійсним договір про забезпечення даних зобов'язань, тобто договір застави від 15.04.08р. (реєстровий № 2907) та договір від 27.05.08р. про внесення змін до договору застави від 15.04.08р. (реєстровий № 3575).

Господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, рішення суду у вищезазначених справах № 11/40-Д та № 11/43-Д мають преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі.

Тому не потребують доведенню факти, що з 30.09.10р. є недійсними укладені між сторонами спору кредитні договори від 15.04.08р. № 30 та № 31, всі договори про внесення змін до цих кредитних договорів, а також підпункти 1.1.1 та 1.1.2 договору застави від 15.04.08р. (реєстр. № 2907) та договір від 27.05.08р. про внесення змін до договору застави від 15.04.08р. (реєстр. № 3575).

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Таким чином, преюдиціальні факти, встановлені судом у справах № 11/40-Д та № 11/43-Д та норми ЦК України (435-15) зобов'язують господарський суд при розгляді даної справи визнати недійсними ті правочини щодо яких відсутні інші рішення судів про визнання їх недійсними.

Враховуючи, що набрали законної сили рішення суду у справах № 11/40-Д та № 11/43-Д про визнання недійсними підпунктів 1.1.1 та 1.1.2 договору застави від 15.04.08р. (реєстр. № 2907) та договору від 27.05.08р. про внесення змін до договору застави від 15.04.08р. (реєстр. № 3575), господарський суд визнає недійсним решту положень оспорюваного договору застави від 15.04.08р. (реєстр. № 2907), чим, відповідно, частково задовольняє позовні вимоги позивача.

В частині вимог про визнання недійсними підпунктів 1.1.1 та 1.1.2 договору застави від 15.04.08р. (реєстр. № 2907) та договору від 27.05.08р. про внесення змін до договору застави від 15.04.08р. (реєстр. № 3575) провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

У зв'язку з цим, господарський суд відхиляє як вимоги позивача так і заперечення відповідача, які вважали:

- (Позивач), що оспорювані договори визнані недійсними у справах № 11/40-Д та № 11/43-Д з інших підстав, а тому суд при розгляді даної справи повинен повторно визнати їх недійсними у зв'язку з набранням рішеннями у справах № 11/40-Д та № 11/43-Д законної сили;

- (Відповідач), що оспорювані договори вже визнані недійсними у справах № 11/40-Д та № 11/43-Д, а тому повторне визнання їх недійсними не потрібно, оскільки відсутній предмет спору.

Господарський суд зазначає, що помилка позивача полягає в тому, що оспорювані договори є недійсними з одних і тих же підстав - невідповідність вимогам чинному законодавству.

А помилка відповідача полягає в тому, що оспорюваний договір застави від 15.04.08р. (реєстр. № 2907) у справах № 11/40-Д та № 11/43-Д визнаний недійсним не в цілому, а лише його підпункти 1.1.1 та 1.1.2.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 35, 49, 80, 82- 85 ГПК України, господарський суд,-

1. Позов задовольнити частково.

2. Договір застави від 15.04.08р., укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство)" в особі керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м.Житомир", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м.Київ) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Житомир" (м.Житомир) та Закритим акціонерним товариством "Маслозавод "Прилуки" (м.Прилуки Чернігівської області) визнати недійсним, крім підпунктів 1.1.1 та 1.1.2.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м.Київ) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Житомир", 10014, м.Житомир, бульвар Новий 5, ідентифікаційний код 09311055 на користь Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки", 17500, м.Прилуки Чернігівської області, вул.Дружби народів 36, ідентифікаційний код 30713561 - 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.