за позовною заявою: Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Центрального територіального управління капітального будівництва

до Відповідача: 1 Управління начальника робіт

про: стягнення 15 452,16 грн.

представників Позивача –ОСОБА_1 (за довір. №б/н від 19.01.2011р.);

ОСОБА_2 (за довір. № 10/25 від 19.05.2011р.);

ОСОБА_3 (за довір. № 10/4 від 14.01.2011р.)

представника Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Центрального територіального управління капітального будівництва (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до 1 Управління начальника робіт (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 15 452,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором зворотної фінансової допомоги №6/10-01 від 29 січня 2010р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір зворотної фінансової допомоги № 6/10-01 від 29.01.2010р., платіжне доручення № 188 від 17.03.2010р. на суму 7476,00грн., платіжне доручення № 68 від 09.02.2010р. на суму 7500,00грн., Претензію № 10/942 від 21.10.2010р. та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.05.2011р. представники Позивача надали для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: оригінал Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 11.05.2011р. підписаний та скріплений печатками з боку обох сторін, Довідку Головного управління статистики у м.Києві щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

В судовому засіданні 20.05.2011р. представники Позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх у повному обсязі, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Представник Відповідача у судові засідання не з’являвся, причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками про вручення судової кореспонденції, які містяться на поштових повідомленнях, які залучені до матеріалів справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 (v_289800-97) із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданнях пояснення Позивачів, суд

29 січня 2010 року між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва (Позикодавець) та 1 Управління начальника робіт (Позичальник) було укладено Договір зворотної фінансової допомоги №6/10-01 (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1.Договору Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику зворотню фінансову допомогу (далі в тексті –"допомога"), а останній зобов'язується повернути її у визначений Даним Договором строк.

Згідно п.1.2.Договору встановлено, що у зв'язку з тим, що між Сторонами за Даним Договором налагоджуються тісні взаємовигідні ділові стосунки, допомога Позичальнику надається на безвідсотковій (безплатній) основі.

Відповідно до п.2.1.Договору, сума допомоги становить за даним Договором по фактичним заявкам позичальника в межах 300 000,00 грн. без ПДВ.

Як вбачається з п.3.1.Договору Позикодавець зобов'язаний надати допомогу протягом однієї доби з моменту отримання заявок Позичальника.

Допомога надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок Позичальника або під розписку. (п.3.2.Договору).

Відповідно до п.4.1.Договору строк надання допомоги Позичальнику починається з моменту підписання договору і закінчується 31.12.2010р. Строк, вказаний у п.4.1 Даного Договору, може бути продовжений за згодою Сторін. (п.4.2.Договору).

Розділом 5 Договору сторони погодили Порядок повернення допомоги, зокрема:

- п.5.1. Договору встановлено, що по закінченні строку, вказаного в п.4.1 Даного Договору, Позичальник зобов'язується протягом доби повернути суму допомоги.

- п.5.2. Договору встановлено, що допомога повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця.

- п.5.3. Договору встановлено, що Позикодавець протягом доби після переказу суми допомоги Позичальнику зобов'язаний повідомити останнього про переказ коштів шляхом передачі платіжного доручення по факсу

- п.5.4.Договору встановлено, що Позичальник протягом доби після надходження суми допомоги на свій розрахунковий рахунок зобов'язаний повідомити Позикодавця про це листом по факсу.

Даний Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання, вказаного в п. 5.4. (п.6.1.Договору).

Як вбачається з платіжних доручень № 68 від 09.02.2010р. на суму 7500,00грн. та № 188 від 17.03.2010р. на суму 7476,00грн. Позивач на виконання умов Договору надав Відповідачу фінансову безвідсоткову допомогу на загальну суму 14 976,00 грн.

В порушення умов Договору, Відповідача надані в якості фінансової допомоги грошові кошти не повернув.

Позивач звернувся з претензією № 10/942 від 21.10.2010р. про повернення фінансової допомоги, проте відповіді або грошових коштів не отримав.

Актом звіряння взаємних розрахунків від 11.05.2011р. виведено сальдо на користь Позивача у розмірі 14 976,00грн.

В зв’язку неналежним виконанням зобов’язань за договором Відповідачем, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Суд приходить до висновку, що між сторонами виникли відносини позики, які виникли на підставі договору, укладеного у формі, передбаченій ст. 1047 ЦК України.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В порушення умов Договору а саме, п.5.1, Відповідач надані в якості фінансової допомоги грошові кошти у розмірі 14 976,00 грн. не повернув.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 14 976,00 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й визнається Відповідачем, що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 11.05.2011р., позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення суми боргу у розмірі 14 976,00грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив:

- що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення до 12.02.2011р., не перевищує відповідний розміру, що може бути нарахований за цей період, а отже – підлягає стягненню у сумі 52,93 грн.

- що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 149,76грн. не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за період з моменту прострочення і до 12.02.2011р., а отже підлягає стягненню з Відповідача у повному обсягу у розмірі 149,76 грн.;

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі –сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно вимог ст. ст. 546, 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) нараховуються в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання, якщо це передбачено договором . З урахуванням зазначеного, штрафні санкції (неустойка, пеня, штраф) можуть стягуватися тільки у випадку встановлення їх розміру в договорі чи в законі.

У даному випадку договором не передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення повернення суми фінансової допомоги, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі –273,47 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

1. Позовні вимоги Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Центрального територіального управління капітального будівництва, м. Київ задовольнити частково.

2. С тягнути з 1 Управління начальника робіт, м. Київ на користь Центрального територіального управління капітального будівництва, м. Київ суму основної з аборгованості у розмірі 14976,00 грн., 3% річних - 52,93грн. та інфляційні нарахування у розмірі –149,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог –відмовити.

4. Стягнути з 1 Управління начальника робіт, м. Київ в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в розмірі 151,79 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,82 грн.