ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 року
м. Київ
( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області (rs10757947) )
Колегія суддів Верховного Суду України у складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Балюка М.І.,
Романюка Я.М.,
Охрімчук Л.І.,
Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_6 на постанову державного виконавця за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду від 31 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 серпня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції. Заявник зазначав, що на виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду про стягнення на його користь з відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" 6 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої випадком виробничого травматизму, 19 березня 2010 року відділом державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження. Однак 29 березня 2010 року постановою державного виконавця зазначеного відділу державної виконавчої служби виконавче провадження зупинено на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на той час, з тих підстав, що відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" в листопаді 2005 року внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що підтверджує його участь у процесі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) . Вважаючи такі дії державного виконавця незаконними, заявник просив скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження та зобов’язати відділ державної виконавчої служби вчинити дії щодо виконання рішення суду.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду від 31 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 серпня 2010 року, у задоволенні скарги відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення й постановити нову ухвалу про задоволення скарги.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні скарги суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що дії державного виконавця відповідають вимогам п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, як установлено судом, боржника - відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля", внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процесі погашення заборгованості згідно з Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .
Однак з таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процесі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .
Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" цей закон регулює відносини між учасниками розрахунків, якими є підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (2711-15) .
Під заборгованістю, погашення якої проводиться за нормами цього Закону (2711-15) , згідно з п. 1.4. ст. 1 Закону мається на увазі заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Отже, даний Закон (2711-15) не регулює відносини зі сплати підприємствами паливно-енергетичного комплексу на користь фізичних осіб сум на відшкодування завданої їм моральної шкоди у зв’язку з трудовим каліцтвом.
Таким чином, судом скаргу було вирішено всупереч нормам процесуального права, що відповідно до п. 3 ст. 342 ЦПК України є підставою для скасування постановленої ним ухвали і постановлення нової ухвали про задоволення скарги.
Керуючись п. 3 ч. 2 ст. 336, п. 3 ст. 342, п. 6 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду від 31 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 5 серпня 2010 року скасувати.
Скаргу ОСОБА_6 на постанову державного виконавця задовольнити.
Визнати неправомірною постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції від 29 березня 2010 року про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/4174 від 1 березня 2010 року про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_6 6 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок ушкодження здоров’я при виконанні трудових обов’язків.
Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції вчинити дії по виконанню виконавчого листа № 2\4174 від 11 березня 2010 року щодо стягнення з відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_6 6 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
А.Г. Ярема
М.І. Балюк
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін