Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А. розглянув справу

за позовом Прокурора м. Тернополя в інтересах держави бул. Шевченка, 7, м.Тернопіль,46000 в особі Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль,46000

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 46000

За участю представників від:

прокуратури : Ковалик Ю.В. (посвідчення №65);

позивача: ОСОБА_3 - головний юрисконсульт (довіреність № 1244/01 від 16.03.2011р.);

відповідача: не з'явився.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0277 га по АДРЕСА_2 згідно доданої схеми.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проведеною прокуратурою м.Тернополя спільно з фахівцями Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області перевіркою виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_2 фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 загальною площею 0,0277 га., на підставі чого складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15 лютого 2011 року; дана земельна ділянка є державною власністю і відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) перебуває у віданні Тернопільської міської ради; згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, або за результатами аукціону;відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав; відповідно до вимогам ст. 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними, а відмова відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку обмежує законного власника в праві розпоряджатися нею та використовувати за своїм призначенням.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до ст. 64 ГПК України за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1, (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.03.2011р. №1031/02-2). Разом з тим, відповідно до п.3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.97р. (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві, а від так судом виконано право учасника на судовий захист. Водночас, слід зазначити, що поштове відправлення (ухвала про порушення провадження у справі від 30.03.2011р. повернута поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання").

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2008р. Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у місті Тернополі було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, про що складено відповідний акт, відповідно до якого встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_1 самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0170га за адресою АДРЕСА_2, використовується останнім під літню площадку, вистелена бруківкою і навколо земельної ділянки встановлені столики та огорожа. Документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, не надано.

Під час повторної перевірки 19.04.2010р. було встановлено, що ПП ОСОБА_1 продовжує самовільно займати земельну ділянку площею 0,0277га по АДРЕСА_2 із земель житлової і громадської забудови тернопільської міської ради без документів, що посвідчують право користування нею, про що складено відповідний акт, у зв’язку з чим відповідачу винесено припис від 28.05.2010р. та протокол про адміністративне правопорушення від 28.05.2010р. та притягнуто відповідача до адміністративної відповідальності

Прокуратурою м. Тернополя проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства в діяльності відповідача, якою встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, без набуття права користування земельною ділянкою самовільно без правовстановлюючих документів, без укладеного договору оренди, незаконно зайняв земельну ділянку загальною площею 0,0277 га по АДРЕСА_2 із земель житлової та громадської забудови для ведення комерційної діяльності. Земельна ділянка знаходиться в державній власності та розташована на території Тернопільської міської ради, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.02.2011р., проведеної Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у місті Тернополі. Даний акт направлено відповідачу, про що свідчить копія фіскального чеку пошти №0909 від 16.02.2011р.

До вищезазначених актів додано план-схему земельної ділянки.

Факт самовільного зайняття відповідачем вказаної земельної ділянки без право установчих документів підтверджується також листом виконавчого комітету тернопільської міської ради від 16.02.2011р. №744/05, листами управління держкомзему у місті Тернополі від 07.02.2011р. №339/09/02, від 28.01.2011р. №260/09/02, від 15.02.2011р. №40-27/582.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (2768-14) .

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки –є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі про наявність право установчих документів, які посвідчують правомірність та законність користування ним спірною земельною ділянкою, суду не надав.

Таким чином, відповідач самовільно зайняв земельну ділянку земельну ділянку загальною площею 0,0277 га по АДРЕСА_2.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

За таких обставин, позов про звільнення земельної ділянки самовільно зайнятої відповідачем загальною площею 0,0277 га по АДРЕСА_2 згідно доданої схеми підлягає задоволенню.

Судові витрати, в порядку ст. 49 ГПК України покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 29 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України (1798-12) , господарський суд, -

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати фізичну особу –підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0277 га по АДРЕСА_2 згідно доданої схеми.

3. Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1:

- в дохід Державного бюджету України (р/р 31111095700002, банк одержувача ГУДКУ у Тернопільській області, одержувач платежу УДК у м. Тернополі, МФО банку 838012, код ЄДРПОУ 23588119) –85грн.00коп. державного мита;

- 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 20 травня 2011 року через місцевий господарський суд.