про визнання кредитором, зобов’язання ліквідаційної комісії внести позивача до реєстру вимог кредиторів та зобов’язання відповідача повернути до державного резерву пшеницю третього класу в кількості 6,8 т, пшеницю п’ятого класу в кількості 6,57 т, відходи пшениці третього класу в кількості 109,793 т, відходи пшениці четвертого класу в кількості 101,776 т та відходи жита групи А в кількості 4 т,

за участі представників:

позивача –не з’явився,

відповідача –не з’явився,

Ухвалою суду від 6 квітня поточного року відкрите провадження у даній справі та її розгляд призначений на 21 квітня із зобов’язанням сторін з’явитися в судове засідання. Але не зважаючи на вимоги суду сторони своїх представників в засідання не направили, у зв’язку з чим розгляд справи ухвалою від 21 квітня був відкладений до 17 травня. В призначений до розгляду справи час представники сторін вдруге не з’явились, проте відповідачем надіслане клопотання про розгляд справи без участі його представника, у зв’язку з чим розгляд справи проведено без участі представників сторін.

Безпосередньо зазначені позовні вимоги ґрунтуються на факті відмови ліквідаційної комісії відповідача, який знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, від визнання кредиторських вимог позивача про повернення до державного резерву пшениці третього класу в кількості 6,8 т, пшениці п’ятого класу в кількості 6,57 т, відходів пшениці третього класу в кількості 109,793 т, відходів пшениці четвертого класу в кількості 101,776 т та відходів жита групи А в кількості 4 т. На думку позивача, така відмова не відповідає договірним відносинам згідно до договорів № 250 від 05.08.1999 р. та № юр-2зб/318-2005 від 29.08.2005 р., приписам статей 936, 942, 949 Цивільного кодексу України та Закону України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) , оскільки відповідач, як зберігач майна, зобов’язаний забезпечити зберігання переданого на схов майна.

Відповідачем наданий відзив на позов, згідно до якого позовні вимоги ним не визнаються з посиланням на відсутність спірного майна, а також видачі відходів зерна в якості заробітної плати працівникам підприємства. Відповідач вказує, що ним вживалися заходи по списанню зернових, але позивач відмовив у цьому.

Крім викладеного судом встановлено, що 5 серпня 1999 року між Державним комітетом України по матеріальних резервах, на даний час Державний комітет України з державного матеріального резерву, та Дочірнім підприємством ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП"укладено договір № 250 про відповідальне зберігання, предметом якого є відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву. Зокрема, за пунктом 2.2. договору відповідач, виступаючи в якості зберігача, зобов’язався прийняти цінності на відповідальне зберігання, створити необхідні умови та забезпечити належне їх зберігання, самостійно проводити освіження та заміну, надолужувати нестачі та втрати майна однойменними цінностями такої ж якості негайно після виявлення нестач і втрат. В пункті 9.1. договору сторонами погоджено, що договір діє до видання Комітетом розпоряджень-нарядів на відпуск матеріальних цінностей державного резерву.

Аналогічний договір укладено між сторонами 29 серпня 2005 року № Юр-2зб/318-2005 з терміном його дії протягом усього часу зберігання матеріальних цінностей (пункт 7.3. договору).

На виконання умов вказаних договорів на відповідальне зберігання відповідачу за відповідними приймальними актами передано пшеницю 3-го, 4-го та 5-го класу, а також жито групи А.

В подальшому 21 жовтня 2008 року контрольно-ревізійним відділом Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України проведена планова перевірка наявності, якісного стану, обліку та звітності, умов зберігання матеріальних цінностей державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні відповідача, за результатами якої встановлено, що на підприємстві відсутні частина матеріальних цінностей, переданих на зберігання, а саме: пшениця третього класу в кількості 6,8 т; пшениця п’ятого класу в кількості 6,57 т; відходи пшениці третього класу в кількості 109,793 т; відходи пшениці четвертого класу в кількості 101,776 т та відходи жита групи А в кількості 4 т.

Загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву врегульовані Законом України "Про державний матеріальний резерв" (51/97-ВР) . Так, за пунктом 1 статті 12 Закону державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України. Згідно до пункту 10 статті 14 Закону у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Водночас, суд зазначає, що за своєю юридичною природою укладені між сторонами договори є договорами зберігання, у зв’язку з чим за статтею 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, і повернути її у схоронності. Приписами статті 949 того ж Кодексу встановлено, що зберігач зобов’язаний повернути поклажедавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей того самого роду та якості.

З викладених правових позицій, а також пункту 2.4. договору від 29 серпня 2005 року № Юр-2зб/318-2005, за яким зберігач зобов’язаний відшкодувати втрату, нестачу матеріальних цінностей з використанням продукції відповідного асортименту і належної якості у п’яти денний строк після виявлення втрати або нестачі, вбачається, що відповідач зобов’язаний повернути матеріальні цінності до державного матеріального резерву у випадку їх відсутності.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення матеріальних цінностей до матеріального резерву, проте ліквідаційною комісією Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП", листом № 01-03/78 від 23 січня 2011 року (який направлений відповідачу лише 03.03.2011 р.) відмовлено у включенні позивача до реєстру вимог кредиторів.

З цього приводу суд зазначає, що згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП"знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини 2 статті 112 ЦК України, за якими у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора він має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Позивач отримав відмову ліквідаційної комісії 5 березня поточного року, що слідує з поштової відмітки на листі, та своєчасно в місячний строк звернувся до суду з даним позовом, що відповідає приписам частини 4 статті 112 ЦК України.

Враховуючи викладені обставини, факт невизнання ліквідаційною комісією кредиторських вимог позивача, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються. Оскільки вони не відповідають викладеним вище обставинам та правовим приписам.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82- 85 ГПК України,

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати Державний комітет України з державного матеріального резерву кредитором Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП".

3. Зобов’язати ліквідаційну комісію Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП"(адреса: Херсонська область, Великоолександрівський район, смт. Біла Криниця, вул. Каховська, 5; код 00952373; розрахунковий рахунок не відомий) внести Державний комітет України з державного матеріального резерву (адреса: м. Київ, вул. Пушкіна, 26; код 00034016; розрахунковий рахунок не відомий) до реєстру вимог кредиторів щодо зобов’язання повернути до державного резерву пшеницю третього класу в кількості 6,8 т, пшеницю п’ятого класу в кількості 6,57 т, відходи пшениці третього класу в кількості 109,793 т, відходи пшениці четвертого класу в кількості 101,776 т та відходи жита групи А в кількості 4 т.

4. Зобов’язати Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП"(адреса: Херсонська область, Великоолександрівський район, смт. Біла Криниця, вул. Каховська, 5; код 00952373; розрахунковий рахунок не відомий) повернути на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву (адреса: м. Київ, вул. Пушкіна, 26; код 00034016; розрахунковий рахунок не відомий) до державного резерву пшеницю третього класу в кількості 6,8 т, пшеницю п’ятого класу в кількості 6,57 т, відходи пшениці третього класу в кількості 109,793 т, відходи пшениці четвертого класу в кількості 101,776 т та відходи жита групи А в кількості 4 т.

5. Стягнути з Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП"(адреса: Херсонська область, Великоолександрівський район, смт. Біла Криниця, вул. Каховська, 5; код 00952373; розрахунковий рахунок не відомий) 170 грн державного мита.

6. Стягнути з Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України""Білокриницький КХП"(адреса: Херсонська область, Великоолександрівський район, смт. Біла Криниця, вул. Каховська, 5; код 00952373; розрахунковий рахунок не відомий) 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.