22 лютого 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява від корпорації "Укртрансбуд"(далі –позивач) до державного спеціалізованого підприємства Центру переробки та захоронення техногенних відходів "Техноцентр"(далі –відповідач 1) та Української державної будівельної корпорації "Укрбуд"(далі –відповідач 2) про стягнення боргу в сумі 7 085 676,90 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачами умов контракту №05/02-08 від 05.02.2008 року (далі –контракт), згідно з якими відповідач 2 доручив, а позивач прийняв до виконання будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи на об’єктах першої черги "Комплексу виробництв по дезактивації, транспортуванню, переробці і похованню радіоактивних відходів з територій, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС".

Згідно з п. 5.2 контракту, позивач до 5-ого числа місяця, що слідує за звітним, на підставі підписаних відповідачем 1 актів приймання виконаних робіт (форма 2в), готує з урахуванням робіт, виконаних субпідрядниками, довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма №КБ-3), підписує сам та у відповідача 1 і передає цю довідку відповідачу 2. Відповідач 2 підписує одержану довідку (форма №КБ-3), яка є підставою для здійснення розрахунків між відповідачем 1 та позивачем.

П. 7.2.1 контракту передбачено, що відповідач 2 зобов’язується організувати вирішення питань із відповідачем 1, зокрема з приводу фінансування будівництва об’єктів у відповідності з календарним планом, графіками виконання робіт.

Відповідач 2 ухилився від виконання своїх обов’язків, передбачених контрактом, та не передав відповідачу 1 довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма №КБ-3), яка є підставою для розрахунку за виконані роботи з позивачем, а відповідач 1 не оплатив роботи, виконані позивачем.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідачів солідарно 6 178 735,90 грн. боргу, три проценти річних у розмірі 208 743,92 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 698 197,09 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2011 року, справу призначено до розгляду на 22.03.2011 року.

22 березня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву. Позов визнав повністю, проте зазначив, що у відповідача 1 відсутня можливість оплатити виконані позивачем роботи, у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні подав заперечення на позовну заяву. Крім цього, заявив клопотання про витребування доказів у справі у позивача та відповідача 1, яке було задоволено судом частково.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 17.05.2011 року. Представника позивача зобов’язано подати докази направлення довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) відповідачам.

29 березня 2011 року представник відповідача 2 направив на адресу суду клопотання про зупинення провадження у справі, у зв’язку з тим, що відповідач 1 знаходиться в стадії реорганізації.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Таким чином, зупинити провадження у справі у випадку заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації не являється обов’язком суду, а вирішується ним, виходячи з конкретних обставин справи у кожному окремому випадку.

До клопотання представник відповідача 2 долучив копію наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Про реформування державних підприємств зони відчуження"№1086 від 09.12.2010 року (далі –наказ), згідно з п. п. 1.2, 1.3 якого, створюються Державне спеціалізоване підприємство з управління капітальним будівництвом в зоні відчуження (далі –ДСП "УКБЗВ") та Державне спеціалізоване підприємство "Централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами".

Діяльність відповідача 1 припиняється шляхом реорганізації, а саме поділу відповідача 1 та приєднання служб (підрозділів) з управління капітальним будівництвом відповідача 1 до ДСП "УКБЗВ"(п. 2 наказу).

У зв’язку з цим, представник відповідача 1 заявив клопотання про заміну неналежного відповідача, просив суд визнати позов таким, що звернений до неналежного відповідача та визнати відповідачем 1 ДСП "УКБЗВ".

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Представник відповідача 1 документів, що підтверджують створення юридичної особи-правонаступника, тобто ДСП "УКБЗВ", а також документів, що підтверджують, що саме ДСП "УКБЗВ"є правонаступником відповідача 1, суду не надав. Тому, у задоволенні клопотання відповідача 1 про заміну неналежного відповідача, а також клопотання про зупинення провадження у справі судом було відмовлено.

17 травня 2011 року представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідачів солідарно 6 155 916,70 грн. боргу, три проценти річних у розмірі 207 973,48 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 652 527,16 грн.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд в його задоволенні відмовити.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з’явився, направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з участю його представника в іншому судовому засіданні, яке задоволенню судом не підлягало.

Крім цього, заявив клопотання про витребування доказів від позивача та відповідача 1, у задоволенні якого судом відмовлено, оскільки дане клопотання вже було розглянуто судом та частково задоволено.

Також, представник відповідача 2 заявив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Представник позивача у судовому засіданні проти зазначеного клопотання заперечував, вважав його заявлення зловживанням процесуальними правами представником відповідача 2.

У задоволенні зазначеного клопотання судом було відмовлено, з огляду на можливість прийняття рішення за наявними в справі документами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

05 лютого 2008 року між державним спеціалізованим підприємством Центром переробки та захоронення техногенних відходів "Техноцентр"(далі –відповідач 1), Українською державною будівельною корпорацією "Укрбуд"(далі –відповідач 2) та корпорацією "Уктрансбуд"(далі –позивач) був укладений контракт №05/02-08 (далі –контракт), згідно з умовами якого відповідач 2 доручив і зобов’язувався оплатити, а позивач прийняв до виконання будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи (далі –роботи) на об’єктах першої черги "Комплексу виробництв по дезактивації, транспортуванню, переробці і похованню радіоактивних відходів з територій, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС".

Позивач виконав роботи, поставив обладнання та оплатив використану електричну енергію на загальну суму 6 178 735,90 грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, актами приймання-передачі обладнання, додатками до рахунку за електроенергію №9326654432 за листопад 2010 року, №9279219779 за жовтень 2010 року, №9373266775 за вересень 2010 року, №9276901510 за серпень 2010 року, №9229028981 за липень 2010 року, №9227959872 за червень 2010 року, №9226688886 за травень 2010 року, №9225434001 за квітень 2010 року, №9224289109 за березень 2010 року, №9178494374 за лютий 2010 року, №9177022887 за січень 2010 року, №9175694471 за грудень 2009 року, №9174292566 за листопад 2009 року, долученими до матеріалів справи.

Згідно з п. 5.2 контракту, позивач до 5-ого числа місяця, що слідує за звітним, на підставі підписаних відповідачем 1 актів приймання виконаних робіт (форма 2в) готує з урахуванням робіт, виконаних субпідрядниками, довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма №КБ-3), підписує сам та у відповідача 1 і передає цю довідку відповідачу 2. Відповідач 2 підписує одержану довідку (форма №КБ-3), яка є підставою для здійснення розрахунків між відповідачем 1 та позивачем.

Відповідно до п. 7.3.1 контракту, відповідач 1 зобов’язується забезпечити фінансування будівництва об’єктів у відповідності з графіками виконання робіт.

Згідно з п. 7.3.3 контракту, відповідач 1 зобов’язується оплатити позивачу роботи, що передбачаються ст. 3 контракту.

П. 3.1 договору передбачено, що договірна ціна динамічна, загальна сума прийнятих позивачем до виконання робіт, включаючи ПНР у 2008 році орієнтовно складає 182 342 747,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 30 391 124,50 грн.

22 березня 2011 року представник відповідача 2 у судовому засіданні подав заперечення на позовну заяву, вважав, що позивач безпідставно просить суд стягнути заборгованість з відповідачів солідарно.

Відповідач 2 документів, що підтверджують направлення ним відповідачу 1 довідки (форми КБ-3), суду не надав.

Так, суд дійшов висновку, що відповідач 2 ухилився від виконання своїх обов’язків, передбачених контрактом, та не передав відповідачу 1 довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма №КБ-3), яка є підставою для розрахунку за виконані роботи з позивачем, а відповідач 1 не оплатив роботи, виконані позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 Цивільного кодексу України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Ст. 541 Цивільного кодексу України закріплено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Виходячи з вищезазначеного, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованості солідарно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) (зокрема, з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідачів суми основного боргу у розмірі 6 155 916,70 грн. солідарно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 01.01.2010 року до 17.02.2011 року у 2010 році: у січні –101,8% (УК №24 від 09.02.10р.), лютому –101,9% (УК №44 від 10.03.10р.), березні –100,9% (УК №64 від 08.04.10р.), квітні –99,7% (УК №83 від 08.05.10р.), травні –99,4% (УК №102 від 08.06.2010р.), червні –99,6% (УК №123 від 08.07.2010р.), липні –99,8% (УК №146 від 10.08.2010р.), серпні –101,2% (УК №165 від 08.09.2010р.), вересні –102,9% (УК №187 від 08.10.2010р.), жовтні –100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), листопаді –100,3% (УК №230 від 08.12.2010р.), грудні –100,8% (УК №3 від 11.01.2011р.); у 2011 році: у січні –101,0% (УК №23 від 08.02.2011р.), лютому –100,9% (УК №43 від 10.03.2011р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 6 155 916,70 грн., складає 791 795,45 грн. (за розрахунком суду).

Позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 652 527,16 грн., тому стягненню підлягає саме ця сума.

Прострочення платежу з 01.01.2010 року до 17.02.2011 року складає 413 днів, тому три проценти річних від суми 6 155 916,70 грн. становлять 208 963,86 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги, що позивачем три проценти річних визначені у розмірі 207 973,48 грн., стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 318, ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України, ст. 599, ст. 540, ст. 541, ч. 1 ст. 543, ч. 2 ст. 625, ч. 2 ст. 530, ч.1 ст. 1190 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, п. 3 ч. 1 ст. 79, ст. ст. 82- 85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов корпорації "Укртрансбуд"до державного спеціалізованого підприємства Центру переробки та захоронення техногенних відходів "Техноцентр"та Української державної будівельної корпорації "Укрбуд"про стягнення боргу у розмірі 7 016 417,34 грн. задовольнити повністю .

Стягнути солідарно з Української державної будівельної корпорації "Укрбуд"(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, код 00026867) та Державного спеціалізованого підприємства Центру переробки та захоронення техногенних відходів "Техноцентр"(07270, Київська обл., м. Чорнобиль, вул. Радянська, 41, код 23570533) на користь корпорації "Укртрансбуд"(14027, м. Чернігів, вул. Т. Шевченка, 103а, код 31071140) 6 155 916,70 грн. (шість мільйонів сто п’ятдесят п’ять тисяч дев’ятсот шістнадцять грн. 70 коп.) основного боргу; три проценти річних у розмірі 207 973,48 грн. (двісті сім тисяч дев’ятсот сімдесят три грн. 48 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у промірі 652 527,16 грн. (шістсот п’ятдесят дві тисячі п’ятсот двадцять сім грн. 16 коп.); 25 500 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.