ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 41/98
13.05.11
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs18194273) )
За позовом
Публічного акціонерного товариства "Київенерго"в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
До
Житлово –будівельного кооперативу "Дружба"
Про
стягнення 402 441, 81 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 –дов. № Д07/2011/04/22-26 від 22.04.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_2 –дов. № б/н від 18.04.2011 року;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово –будівельного кооперативу "Дружба"про стягнення 349 185, 59 грн. основного боргу, 41 502, 38 грн. інфляційних втрат, 11 753, 84 грн. 3 % річних.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору № 510219 від 07.09.2007 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію не виконав.
Ухвалою від 31.03.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.04.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2011 року подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні 18.04.2011 року представник відповідача надав усні заперечення проти задоволення позовних вимог та подав клопотання про витребування додаткових документів, про надіслання всіх процесуальних документів на адресу уповноваженого представника відповідача та про приєднання додаткових документів до матеріалів справи.
Суд розглянув та відхилив подане представником відповідача клопотання в частині зобов’язання відповідача надати додаткові документи по справі, так як відповідач належним чином не обґрунтував зазначене клопотання в цій частині у відповідності до ст. 38 ГПК України.
В частині долучення додаткових документів до матеріалів справи та в частині надіслання всіх процесуальних документів на адресу уповноваженого представника відповідача вищезазначене клопотання задоволено.
Ухвалою від 18.04.2011 року розгляд справи відкладено на 13.05.2011 року.
В судовому засіданні 13.05.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю, а також надав заяву про зміну назви з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".
Представник відповідача в судовому засіданні 13.05.2011 року надав письмові заперечення з приводу заявлених позовних вимог, відповідно до яких позов визнав частково, а також надав клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у позивача реєстр платежів бюджету, отриманих ним від Житлово-будівельного кооперативу "Дружба" за період з 01.03.2008 року по 01.01.2011 року, а також просив долучити до матеріалів справи копії платіжних доручень № 118 від 24.11.2007 року та № 30 від 18.03.2008 року.
Суд розглянув та відхилив клопотання відповідача, в частині витребування доказів, так як воно не обґрунтовано у відповідності до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, в іншій частині клопотання задоволено.
Крім того, представник відповідача в судовому засіданні 13.05.2011 року надав клопотання про зупинення провадження у справі № 41/98 до вирішення Шевченківським районним судом м. Києва пов’язаної з нею справи № 8/131 (2а-673/2010).
Суд розглянув та відхилив зазначене клопотання у зв’язку з тим, що вирішення спору у справі № 2а-673/2010 не перешкоджає розгляду даного спору, крім того, в разі скасування розпоряджень з дати їх прийняття, відповідач не позбавлений права звернутись до суду з позовом про зобов’язання здійснити перерахунок вартості спожитої теплової енергії.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 13.05.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
07.09.2007 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства"№ 514-VI від 17.09.2008 року (514-17) перейменована в Публічне акціонерне товариства "Київенерго", що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київенерго", свідоцтвом про його державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі –постачальник, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Дружба"було укладено договір № 510219 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).
Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5 позивач зобов’язувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із "Споживачем"(додатки 3, 4) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими "Споживачем"величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.
Щомісячно оформляти для споживача:
- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком "Споживача"за розрахунковий період (місяць);
- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;
- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;
- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого "Споживачем"акта за підписом повноваженого представника "Постачальника").
Сповіщати "Споживача" в 5 - денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.
Відповідач в свою чергу, зобов’язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок "Постачальника"за теплову енергію, спожиту орендарями.
Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 2 до Договору, в п.п., 4, 8, 9, 10 цього додатку передбачено, що дата зняття "Споживачем"показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця.
У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії розрахунковому періоді визначається:
- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;
- на гаряче водопостачання –як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.
Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 2 оформлену "Постачальником"платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник "Постачальнику"протягом двох днів з моменту їх одержання.
Споживач щомісячно:
- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;
- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок "Постачальника" згідно з його розрахунком.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.03.2008 р. по 01.03.2011 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 349 185, 59 грн., проте, відповідач за поставлену енергію не розрахувався, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 349 185, 59 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками за спірний період та відомостями обліку споживання теплової енергії за підписом відповідача, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи.
Відповідач позовні вимоги визнав частково –в частині стягнення 59 171, 02 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року, в іншій частині позовних вимог заперечував, посилаючись на незаконність застосування позивачем тарифів затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, які не набрали чинності та не відповідають законодавству України.
Доводи відповідача про незаконність застосування позивачем тарифів згідно розпоряджень Київської міської державної адміністрації, які скасовані рішеннями судів є безпідставним, так як постанови Шевченківського районного суду м. Києва про їх скасування з дати прийняття не набрали законної сили, а ті що набрали законної сили (змінені КААС) не встановлюють дату їх скасування, тобто скасовують їх з дати набрання чинності постанови КААС.
Таким чином, спірні розпорядження були чинними протягом періоду за який позивач використовує тарифи встановлені вказаними розпорядженнями.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 349 185, 59 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.
Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 41 502, 38 грн. та 3 % річних в розмірі 11 753, 84 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 39 900, 23 грн. та 3 % річних в сумі 11 560, 25 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово- будівельного кооперативу "Дружба"(02147, м. Київ, вул. Ентузіастів, 41/1, код ЄДРПОУ 22870523) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 349 185 (триста сорок дев’ять тисяч сто вісімдесят п’ять) грн. 59 коп. основного боргу, 39 900 (тридцять дев’ять тисяч дев’ятсот) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 11 560 (одинадцять тисяч п’ятсот шістдесят) грн. 25 коп. 3 % річних, 4006 (чотири тисячі шість) грн. 46 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя
О.М. Спичак
Дата підписання рішення
18.05.2011 р.