ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 березня 2011 року
м. Київ
Колегія суддів Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Жайворонок Т.Є.,
Лященко Н.П.,
Луспеника Д.Д.,
Охрімчук Л.І.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Київоблгаз" (далі – ВАТ "Київоблгаз") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційними скаргами ОСОБА_6, ВАТ "Київоблгаз" на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 липня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Київоблгаз" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зазначав, що з 1999 року він є власником будинку АДРЕСА_1. Будинок газифікований, у ньому встановлено газовий котел та систему водяного опалення.
У лютому 2005 року, в його відсутність працівники відповідача у порушення Правил надання населенню послуг з газопостачання, без будь-якого попередження, незаконно проникли на його територію та відрізали стояк газопостачання не склавши при цьому відповідного акта.
Посилаючись на те, що неправомірними діями відповідача йому заподіяна матеріальна та моральна шкода, ОСОБА_6 просив позов задовольнити у повному обсязі та стягнути на свою користь 42 620 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 липня 2009 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 3 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалені у справі судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди змінити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й стягнути з ВАТ "Київоблгаз" на його користь 42 620 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
У поданій касаційній скарзі ВАТ "Київоблгаз" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушенням судами норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення яким, відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 розд. XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453–VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .
У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) .
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції виходив з того, що неправомірними діями відповідача, який безпідставно припинив газопостачання до будинку позивача в зимову пору, ОСОБА_6 заподіяні моральні страждання, заподіяння матеріальної шкоди та її розмір належними доказами не підтверджено.
Проте з такими висновками судів повністю погодитися не можна.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.
Відносини між газопостачальним підприємством та фізичними особами – споживачами газу регулюються Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 9 грудня 1999 року (2246-99-п) (далі – Правила).
Відповідно до п. 4 Правил (2246-99-п) послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається ним відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку. У разі зміни власника об’єкта споживача укладається новий договір.
Згідно п. 6 Правил (2246-99-п) газопостачання припиняється у разі порушення споживачем строків сплати за надані послуги за газопостачання.
Пунктом 19 Правил (2246-99-п) передбачено, що якщо споживач не оплатив надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного в договорі чи платіжному документі, а газопостачальне підприємство протягом наступних п'яти днів не отримало повідомлення про оплату, споживачеві надсилається письмове попередження про припинення газопостачання.
У разі неоплати наданих послуг з газопостачання протягом 10 днів після отримання споживачем письмового попередження (з позначкою про його вручення) газопостачальне підприємство має право відключити споживача від газопостачання.
Припинення газопостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично отримані послуги з газопостачання.
Суд першої інстанції на зазначені норми уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст. 212- 215 ЦПК України не дав належної оцінки доводам відповідача про те, що газопостачання до будинку позивача було припинено у зв’язку з наявністю заборгованості за спожитий газ, яку останній визнав й сплатив лише у 2007 році; не встановив та не зазначив у рішенні чи був ОСОБА_6 споживачем послуг відповідача й коли з ним укладено відповідний договір; не з’ясував чи існувала заборгованість по сплаті послуг по газопостачанню, на який період й в якому розмірі, чи був належним чином повідомлений про це позивач та чи вчинені ним відповідні дії щодо сплати такої заборгованості; не з’ясував порядку відключення споживача від газопостачання та не перевірив чи дотримано такого порядку ВАТ "Київоблгаз"; належним чином не вмотивував та не обґрунтував свого висновку щодо спричинення позивачеві моральної шкоди.
Апеляційний суду а порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України достатньою мірою не перевірив доводів апеляційних скарг, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Ураховуючи те, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_6 та відкритого акціонерного товариства "Київоблгаз" задовольнити частково.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 липня 2009 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
Т.Є. Жайворонок
Д.Д. Луспеник
Н.П. Лященко
Л.І. Охрімчук