( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs21340846) ) ( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs18683973) )

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Турецького І.М.

Розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352) вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ .

до відповідача: Кооперативу "СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 06957532) вул. Полковника Нечая, 25, м. Тернопіль.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський електромеханічний завод" (код ЄДРПОУ 01267917) вул.. Д. Нечая, 25, м. Тернопіль.

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін від:

Позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю №103 від 18.01.2011 року (знаходиться в матеріалах справи).

Відповідача: Мікрюков В.О. - керівник підприємства

Третьої особи: не з’явилася .

Суть справи:

До господарського суду поступила позовна заява Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" з позовом до відповідача Кооперативу "СОЮЗ" про стягнення боргу у розмірі 2 421 167,79 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.01.2011 року становить 19 249 010, 28 грн., з яких:

* 1 546 599,13 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.02.2011 року становить 12 295 927,06 грн. –заборгованість за кредитом ;

* 406 134,74 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.02.2011 року становить 3 228 893,02 грн. –проценти за користування кредитом;

* 468 433,92 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.02.2011 року становить 3 724 190,19 грн. –пеня за порушення виконання грошових зобов’язань.

Судові витрати, покласти на відповідача.

11 травня 2011 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із заявою №1322-юд від 06.05.2011р. ( вх.. №12148(н)) про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача борг у розмірі 2 008 926,71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.05.2011 року становить 16 007 931, 60 грн., в тому числі:

* 1 546 599,13 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.05.2011 року становить 12 323 920,51 грн. –заборгованість за кредитом ;

* 462 327,58 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.05.2011 року становить 3 684 011,09 грн. –проценти за користування кредитом;

* 1 052 072,23 грн., що є еквівалентом 132 030, 55 дол.. США за курсом НБУ станом на 06.05.2011 року –пеня за порушення виконання грошових зобов’язань.

Судові витрати, покласти на відповідача.

В силу ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що заява про уточнення позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтересів, суд приймає вищевказану заяву позивача, як таку, що подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України та долучає до матеріалів справи №3/25/5022-291/2011.

Відтак, предметом позову є стягнення : 2 008 926,71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.05.2011 року становить 16 007 931, 60 грн., в тому числі:

* 1 052 072,23 грн., що є еквівалентом 132 030,55 дол.. США за курсом НБУ станом на 06.05.2011 року –пеня за порушення виконання грошових зобов’язань.

Ухвалою суду від 31 березня 2011 року, в порядку ст. 27 ГПК України, по клопотанню відповідача, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський електромеханічний завод", м. Тернопіль вул. Д. Нечая, 25.

Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався, явку свого представника в судове засідання забезпечив, проти позову заперечує у повному обсязі з мотивів викладених у письмовому відзиві на позовну заяву за №53 від 30.03.2011р ( вх.. № 10811(н) від 31.03.2011р.) .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський електромеханічний завод", явку свого представника в судове засідання –12.05.2011р. не забезпечила, проти позову заперечує у повному обсязі з мотивів викладених у письмовому відзиві на позовну заяву за №01/973 від 04.05.2011р ( вх.. №11963 від 05.05.2011р.) .

В судовому засіданні представникам сторін роз‘яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 27, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Під час судового розгляду справи, в порядку ст. 81-1 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою програмно-апаратного комплексу " Діловодство суду" (компакт-диск CD-R, серійний номер 119 172 МА 27105).

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 31.03.2011р. на 10:00 год., на 21.04.2011р. на 10:00 год., на 05.05.2011р. на 11:00 год., про що свідчать ухвали суду відповідно від 17.03.2011р., 31.03.2011р., від 21.04.2011р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.05.2011р. до 12:40 год., про що зазначено у формулярі (протоколі) судового засідання від 05.05.2011р.

Строк вирішення спору, в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, було продовжено до 16.05.2011 року, про що винесено відповідну ухвалу від 29 квітня 2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

15 серпня 2007 року Відкрите акціонерне товариство "Банк Універсальний" м. Львів вул. Шевченка, 27 в особі Тернопільської філії ВАТ "Банк Універсальний", м. Тернопіль, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (Банк), надалі –позивач та Кооператив "СОЮЗ", м. Тернопіль (Позичальник), надалі - відповідач уклали між собою генеральний договір на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07, згідно якого Банк на підставі цього договору надає послуги Позичальнику по здійсненню кредитних операцій, а саме:

* видача кредитів;

* відкриття кредитних ліній;

* надання гарантій;

* контргарантій;

* врахування та авалювання векселів.

Порядок і умови надання таких послуг визначаються в додаткових договорах, що укладаються в рамках цього договору і носять назву відповідно до виду операції (кредитний договір, Кредитний договір з відкриттям відновлювальної/ невідновлювальної кредитної лінії, Договір про надання гарантії / контргарантії, договір про врахування векселів, договір про авалювання векселів).

Загальні умови, на яких Банк надає послуги Позичальнику по здійсненню кредитних операцій є наступними:

· ліміт суми всіх діючих Кредитних договорів укладених в межах даного договору, (ліміт)- Еквівалент - 7 827 500,00 грн.

· валюта - гривня, євро, долар.

· строк дії даного договору - до 13 серпня 2010 року.

· максимальний термін одного кредиту - 36 місяців (п.1.1, п.1.2. Генерального договору).

Розділом №8 Генерального договору "термін дії договору та його дострокове припинення" сторони погодили наступне:

Пунктом 8.1. Даний договір діє з дня його підписання і діє до повного виконання Сторонами зобов’язань по даному договору.

8.2. Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій, що передбачені даним Договором та Кредитними договорами, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного Договору та Кредитними договорами, а позичальник зобов’язаний в 30 - денний термін після отримання вимоги Банку повернути всю суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти та штрафи, а також відшкодувати збитки, завдані Банку в наступних випадках:

8.2.1. Якщо Позичальник порушив терміни платежів, що встановлені даним договором та Кредитними договорами.

8.2.2. При невиконанні Позичальником передбачених Кредитними договорами зобов’язань по цільовому використанню кредиту.

8.2.3. Якщо інформація та документи, що підлягають поданню Позичальником Банку не у відповідності або в зв’язку з даним Договором та Кредитними договорами представлені Позичальником несвоєчасно, в неповному обсязі, або якщо така інформація та документи або їх частина не відповідає дійсності.

8.2.4. При виникненні обставин, які викликають загрозу своєчасному виконанню Позичальником зобов’язань за даним договором та Кредитними договорами.

15 лютого 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Банк Універсальний" м. Львів вул. Шевченка, 27 в особі Тернопільської філії ВАТ "Банк Універсальний", м. Тернопіль, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (Банк ) та Кооператив "СОЮЗ", м. Тернопіль (Позичальник) уклали між собою додаткову угоду №1 до генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15 серпня 2007 року .

27 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15 серпня 2007 року.

Оцінивши генеральний договір на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15 серпня 2007 року, суд прийшов до висновку, що даний договір по своїй правовій природі є договором намірів сторін (попередній договір), згідно якого Банк має намір надати, а Кооператив "Союз" отримати кредитні операції, а саме:

* видача кредитів;

* відкриття кредитних ліній;

* надання гарантій;

* контргарантій;

* врахування та авалювання векселів.

На виконання генерального договору №12/05-Гд-07 від 15 серпня 2007 року на здійснення кредитних операцій, Відкрите акціонерне товариство "Банк Універсальний" м. Львів вул. Шевченка, 27 в особі Тернопільської філії ВАТ "Банк Універсальний", м. Тернопіль, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (Банк ) та Кооператив "СОЮЗ", м. Тернопіль (Позичальник) уклали між собою кредитний договір з відкриттям кредитної лінії №12/18-Кл-07 від 21 серпня 2007 року, предметом якого є те, що Банк здійснює фінансування господарської діяльності Позичальника шляхом кредитування на наступних умовах:

· вид кредитування –відновлювальна кредитна лінія;

· ліміт кредитної лінії –1 550 000,00 доларів США;

· валюта кредиту - долар США;

· термін кредитної лінії - 36 місяців;

· дата видачі кредиту –з 21 серпня 2007 року;

· дата погашення кредиту –13 серпня 2010 року;

· ціль використання коштів кредитної лінії - рефінансування кредитів в "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 237 620 доларів США, поточні потреби та витрати, пов’язані з будівництвом та виробництвом;

· плата за користування кредитом -12 % річних (п.1.1. Договору) .

Пунктом 2.2. договору від 21.08.2007р., передбачено, що повернення кредиту здійснюється в тій валюті, в якій він був наданий шляхом перерахування коштів на кредитний рахунок.

Згідно п. 2.3. даного договору, сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником самостійно в тій валюті, в якій був наданий кредит, шляхом перерахування коштів на рахунок №20684277690301/840.

Даний кредитний договір є невід’ємною частиною генерального договору на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15 серпня 2007 року і вступає в дію з моменту перерахування Банком суми кредиту, чи будь-якої його частини. Дія Кредитного договору припиняється у випадках, передбачених діючим законодавством України та умовами Генерального договору. (пункти 3.1., 3.2., 3.3. Договору від 21.08.2007р.).

На виконання кредитного договору з відкриттям кредитної лінії №12/18-Кл-07 від 21 серпня 2007 року, Банк надав, а відповідач отримав кредит в сумі 1 546 599,13 доларів США, що підтверджується такими документами, а саме:

· заявою на видачу траншу в сумі 100 000 доларів США від 21 квітня 2008 року ;

· меморіальним валютним ордером № 022в520081120001 від 21 квітня 2008 року на суму 100 000 доларів США;

· заявою на видачу траншу в сумі 50 000 доларів США від 19 травня 2008 року;

· меморіальний валютний ордер № 022в520081400004 від 19 травня 2008 року на суму 50 000 доларів США;

· заявою на видачу траншу в сумі 30 000 доларів США від 12 червня 2008 року ;

· меморіальний валютний ордер № 022в520081640003 від 12 червня 2008 року на суму 30 000 доларів США;

· заявою на видачу траншу в сумі 50 000 доларів США від 03 липня 2008 року ;

· меморіальний валютний ордер № 022в520081850001 від 03 липня 2008 року на суму 50 000 доларів США;

· заявою на видачу траншу в сумі 20 000 доларів США від 07 липня 2008 року ;

· меморіальний валютний ордер № 022в520081890003 від 07 липня 2008 року на суму 20 000 доларів США;

· заявою на видачу траншу в сумі 30 000 доларів США від 09 липня 2008 року ;

· меморіальний валютний ордер № 022в520081910004 від 09 липня 2008 року на суму 30 000 доларів США;

· заявою на видачу траншу в сумі 30 000 доларів США від 14 липня 2008 року ;

· меморіальний валютний ордер № 022в520081960001 від 14 липня 2008 року на суму 30 000 доларів США;

· заявою на видачу траншу в сумі 50 000 доларів США від 18 липня 2008 року ;

· меморіальний валютний ордер №022в520082000001 від 18 липня 2008 року на суму 50 000 доларів США;

· заявою на видачу траншу в сумі 45 000 доларів США від 28 липня 2008 року ;

· меморіальний валютний ордер № 022в520082100002 від 28 липня 2008 року на суму 45 000 доларів США;

· заявою на видачу траншу в сумі 5 000 доларів США від 31 липня 2008 року ;

· меморіальний валютний ордер № 022в520082000001 від 31 липня 2008 року на суму 5 000 доларів США;

· заявою №001 про продаж іноземної валюти від 21 серпня 2007 року:

· меморіальний ордер №2023 від 21 серпня 2007 року;

· меморіальний ордер №2021 від 21 серпня 2007 року ;

· меморіальний ордер №2022 від 21 серпня 2007 року ;

· платіжне доручення в іноземній валюті №001 від 28 серпня 2007 року;

· меморіальний ордер №205 від 28 серпня 2007 року;

· платіжне доручення в іноземній валюті №002 від 28 серпня 2007 року;

· меморіальний ордер №206 від 28 серпня 2007 року;

· заявою №002 про продаж іноземної валюти від 04 вересня 2007 року;

· меморіальний ордер №2022 від 04 вересня 2007 року;

· меморіальний ордер №2020 від 04 вересня 2007 року;

· меморіальний ордер №2021 від 04 вересня 2007 року;

· заявою №003 про продаж іноземної валюти від 11 вересня 2007 року;

· меморіальний ордер №203 від 12 вересня 2007 року;

· меморіальний ордер №204 від 12 вересня 2007 року;

· меморіальний ордер №201 від 12 вересня 2007 року;

· меморіальний ордер №2014 від 13 вересня 2007 року;

· меморіальний ордер №2015 від 13 вересня 2007 року;

· меморіальний ордер №2027 від 13 вересня 2007 року;

· заява №004 про продаж іноземної валюти від 02 жовтня 2007 року;

· меморіальний ордер №2016 від 02 жовтня 2007 року;

· меморіальний ордер №2017 від 02 жовтня 2007 року;

· меморіальний ордер №2015 від 02 жовтня 2007 року;

· заявою №005 про продаж іноземної валюти від 16 жовтня 2007 року;

· меморіальний ордер №202 від 16 жовтня 2007 року;

· меморіальний ордер №203 від 16 жовтня 2007 року;

· меморіальний ордер №207 від 16 жовтня 2007 року;

· заявою №006 про продаж іноземної валюти від 30 жовтня 2007 року;

· меморіальний ордер №204 від 30 жовтня 2007 року;

· меморіальний ордер №205 від 30 жовтня 2007 року;

· меморіальний ордер №202 від 30 жовтня 2007 року;

· заявою №007 про продаж іноземної валюти від 12 грудня 2007 року;

· меморіальний ордер №2038 від 12 грудня 2007 року;

· меморіальний ордер №2041 від 12 грудня 2007 року;

· меморіальний ордер №2040 від 12 грудня 2007 року;

· заявою №008 про продаж іноземної валюти від 26 грудня 2007 року;

· меморіальний ордер №2022 від 27 грудня 2007 року;

· меморіальний ордер №2023 від 27 грудня 2007 року;

· меморіальний ордер №2024 від 27 грудня 2007 року,

які відповідач зобов’язався повернути Банку до 13 серпня 2010 року.

Позивач взяті на себе договірні зобов’язання виконав, суму кредиту в розмірі 1 546 599,13 доларів США перерахував позичальнику, проте, як вбачається із матеріалів справи відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, і станом на момент розгляду спору виник борг перед позивачем на суму заборгованості за кредитом 1 546 599,13 дол. США (у гривневому еквіваленті 12 323 920 грн. 51 коп.) та на суму несплачених процентів за користування кредитом 462 327,58 дол. США (у гривневому еквіваленті 3 684 011 грн. 09 коп.), що підтверджується долученим позивачем розрахунком ціни позову (знаходиться в матеріалах справи), який на день винесення рішення відповідачем Банку не сплачено.

ПАТ "Універсал –Банк" звертався до Позичальника - кооперативу "Союз" з вимогою №113 від 19.02.2009р. про усунення порушень та виконання кредитних зобов’язань перед Банком щодо сплати заборгованості за кредитом у розмірі 1 546 599,13 доларів США та 80 955,47 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом, що підтверджується реєстром на відправлення поштової кореспонденції від позивача за №223856-223863 (л/c 142, том №І), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Як вбачається із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитні відносини, згідно ст. ст. 345, 346 Господарського кодексу України, здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Оцінивши представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом (кредитним тілом) 1 546 599,13 дол. США (у гривневому еквіваленті 12 323 920 грн. 15 коп.) та заборгованості по процентах за користування кредитом (кредитним тілом) 462 327,58 дол. США (у гривневому еквіваленті 3 684 011 грн. 09 коп.), документально обґрунтовані належними і допустимим доказами та підлягають задоволенню .

Сплата пені, комісій та інших платежів за даним договором, крім суми кредиту та процентів, які сплачуються у валюті отриманого кредиту ), здійснюється в гривні (по валютних кредитах - за офіційними курсами НБУ, діючими на день здійснення платежу (пункт 2.4. Кредитного договору )

За порушення виконання кредитних зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 052 072 грн. 23 коп., яка на день розгляду справи позивачу не сплачена.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.(ст. 549 ЦК України)

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. (ст. 550 ЦК України (435-15) )

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст. 551 ЦК України) .

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За таких обставин, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача в частині щодо стягнення пені у розмірі 1 052 072 грн. 23 коп. документально обґрунтовані належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов (вх..№10811(н) від 31 березня 2011 року) при винесенні рішення судом до уваги не взято, оскільки відповідач Кооператив "Союз" укладаючи генеральний договір на здійснення кредитних операцій №12/05-Гд-07 від 15 серпня 2007 року та кредитний договір з відкриттям кредитної лінії №12/18-Кл-07 від 21 серпня 2007 року усвідомлював, і на власний розсуд отримуючи кредит в доларах США, згідно пунктів 2.2., 2.3. кредитного договору з відкриттям кредитної лінії №12/18-Кл-07 від 21 серпня 2007 року, зобов’язався повернути кредит (кредитне тіло) та проценти за користування кредитом у тій валюті, у якій отримував, а саме: в доларах США.

Твердження відповідача про те, що він отримував кредит у національній валюті України –гривнях, а не у іноземній валюті –доларах США, спростовується письмовими заявами позивача про видачу кредиту у доларах США .

Щодо преюдиційності факту встановлення суми боргу Кооперативу "Союз" перед Банком, згідно рішення господарського суду Тернопільської області у справі № №2/20-269(14/103-1791) від 21 травня 2010 року, судом даний факт не приймається, як преюдиція для даної справи, оскільки судом встановлено заборгованість Кооперативу "Союз" перед Банком, яка забезпечена заставою, іпотекою та порукою, а не фактичну заборгованість по кредитному договору з відкриттям кредитної лінії №12/18-Кл-07 від 21 серпня 2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем, і згідно якого отримано кредит у іноземній валюті - доларах США.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" до закінчення терміну дії кредитного договору з відкриттям кредитної лінії №12/18-Кл-07 від 21 серпня 2007 року звернулося з позовом до господарського суду Тернопільської області до кооперативу "Союз" та ВАТ "Темза" про звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно умов договорів іпотеки від 17.08.2007 року, від 17.08.2007 року та від 31.10.2008 року в погашення заборгованості по кредитному договору з відкриттям кредитної лінії №12/18-Кл-07 від 21 серпня 2007 року в сумі 13 748 974 грн. 66 коп., в тому числі 12 379 228 грн. 80 коп. заборгованості за кредитом, 1 255 421 грн. 23 коп. проценти за користування кредитом та 114 324 грн. 63 коп. пені за неналежне виконання грошових зобов’язань.

Господарським судом Тернопільської області розглянуто вищевказаний спір і прийнято рішення №2/20-269(14/103-1791) від 21 травня 2010 року, в якому вказано:

1) Встановити, що борг Кооперативу "Союз" перед Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" по договорам на здійснення кредитних операцій складає 8 756 912 грн. 58 коп.

2) Провести звернення стягнення на предмет іпотеки по договору іпотеки від 31.10.2008р. на земельну ділянку площею 0,9953 га, кадастровий номер 6110100000:02:0110038 та будівлі і споруди, загальною площею 5075,90 кв. м., розташовані в м. Тернополі, по вул. Д.Нечая, 25, яка є власністю Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод". Вилучені від продажу кошти перерахувати Публічному акціонерному товариству "Універсал Банк" в сумі 8 756 912 грн. 58 коп.

3) В зверненні стягнення на предмет іпотеки по договору іпотеки від 17.08.2007р. на земельну ділянку для житлово, житлово-будівельних, гаражно і дачно-будівельних кооперативів, площею 1,5000 га, кадастровий номер 6110100000:02:011:0019, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул. Д.Нечая, 25 –відмовити.

4) Визнати недійсним договір іпотеки від 17.08.2007р. на передачу в іпотеку 13 квартир, розташованих в м. Тернополі по вул. Нечая, 25.

5) Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 15.02.2008р. до кредитного договору №12/18-КЛ-07 від 21.08.2007р.

6) Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" вул. Полк. Д. Нечая, 25, м. Тернопіль (ідент. код 01267917) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ (ідент. код 21133352): 25 500 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7) Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ (ідент. код 21133352) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" вул. Полк. Д. Нечая, 25, м. Тернопіль (ідент. код 01267917): 85 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" не погодившись з даним рішенням в установленому законом порядку подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2010р. у справі №2/20-269(14/103-1791) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Універсал Банк" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 року у справі № 2/20-269 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.01.2011р. у справі №2/20-269, відмовлено Публічному акціонерному товариству "Універсал Банк" у задоволенні клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Не приймати до розгляду та повернути ПАТ "Універсал Банк" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 року у справі №2/20-269.

Таким чином, рішення господарського суду Тернопільської області від 21.05.2010 року у справі №2/20-269(14/103-1791) набрало законної сили –"06.10.2010 року" і підлягає виконанню, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження " (606-14) .

У відповідності вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) (ст.17) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Стаття 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає підстави для відкриття виконавчого провадження, а саме:

1. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

2. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

3. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

4. Під час пред'явлення виконавчого документа або його дубліката до виконання разом з ним подаються:

1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна засудженого за вироком суду - копія опису майна і копія вироку. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився;

2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна за постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна;

3) у судових справах, за якими застосовано заходи забезпечення позовних вимог, - копії документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову, у разі якщо такі заходи застосовувалися судом.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь - якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 12 ЦК України вказує, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Статтею 13 та 20 ЦК України (435-15) обумовлено, що цивільні права особа здійснює на свій розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства .

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України (435-15) , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України).

Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів судом, а саме:

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3)припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, заставою.

Стаття 593 ЦК України передбачає час припинення права застави - реалізацією предмета застави.

Частиною першою ст. 26 Закону України "Про заставу" обумовлено, що заставодавець має право припинити звернення стягнення на заставлене майно виконання забезпеченого заставою зобов’язання.

Станом на день винесення рішення судом встановлено та сторонами підтверджено, що рішення господарського суду Тернопільської області у справі №2/20-269(14/103-1791) від 21 травня 2010 року не виконано, оскільки позивач, в порядку Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) не використав своє право на звернення стягнення на майно іпотеки в погашення заборгованості по кредитному договору з відкриттям кредитної лінії №12/18-Кл-07 від 21 серпня 2007 року.

Із цього випливає, що таке виконання може відбутися за рішенням суду способом стягнення коштів з боржника, а не за рахунок заставленого майна, що автоматично припинить звернення стягнення на заставлене майно.

А також, у відповідності до Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999 року №02-5/602 (v_602800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаний із застосуванням Закону України "Про заставу"" звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов’язком заставодержателя. Тому, справи зі спорів пов’язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) зобов’язання забезпеченого заставою (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право.

Таким чином, Вищий господарський суд України не ставить в залежність можливість розгляду справ про стягнення заборгованості з боржника від справ про звернення стягнення на предмет застави і навпаки.

Звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов’язком заставодержателя.

Із цього витікає, що незалежно від того, чи кредитор відповідно до статей 1, 20 Закону України "Про заставу", ст.. ст. 572, 589, 590 ЦК України, звернув стягнення на заставлене майно чи ні, він має право звернутися до суду про стягнення заборгованості з боржника, заставодавця, чи боржника і заставодавця солідарно, на підставі кредитного договору та ст. 527 ЦК України.

Аналогічної практики вирішення даних спорів притримується Верховний суд України у справі №26/142 від 24.04.2007 року (л/с 75-80, том №V).

Оцінивши документальні докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що звернення стягнення на заставлене майно із третіх осіб, які були гарантами кредитних зобов’язань Боржника та звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з Боржника є правами кредитора, які він може реалізовувати у будь - якому порядку.

Відповідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, в порядку ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача .

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 22, 31, 32, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, ст. ст. 12, 13, 15, 16, 20, 509, 526, 527, 546, 530, 549, 550, 551, 572, 589, 590, 593, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 216, 230, 231, 233, 345, 346 ГК України (436-15) , Законом України, "Про заставу" (2654-12) , Законом України "Про іпотеку" (898-15) , Роз’ясненням Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999 року №02/5/602 (v_602800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаний із застосуванням Закону України "Про заставу" (2654-12) , Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) , Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , Декретом Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) , суд,

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кооперативу "СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 06957532) вул. Полковника Нечая, 25, м. Тернопіль в користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352) вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ :

· 1 546 599,13 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.05.2011 року у гривневому еквіваленті становить 12 323 920 грн. 51 коп. –заборгованості за кредитом,

· 462 327,58 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.05.2011 року у гривневому еквіваленті становить 3 684 011 грн. 09 коп. –проценти за користування кредитом,

· 1 052 072 грн. 23 коп. –пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань,

· 3215 доларів США 00 центів в повернення витрат по оплаті державного мита,

· 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "17" травня 2011 року, через місцевий господарський суд Тернопільської області.