На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Схід-5" 93 493,55 грн. заборгованості, 5 876,49 грн. пені, 3 965,98 грн. 3% річних, 15 724,62 грн. витрат, пов"язаних з інфляційними процесами, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору № 03030/4-04 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 15.02.2008р.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечує.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

15.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Схід-5" (надалі відповідач) був укладений договір №08080/2-01 відповідно до якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов’язався здійснювати оплату наданих послуг.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору позивач зобов’язується надати відповідачу послуги з постачання питної води та на підставі пред’явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємствами у систему каналізації м. Києва (ra1073017-03) , а відповідач зобов’язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому позивачем послуг на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1.1 вказаного договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника.

Згідно з п. п.2.2.2, 2.2.3 вказаного договору оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи. Уразі неотримання від Позивача щомісячного розрахункового документа Відповідач здійснює оплату вартості наданих послуг не пізніше 5 числа наступного місяця, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

На виконання умов вказаного договору позивач поставляв, а відповідач споживав питну воду.

У спірний період з 01.02.2008р. по 01.10.2010р. позивач поставив відповідачу холодну воду та прийняв стоки на загальну суму 209 696, 95 грн., із яких: 50 257, 43 грн. стоки гарячої води, 159 439, 52 грн. холодна вода та стоки холодної води. В період з 01.03.2008р. по 01.10.2010р. відповідачем по коду 4 -1515 сплачено 187 476, 10 грн.. Заборгованість відповідача за питну воду та стоки холодної води станом на 01.10.2010р. складала 17 597, 02 грн.

За спірний період, крім холодної води та стоків, позивач нарахував відповідачу 74 255,74 грн. вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти для підігріву до стану гарячої води та її подачі відповідачу, у вигляді гарячої води.

При цьому, як пояснили обидві сторони лічильники обліку всього обсягу води, яка постачається позивачем для підігріву до теплових пунктів встановлені на теплових пунктах, що перебувають у володінні та користування АЕК "Київенерго". Крім того, дана обставина підтверджується листом АЕК "Київенерго"від 14.03.2011р. №02/1080. Після надходження холодної води до цих теплових пунктів АЕК "Київенерго"підігріває цю воду та подає її споживачам у вигляді гарячої води, а позивач розрахунковим методом залежно від кількості споживачів з загального обсягу поставленої до теплових пунктів АЕК "Київенерго"холодної води виділяє обсяг води, який за його розрахунком поставлений у вигляді гарячої води відповідачу та нараховує її вартість.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 15.02.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №08080/4-04 відповідно до якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов’язався здійснювати оплату наданих послуг. Відповідно до п.2.1 вказаного договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника. Згідно з п.2.2.2. вказаного договору оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу. Уразі неотримання від позивача щомісячного розрахункового документа Відповідач здійснює оплату вартості наданих послуг не пізніше 5 числа наступного місяця, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Як встановлено судом на виконання умов вказаного договору позивач поставляв, а відповідач споживав питну воду. У спірний період з 01.02.2008р. по 01.10.2010р. позивач поставив відповідачу холодну воду та прийняв стоки на загальну суму 209 696, 95 грн., із яких: 50 257, 43 грн. стоки гарячої води, 159 439, 52 грн. холодна вода та стоки холодної води. В період з 01.03.2008р. по 01.10.2010р. відповідачем по коду 4 -1515 сплачено 187 476, 10 грн.. Заборгованість відповідача за питну воду та стоки холодної води станом на 01.10.2010р. складала 17 597, 02 грн.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач здійснив оплату заборгованості в сумі 17 597, 02 грн. в період листопад 2010р. –01.02.2011р., тобто на час звернення позивача з даним позовом позов зареєстровано господарським судом м. Києва 28.02.2011р.) заборгованість відповідача перед позивачем була відсутня, а тому позивач безпідставно звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за постачання холодної води та прийняття стоків, а тому в цій частині в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, відповідно до п.4.2. договору у разі порушення строків виконання зобов’язань по оплаті за надані послуги Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Судом не можуть бути задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача заявлених боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені, в тому числі, з суми боргу 17 597,02 грн., оскільки у позові та доданому розрахунку позивач вказує лише кількість прострочених днів, проте не вказує чітко період (з якої дати по яку дату), за який позивач нараховує заявлені платежі, тому суд вважає заявлені позивачем розміри нарахувань недоведеними.

Судом також не можуть бути задоволені в повному позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 74 255,74 грн. вартості холодної води, яка була поставлена позивачем для підігріву до стану гарячої води та її подачі відповідачу, у вигляді гарячої води, з наступних підстав.

Згідно з ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до п.2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 р. N630 (630-2005-п) , централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

Однак, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. (z0936-08) вищенаведений наказ від 01.07.1994р. №65 (z0165-94) було визнано таким, що втратив чинність, та затверджено нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (z0936-08) , які набрали чинності з 18.10.2008 року.

Згідно з п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопо стачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мініс терства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р (z0936-08) . суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

З наведених норм вбачається, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води. Даний висновок підтверджується також постановою Вищого господарського суду України від 03.03.11р. у справі 42/230. При цьому, споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

Крім того, умовами укладеного позивачем та відповідачем договору передбачено постачання позивачем відповідачу питної води, яка споживається відповідачем та обліковується його лічильниками у кубічних метрах, та не передбачено оплати відповідачем питної води, яка буде постачатись йому з теплових пунктів АЕК "Київенерго"у вигляді гарячої води за кількістю, визначеною позивачем розрахунковим методом.

За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення з відповідача 74 255,74 грн. вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти для підігріву підлягають задоволенню частково в сумі 17 852, 41 грн. (заборгованість станом жовтень 2008р.). В іншій частині позовні вимоги є необгрунтованими, оскільки у спірний період названі правила вже не діяли (втратили чинність).

Судом не можуть бути задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача заявлених боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені, в тому числі, з суми боргу 17 852,41 грн., оскільки у позові та доданому розрахунку позивач вказує лише кількість прострочених днів, проте не вказує чітко період (з якої дати по яку дату), за який позивач нараховує заявлені платежі, тому суд вважає заявлені позивачем розміри нарахувань недоведеними.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати понесені позивачем по справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 33, ст.ст. 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд –

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово –будівельного кооперативу "Сх.ід -5"(м. Київ, вул.. Чнлябінстка, 17, код ЄДРПОУ 23377836) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, бул. Лейпцизька, 1-а; код ЄДРПОУ 03327664) основний борг в сумі 17 852 грн. 41 коп. державне мито в сумі 178 грн. 52 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 35 грн. 38 коп.

Представники
позивача:	ОСОБА_1. –по довіреності №39 від 28.12.2010р.