У жовтні 2009 року Закрите акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам"(далі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 (надалі –відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"(надалі –відповідач-2) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 114 781,54 грн., в тому числі 89 791,54 грн. з відповідача-1 та 24 990,00 грн. з відповідача-2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм відповідача-1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем-2 за Полісом № ВВ/4149105.

рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2010 позов задоволено, а саме: на користь позивача з Приватного підприємця ОСОБА_1 стягнуто 89 791,54 грн. та з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" 24 990,00 грн., а також стягнуто з відповідачів судові витрати у розмірі 1 082,51 грн. (з відповідача-1) та 301,28 грн. (з відповідача-2).

Вказане рішення мотивоване тим, що винною особою у здійсненні дорожньо-транспортної пригоди є водій відповідача-1 ОСОБА_5, вина якого встановлена постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2008.

У лютому 2011 року Приватний підприємець ОСОБА_1 (відповідач-1) звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2011. Вказана заява мотивована тим, що постановою Апеляційного суду Львівської області від 21.01.2011 постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2008, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності скасовано і провадження у справі закрито у зв’язку з тим, що судом першої інстанції не доведено вину ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення. Крім того, відповідачем-1 надано суду докази, що він не є власником автомобіля ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 під час дорожньо-транспортної пригоди, а володів вказаним автомобілем на праві оренди.

Позивач проти задоволення даної заяви заперечував, посилаючись на те, що виходячи зі змісту ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ) рішення суду з адміністративних справ не мають преюдиціального значення для господарського суду при вирішенні спорів. Тому позивач просив суд при вирішенні спору не враховувати викладене в постанові Апеляційного суду Львівської області від 21.01.2011, яка, на його думку, є такою, що не відповідає обставинам справи.

Крім того, позивач просив призначити автотехнічну експертизу для підтвердження того факту, що саме дії ОСОБА_4 стали причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Заслухавши думки сторін, суд відмовив у задоволенні даного клопотання в зв’язку з його необґрунтованістю.

Представник відповідач-2 у судове засідання не з’явився хоча був належним чином повідомлений про призначення заяви до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до ст. 114 ГПК України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження. Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Розгляд заяви відкладався.

Розглянувши подані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

Предметом заявлених позивачем позовних вимог у справі № 25/516 було стягнення з відповідачів матеріальної шкоди та пов’язаних з цим витрат на оплату експертних послуг.

Зазначені позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що 20.02.2008 між позивачем та ОСОБА_6 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 145161 серії АТК (далі –Договір добровільного страхування).

Об’єктом договору добровільного страхування є транспортний засіб Тойота Ланд Крузер Прадо НОМЕР_2.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема –пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 20.06.2008 в м. Стрий по вул. Вокзальній, 188, а саме: відбулося зіткнення автомобіля Тойота Ланд Крузер Прадо, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_6 і автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 98 211,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 19088 від 01.09.2008 та 11 169,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 21916 від 03.10.2008. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи Страховим актом від 21.08.2008 та Додатком до страхового акту від 29.09.2008.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування"до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 позов задоволено, на користь позивача в рахунок погашення виплаченого позивачем страхового відшкодування збитків понесених у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 20.06.2008 в м. Стрий по вулиці Вокзальній, 188, а саме: зіткнення автомобіля Тойота Ланд Крузер Прадо, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_6 і автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, що є працівником відповідача-1, з відповідача-1 стягнуто на користь позивача 89 791,54 грн., та з відповідача-2, що є страховиком цивільно-правової відповідальності ОСОБА_4, - 24 990 грн., а також стягнуто судові витрати у сумі 1383,79 грн. пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до кожного відповідача.

Відповідач-1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 у справі № 25/516 за нововиявленими обставинами.

До останніх заявник відносить те, що постановою Апеляційного суду Львівської області від 21.01.2011 скасовано постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2008, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 і провадження у справі закрито у зв’язку з тим, що судом першої інстанції не доведено вину ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення під час керування автомобілем ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 20.06.2008 о 16 годині 40 хвилинах за участю автомобіля Тойота Ланд Крузер Прадо, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_6 і автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4

На момент ухвалення рішення від 02.03.2010 суд виходив з того, що постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2008 дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п. п.12.1, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Таким чином, рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2010 у справі ґрунтується на встановленому постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2008 факті наявності вини водія автомобіля ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, яка є скасованою. Відтак, обставини на підставі яких було винесено рішення від 02.03.2010 відсутні.

Положеннями ст. 114 ГПК України передбачено, що рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Згідно зі ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянуте прийняте ним судове рішення, що набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, які мають істотне значення для справи і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а також у разі скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що зазначені в заяві відповідача-1 обставини є безумовною підставою для перегляду рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2010 за нововиявленими обставинами, його скасування та прийняття нового рішення.

Станом на момент прийняття рішення від 02.03.2010 у справі № 25/516 господарський суд виходив з того, що вина водія ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якого було заподіяно шкоду іншій особі, встановлено Стрийським міськрайонним судом Львівської області, яким у постанові від 30.07.2008 у справі про адміністративне правопорушення було досліджено та надано належної правової оцінки усім обставинам, що мали місце під час скоєння вказаної дорожньо-транспортної пригоди, та усім наданим сторонами та залученим до матеріалів справи доказам, якими обґрунтовувалися або заперечувалися такі обставини. Станом на момент прийняття рішення від 02.03.2010 у справі № 25/516 вищевказана постанова Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2008 у справі про адміністративне правопорушення набрала законної сили та була чинною.

Як вбачається з постанови Апеляційного суду Львівської області від 21.01.2011, даною постановою постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2008 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 було скасовано за недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У вказаній постанові було зазначено про те, що постанова Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2008 щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню з огляду на недоведеність вини останнього у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зміст наявної у матеріалах справи постанови Апеляційного суду Львівської області від 21.01.2011 свідчить про те, що вина водія ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль Тойота Ланд Крузер Прадо, державний номер НОМЕР_2, є такою, що не доведена належними та допустимими доказами.

Тому, враховуючи, що станом на день розгляду заяви відповідача-1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 у справі № 25/516 постанова Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2008 скасована, а додаткових доказів, які б свідчили про наявність вини водія автомобіля ГАЗ 3302 ОСОБА_4 у заподіянні шкоди позивачу сторонами у справі до суду не надано, як підстава позову заявлено саме встановлена постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.07.2008 вина ОСОБА_4, суд дійшов висновку про те, що відповідач-1, як юридична особа, у якої на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди працював водій ОСОБА_4 та якій належав на праві оренди транспортний засіб ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_1, та відповідач-2, що є страховиком цивільно-правової відповідальності ОСОБА_4, не є особами, винними у заподіянні шкоди позивачу та винними відшкодувати понесені збитки, оскільки вина у заподіянні такої шкоди не підтверджується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Представники
від заявника:	ОСОБА_1; ОСОБА_2 (довіреність № 188 від 27.03.2010);