23.03.2011р. до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2009р. за нововиявленими обставинами. До вказаної заяви було подані наступні документи: докази направлення заяви Відповідачу та Третій особі, копія листа Позивача від 24.02.2011р. № 35-22-102 Товариству з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл", копія рішення Антимонопольного комітету України № 683-р від 21.12.2010р. у справі № 28-26.13/44-09, копія рішення Господарського суду Полтавської області від 17.02.2011р. у справі № 18/267/11, копія наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 24.09.2008р. № 1180 та інше.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2011р. суддя Ягічева Н.І. прийняла заяву Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до розгляду, судове засідання призначено на 21.04.2011р.

12.04.2011р. від Антимонопольного комітету України (Відповідача) надійшли письмові пояснення, відповідно до яких, Відповідач просив відмовити Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні 21.04.2011р. від Антимонопольного комітету України надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копія Вартості від 29.01.2009 № 02.3-42-10 послуг приймання, зберігання та транспортування авіапалива до вузла обліку на складі ЦЗС та копію Договору про надання послуг з приймання, зберігання та видачі палива на базовому складі ПММ від 02.04.2009р. № 02.1.1-23.4-78.

В судовому засіданні 21.04.2011р. від Міністерства транспорту та зв’язку України (Третя особа) надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких Третя особа підтримує заяву Позивача про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2009р. за нововиявленими обставинами та просив визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 28.04.2009р. № 147-р.

Крім того, в судовому засіданні 21.04.2011р. сторони заявили клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 10.05.2011р. та продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.05.2011р. представники Позивача підтримали вимоги, викладені у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представники Відповідача заперечили проти вимог, викладених у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та просили відмовити у їх задоволенні.

Представник Третьої особи підтримав вимоги, викладені у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані учасниками докази за своїм внутрішнім переконанням в порядку ст. 43 ГПК України, суд

01.07.2009р. до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 28.04.2009р. № 147-р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2009р. (суддя Нарольський М.М.) порушив провадження у справі з присвоєнням їй номеру 14/284.

рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2009р. відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"у повному обсязі з наступних підстав.

Позивач звертає увагу суду, що твердження Антимонопольного комітету України щодо завищеної ціни на послуги по забезпеченню приймання, контролю якості, видачі та перекачці авіаційного пального (надалі –Послуга) у розмірі 150 грн. без ПДВ не відповідає дійсності, адже ціни на цю послугу в інших аеропортах України вища за ціну, встановлену в ДП МА "Бориспіль". Доказом цього, Позивач наводить лист Державної Авіаційної Адміністрації України від 10.06.2009 № 1.18-4778, в якому наведенні ціни на комплекс послуг приймання, зберігання та відпуску (транспортування авіапального) в інших аеропортах України.

Дослідивши матеріали справи № 28-26.13/44-09 суд встановив, що ціна на Послугу у розмірі 150 грн. ДП МА "Бориспіль"є лише складовою вартості комплексної послуги по заправці повітряних суден (приймання, зберігання та відпуску авіапального на пунктах наливу на складі ЦЗС (в паливозаправники або засоби заправки ПС на пероні)), яка в аеропорту "Бориспіль"складає 480 грн./тонну (з ПДВ).

За даними, наведеними у копії листа Державної авіаційної адміністрації від 10.06.2009 № 1.18-4778 наводяться ціни станом на 10 червня 2009 року на ринку із забезпечення заправки повітряних суден авіапальним в аеропортах України. У Рішенні ж досліджуються дії у період вересня –грудня 2008 року.

Ціни послуг по зберіганню, транспортуванню та заправці в інших аеропортах в Україні, за інформацію листа Державної авіаційної адміністрації, що мітиться в матеріалах справи Комітету, були наступні: а/п в Одесі –206 грн./тонну, Донецьку –165 грн./тонну, в Харкові –336 грн./тонну.

Отже, таке твердження позивача не спростовує висновків, викладених в Рішенні Комітету, а навпаки підтверджує факт вчинення порушення позивачем.

У позовній заяві позивач обґрунтовує застосування ним різних підходів до формування ціни на схожі послуги протягом 2003-2008 років. Однак, суд не може прийняти їх до уваги, оскільки підходи до визначення вартості зазначених послуг, застосовані позивачем у 2003 –2008 роках, не мають визначного впливу на з’ясування правомірності поведінки позивача при встановленні цін на відповідні послуги у 2009 році . Порушення, за яке до позивача застосовані Комітетом штрафні санкції, стосується застосування позивачем з січня 2009 року завищених цін на послуги із приймання, зберігання та видачі авіапального на ЦЗС на території ДП МА "Бориспіль" у розмірі 150 грн./тонну.

Антимонопольний комітет України в своєму відзиві на позовну заяву вказав, що навіть, якщо приймати до уваги наведені позивачем аргументи, але незначні відмінності у технології надання послуг не можуть бути підставою для застосування підприємством кардинально різних рівнів рентабельності (різниця становить у 8,23 рази).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2009р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009р. рішення Господарського суду від 07.08.2009р. у справі № 14/284 залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Не погоджуючись з винесеною Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009р., Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в який просив скасувати рішення господарського суду від 07.08.2009р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009р.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2010р. касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2009р. та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009р. без змін.

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"звернулося до суду із заявою №35-28/7-20 про перегляд рішення від 07.08.2009р. за нововиявленими обставинами у справі № 14/284., оскільки господарським судом Полтавської області у справі №18/276/11 фактично встановлено юридичний факт, який передбачений нормами права тягне виникнення, зміну, або припинення правовідносин, яке має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи, що є ново виявленою обставиною.

В процесі розгляду зазначеної заяви судом встановлено, що рішенням Антимонопольного комітету України №683-р від 21.12.2010р., яке було складено в результаті рішення Комітету від 28.04.2009р. №147-р про необхідність проведення додаткових досліджень обставин у справі №28-26.13/44-09 щодо ознак правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях ТОВ "Кребо Інтернешнл"за договором від 16.10.2008р. №02.2-24.5.2.-69, укладеного між ЗАТ СП "Кребо"та ТОВ "Кребо Інтернешнл", встановлено, що у І кварталі 2009 року ТОВ "Кребо Інтернешнл"не надавало аеропорту "Бориспіль" комплексних послуг на складі ЦЗС з прийому, розміщенню, зберіганню та видачі авіа пального. Отже умови договору від 16.10.2008 року №02.2-24.5.2.-69 не виконувались. Встановлено про відсутність з боку ТОВ "Кребо Інтернешнл"дій щодо формування та застосування з лютого 2009 року завищених цін на послуги з видачі авіа пального у ЦЗС у паливозаправники або баки повітряних суден на території державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"відповідно до договору від 16.10.2008р. №02.2-24.56.2.69.

17 лютого 2011 року Господарським судом Полтавської області у справі №18/267/11 за позовом ДП МА "Бориспіль"до ЗАТ СП "КРЕБО" та ТОВ "КРЕБО Інтернешнл"про визнання недійсним договору та додаткової угоди прийнято рішення, визнано недійсним договір від 16.10.2008р. №02.2-24.5.2.69 та додаткову угоду №1 від 26.01.2009року. до договору від 16.10.2008р. №02.2-24.5.2-69.

Вказаний договір був укладений між Позивачем та ЗАТ "Спільне Українське-Голандське підприємство "Кребо"за №02.2-24.5.2-69. Згідно умов договору ЗАТ "Спільне Українське-Голандське підприємство "Кребо"зобов’язувалось надавати позивачу "сервісні послуги", які включають до себе комплекс послуг на складі центральної заправної станції з прийму, розміщенню, зберіганню, видачі палива.

26.01.2009 року до вказаного договору було укладено додаткову угоду №1. Згідно п.1 додаткової угоди Позивач, ЗАТ Спільне Українсько-Голандське підприємство "Кребо"та ТОВ "Кребо Інтернешнл" дійшли згоди замінити в Договорі ЗАТ Спільне Українсько-Голандське підприємство "КРЕБО"на ТОВ "Кребо Інтернешнл". При цьому під зміною сторони в зазначеній додатковій угоді розуміється перехід від ЗАТ Спільне Українсько-Голандське підприємство "Кребо"до ТОВ "Кребо Інтернешнл"всіх прав і обов’язків за договором №02.2-24.5.2-69 від 16.10.2008 року.

За умовами цього договору ЗАТ Спільне Українсько-Голандське підприємство "Кребо"надавав Позивачу послугу з видачі авіа пального із ЦЗС у паливозаправники або у бак ПС за ціною 250 грн. (без ПДВ) тонні.

Позивач встановив вартість послуг з приймання, зберігання та відпуску авіа пального на пунктах наливу на складі ЦЗС на рівні 480 грн. Ця ціна на послугу була закріплена в договорі між Позивачем та ЗАТ МП "Кребо"та пропонувалося в проектах договорів, які позивач направляв іншим юридичним особам. За цим проектом договору вартість такої послуги складалася з вартості послуг ДП МА "Бориспіль"(150 грн. на тонні авіа пального) і вартості ЗАТ СП "КРЕБО (250 грн. на тонні авіа пального).

Таким чином, в зв’язку з прийняттям вказаних рішення Антимонопольного комітету України №683-р від 21.12.2010р. та рішення від 17 лютого 2011 року Господарського суду Полтавської області у справі №18/267/11, Позивач, як вже зазначалося, звернувся до суду з заявою про перегляд прийнятого судового рішення від 07.08.2009р., оскільки під час його прийнятті існували обставини, що не були відомі заявникові, які в той же час спростовують висновок щодо загальної вартості послуг із заправки повітряних суден на рівні 480 грн. в період з січня по березень 2009 р.

Суд вважає за можливе розглянути заяву Позивача за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин. Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача такою, що підлягає задоволенню у повному обсягу.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику. Як зазначено в абз. 3 п. 1 Роз’яснення Президії ВГСУ "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 21.05.2002 р. N 04-5/563 (v_563600-02) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Так, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Приймаючи до уваги той факт, що викладені вище обставини, на які посилається заявник, були наявні на момент розгляду справи N14/284, проте не були відомі заявнику на час розгляду вказаної справи, суд вважає, що зазначені обставини можуть прийматися як нововиявлені обставини та бути підставою для перегляду рішення суду. При цьому слід зазначити, що господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

рішенням Антимонопольного комітету України від 28.04.2009 № 147-р визнано:

- що державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"(м. Бориспіль Київської обл.) займало у 2007, 2008 роках монопольне (домінуюче) становище на ринку аеропортових послуг з приймання, видачі, контролю якості авіапального на базовому складі паливно-мастильних матеріалів та з перекачування авіапального з базового складу паливно-мастильних матеріалів на склад центральної заправочної станції у межах території державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль";

- що державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"з 1 січня 2009 року по 31 березня 2009 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку спеціалізованих аеропортових послуг із приймання, зберігання та видачі авіапального на центральну заправочну станцію у межах території державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

- що дії Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"щодо застосування з січня 2009 року завищених цін на послуги із приймання, зберігання та видачі авіапального на центральну заправочну станцію на території державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг із приймання, зберігання та видачі авіапального на центральній заправочній станції в межах території державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

За зазначене порушення законодавства про захист економічної конкуренції рішенням Антимонопольного комітету України від 28.04.2009 № 147-р накладено на державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" штраф у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень.

рішенням Комітету зобов’язано державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" разом з закритим акціонерним товариством "Спільне українсько-голландське підприємство "Кребо" припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначені у цьому рішення, і до 30 червня 2009 року привести свої договірні відносини що стосуються надання або отримання послуг із заправкою повітряних суден (або послуг, що пов’язані з цим видом діяльності) у відповідність з вимогами законодавства про захист економічної конкуренції на засадах пріоритетності інтересів споживачів цих послуг та споживачів авіаційного пального, з урахуванням вимог статті 10 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"зловживанням монопольним становищем (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

При прийнятті рішення Антимонопольного комітету №147-р, встановлено, що вартість послуги, запропонованої позивачем в грудні 2008 року з приймання, зберігання та транспортування авіа пального на склад ЦЗС у розмірі 480,00грн. або 400 грн. без ПДВ складається з вартості сервісних послуг ЗАТ СП КРЕБО на складі ЦЗС (становить 300,00 грн., або 250 грн. без ПДВ) та вартості послуг власне ДП МА "Бориспіль"(180 грн. або 150,00грн.) без ПДВ. Вартість послуг позивача перевищує ціни на відповідні послуги в аеропортах України. Як встановлено матеріалами справи Комітету економічний обґрунтований розмір відповідної послуги позивача мав би становити не 150 грн. на тонні без ПДВ, а менше 45 грн. на тоні (без ПДВ) прийнятого авіа пального. У результаті зазначених дій ДП МА "Бориспіль"та ЗАТ СП "КРЕБО"створено умови для подальшого зростання цін як на послугу по заправці авіа пальним ПС, так і на авіа пальне, реалізоване на умовах його заправки у баки ПС, що призведе до зниження конкурентоспроможності авіакомпаній, ущемлення інтересів споживачів, які користуються послугами авіаційного транспорту.

Приписами ч.3 ст. 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов’язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині припиняється повністю або в частині з дня набрання рішення суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виконання. Відповідно до ст..216 ЦК України (435-15) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Судом встановлено, що 17 лютого 2011 року Господарським судом Полтавської області у справі №18/267/11 за позовом ДП МА "Бориспіль"до ЗАТ СП "Кребо"та ТОВ "Кребо Інтернешнл"про визнання недійсним договору та додаткової угоди прийнято рішення, визнано недійсним договір від 16.10.2008р. №02.2-24.5.2.69 та додаткову угоду №1 від 26.01.2009року. до договору від 16.10.2008р. №02.2-24.5.2-69.

Таким чином, висновок про вартість загальної послуги з заправки суден на рівні 480 грн./тонну у зв’язку з укладанням 16.10.2008 року Договору №02.2-24.5.2-69 є безпідставним, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, що пов’язані з його недійсністю.

В рішенні Господарського суду Полтавської області від 17.02.2011р. по справі №18/267/11 вбачається, що сторони по договору №02.2-24.5.2-69 від 16.10.2008р. жодних дій не вчиняли, а відтак укладання договору не мало жодного юридичного наслідку.

Враховуючи загальнообов’язковий статус зазначеного судового акту, визначений ст.ст. 124, 129 Конституції України, усталену практику Європейського суду з прав людини (див., наприклад, рішення Суду від 25.07.2002р. зі справи "Совтрансавто-Холдинг" проти України", в якому визначено, що "одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів" ), яка (практика) є джерелом права для національних згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р., відповідні факти не може бути спростованими чи підданими сумніву за умов чинності рішення Господарського суду Полтавської області від 17.02.2011р. у справі №18/267/11.

Відтак враховуючи вищевикладене, відсутні правові підстави вважати, що Позивач вчиняв дії чи бездіяльність, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, відповідно до ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції"визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема такими підставами є неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, висновки Антимонопольного комітету України викладені в Рішенні від 28.04.2009 року №147-р стосовно завищення цін на послуги із приймання, зберігання та видачі авіа пального на центральну заправ очну станцію на території Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку є такими, які винесені з неповним з’ясуванням обставин справи, а тому підлягають визнанню вказаного рішення №147-р недійсним.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 –4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд –

1. Заяву Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2009р. у справі № 14/284 за нововиявленими обставинами задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2009р. у справі № 14/284.

3. Прийняти нове рішення, яким визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 28.04.2009р. №147-р.

4. Стягнути з Антимонопольного комітету України на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"витрати зі сплати державного мита у розмірі 42,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.05.2011р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 16.05.2011р.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.