За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд"

До Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"

Про визнання договору припиненим

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача не з’явився

від відповідача ОСОБА_1, довіреність № 0791/1 ГО від 21.03.2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд"(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі –відповідач) про визнання договору припиненим.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються зобов’язання за кредитним договором по вивільненню майна з під застави.

Ухвалою суду від 24.02.2011р. порушено провадження у справі № 1/93 та призначено розгляд на 25.03.2011 р.

25.03.2011р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, пояснення по суті спору, підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

У судовому засіданні, представник позивача погодився з проведенням остаточних розрахунків за кредитним договором, за місцем знаходженням заставленого майна.

Суд відклав розгляд справи на 29.04.2011, для проведення звірки між сторонами.

29.04.2011 відповідач подав до канцелярії клопотання про відкладення розгляду справи.

29.04.2011 позивач свого представника у судове засідання не направив.

Представник відповідача проти відкладення розгляду справи заперечив, посилаючись на ст. 69 ГПК, подав розрахунок, згідно якого заборгованість відповідача за кредитним договором не погашена.

Судом встановлено, що позивачем не було виконано вимоги ухвали суду від 25.03.2011 у частині укладення акту звірки.

Згідно ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

Між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 10/009-к від 05.10.2006 року, на підставі якого відповідач надав позивачу у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн. з цільовим призначенням для придбання спецтехніки згідно договорів купівлі-продажу з процентною ставкою 19% річних (далі кредитний договір).

На забезпечення виконання вказаного кредитного договору між позивачем та відповідачем було укладено договір застави майна № Д-547 від 05.10.2006 року, згідно якого заставленим майном є вантажний автокран 10-20м-С, модель КС45729АМА533702, реєстраційний № АТ5067АН 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію РСА № 682070 та самоскид-С, модель МАЗ555102-223, реєстраційний № АТ5069Н 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію РСА № 682070 .

Після припинення забезпеченого заставою зобов’язання, а саме виконання основного зобов’язання по кредитному договору, тобто повернення грошових коштів наданих відповідачем позивачу у тимчасове платне користування, відповідач мав вивільнити майно з-під застави.

Позивач у своєму позові стверджує про те, що ним було погашено усі грошові кошти за кредитним договором, про що останній звертався до відповідача з листом 10.11.2010, проте відповідач на даний лист не відреагував.

На підставі того, що відповідач не звільняє з-під застави заставлене майно в забезпечення виконання кредитного договору, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати договір застави майна № Д-547 від 05.10.2006 таким, що припинив свою дію та внаслідок його припинення вивільнити майно, а саме вантажний автокран 10-20м-С, модель КС45729АМА533702, реєстраційний № АТ5067АН 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію РСА № 682070 та самоскид-С, модель МАЗ555102-223, реєстраційний № АТ5069Н 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію РСА № 682070 з-під застави та внести відповідний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Суд дослідивши документи додані до матеріалів справи та заслухавши пояснення обох сторін, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимоги позивача, виходячи з наступного.

25.03.2011 у судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, представник відповідача у судове засідання не з’явився, тому суд зобов’язав сторін укласти акт звірки розрахунків.

29.04.2011 представник позивача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали у частині укладення акту звірки з відповідачем не виконав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечив, надав розгорнутий розрахунок заборгованості позивача за кредитним договором, згідно якого судом встановлено, що позивачем борг за кредитним договором не було сплачено та станом на 29.04.2011 у позивача перед відповідачем наявний борг у розмірі 2250,63 грн., з яких: 559,99 грн. –заборгованості по сумі кредиту, 246,55 грн. –заборгованості по сплаті відсотків, 1444,08 грн. – пені за прострочення виконання зобов’язання по погашенню кредитного договору та відсотків за його користування.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з підстав викладених вище.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст. 36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Позивачем не були надані суду належні докази в обґрунтування позову, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача.

Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. В позові відмовити повністю.

2. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Дата виготовлення та підписання рішення 05.05.2011р.)