На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Дмитрівське зернопереробне підприємство"(далі –позивач) до Підприємства з іноземними інвестиціями "Тебодін Україна"

(далі-відповідач) про стягнення 436492,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2011р. порушено провадження у справі №15/108 та призначено розгляд справи на 30.03.2011р.

У судовому засіданні 30.03.2011р. судом оголошувалась перерва.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов‘язань, посилаючись на ст.ст. 526, 610, 611 Цивільного кодексу України.

Відповідач у поданому відзиві, заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на безпідставність позовних вимог та необгрунтованість.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

01.07.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Дмитрівське зернопереробне підприємство"(Далі-позивач) та Підприємством з іноземними інвестиціями"(далі –відповідач) було укладено договір консультаційних послуг в рамках проекту "Будівництво нового зернового терміналу в с. Дмитрівка, Бахмацького району, Чернігівської області"№45-08/84 (далі-договір).

Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов‘язується надати замовнику консультаційні послуги в рамках проекту "Будівництво Нового зернового терміналу с.Дмитрівка, Чернігівської області", куди входили зокрема обов‘язки по моніторингу оплати рахунків, підписанню актів виконаних робіт разом із підрядником на об‘єкті, перевірка обгрунтованості виставлених підрядником рахунків.

У лютому 2009 року між позивачем та Генеральним підрядником будівництва ДП "Агробудкомплект"було підписано акт приймання виконаних робіт №3 за лютий 2009р.

Відповідно до п.2.4 договору №45/08 перед оплатою рахунків і підписанням актів виконаних робіт та інших документів замовником із підрядниками та іншими особами, виконавець повинен попередньо надати свою візу (згоду) на підписання документів/ їх оплату з метою виконання вимог фінансового/технічного контролю.

Крім того, 16 травня 2007 року між Підприємством з іноземними інвестиціями "Тебодін Україна"та Дочірнім підприємством "Агробудкомплект"(Генеральний підрядник) було укладено договір підряду № 6/74, відповідно до якого позивач доручив, а генеральний підрядник відповідно із затвердженим позивачем кошторисом та із врахуванням договірної ціни, яка є невід‘ємною частиною цього договору, взяв на себе зобов‘язання по будівництву насіннєвого цеху потужністю 12т/год із допоміжними будівлями і спорудами в обумовлений строк і належності якості.

Додатковою угодою №2 від 02.03.09 р. сторони визначили порядок виплати позивачем відповідачу бонусів за успішне виконання своїх зобов‘язань по договору №45-08.

Додатковою угодою №3 від 20.07.09 р. сторони домовилися про включення до обсягу послуг, що надаються за договором №45-08 послуг з підготовки та здачі об‘єкта Державній комісії, зокрема, надавати необхідну технічну підтримку та ефективне керівництво для досягнення готовності об‘єкта для введення його в експлуатацію та випробувань з зерном, у підготовці виконавчої та іншої документації для проходження комісії та отриманні свідоцтв про готовність об‘єкта до експлуатації, у передачі документації відповідним інспекціям та органам влади, у здійсненні поточної комунікаціїз органами влади та контролюючими оргаами, що задіяні у прийманні об‘єкту.

Відповідно до умов договору №6/74 позивач взяв на себе зобов‘язання, зокрема слідкувати за ходом виконання робіт; прийняття виконаних робіт; оформлення необхідних документів, актів, їх оплату.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору підряду кошторисна вартість робіт відповідно із затвердженим кошторисом і договірною ціною склала 3000000 грн.

Додатком №2 від 15.11.2007 року до договору підряду сторони змінили ціну договору та строки виконання будівельних робіт на будівництві.

Додатком №3 до договору підряду сторони змінили ціну договору та строки виконання будівельних робіт на будівництві. Відповідно до додаткової угоди №3 ціна договору склала 5000000 грн; початок виконання робіт визначений з 01.06.08р. по 27.07.08р. Також, відповідно до додаткової угоди № 3 сторонами було змінено порядок оплати, визначивши його як зобов‘язання позивача сплачувати щомісячний аванс в розмірі 500 000 грн, згідно поданої заявки на придбання матеріалів, а кінцевий розрахунок сторони мали проводити за фактичний обсяг виконаних робіт.

Додатковою угодою № 5 від 12.12.08р. до договору підряду сторони домовились про графік виконання сторонами взаємних обов‘язків по договору.

За своєю правовою природою Договір №45-08/84 є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з травня 2008 року по червень 2008 року між позивачем та Генеральним підрядником були підписані акти №1 та №2, №3 приймання виконаних робіт за травень 2008 року на загальну суму 1557686,40 грн. в тому числі ПДВ; акт №1 приймання виконаних робіт за червень 2008 року на загальну суму 856556,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

Виходячи з цього, на позивача покладено тягар доведення наявності збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування. В свою чергу, відповідач повинен доводити відсутність своєї вини.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

В силу ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, нормами чинного законодавства України та положеннями Договору передбачено право позивача на відмову від договору і відшкодування збитків (тобто винекнення права на відшкодування збитків пов'язується з відмовою замовника від договору, право на односторонню відмову від договору будівельного підряду надано замовникові як законом, так і умовами договору та є господарською санкцією за порушення підрядником умов договору, зокрема і строків виконання робіт).

Разом з тим, ані в матеріалах справи, ані в процесі розгляду справи позивач не надав суду доказів відмови позивача від договору, а навпаки в судовому засіданні позивач стверджував про те, що не має наміру відмовляєтися від договору підряду.

Однак, слід зазначити, що чинним законодавством, зокрема положеннями ст. 849 ЦК України, передбачено право замовника на відшкодування збитків за умови відмови замовника від договору.

Слід зазначити, що ці дві обставини - відмова від договору та відшкодування збитків є нерозривними, відмова від договору тягне за собою можливість вимагати відшкодування збтиків (та є одним з видів господарської санкції). А тому, без відмови від договору, яка має бути оформлена в письмовій формі, неможливо вимагати відшкодування збитків.

Таким чином в даному випадку, позивач від договору підряду не відмовився, а тому не може вимагати відшкодування збитків.

Разом з тим, суд зазначає, що оскільки відповідач не виконав роботи у встановлений Договором підряду строк, відповідач порушив зобов’язання. А тому, позивач не позбавлений можливості вимагати від відповідача сплати неустойки.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими, а тому вони не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 82- 85 ГПК України, суд, -

1. В позові відмовити повністю.

2. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.