Суддя Черкаський В.І.

За позовом – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 20495280)

до відповідача 1 –Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" (69600, м. Запоріжжя, МСП-982, вул. Північне шосе, буд. 31-А, код за ЄДРПОУ 25516317)

до відповідача 2 – Приватного підприємства "Промто Плюс" (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158-б, код ЄДРПОУ 23284454)

про визнання недійсним договору

Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1, дов. № 01/72 від 14.03.2011 р.

від відповідача 1 –ОСОБА_2, дов. № 01/656 від 24.01.2011 р.

від відповідача 2 –ОСОБА_3, дов. № 5 від 01.03.2011 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним договору оренди № 6/09 від 03.12.2009 р., що укладений між Відкритим акціонерним товариством "Вуглецевий композит" та Приватним підприємством "Промто Плюс" та про зобов’язання Приватного підприємства "Промто Плюс" повернути ВАТ "Вуглецевий композит" майно яке було передане йому в оренду, а саме трансформатор ЄОМН-2000/10 інв. № 1120942.

Ухвалою господарського суду від 09.02.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено судове засідання по справі на 03.03.2011 року.

Позивач у судовому засіданні підтримував заявлені вимоги та обґрунтовує їх ст. ст. 203, 215, 227 Цивільного кодексу України, ст. 207, 208 Господарського кодексу України.

Відповідач 1 в судовому засіданні надав відзив (вих. 01/702 від 03.03.2011 р.), в якому зазначив, що позовні вимоги позивача повністю підтримує з наступних підстав. Відповідно до п. 9.3.4 Статуту ВАТ "Вуглецевий композит"наглядова рада погоджує угоди про заставу та/або оренду майна. А відповідно до п. п. 9) п. 9.4.10 статуту правління Товариства приймає рішення щодо розпорядження майном Товариства в межах діючого законодавства та цього Статуту. Таким чином, відповідно до статуту голова правління ВАТ "Вуглецевий композит"ОСОБА_4 не мав повноважень щодо укладання договору оренди № 6/09 від 03.12.2009 р. без погодження з наглядовою радою Товариства. Вказаний припис статуту затверджений РВ ФДМУ на виконання функцій по управлінню належними державі корпоративними правами Товариства. Ці функції РВ ФДМУ встановлено підпунктами в), і) пункту 1), підпунктами а), и), л) пункту 3 статті 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності". Вважаємо, що Договір є недійсним з наступних підстав. Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. В частині другій та третій цієї статті зазначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним та особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Наглядова рада не уповноважувала ОСОБА_4 на підписання Договору. ОСОБА_4 самостійно з перевищенням повноважень і від імені ВАТ "Вуглецевий композит"підписав Договір. Тому волевиявлення Товариства не було вільним, самостійних повноважень укладати Договір ОСОБА_4 не мав. Згідно частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Оскільки 99,316% відсотків акцій Товариства належить державі і знаходиться в управлінні РВ ФДМУ, наглядова рада Товариства складається з представників РВ ФДМУ, ОСОБА_4 підписав Договір без погодження наглядової ради, відповідних повноважень, а отже всупереч інтересам держави. Крім того, підписання цього договору без погодження з наглядовою радою Товариства порушило також права держави в особі Фонду державного майна України, передбачені підпунктами в), і) пункту 1), підпунктами а), и), л) пункту 3 статті 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", відповідно до яких Фонд державного майна України, щодо державних підприємств, установ і організацій:

- виступає від імені держави засновником господарських організацій, до статутних капіталів яких передається державне майно, у тому числі холдингових компаній та підприємств, які підлягають корпоратизації відповідно до законодавства;

- забезпечує захист майнових прав держави на території України відповідно до законодавства, а за її межами - відповідно до чинних міжнародних договорів у межах своїх повноважень;

щодо корпоративних прав держави:

- здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні;

- виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави.

Згідно частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно частини третьої статті 215 ЦК України правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо проти його дійсності заперечує одна із сторін, або інша заінтересована особа. Частиною першою статті 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК) визначено: господарське зобов'язання, що укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. При підписанні договору порушено законне право РВ ФДМУ на управління Товариством, оскільки договір наглядовою радою Товариства не погоджено та не схвалено. Пунктом 9.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними"визначено, що контрагент зобов'язаний перевіряти у представника юридичної особи повноваження на укладення угоди. Наведене у сукупності свідчить, що договір укладено незаконно, внаслідок наміру приватного підприємства "Промто Плюс"на незаконних підставах користуватися державним майном, яке було передане йому за договором. Частиною першою статті 208 ГК України встановлено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. Також слід зазначити, що схвалення дій ОСОБА_4 щодо виконання договору № 6/09 від 03.12.2009 р. було вчинено ним самим, оскільки він особисто підписував всі документи щодо цього договору, а не ВАТ "Вуглецевий композит", наглядова рада якого мала погодити укладення даного договору, як це передбачено Статутом.

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечив, вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав. В позові Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області зазначає на те, що голова правління ОСОБА_4, підписуючи договір зі сторони ВАТ "Вуглецевий композит" порушив п. 9.3.4. статуту товариства, перевищив свої повноваження. Відповідно до статуту ВАТ "Вуглецевий композит", а саме п. 9.3.4. абз. 4 - "Наглядова рада погоджує по представленню правління товариства договори, які стосуються діяльності товариства, вартість яких складає від 1% до 50% балансової вартості активів". Згідно п. п.1,3 ст. 155 Цивільного кодексу України: п. 1 "Статутний капітал акціонерного товариства визначає мінімальний розмір майна товариства". П.2 "Якщо по закінченню другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться менше статутного капіталу, товариство зобов'язано об’явить про зменшення свого уставного напитала та зареєструвати відповідні зміни в уставі в установленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства становить менше мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації".В п. 5.1. статуту ВАТ "Вуглецевий композит"зазначено що, статутний капітал товариства складає -14748,318 тис. грн. Тому, суму яка становить 1% від 14748,318 тис. грн. - 147483,18 грн., а вартість орендованого майна, згідно договору № 6/09, складає 41 045,25 грн., що значно менше 1%. Таким чином, оскільки вартість обладнання не перевищує 1% від загальної вартості активів, узгодження договору з Наглядовою радою не є обов’язковим. Також, згідно п.9.4.1. статуту ВАТ "Вуглецевий композит", виконавчим органом товариства є правління, що здійснює керівництво його поточної діяльністю та діє на колегіальних підставах. Пунктом 9.4.5. статуту, передбачено, що голова правлення керує роботою правління. Голова правління має право здійснювати дії від імені товариства. Він уповноважений керувати поточними справами товариства та здійснювати виконання рішень вищого органу товариства та наглядової ради, представляти товариства в відношеннях з другими юридичними особами, укладати договори від імені товариства, відповідно норм діючого статуту, організовувати ведення протоколів засідань правління. Відповідно п.9.3.4. статуту, по рішенню вищого органу товариства, після реалізації 50% акцій наглядової ради укладає контракт з головою правління товариства. В відповідності з статутом товариства, з керівником виконавчого органу ВАТ "Вуглецевий композит"ОСОБА_4 був укладений контракт № 236 от 31.07.2009 р. Згідно з умовами даного контракту, ОСОБА_4 має право діяти від імені товариства, розпоряджатися приналежним товариству майном, укладати господарські та інші договори. Тобто, позивач сам же уповноважив ОСОБА_4 на укладення всіх видів договорів від імені підприємства, а також в його інтересах. Таким чином, керівник виконавчого органу ОСОБА_4 мав належні повноваження на підписання договору оренди № 6/09 від 03 грудня 2009 р. Більш того, додаток № 2 до Договору № 6/09 був узгоджений з ОСОБА_5, яка на момент укладання договору являлась членом Правління та займала посаду головного бухгалтера підприємства. Орендар сумлінно виконує всі умови договору № 6/09 от 03 грудня 2009 р. Правові наслідки для сторін договору оренди вже наступили та всі зобов'язання по даному договору виконанні та продовжують сумлінно виконуватись. У зв’язку з тим, що реальні правові наслідки вже наступили, договір не може бути визнаний недійсним. Факт укладення договору оренди та його виконання являється вже що здійснилися и несе для ВАТ "Вуглецевий композит", а значить і для інтересів держави, лише позитивні наслідки. Крім того, підприємство ВАТ "Вуглецевий композит" з 2008 року офіційно перебуває в простої і не веде ніякої господарської діяльності, маючи при цьому заборгованості по заробітній платі, тому передача в оренду невикористаного в виробництві майна та одержання по договору оренди грошових коштів - лише дії, направлені ОСОБА_4 в сторону поліпшення положення підприємства, в т.ч. фінансового. На підставі вищевикладеного, відповідач 2 просить в позові відмовити (відзив № 50 від 28.02.2011 р. долучений до матеріалів справи).

На підставі ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 03.03.2011 року оголошувалась перерва до 04.04.2011 року.

В судовому засіданні 04.04.2011 р. представником ВАТ "Вуглецевий композит" надана заява про продовження строку розгляду спору згідно ст. 69 ГПК України, на п’ятнадцять днів, а саме до 26.04.2011 р.

Заява відповідає ст. ст. 22, 69 ГПК України, судом прийнята до розгляду і задоволена.

Ухвалою суду від 04.04.2011 р. строк розгляду спору подовжено до 26.04.2011 р., судове засідання відкладено на 26.04.2011 р.

За клопотанням представників сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 26.04.2011 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 24.06.2008 р. № 413, функції управління майном державного підприємства "Завод "Вуглекомпозит" були передані в управління регіональному відділення ФДМУ по Запорізькій області в порядку, затвердженому наказом Фонду державного майна України від 31.03.2000 р. № 677 (надалі за текстом - відділення).

Наказом регіонального відділення від 28.07.2008 р. № 202 був затверджений акт приймання-передавання функцій управління майном.

У відповідності до. 1.1. статуту ВАТ "Вуглецевий композит" засновано відповідно до наказу відділення від 27.11.2008 р. № 399 шляхом перетворення державного підприємства "Завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів" у ВАТ відповідно до Законів України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) , "Про державну програму приватизації" (1723-14) , "Про господарські товариства" (1576-12) , постанови КМ України від 11.09.1996 р. № 1099 "Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств зі змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства" (1099-96-п) .

99,316 % акцій ВАТ "Вуглецевий композит" належать державі і знаходяться в управлінні відділення, наглядова рада товариства складається з представників РВ ФДМУ по Запорізькій області.

Відповідно до пункту 4 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р. № 2558-ХІІ (2558-12) , основним завданнями Фонду є: захист майнових прав України на її території та за кордоном; здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств.

03.12.2009 року між Приватним підприємством "Промто Плюс" (відповідач 2) та Відкритим акціонерним товариством "Вуглецевий композит" (відповідач 1) укладено договір оренди № 6/09 (далі-договір).

Відповідно п. 1.1. договору, відповідач 1 зобов’язався надати відповідачу 2 майно, зазначене в п. 1.2. договору, в тимчасове користування, а відповідач 2 зобов’язався сплачувати орендну плату в розмірі та строки, указані в п. 3 договору.

Відповідач 1 зобов’язався передати відповідачу 2 в тимчасове користування наступне майно: трансформатор ЕОМН –2000/10 інв. № 1120942 (надалі-майно). Вартість майна складає 41045,25 грн. (п. 1.2. договору).

Відповідно п. 3.1. договору, розмір орендної плати складає 550 грн.

Орендна плата вноситься відповідачем 2 щомісячно не пізніше 10 числа поточного за оплачуваним місяцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача 1 (3.2. договору).

Відповідач 1 на виконання умов договору передав 09.12.2009 р. відповідачу 2 майно, що підтверджується двостороннім актом № 1/6/09 приймання –передачі орендованого обладнання, який був підписаний головою правління відповідача-1 - ОСОБА_4 та відповідачем 2 та скріплений печатками підприємств.

Пунктом 5.1 договору визначено, що строк оренди складає 5 (п’ять) років з моменту передачі майна відповідачу 2 з можливістю пролонгації.

На виконання умов договору, відповідач 1 виконав перед відповідачем 2 зобов’язання, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, за період з 31.12.2009 р. по 31.01.2011 р., які були підписані головою правління Відповідача-1 - ОСОБА_4, а з червня 2010 р. - в.о. голови правління - ОСОБА_6 та скріплені печаткою.

На виконання умов договору відповідач-2 сплачував орендну плату відповідачу 1 за оренду трансформатора, відповідно до умов договору оренди № 6/09 від 03.12.2009 р., що підтверджуються платіжними дорученнями (копії містяться в матеріалах справи).

У судовому засіданні представник відповідача 1 пояснив, що станом на 26.04.2011 р. відповідач 2 не має заборгованості по сплаті за договором.

Договір був підписаний сторонами, зокрема з боку ВАТ "Вуглецевий композит" директором –ОСОБА_4 та завірений печаткою товариства.

Повноваження директора ОСОБА_4 були також встановлені при вирішенні господарським судом Запорізької області спору у справі № 21/284/10 та підтверджується рішенням суду від 07.12.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2011 р. по справі № 21/284/10.

Наказом № 207 від 02.06.2009 р. Регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області виконання обов’язків голови правління ВАТ "Вуглецевий композит" покладено на ОСОБА_4. Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, як засновником ВАТ "Вуглецевий композит", в особі в.о. начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області ОСОБА_7, та ОСОБА_4, з другого боку, укладено контракт № 263 про те, що ОСОБА_4 призначається на посаду керівника виконавчого органу ВАТ "Вуглецевий композит". Строк дії контракту до 31.07.2010 р. (контракт п. 7.1.), за яким Керівник зобов'язується безпосередньо і через сформований апарат здійснювати поточне управління ( керівництво) відкритим акціонерним товариством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання та збереження майна товариства та майна, що не увійшло до статутного фонду. Керівник є повноважним представником товариства при реалізації прав, повноважень, функцій, обов’язків та діє на началах єдиноначальності ( п. 1.3., 1.4 Контракту). Відповідно до п. 4.1. контракту № 263, керівник має право: діяти від імені товариства, представляти його інтереси в усіх вітчизняних та іноземних підприємствах, установах і організаціях; укладати господарські та інші договори відповідно до статуту товариства та чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним договору оренди, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними на момент їх укладення.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою ст. 203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 Цивільного кодексу України).

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст. 205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою ( ст. 207 Цивільного кодексу України).

Доводи, позивача, що ОСОБА_4 підписуючи спірний договір, діяв з перевищенням повноважень, зокрема, без отримання погодження наглядової ради Товариства на укладання цього договору, господарським судом визнані безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

За умовами ч.2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст.18 того ж Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Позивачем не представлено доказів включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, ВАТ "Вуглецевий композит".

Відповідно до ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Пунктом 9.3.4 Статуту, за рішенням вищого органу товариства, після реалізації 50% державного пакету акцій наглядова рада укладає контракт з головою правління Товариства.

Згідно з п. 9.4.1 Статуту ВАТ "Вуглецевий комбінат", виконавчим органом Товариства є Правління, яке здійснює керівництво його поточною діяльністю і діє на колегіальних засадах.

Пунктом 9.4.5 Статуту, передбачено що голова правління керує роботою правління. Голова правління має право без доручення вчиняти дії від імені Товариства. Він уповноважений керувати поточними справами товариства і здійснювати виконання рішень вищого органу Товариства та Наглядової ради, представляти товариство у відносинах з іншими юридичними особами, проводити та укладати угоди від імені товариства, відповідно до норм діючого статуту, організовувати ведення протоколів засідань правління.

Відповідач 1 стверджує, що відповідно до статуту голова правління ВАТ "Вуглецевий композит" ОСОБА_4 не мав повноважень щодо укладання договору оренди № 6/09 від 03.12.2009 р. без погодження з наглядовою радою товариства.

Наглядова рада погоджує угоди про заставу та/або оренду майна (пункт 3.4. статуту).

В матеріалах справи, а саме в довідці б/н та б/д підтверджується, що питання про передачу в оренду ПП "Промто Плюс" трансформатора на засіданні правління ВАТ "Вуглецевий композит" не розглядався та договір оренди № 6/09 від 03.12.2009 р. з наглядовою радою не узгоджувався.

Наглядова рада має погоджувати договори (а не право на їх укладення), і тому згідно Статуту Товариства та Контракту, керівник ОСОБА_4 мав повноваження на укладення господарських та інших договорів, зокрема договору, що є предметом спору у цій справі, є вірним і відповідає матеріалам справи.

На протязі дії договору сторони виконували договір шляхом надання та отримання послуг, підписання Актів прийому - передачі виконаних робіт та сплати за надані послуги, що, на підставі ст. 241 Цивільного кодексу України, є схваленням укладеного договору.

За період дії договору наглядова рада не могла не знати про дію та виконання Відповідачем 1 договору оренду. В матеріалах справи відсутні докази, що наглядова рада, яка на підставі п. 9.3.4. Статуту має аналізувати дії правління щодо управління товариством, здійснювати інші дії контролю за діяльністю правління товариства, якимось чином негативно реагувала на виконання відповідачем 1 договору оренди, що є схваленням договору шляхом мовчазної згоди.

Таким чином, керівник виконавчого органу ОСОБА_4 мав належні повноваження на підписання договору оренди № 6/09 від 03.12.2009 р. Вказана особа діяла у відповідності з повноваженнями, передбаченими статутом Товариства та Контактом. Крім того, відповідно до статуту Товариства, укладеного Контракту та ст. 92 ЦК України голова правління ВАТ "Вуглецевий композит"ОСОБА_4 уповноважений діяти від імені товариства без довіреності.

Позивач, посилаючись на ст. 208 ГК України, вважає, що сума яка отримана Відповідачем-1 відповідно до договору оренди, повинна бути стягнута в дохід держави. Стосовно даного твердження позивача слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

З аналізу норми ст. 208 ГК України, для стягнення суми одержаного сторонами за зобов'язанням, необхідною кваліфікуючою ознакою є вина - намір обох сторін здійснити право чин, який би завідомо суперечив інтересу держави або суспільства.

Позивачем не наведено доказів, які б свідчили, що Відповідач-1 та Відповідач-2 уклали договір оренди, який суперечить інтересам держави або суспільства. Також, позивачем не наведено доказів, які б свідчили про намір обох сторін правочину укласти такий договір, який би завідомо суперечив інтересам держави або суспільства.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом (1798-12) заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 2 ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Наявність права на пред’явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення такого права і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з п. 4.1. Статуту ВАТ "Вуглецевий композит", затвердженого 27.11.2008р., заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області засновником товариства є регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.

Пунктом 9.2.1 Статуту передбачено, що вищим органом товариства є загальні збори акціонерів товариства. В період до проведення перших загальних зборів акціонерів та набуття в процесі приватизації прав власності на акції товариства іншими акціонерами вищим органом товариства є засновник, як єдиний акціонер.

До компетенції загальних зборів (вищого органу) товариства відносяться: внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; обрання та відкликання голови та членів наглядової ради товариства; обрання та відкликання голови правління товариства; обрання та відкликання голови та членів ревізійної комісії; затвердження річних результатів діяльності товариства у тому числі його дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутків, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень.

Пунктом 9.2.2 передбачено, що засновник в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області здійснює управління товариством шляхом прийняття рішень (розпоряджень) з питань, що віднесені до компетенції вищого органу товариства. Засновник призначає своїх представників до органів управління товариства та надає їм відповідні повноваження, що оформлюються дорученнями.

Разом з цим, відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 Статуту ВАТ "Вуглецевий композит", товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту.

Із змісту пункту 2.1 Статуту слідує, що основною метою діяльності товариства є одержання прибутку на вкладений акціонерами капітал шляхом здійснення виробничої, науково-дослідної та підприємницької діяльності в галузі машинобудування.

Згідно з п. 3.5 Статуту товариство є власником: майна, переданого засновником у власність; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством.

В пункті 3.7 Статуту визначено, що товариство має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням, а також емблему.

Отже ВАТ "Вуглецевий композит" є самостійним суб’єктом господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 19 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Пунктом 5 ст. 19 Господарського кодексу України визначено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійснені ними державного контролю та нагляду забороняються.

Таким чином, вимога позивача є необґрунтованою та безпідставною, оскільки в даному випадку права Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області ні яким чином не порушені, а посилання Фонду державного майна України по Запорізькій області на те, що він є власником акцій товариства - відноситься до управління корпоративними правами та ніяким чином не пов'язано з виконанням або невиконанням зобов'язань за господарськими правовідносинами між Відкритим акціонерним товариством "Вуглецевий композит" та Приватним підприємством "Промто Плюс".

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов’язати відповідача 2 повернути відповідачу 1 майно, яке було передане йому в оренду, а саме: трансформатор, оскільки позивачем не наведено доказів, які б свідчили, що Відповідач-1 та Відповідач-2 уклали договір оренди, який суперечить інтересам держави або суспільства.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 21, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В позові відмовити.

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –04.05.2011 р.)