Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Приватного підприємства "Себор", м. Запоріжжя

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк", м. Київ в особі Запорізької філії ВАТ "Кредитпромбанк", м. Запоріжжя

про визнання договору застави розірваним

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

Від позивача: Борисенко С.В., паспорт НОМЕР_1 від 11.09.1999 р.

Від відповідача: Колесник І.Г., дов. № 402 від 10.09.2010 р.

Розглядається позовна заява Приватного підприємства "Себор", м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк", м. Київ в особі Запорізької філії ВАТ "Кредитпромбанк", м. Запоріжжя про визнання договору застави № 06/41/301/06-Склн від 14.11.2006 р. розірваним.

22.04.2011 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові та просить суд визнати зобов’язання майнового поручителя по договору застави № 06/41/301/06-Склн від 14.11.2006 р. припиненими, у зв’язку з чим визнати розірваним договір застави № 06/41/301/06-Склн від 14.11.2006 р.

Відповідач проти позову заперечив, про що свідчить письмовий відзив. Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

14.11.2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та громадянином Борисенко С.В. (позичальник) укладено кредитний договір № 06/41/06-Склн.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 12000 доларів США на строк до 13 листопада 2011 р. включно.

Згідно з п. 1.3 кредитного договору процента ставка за кредитами дорівнює 13,75 процентів річних.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору позичальник зобов’язується забезпечити повернення одержаної суми кредитів згідно з умовами даного договору не пізніше 13.11.2011 р.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти у розмірі та на умовах встановлених договором.

Статтею 1049 параграфа 1 глави 71 ЦК України (435-15) передбачений обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На забезпечення виконання умов кредитного договору № 06/41/06-Склн від 14.11.2006р. між ВАТ "Кредитпромбанк", м. Київ в особі Запорізької філії ВАТ "Кредитпромбанк" (заставодержатель) та ПП "Себор" (заставодавець) 14.11.2006 р. укладено договір застави № 06/41/301/06-Склн.

За умовами договору застави в забезпечення виконання зобов'язання Борисенка С.В. (боржника за кредитним договором № 06/41/06-Склн) перед заставодержателем заставодавець (відповідач по справі) надає заставодержателю в заставу майно - автомобіль легковий седан, марки Mitsubishi, модель Lancer, реєстраційний № АР 7754 АН, який належить заставодавцю на праві власності. Обтяження заставленого майна зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить витяг № 10009383 від 15.11.2006 р.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону "Про заставу", ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. При цьому, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом (2654-12) .

Згідно ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Статтею 576 ЦК України та статтею 4 Закону України "Про заставу" передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

рішенням господарського суду 19.02.2010 р. задоволено позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" та звернено стягнення на майно Приватного підприємства "Себор" (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 196, кв. 30, ЄДРПОУ 30687364), а саме: автомобіль легковий седан, марки Mitsubishi, модель Lancer, 2005 р. в. шасі (кузов, рама, коляска) № JМВSNСS3А6U001404 реєстраційний № АР 7754 АН, який належить заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КХС № 811460 від 15.12.2005 р., шляхом проведення прилюдних торгів на користь Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 5, прим. 106, ЄДРПОУ 21666051) з метою стягнення заборгованості за кредитним договором № 06/41/03-Склн від 14.11.2006 р., що складається з основного боргу в сумі 7200 доларів США (що за курсом НБУ станом на 27.01.2010 р. дорівнює 57634,56 грн.), 1296,20 доларів США процентів за користування коштами (що станом на 27.01.2010 р. складає 10375,82 грн.), нарахованих за період з 30.12.2008 р. до 26.01.2010 р. та 812,44 доларів США неустойки, нарахованої з 01.12.2008 р. до 27.01.2010 р. (що станом на 27.01.2010 р. складає 6503,42 грн.). Встановлено початкову ціну для реалізації майна в розмірі 20000 доларів США (що станом на 19.02.10 р. складає 160048 грн. за курсом НБУ).

15.10.2008 р. між ВАТ "Кредитпромбанк" (іпотекодержатель) та майновим поручителем ПП "Себор" (заставодавець) укладено договір про внесення змін № 1 до договору застави № 06/41/301/06-Склн.

Відповідно до п. 1.1 договору про внесення змін № 1 змінено проценту ставку за кредитом з 13,75 % до 15,00 %.

Договір про зміни підписано обома сторонами та скріплений печатками.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Приписами ст. 208 ЦК України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма. Частиною 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 3 ст. 198 ГК України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

З 11.12.2008 р. Борисенко С.В. в узгоджені строки та в узгоджених розмірах кредитні кошти не повертав, проценти за користування кредитними коштами не вносив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість за кредитним договором № 06/04/06-Склн від 14.11.2006 р.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору № 06/41/06-Склн від 14.11.2006 р. у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за цим договором (відносно своєчасності та/або повноти сплати процентів і повернення кредиту), розмір процентної ставки збільшується на 1 процент річних, починаючи з розміру, встановленого п. 1.3 цього договору. У випадку наступного невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором розмір процентної ставки збільшується з урахуванням збільшення процентних ставок, зроблених раніше, відповідно до умов цього пункту договору. Новий розмір процентної ставки встановлюється від дня, наступного за днем, в який позичальник повинен був виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або не в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору ВАТ "Кредитпромбанк"скористався своїм законним правом, і збільшив проценти Борисенко С.В. у зв'язку з невиконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме: 16 % було встановлено з 11.12.2008 р.; 17 % було встановлено з 17.01.2009 р.; 18 % було встановлено з 11.02.2009р.

Відповідно до п.8.3.,8.4 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/706 від 06.10.1994р. (v_706800-94) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів" банк має право вимагати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, включаючи проценти за наданий кредит, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, а у випадках, передбачених договором, також неустойку.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (436-15) .

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно статті 652 ЦК України укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ними цілей.

Відповідно до приписів ст. 626 ЦК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, відсутність порушеного права позивача унеможливлює його захист в судовому порядку, а тому, керуючись ст. ст. 33, 34 ГПК України позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідач правомірно збільшив процентну ставку до Борисенко С.В., у зв’язку з невиконанням ним своїх зобов’язань за кредитним договором, оскільки п. 1.6 кредитного договору № 06/41/06-Склн від 14.11.2006 р. чітко передбачає, що у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за цим договором (відносно своєчасності та/або повноти сплати процентів і повернення кредиту), розмір процентної ставки збільшується на 1 процент річних, починаючи з розміру, встановленого п. 1.3 цього договору. У випадку наступного невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором розмір процентної ставки збільшується з урахуванням збільшення процентних ставок, зроблених раніше, відповідно до умов цього пункту договору. Новий розмір процентної ставки встановлюється від дня, наступного за днем, в який позичальник повинен був виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або не в повному обсязі.

Позивачем в обґрунтування підстав заявлених позовних вимог не вказано доказів на підтвердження того, що банк не мав права в односторонньому порядку змінювати розмір процентів.

За таких обставин, господарський суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

У задоволенні позову відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 22.04.2011р.