Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервус Сістемз Інтегрейшн" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рентабуд" про спонукання відповідача вчинити певні дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 р. порушено провадження у справі № 8/90 та призначено до розгляду на 07.04.2011 р.

В судове засідання 07.04.2011 р. представник відповідача не з’явився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали не виконав, надав пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011 р. відкладено розгляд справи на 21.04.2011 р.

В судове засідання 21.04.2011 р. представник відповідача не з’явився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду пояснення по справі.

В зв’язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст. ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст. 81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

01.02.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕРВУС СІСТЕМЗ ІНТЕГРЕЙШН"( надалі –суборендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "РЕНТАБУД"(надалі –орендодавець, відповідач) був укладений Договір суборенди № 1/02 –10, відповідно до умов якого орендар прийняв у строкове платне користування офісні і виробничі приміщення, загальною площею 920,0 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 44.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 1/02 –10 суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором найму (оренди).

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі – ГК України (436-15) ) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України (435-15) ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторони визначили строк дії укладеного договору до 01.02.2011 р.

У офісних і виробничих приміщеннях, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 44, 06.01.2011 р. сталася пожежа, про що свідчать акт про пожежу від 06.01.2011 р. та довідка відділу державного пожежного нагляду з обслуговування Солом’янського району міста Києва № 3/129 від 28.01.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, положеннями договору передбачено припинення дії договору суборенди у випадках: непогашення заборгованості по орендній платі та іншим розрахункам відповідно до умов договору більш ніж 1 (один) місяць; якщо приміщення опиниться у стані неприйнятному для подальшого використання; достроково за угодою сторін чи за рішенням суду; банкрутства суборендаря; у випадку порушення правил пожарної безпеки або використання площі не за призначенням; порушення вимог або умов даного договору; за одностороннім бажанням орендодавця але заздалегідь попередити суборендаря за 2 (два) місяці.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Оскільки 06.01.2011 р. сталася пожежа, листом № 01/26 від 19.01.2011’р. позивач повідомив відповідача про неможливість використання орендованого приміщення у своїй господарській діяльності та про припинення вказаного договору на підставі п. 10.4. договору. Крім цього, запропонував уповноваженим представникам відповідача прибути для прийняття приміщення та підписання акту приймання –передачі вказаного приміщення.

Листом від 21.01.2011 р. позивач повторно запропонував відповідачу прибути для прийняття приміщення та підписання акту приймання –передачі вказаного приміщення.

26.01.2011 р. відповідач у відповідь надіслав позивачу лист, в якому просить позивача усунути виявлені пошкодження та повідомляє про незрозумілість з приводу не підписання акту прийому-передачі приміщення з боку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, висновком № 93-11/НХ від 25.02.2011 р., проведеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Нотінгем Хауз", встановлено, що на момент проведення дослідження не можливо використовувати приміщення, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 44 площею 920 кв. м. та знаходились на умовах оренди у компанії ТОВ "Сервус Системз Интегрейшн" в якості офісних приміщень та складських приміщень після пошкоджень утворених внаслідок пожежі, що сталася 06.01.2011р.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ.

Статтею 538 ЦК України передбачено виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, відповідач на виклик суду в судові засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не подав, заявлених позивачем вимог не спростував.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є примусове виконання обов’язку в натурі. Згідно з абзацами 4 і 5 ч.2 ст. 20 Господарського Кодексу України способами захисту прав суб’єктів господарювання є припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення та присудження виконання в натурі

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов’язання відповідача прийняти приміщення правомірна та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 16, 202, 509, 525, 526, 538, 626, 759, 763, 785 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82- 85 ГПК України, суд –

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рентабуд"(04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, оф. 90, ідентифікаційний код 35333124) прийняти приміщення за договором суборенди № 1/02-10 від 01 лютого 2010 р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервус Сістемз Інтегрейншн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "РЕНТАБУД", в зв’язку з припиненням його дії з 07.01.2011 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рентабуд"(04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, оф. 90, ідентифікаційний код 35333124) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервус Сістемз Інтегрейншн" (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, буд. 1/8 літ. "Д", ідентифікаційний номер 31089403) 85 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.