За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"

До Міністерства оборони України

Третя особа Державне казначейство України

За участю Генеральної прокуратури України

Про стягнення заборгованості в сумі 27 011 082,20 грн.

Колегія суддів у складі: Головуючий суддя Станік С.Р.,

Суддя Бойко Р.В.,

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін, які приймали участь у справі:

Від позивача Зінченко П.Л., Писаренко М.О., Кузнєцова Т.І.–представники за довіреністю;

Від відповідача Гладкий С.М., Інжиєвський О.П. –представники за довіреністю;

Від третьої особи не з’явився

За участю прокурора Рубан Д.В. (посвідч.) (в судове засідання 14.04.2011 не прибув)

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.04.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 26 754 601,34 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних –256 480,89 грн., а також відшкодування судових витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2011 порушено провадження у справі № 47/81 та призначено розгляд справи на 10.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 до участі у розгляді справи залучено Державне казначейство України у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено до 16.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 розгляд справи відкладено до 06.04.2011.

30.03.2011 через канцелярію господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення по суті спору від Державного казначейства України, в якій зокрема Державне казначейство просило слухати справу без участі його представника.

06.04.2011 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Генеральної прокуратури надійшло повідомлення про вступ у справу згідно ст. ст. 5, 35, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 29 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 розгляд справи відкладено до 12.04.2011.

12.04.2011 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Генеральної прокуратури України надійшло письмове клопотання про розгляд справи № 47/81 колегіально у складі трьох суддів.

Згідно статті 4- 6 Господарського процесуального кодексу України, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Суд, заслухавши в судовому засіданні 12.04.2011 думку прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи категорію спору та те, що спір між сторонами відноситься до складного і для вирішення якого виникла необхідність введення до складу суду додатково ще двох суддів, вирішив задовольнити заявлене Генеральною прокуратурою України клопотання та здійснювати розгляд справи № 47/81 колегіально у складі трьох суддів, про що виніс відповідну ухвалу від 12.04.2011.

Згідно розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 розгляд справи № 47/81 доручено здійснювати колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Бойко Р.В. та Спичак О.М.

В судовому засіданні 12.04.2011 судом оголошено перерву до 13.04.2011, про що представників сторін та прокурора повідомлено під розписку, яка наявна в матеріалах справи.

В судовому засіданні 13.04.2011 прокурором відділу Генеральної прокуратури України Рубан Д.В. було заявлено письмове клопотання в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України про витребування у позивача для дослідження прокурором оригіналів актів виконаних робіт з № 1377 по № 1789 за період з 21 жовтня по 31 грудня 2010, оригінал договору № 286/2/11/1 від 20.01.2011, а також усі додаткові угоди з додатками, які укладені до договору № 251/4/2/07/12. Клопотання мотивне тим, що 20.10.2010 гербова печатка позивача була вилучена під час проведення обшуку в рамках проведення досудового слідства по кримінальній справі № 33-0021 за обвинуваченням директора ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг"ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що може свідчити про фіктивність актів виконаних робіт.

Судова колегія порадившись, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, вирішила заявлене прокурором клопотання відхилити, оскільки прокурором всупереч статті 38 Господарського процесуального кодексу України не наведено доказів того, що прокурор не має можливості самостійно надати зазначені докази, а також не наведено обставин, що перешкоджають їх наданню. До того ж, суд враховує і те, що позивачем надавались саме суду для дослідження оригінали актів, а предметом дослідження у справі та предметом заявлених позивачем вимог є заборгованість відповідача за надані послуги з обслуговування за період з 01.09.2010 по 31.12.2010.

Також, прокурором в судовому засіданні 13.04.2011 було заявлено клопотання про огляд додаткових угод до договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 у місці їх знаходження, а саме: у ГУБОЗ України у Київській області, яке після його обговорення учасниками процесу та висловлення їх думок, судовою колегією відхилено як необґрунтоване, оскільки прокурором всупереч статті 38 Господарського процесуального кодексу України не наведено доказів того, що прокурор не має можливості самостійно надати зазначені докази, а також не наведено обставин, що перешкоджають їх наданню.

Прокурором відділу Генеральної прокуратури України Рубан Д.В. в судовому засіданні 13.04.2011 заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення прокурором з матеріалами справи та оригіналами доданих до позову документів, яке після його обговорення учасниками процесу та висловлення їх думок, судовою колегією відхилено як необґрунтоване, оскільки в матеріалах справи наявні копії актів виконаних робіт та інших документів і прокурор мав змогу з ними ознайомитись, про що ним було подане відповідне клопотання, яке судом задоволено і прокурору було надано можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Також, в судовому засіданні 13.04.2011 прокурором відділу Генеральної прокуратури України Рубан Д.В. відділу Генеральної прокуратури України Рубан Д.В. було заявлено письмове клопотання про призначення в справі № 47/81 судової економічної експертизи, на вирішення якої запропоновано поставити питання документального підтвердження первинними документами та документами бухгалтерського обліку позивача, відповідача та підпорядкованих йому військових частин надання та прийняття послуг з харчування особового складу по договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, порадившись, вирішила заявлене прокурором клопотання відхилити, оскільки фактичне надання позивачем та прийняття відповідачем послуг з харчування особового складу по договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 за заявлений до стягнення період підтверджено позивачем зведеними актами, а для здійснення математичних розрахунків, для з’ясування розміру заборгованості, залучення експерта, який володіє спеціальними знаннями не потрібно.

Також, в судовому засіданні 13.04.2011 прокурором відділу Генеральної прокуратури України Рубан Д.В. було усно було оголошено заяву про відвід колегії суддів, у зв’язку з чим судом було оголошено перерву для надання прокурору часу для написання письмової заяви про відвід. Але після закінчення оголошеної перерви прокурором заяву про відвід письмово викладено не було, у зв’язку з чим оголошена заява судом не розглядалась.

За імперативним приписом частини четвертої статті 20 ГПК відвід повинен заявлятися у письмовій формі. Якщо відвід заявлено усно, господарський суд має запропонувати заявникові викласти його в письмовій формі (за необхідності надавши йому потрібний для цього час), а в разі відмови від заявлення відводу в такій формі - продовжити розгляд справи по суті, про що зокрема зазначено і в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. N 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" (v_530600-09) .

Прокурором відділу Генеральної прокуратури України Рубан Д.В. було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовну заяву підписано від позивача особою, яка не має права підписувати її. Клопотання мотивне тим, що позовну заяву ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" підписано представником Писаренко М.О. на підставі довіреності від 10.02.2011, яка підписана ТВО начальника ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг"ОСОБА_4 повноваження якого позивачем не підтверджені належним чином.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечував, посилаючись на те, що довіреність від 10.02.2011 підписана ТВО начальника ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" ОСОБА_4 на підставі наказу Міністра оборони України від 10.01.2011 № 12, згідно якого тимчасове виконання обов’язків директора державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"покладено на ОСОБА_4 за його згодою, а згідно п. 6.4 Статуту позивача, керівник підприємства зокрема наділений повноваженням на видачу довіреностей.

Представники відповідача при вирішення заявленого клопотання покладаються на розсуд суду.

Згідно п. 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду якщо позовну заяву підписано особою, яке не має права підписувати її.

Судова колегія, порадившись, дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, вирішила заявлене прокурором клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу - відхилити, оскільки позов підписано Писаренко М.О. на підставі довіреності від 10.02.2011, яка підписана ТВО начальника ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" ОСОБА_4 який має повноваження на підписання та видачу довіреностей на підставі наказу Міністра оборони України від 10.01.2011 № 12 та п. 6.4 Статуту позивача, копії яких позивачем надано для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.04.2011 судом було оголошено перерву до 14.04.2011, про що представники сторін та прокурор були повідомлені під розписку, яка наявна в матеріалах справи.

14.04.2011 через канцелярію Господарського суду міста Києва прокурором відділу Генеральної прокуратури України Рубан Д.В. у справі № 47/81 було подано заяву про відвід головуючому колегії суддів –судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 відмовлено в задоволенні заяви прокурора про відвід головуючому колегії суддів - судді Станіку С.Р.

В судовому засіданні 14.04.2011 представники позивача заявлені вимоги підтримали у повному обсязі. Просили суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього не було здійснено оплату за надані в період з вересня 2010 по грудень 2010 року послуги з харчування особового складу Збройних Сил України на суму 25 578 012,75 грн., надання яких позивачем та прийняття відповідачем підтверджується зведеними актами кількості та якості наданих послуг та рахунками-фактурами на заявлену до стягнення суму.

Також, за прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за надані послуги в період з 01.09.2010 по 31.12.2010 з харчування особового складу Збройних Сил України по договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 256 480,89 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 176 588,59 грн. за період прострочення з 01.09.2010 по 31.12.2010.

Представники відповідача в судовому засіданні 14.04.2011 проти заявлених вимог заперечували, просили суд у задоволенні позову відмовити. Свої заперечення представники відповідача мотивували тим, що заборгованість в сумі 25 578 012,75 грн. виникла внаслідок надання позивачем послуг з харчування особового складу Збройних Сил України поза межами строку дії договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього, оскільки позивач мав право надавати відповідні послуги до 31.08.2010 та не перевищуючи сум, зазначених в договорі та додаткових угодах до нього.

Прокурор у попередніх судових засіданнях підтримав доводи відповідача щодо заперечення позовних вимог з вищенаведених підстав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Державне казначейство України –у наданих через канцелярію Господарського суду міста Києва письмових поясненнях по суті спору зазначало про те, що в обліку Державного казначейства України відповідно до умов договору, укладеного Міністерством оборони України з ДП МОУ "Білоцерковський військовий торг" від 13.04.2007 за № 251/4/2/07/12 зареєстровано зобов'язань на суму 268 817 760,75 грн. та здійснено оплату в сумі 268 814 814,05 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та представників відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

13.04.2007 між відповідачем –Міністерством оборони України, як замовником, та позивачем - ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг", як виконавцем, було укладено Договір № 251/4/2/07/12 про закупівлю послуг з харчування особового складу військових частин А1232, А3122, А2791, А2215, А1880, А1789, А0704, А2192, А1486, А0565, А2923, А2319, А3020, А0231, А2860 у тому числі: управління в/ч А2860. А2682, 1-й підрозділ, командний пункт, 9-й підрозділ. КПС-1, 11-й підрозділ. 5-й підрозділ, 10-й підрозділ, КПС-2. 12-й підрозділ, А1975, А2206, А1436, А3177, А3193, А4527, А0963, А1744, А4167, А1494, А1586, А1735, А4485, А1065, А1912, Житомирський військовий інститут радіоелектроніки, А0281, А0339, А2038, А3358, А1564, А3258, А0804, А3091, А1979, А2365, А1796 і годування тварин за кошти Державного бюджету України (надалі - Договір № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007).

Пунктом 1.1 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 сторони погодили, що виконавець (позивач) зобов’язується надавати послуги з харчування особового складу військових частин згідно наведеного переліку в стаціонарних та польових умовах, а також військових частин (закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення згідно із затвердженими Кабінетом міністрів України нормами харчування та вимогами чинного законодавства.

Згідно пункту 1.2 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, замовник зобов’язався приймати послуги через представників замовника, які діють на підставі довіреності Міністерства оборони України та здійснювати оплату наданих виконавцем послуг у кількості, строки та за цінами згідно з положенням цього договору у відповідності до специфікації.

Відповідно до п. 3.2 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, кількість та якість наданих послуг оформляється актом, який складається повноважними особами та представника замовника щоденно у 3 примірниках; на підставі оформлених актів, тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) складається зведений акт прийому наданих послуг, який засвідчує належне виконання виконавцем своїх зобов’язань за відповідний період, та підписується виконавцем та представником замовника.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.4 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 сторонами погоджено, що платником за договором є Міністерство оборони України; ціни на послуги залишаються незмінними до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором; загальна вартість послуг з харчування за договором за узгодженням сторонами може змінюватись.

Згідно пункту 4.5 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, порядок розрахунку по Договору наступний: оплата фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 10 діб з дня надходження до замовника належним чином оформлених зведених актів прийому наданих послуг та рахунків –фактур.

Пунктом 12.1 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 визначено, що договір діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2007.

Також за взаємною згодою сторін, до Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 вносились зміни шляхом укладення додаткових угод, зокрема: № 22 від 07.04.2009, № 24 від 27.04.2009, № 25 від 10.08.2009, № 26 від 11.08.2009, № 27 від 29.09.2009, № 28 від 12.10.2009, № 29 від 02.10.2009, №30 від 12.12.2009, № 31 від 10.12.2009, № 32 від 21.12.2009, № 33 від 22.12.2009, № 34 від 06.01.2010, № 35 від 25.01.2010, № 36 від 01.02.2010, № 37 від 18.02.2010, № 38 від 25.02.2010, № 39 від 02.04.2010, № 40 від 27.04.2010, № 41 від 18.05.2010, № 42 від 29.07.2010, № 43 від 04.08.2010, № 44 від 27.10.2010, № 45 від 02.12.2010.

Зокрема, відповідно до додаткової угоди № 22 від 07.04.2010, укладеної між позивачем та відповідачем, сторони погодили, що пункт 4.5 основного договору викладено в редакції наступного змісту: порядок розрахунку за Договором - оплата фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг, рахунків –фактур (за умови надходження коштів з Державного бюджету України передбачені на зазначені цілі).

Також, відповідно до додаткової угоди № 37 від 18.02.2010, укладеної між позивачем та відповідачем, пункт 12.1 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 було викладено у редакції, згідно якої строк дії договору продовжено за взаємною згодою сторін до 31.12.2010.

Додатковою угодою № 45 від 02.12.2010, укладеною між позивачем та відповідачем, сторонами було погоджено внесення до умов Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 змін, а саме: пункт 4.3 викладено в редакції, яка зокрема передбачала, що у 2010 році вартість послуг складає 73 160 130,00 грн.

Також позивачем долучено до матеріалів справи належним чином засвідчені зведені акти кількості та якості наданих послуг по Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та рахунки-фактури до Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 на суми наданих послуг в період з 01.09.2010 по 31.12.2010, які підписані представниками позивача та уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) та посвідчені їхніми печатками, згідно яких позивачем надано, а уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) прийнято послуг з харчування особового складу військових частин в період з 01.09.2010 по 31.12.2010 загалом на суму 25 578 012,75 грн.

Також, суд враховує і те, що представниками позивача в судових засіданнях надано пояснення про те, що до матеріалів позову надано Реєстр актів виконаних робіт по Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, згідно якого загалом актів складено між сторонами на суму 25 794 864,75 грн., з яких 25 578 012,75 грн. –є заборгованістю відповідача за надані послуги з харчування особового складу військових частин по Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, яка заявлена позивачем до стягнення, а 216 852,00 грн. – є вартістю наданих послуг з харчування офіцерського складу військових частин, які надавались по іншому договору і які позивачем до стягнення у справі № 47/81 –не заявлялись.

20.01.2011 між відповідачем –Міністерством оборони України, як замовником, та позивачем - ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг", як виконавцем, було укладено договір № 286/2/11/1 (далі –Договір № 286/2/11/1 від 20.01.2011).

Згідно пункту 1.1 Договору № 286/2/11/1 від 20.01.2011, сторони на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до розділу ХІ "Прикінцеві положення Закону України "Про здійснення державних закупівель" щодо безперервного забезпечення харчування особового складу Збройних Сил України, учнів (студентів) навчальних закладів та дітей" (2899-17) та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України домовились провести розрахунки за фактично надані у 2010 році послуги з харчування особового складу Збройних Сил України в межах бюджетних призначень на 2011 рік.

Пунктом 1.2 договору № 286/2/11/1 від 20.01.2011 встановлено, що сума заборгованості замовника (відповідача) за фактично надані виконавцем (позивачем) послуги з харчування особового складу Збройних Сил України станом на 01.01.2011 складає 31 393 842,42 грн., що підтверджується актом звірки наданих послуг.

Позивачем до матеріалів справи додано Акт звірки розрахунків від січня 2011 року, складеного між позивачем на відповідачем і посвідченого підписами та печатками з обох сторін, згідно якого сальдо на користь позивача по договорам складає 31 393 842,42 грн., зокрема по договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 –25 578 012,75 грн.

Також, в матеріалах справи наявний Акт № 02-10/8ОС про результати зустрічної перевірки ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг"з питань розпорядження державним майном, що передано в його господарське відання, та використання коштів, отриманих на виконання замовлень Міністерства оборони України, складений 04.04.2011 Рахунковою палатою України, відповідно до якого перевіркою діяльності ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг"за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 встановлено, що 13.04.2007 між Міністерством оборони України в особі заступника Міністра оборони України ОСОБА_2 та ДП "Білоцерківський військторг"в особі начальника ОСОБА_1 було укладено Договір № 251/4/2/07/12 на суму 42846954,98 грн. з ПДВ. Протягом 2007-2010 рр. до зазначеного договору неодноразово укладалися додаткові угоди, останньою з яких стала додаткова угода № 45 від 02.12.2010, укладена між Міністерством оборони України в особі заступника директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України ОСОБА_3 та ДП "Білоцерківський військторг"в особі начальника ОСОБА_1 загальною вартістю послуг 271094479,61 грн. з ПДВ (у т.ч. 2007 р. -27 830 182,13 грн., 2008 р. - 74448730,68 грн., 2009 р. - 95655437,41 грн., 2010 р. -73160130,01 грн.). Заборгованість за договором станом на 01.01.2011 складала 25 578 012,75 грн. Міноборони підтвердило свою заборгованість за договором у сумі 25578012,75 грн. відповідно до Акту б/н б/д звіряння розрахунків між ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" та розпорядником коштів державного бюджету Міністерства оборони України за надані послуги в 2010 році, який є додатком до договору № 286/2/11/1 від 20.01.2011 між Міністерством оборони України в особі заступника директора департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України ОСОБА_3 та ДП "Білоцерківський військторг" в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника ОСОБА_4 і його невід'ємною частиною.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 902 Цивільного кодексу України встановлює обов’язок виконавця надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

П. 1, 2 статті 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2010 № 969 "Питання використання у 2010 році коштів державного бюджету, передбачених Міністерству оборони за деякими програмами" (969-2010-п) було постановлено передати бюджетні призначення, передбачені Міністерству фінансів у загальному фонді державного бюджету за програмою 3511090 "Державні капітальні видатки" у суму 350800 тис. грн. Міністерству оборони за програмами 2101020 "Утримання особового складу Збройних Сил України"- 122 700 тис. грн., а також доручено Державному казначейству перерахувати Міністерству оборони кошти відповідно до цієї постанови.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що 13.04.2007 між відповідачем –Міністерством оборони України, як замовником, та позивачем - ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг", як виконавцем, було укладено Договір № 251/4/2/07/12 про закупівлю послуг з харчування особового складу військових частин за кошти Державного бюджету України, строк дії договору було встановлено до 31.12.2007, а укладеною між сторонами додатковою угодою № 37 від 18.02.2010, пункт 12.1 Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 було викладено у редакції, згідно якої строк дії договору продовжено за взаємною згодою сторін до 31.12.2010.

На виконання умов Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього, позивачем в заявлений до стягнення період з 01.09.2010 по 31.12.2010 було надано, а відповідачем в особі уповноважених представників (військових частин) прийнято послуги з харчування особового складу військових частин в період з 01.09.2010 по 31.12.2010 загалом на суму 25 578 012,75 грн., що підтверджується зведеними актами кількості та якості наданих послуг, які підписані представниками позивача та уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) та посвідчені їхніми печатками, та рахунками-фактурами на зазначену суму, належним чином засвідчені позивачем копії яких наявні в матеріалах справи.

Представник прокуратури та відповідача в заперечення заявлених позивачем позовних вимог стверджував про те, що послуги з харчування особового складу військових частин, які надавались позивачем на підставі умов Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього були оплачені відповідачем у повному обсязі, а неоплаченими є ті послуги з харчування особового складу військових частин, надання яких позивачем ні умовами Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, ні умовами додаткових угод до нього не передбачено, а тому позивач надавав послуги з харчування без належних підстав.

Судова колегія зазначене твердження прокурора та відповідача –відхиляє як необґрунтоване та таке, що суперечить вимогам закону, адже наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 25 578 012,75 грн. по Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього підтверджується зокрема тим, що сторони укладеною додатковою угодою № 37 від 18.02.2010 продовжили за взаємною згодою строк дії договору до 31.12.2010, відповідач через уповноважених осіб (командирів військових частин) допустив позивача до надання послуг з харчування, що сторонами по справі не заперечувалось, зазначені послуги приймались уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) і загалом їх було прийнято на суму 25 578 012,75 грн., що підтверджується зведеними актами кількості та якості наданих послуг, які підписані представниками позивача та уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) та посвідчені їхніми печатками.

Також зазначена заборгованість підтверджується Актом № 02-10/8ОС про результати зустрічної перевірки ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг"з питань розпорядження державним майном, що передано в його господарське відання, та використання коштів, отриманих на виконання замовлень Міністерства оборони України, складеного 04.04.2011 Рахунковою палатою України, та Договором № 286/2/11/1 від 20.01.2011, в якому відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги з організації харчування особового складу військових частин в заявлений до стягнення період.

Крім того покурор та відповідач як на підставу неоплати вартості отриманих від позивача послуг з харчування особового складу військових частин в період з 01.09.2010 по 31.12.2010 загалом на суму 25 578 012,75 грн. по Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього посилався на те, що додатковою угодою № 22 від 07.04.2010 до Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007, укладеною між позивачем та відповідачем, сторони погодили, що пункт 4.5 основного договору викладено в редакції наступного змісту: порядок розрахунку за Договором - оплата фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг, рахунків –фактур (за умови надходження коштів з Державного бюджету України передбачені на зазначені цілі), а оскільки кошти з Державного бюджету України, передбачені на зазначені цілі –не надійшли, відповідно, строк оплати наданих послуг не настав.

Судова колегія зазначене твердження прокурора та відповідача –відхиляє як необґрунтоване та таке, що суперечить вимогам закону, зокрема ст. 251, 252 п. 1, 2 Цивільного кодексу України, оскільки згідно наведених норм цивільного законодавства, надходження коштів з державного бюджету не є подією яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов’язків щодо визначення строку оплати. Отже, сторонами за Договором № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 погоджено строк оплати: "15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг, рахунків –фактур".

До того ж, суд зазначає і про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2010 № 969 "Питання використання у 2010 році коштів державного бюджету, передбачених Міністерству оборони за деякими програмами" (969-2010-п) було постановлено передати бюджетні призначення, передбачені Міністерству фінансів у загальному фонді державного бюджету за програмою 3511090 "Державні капітальні видатки"у сумі 350800 тис. грн. Міністерству оборони за програмами 2101020 "Утримання особового складу Збройних Сил України"- 122 700 тис. грн., а також доручено Державному казначейству перерахувати Міністерству оборони кошти відповідно до цієї постанови

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що позивачем на виконання умов Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього, в заявлений до стягнення період з 01.09.2010 по 31.12.2010 було надано, а відповідачем в особі уповноважених представників (військових частин) прийнято послуги з харчування особового складу військових частин в період з 01.09.2010 по 31.12.2010 загалом на суму 25 578 012,75 грн., що підтверджується зведеними актами кількості та якості наданих послуг, які підписані представниками позивача та уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) та посвідчені їхніми печатками, та рахунками-фактурами на зазначену суму, належним чином засвідчені позивачем копії яких наявні в матеріалах справи, а відповідачем всупереч умов Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього не було здійснено оплату наданих позивачем послуг з організації харчування особового складу військових частин загалом на суму 25 578 012,75 грн. протягом 15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг, рахунків –фактур, а тому на даний час у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 25 578 012,75 грн. за надані, але не оплачені послуги з організації харчування особового складу військових частин в заявлений до стягнення період, доказів її погашення суду станом на момент вирішення спору не надано.

А тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 25 578 012,75 грн. за надані, але не оплачені послуги з організації харчування особового складу військових частин в заявлений до стягнення період по Договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього – є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню у повному обсязі в сумі 25 578 012,75 грн.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 256 480,89 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 176 588,59 грн. за прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті послуг з харчування особового складу Збройних Сил України по договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього, наданих в період з 01.09.2010 по 31.12.2010.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання перед позивачем зобов’язання по оплаті послуг з харчування особового складу Збройних Сил України по договору № 251/4/2/07/12 від 13.04.2007 та додаткових угод до нього, наданих в період з 01.09.2010 по 31.12.2010 згідно сум, зазначених у зведених актах прийому-передачі послуг, оплата протягом 15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг та рахунків –фактур –відповідачем не здійснювались, а тому суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно розрахунку суду, розмір інфляційних втрат складає 389 519,12 грн.:

Згідно розрахунку, розмір 3% річних складає 900 912,68 грн. :