ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 року Справа № 09/11/1925
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Лавріненко С.І., за участю представника позивача - Півошенко П.О. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" м.Сміла Черкаської області, про стягнення 2 726 785,70 грн., -
ВСТАНОВИВ:
24 вересня 2010 року позивачем подано позовну заяву, у якій він просить стягнути з відповідача 2726785,70 грн., у тому числі: 2 438 580,05 грн. основного боргу з оплати за поставлений природний газ по Договору поставки природного газу №12/239/10 від 21.12.2009 року за період січня-березня 2010 року, 220 214,68 грн. договірної пені, 28 390,77 грн. інфляційних нарахувань та 39 600,20 грн. три відсотки річних, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання (а.с.2-4).
Позовні вимоги мотивовані наступним:
- на підставі Договору протягом січня-березня 2010 року позивач (постачальник за договором) поставив відповідачу (покупець за договором) природний газ на суму 2 438 580,05 грн., який останній прийняв по актах приймання –передачі;
- в порушення п.6.1 Договору зобов'язання з оплати за поставлений природний газ відповідач не виконав, вартість природного газу не оплатив і станом на день звернення до суду заборгованість становила 2 438 580,05 грн.;
- відповідач порушив встановлені договором строки оплати за поставлений природний газ, за що договором (п.7.2) встановлена пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі –НБУ), що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу;
- розрахована на підставі ст. 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) та умов договору пеня за період прострочення з 21.03.2010 по 21.09.2010 року становить - 220 214,68 грн.;
- окрім цього, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) відповідач повинен сплатити три проценти річних від простроченої суми, які за період з 11.02.2010 по 21.09.2010 становлять - 39600,20 грн. грн. від простроченої суми, та інфляційні нарахування за лютий-серпень 2010 року в сумі 28390,77 грн.
Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву не заперечив щодо наявності заборгованості та просив розстрочити її сплату і не стягувати з нього штрафних санкцій, посилаючись на те, що він здійснює вироблення та постачання теплової енергії, надаючи житлово-комунальні послуги, тарифи на теплову енергію є регульованими і не покривають його витрат. Також відповідачем подане клопотання про закриття провадження у справі, у якому він вказує, що в ході розгляду справи відповідач склав графік погашення основного боргу, який є предметом цього спору, графік підписано директором відповідача та погоджено директором Черкаської філії ДК "Газ України" згідно з цим графіком заборгованість має бути погашена до квітня 2012 року включно. (а.с.38-41).
У доповненнях до відзиву на позовну заяву відповідач просить врахувати оплату в сумі 50000,00 грн. по платіжному дорученню №949, у якому помилково зазначено договір №12/488 (а.с.56).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 грудня 2010 року позов було залишено без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України (а.с.73-74).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2011 року скасовано ухвалу господарського суду Черкаської області від 27 грудня 2010 року, а матеріали справи передані для розгляду по суті господарському суду Черкаської області (а.с.96-98).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22 березня 2011 року задоволено самовідвід судді Довганя К.І. у справі №11/1925 (а.с.106-107).
Згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 24 березня 2011 року, справа №11/1925 направлена судді Курченко Н.М. (а.с. 108).
Ухвалою судді від 24 березня 2011 року справа прийнята до провадження та призначена до розгляду на 07 квітня 2011 року, зобов'язано сторони подати акти звірки розрахунків (а.с.109).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07 квітня 2011 року розгляд справи було відкладено на 14 квітня 2011 року у зв'язку із неподанням відповідачем витребуваних судом доказів, повторно зобов'язано відповідача надати акт звірки розрахунків та витребувано від нього докази, які підтверджують доводи, викладені у клопотаннях (а.с.127-128).
Відповідач представника у судове засідання вдруге не направив, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи для складання акту звірки розрахунків по договору №12/239/10 від 21.12.2009 року, також просив зобов'язати відповідача надати до суду оригінали документів (а.с.138-139).
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом, як необґрунтоване, оскільки відповідачу був наданий достатній час для проведення звірки розрахунків. При цьому судом враховано, що справа розглядається з 27 вересня 2010 року, отже необґрунтоване відкладення розгляду справи призведе до порушення права позивача на розгляд його справи упродовж розумного строку, встановлене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав розрахунок боргу станом на 12.04.2011 року і вказав, що у період з 20.01.2011 року по 22.03.2011 року відповідачем було сплачено 2300,00 грн. боргу по договору №12/239/10, отже графік погашення заборгованості, який був складений відповідачем 29.10.2010 року, ним не виконується. Заперечив проти задоволення клопотання відповідача про звільнення від стягнення неустойки, розстрочення стягнення боргу, припинення провадження у справі.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.
21 грудня 2009 року між сторонами укладено договір №12/239/10 поставки природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність відповідачу (покупець за договором), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити природний газ імпортованого походження для своїх власних потреб, в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору (стаття 1 Договору) (а.с.11-15).
Сторони обумовили у Договорі наступні основні положення поставки природного газу:
- постачальник передає покупцю протягом періоду з 01 січня 2010 року до 31 березня 2010 року включно, газ в обсязі до 930 тис. м.куб., у тому числі у січні 2010 року - 350 тис.куб.м., у лютому 2010 року - 310 тис.м.куб., у березні 2010 року - 270 тис.м.куб. (п.2.1 Договору);
- обсяги газу, які планується поставити за цим Договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись постачальником протягом місяця поставки (підпункт 2.1.1 Договору);
- обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів приладів обліку витрат газу, поставлених на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця, з урахуванням пп.3.5.1 цього Договору (п.4.3 Договору);
- обсяг газу, визначений згідно з п.4.3 цього договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим Договором в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29.04.05 №605 (605-2005-п) зі змінами та доповненнями) та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником. Не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язався надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу (п. 4.4 Договору);
- ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2182,66 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2619,19 грн. (п.5.1 Договору);
- ціна за 1000,0 кубічних метрів газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноваженим державним органом. Граничний рівень ціни на природний газ, що встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики, у разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України у місяці реалізації природного газу, до офіційного курсу гривні, встановленого Національним банком України до долара США на 1 січня 2009 року, підлягає коригуванню у наступному місяці реалізації природного газу за формулою: Цс=Цб х (Ксм/Коф). Скоригована таким чином ціна є обов'язковою для сторін за цим Договором і зазначається в акті приймання-передачі згідно з п.4.4 цього Договору (п.5.2 Договору);
- ціна на газ та вартість його транспортування, визначені відповідно до п.5.1 цього Договору, можуть змінюватись у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни на газ, тарифу на його транспортування, інших складових вартості природного газу сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та тарифами (п.5.3 Договору);
- оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за п'ять банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу. (п.6.1 Договору);
- в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково вказувати номер та дату Договору, призначення платежу (п.6.4 Договору);
- у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яким сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.2 Договору);
- строк позовної давності за цим Договором, в тому числі по стягненню неустойки, встановлюється тривалістю у три роки. Неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом (п.9.3 Договору);
- цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу до 31 березня 2010 року включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п.11.1 Договору).
10 березня 2010 року між сторонами була укладена Додаткова угода до Договору, у якій сторони доповнили пункт 2.1 абзацом щодо передачі природного газу у період з 01 квітня 2010 року до 30 вересня 2010 року включно, без визначення обсягів, та змінили пункт 11.1 Договору щодо дії договору в частині поставки газу до 30 вересня 2010 року включно. Решта умов договору залишилась без змін (а.с.16).
На виконання умов вказаного Договору позивач поставляв відповідачу природний газ імпортованого походження. Відповідач споживав поставлений позивачем природний газ виключно для власних потреб. Відповідно до обумовленого у Договорі порядку, фактичний об’єм поставленого позивачем та прийнятого відповідачем природного газу у відповідному місяці сторонами фіксувався у Актах прийому-передачі природного газу.
31 січня 2010 року сторонами підписаний Акт прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів, згідно з яким у січні 2010 року позивач передав відповідачу 382,858 тис.м.куб. природного газу, загальною вартістю 1 002 776,31 грн. (в т.ч. ПДВ 20%), ціна природного газу за 1000 куб.м. становить 2060,66 грн., вартість транспортування становить 122,00 грн. (а.с.17).
28 лютого 2010 року сторонами підписаний Акт прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів, згідно з яким у лютому 2010 року позивач передав відповідачу 323,628 тис.м.куб. природного газу, загальною вартістю 847 641,94 грн. (в т.ч. ПДВ 20%), ціна природного газу за 1000 куб.м. становить 2060,66 грн., вартість транспортування становить 122,00 грн. (а.с.18).
31 березня 2010 року сторонами підписаний Акт прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів, згідно з яким у березні 2010 року позивач передав відповідачу 224,559 тис.м.куб. природного газу, загальною вартістю 588 161,79 грн. (в т.ч. ПДВ 20%), ціна природного газу за 1000 куб.м. становить 2060,66 грн., вартість транспортування становить 122,00 грн. (а.с.18).
Всього по Договору, у період січня-березня 2010 року, позивач здійснив поставку газу відповідачу на загальну суму 2 438 580,05 грн. (1 002 776,31 грн. + 847 641,94 грн. + 588 161,79 грн.).
В порушення умов Договору відповідач у встановлені строки не здійснював оплату за отриманий природний газ, у зв'язку із чим у вересні 2010 року позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою.
В процесі вирішення спору відповідачем у період з 20.01.2011 року по 22.03.2011 року було сплачено 2300,00 грн., що підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача, розрахунком боргу (а.с.142-143).
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Предметом спору є стягнення боргу з оплати за поставлений по договору природний газ імпортованого походження, пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми.
З матеріалів справи вбачається, що сторони правовідносин являються суб’єктами господарювання, зобов’язання, які виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.
Господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) , іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст. 173, 179, 263 ГК України).
Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (436-15) .
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені главою 22 ГК України (436-15) . Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .
Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.
Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Предметом договору поставки, на підставі якого виникли господарські договірні зобов’язання сторін, являється природний газ імпортованого походження. При укладенні, виконанні сторонами Договору враховані встановлені законодавством, зокрема: Законом України "Про нафту і газ" (2665-14) , постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1729 (1729-2001-п) зі змінами "Про забезпечення споживачів природним газом", особливості регулювання відносин у нафтогазовій галузі та функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, про що зазначено у Договорі.
Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Враховуючи наведені норми законодавства та вищенаведені докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 2 436 280,05 грн. основного боргу з оплати за поставлений природний газ. Сума основного боргу визначена за станом на 12.04.2011 року і не заперечується відповідачем.
Оскільки в процесі вирішення спору відповідачем сплачено 2300,00 грн. боргу за Договором, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Клопотання відповідача про зарахування в рахунок оплати по даному договору платіжного доручення №949 від 11 листопада 2010 року на суму 50000,00 грн., у якому підставою платежу вказаний інший договір за №12/488, задоволенню не підлягає, оскільки дана вимога відповідача суперечить умовам п.6.4 Договору. При цьому суд враховує те, що відповідач не погодив з позивачем зміну підстав платежу по вказаному платіжному дорученню і в даних бухгалтерського обліку позивача відсутній платіж по платіжному дорученню №949 від 11.11.2010 в сумі 50000,00 грн. по договору, на підставі якого позивачем заявлена сума стягнення у даній справі.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У договорі сторони визначили, що у разі невиконання покупцем (відповідач у справі) умов п.6.1 цього Договору він зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п.9.3 Договору строк позовної давності за цим Договором, в тому числі по стягненню неустойки, встановлюється тривалістю у три роки. Неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
За прострочення оплати поставленого природного газу позивачем нарахована договірна пеня в сумі 220 214,68 грн. за період прострочення з 21.03.2010 по 21.09.2010 року (183 дні прострочення), у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у вказаний період, з врахуванням зазначених умов Договору, положень ГК України (436-15) . Сума боргу, з якої нарахована пеня, відповідає матеріалам справи. Розрахунок пені позивача суд вважає обґрунтованим.
Щодо клопотання відповідача про звільнення від сплати пені, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, наведеними нормами чинного законодавства суду надано право зменшувати розмір неустойки, а не повністю звільнювати відповідача від її сплати, що просить відповідач. Відповідач не надав доказів, які б підтверджували обставини, на які він посилається у клопотаннях. Тому клопотання відповідача про звільнення його від сплати неустойки не підлягає задоволенню як таке, що не відповідає нормам законодавства. Суд також не вбачає підстав для зменшення розміру неустойки.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов’язання підлягають повному задоволенню.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень зазначеної норми, враховуючи правові позиції Верховного Суду України стосовно застосування ст. 625 ЦК України (постанова ВСУ від 15.11.2010 №4/720 та інші), наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та три проценти річних застосовуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені).
Розрахунок інфляційних нарахувань за період з лютого 2010 року по серпень 2010 року позивачем зроблений вірно, сума інфляційних нарахувань становить 28 390,77 грн.
Сторони у Договорі не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані три проценти річних від простроченої суми за період з 11 лютого 2010 року по 21 вересня 2010 року в сумі 39 600,20 грн. (з врахуванням обсягу фактично поставленого газу). Розрахунок трьох процентів річних зроблений позивачем вірно.
Клопотання відповідача про розстрочення сплати заборгованості, викладене у письмовому відзиві (а.с.38-40) та закриття провадження у справі у зв'язку із укладенням графіку погашення заборгованості (а.с.41-42), задоволенню не підлягають, оскільки графік складений відповідачем в односторонньому порядку за погодженням з директором Черкаської філії позивача і зазначений графік не змінює умови Договору щодо строків оплати за поставлений природний газ. При цьому судом також враховано, що визначені у графіку платежі (по 50 тис. грн., починаючи з листопада 2010 року) відповідачем не сплачувались.
З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 436 280,05 грн. основного боргу з оплати за поставлений природний газ; 220 214,68 грн. договірної пені, 28 390,77 грн. інфляційних нарахувань, 39 600,20 грн. три відсотки річних, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені останнім при поданні позову, а саме: 25500,00 грн. в рахунок витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 25736,00 грн.
Керуючись ст. 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82- 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс", Черкаська область, м. Сміла, вул. Ленінградська, 41, ідентифікаційний код 33931257 на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827 - 2 436 280,05 грн. основного боргу, 220 214,68 грн. договірної пені, 28 390,77 грн. інфляційних нарахувань, 39 600,20 грн. три відсотки річних та 25 736,00 грн. судових витрат.
Припинити провадження у справі в частині стягнення 2300,00 грн. основного боргу.
рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
Суддя Н.М.Курченко
Повне рішення складено 18 квітня 2011 року.