За позовом - Відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна № 1", Донецька область, м.Красноармійськ

До відповідачів - 1) Закритого акціонерного товариства ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця"; 2) ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" "Ялтакурорт", м.Ялта; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Левант", м. Ялта

Про зобов’язання до вчинення дій та визнання права власності.

За зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Левант", м.Ялта

Д відповідачів - 1) ВАТ "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна №1", Донецька область, м. Красноармійськ; 2) Закритого акціонерного товариства ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця"; 3) ДП Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" "Ялтакурорт", м. Ялта

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору –

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс-2000", м. Ялта

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Віоріка-Крим", м. Ялта

Про визнання права власності.

За заявою Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське", м.Красноармійськ, Донецька область

Про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Суддя М.П. Гаврилюк

Представники:

Від заявника - ОСОБА_1 – предст., дов. №13 від 25.02.2011р.

Від відповідачів за первісним позовом - 1. не з'явився; 2. ОСОБА_2 - предст., дов. від 10.01.2011р; 3. ОСОБА_3 – предст., дов. від 15.02.2011р. №49.

Від третіх осіб - 1. ОСОБА_4. – предст.. дов. від. 10.01.2011р.; 2. ОСОБА_5 – предст., дов. від 01.12.2010р.

Сутність спору:

Позивач, відкрите акціонерне товариство "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1", звернувся до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до відповідачів: закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", дочірнього підприємства "Ялтакурорт" закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", товариства з обмеженою відповідальністю "Левант" про зобов’язання виконати умови Генеральної мирової угоди сторін від 08.04.2003 та передання позивачу за договором купівлі-продажу спального корпусу №1, інженерних мереж, теплотраси та елементів благоустрою колишнього санаторію "Севастополь" в м. Ялта.

В процесі розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю "Левант" звернулося до суду із зустрічними позовними вимогами до ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1", ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", ДП "Ялтакурорт" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання права власності на майно каналізаційно-насосної станції, розташованої на території колишнього санаторію "Севастополь" (м. Ялта, Приморський парк) (т. 1, арк.спр. 20-21).

Заявою від 02.12.2004р. ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1"в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України змінено предмет позову та просило суд визнати за ним право власності на майно спального корпусу №1 колишнього санаторію "Севастополь" разом з прилеглими спорудами, елементами благоустрою, а саме: будівлі корпусу площею 968,1 кв.м.; підпірної стіни довжиною 81,0 м; металевої огорожі довжиною 82,0 м; теплотраси довжиною 490,0 м; лотку застінного довжиною 37,0 м; зобов’язати ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" виконати умови Генеральної мирової угоди від 08.04.2003 та забезпечити перереєстрацію в Ялтинському Бюро технічної інвентаризації право власності на майно спального корпусу №1 колишнього санаторію "Севастополь" разом з прилеглими спорудами, елементами благоустрою, а саме: будівлі корпусу площею 968,1 кв.м.; підпірної стіни довжиною 81,0 м; металевої огорожі довжиною 82,0 м; теплотраси довжиною 490,0 м.; лотку застінного довжиною 37,0 м за ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1" (т.1, арк.спр. 28-29).

рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2004 р. у справі № 3/545 позовні вимоги ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна №1" задоволено частково. За ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1" визнано право власності на майно спального корпусу №1 колишнього санаторію "Севастополь" разом з прилеглими спорудами, елементами благоустрою, а саме: будівлі корпусу площею 968,1кв.м.; підпірної стіни довжиною 81,0м; металевої огорожі довжиною 82,0м; теплотраси довжиною 490,0 м; лотку застінного довжиною 37,0 м. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ "Левант" про визнання права власності на майно каналізаційно-насосної станції, розташованої на території колишнього санаторію "Севастополь", задоволено повністю (т.1, арк.спр.48-53).

Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2005 у справі № 3/545 касаційна скарга ТОВ "Левант" про зміну рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2004 у справі № 3/545 в частині розподілу між сторонами витрат по сплаті держмита та повернення держмита з державного бюджету задоволена частково. рішення в цій частині скасовано і справа передана на новий розгляд (т.1, арк.спр.68-71).

05.12.2005 ТОВ "Віоріка-Крим" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2004 у справі № 3/545 з вимогами про його скасування, прийняття нового рішення про відмову в позові ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1" (т.1, арк.спр.156-159).

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2006р. у справі №3/545 касаційну скаргу ТОВ "Віоріка Крим" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2004 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.03.2007року по справі № 2-5/14966 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучені товариство з обмеженою відповідальністю "Віорика-Крим" і товариство з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" (т.2, арк.спр.46-47).

рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.06.2007 року в задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна №1" відмовлено.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Левант" задоволено повністю. За ТОВ "Левант" визнано право власності на майно каналізаційно-насосної станції, розташованої на території колишнього санаторію "Севастополь" за адресою: Приморський парк, м. Ялта.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2009 року (т.4 арк.спр.45-66), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23 липня 2009 року по справі №2-5/14966-2007 (т.4 арк.спр.151-156), рішення господарського суду АР Крим від 26.06.2007р., скасовано в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Левант". В цій частині прийняти нове рішення. В позові ТОВ "Левант" про визнання права власності на майно каналізаційно-насосної станції, розташованої на території колишнього санаторію "Севастополь" (Приморський парк, м.Ялта) відмовлено. В іншій частині судове рішення залишено без змін.

09 березня 2011 року позивач за первісним позовом Публічне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське" (правонаступник відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна №1") звернувся до господарського суду АР Крим з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду АР Крим від 26 червня 2007 року у справі №2-5/14966-2007, в якому просить суд прийняти нове рішення, яким позов ВАТ "Вугільна компанія "Шахта "Красноармійська-Західна №1" до ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофоздоровниця", ДП "Ялтакурорт" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", ТОВ "Левант" про зобов’язання вчинити дії та визнання права власності задовольнити.

Заява мотивована тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 у справі №2/271 за позовом відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна № 1" до закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000", 3-тя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Віорика-Крим", якою було визнано недійсним договір доручення №4/30 від 30.04.2003 та додаткову угоду №1, що були укладені між відкритим акціонерним товариством "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна № 1" та товариством з обмеженою відповідальністю "Барс 2000". Крім того вказаною постановою був визнаний недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №0104/2003-38 від 10.12.2003р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" в інтересах відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна №1" та закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця". Заявник вказує, що при під час винесення рішення від 26.06.2007р. господарський суд АР Крим виходив з того, що довірчій договір №4/30 від 30.04.2003 з додатковою угодою №1 та договір куплі-продажу є правочинами, що не суперечать законодавству, що діяло на час виникнення правовідносин, але постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 у справі №2/271 встановлено їх недійсність у зв'язку з невідповідністю нормам чинного законодавства, а саме частині 1 статті 48 Цивільного кодексу УРСР. Вказані обставини, на думку заявника, мають істотне значення для дійсної справи, оскільки є фактами у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, що мають преюдиціальне значення при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Також заявник вказує, що приймаючи рішення у даній справі господарський суд посилався на рішення третейського суду від 30.12.2003р. про витребування майна та визнання права власності на майно, а саме "спальний корпус №1 "Сон у моря" колишнього корпуса санаторія "Севастополь" з прилеглими спорудами і елементами благоустрою. Вказане рішення третейського суду скасовано рішенням господарського суду АР Крим від 28.12.2010 року по справі №2-21/5296-2010, яке набрало законної сили.

ТОВ "Віорика-Крим" проти задоволення заяви заперечує за мотивами, викладеними у відзиві на заяву, а саме вказує, що обставини, на які заявник посилається як на нововиявлені, не є такими, а підстави для визнання за заявником права власності на спірне майно ним не підтверджено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін та третіх осіб, суд -

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також є інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

В основу рішення господарського суду АР Крим від 26.06.2007 року по справі № 2-5/14966-2006 в частині відмови у задоволенні первісного позову, було покладено рішення третейського суду 30.12.2003р. за участю ВАТ "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна № 1", ТОВ "Барс-2000", ТОВ "Віоріка-Крим".Відповідно до рішення третейського суду, рішення третейського суду жодною стороною оскаржено не було, та є обов’язковим до них.

Так, за рішенням третейського суду від 30.12.2003 за заявою ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1" до ТОВ "Барс 2000" про витребування майна та заявою ТОВ "Віоріка-Крим" до ТОВ "Барс 2000", право власності на спірне майно - спальний корпус № 1 "Сон у моря" колишнього санаторію "Севастополь" з прилеглими спорудами та елементами благоустрою, що розташовані у м. Ялта, Приморський парк, визнано за ТОВ "Віоріка-Крим" (т. 2, арк.спр. 60-61).

02.02.2004р. за ТОВ "Віоріка-Крим" зареєстровано право власності на цій об’єкт в БТІ м.Ялта, реєстраційний номер 3265062, номер запису 381 (т. 2, арк.спр.62).

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що оскільки рішення третейського суду жодною стороною оскаржено не було, та є обов’язковим для них, позивач скористався своїм правом власності на це майно і згодився з рішенням третейського суду про визнання права власності на майно за іншою особою, що і стало підставою для відмови Відкритому акціонерному товариство "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна № 1" у задоволенні позову.

рішення господарського суду АР Крим від 28.12.2010 року по справі №5002-21/5296-2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 року, визнано недійсною третейську угоду від 20 квітня 2003 року, укладену між відкритим акціонерним товариством "Вугільна компанія "Шахта "Карасноармійська-Західна №1" та товариством з обмеженою відповідальністю "Барс -2000" до договору доручення № 4/30 від 30 квітня 2003 року. В частині вимог про визнання недійсною третейської угоди від 22 вересня 2003 року, укладеної між товариством з обмеженою відповідальністю "Барс-2000" та товариством з обмеженою відповідальністю "Віоріка-Крим" до договору комісії №20/10 від 20 жовтня 2003 року позов залишено без розгляду. Скасовано рішення третейського суду від 30 грудня 2003 року, яким право власності на нерухоме майно - спальний корпус № 1 було визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Віоріка Крим".

Згідно ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Враховуючи скасування рішення третейського суду від 30 грудня 2003 року, яке покладено в основу рішення господарського суду АР Крим від 26.06.2007 року по справі №2-5/14966-2006, останнє підлягає скасуванню частково (в частині первісних позовних вимог) та перегляду за нововиявленими обставинами.

При цьому за результатами перегляду рішення господарського суду АР Крим від 26.06.2007 року по справі №2-5/14966-2006 в частині первісних позовних вимог, суд вважає що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія Шахта "Червоноармійська-Західна № 1" задоволенню не підлягають з огляду на наступне:

Судом встановлено, що 08.04.2003року між ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"(сторона 1), ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1" (сторона 2), дочірнім підприємством "Ялтакурорт" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (сторона 3) та ТОВ "Левант" (сторона 4) укладено Генеральну мирову угоду, предметом якої є порядок та процедура врегулювання спорів щодо майна спального корпусу №1, спального корпусу №2, каналізаційно-насосної станції, інженерних мереж та теплотраси на лікувальному пляжі філіалу дочірнього підприємства "Ялтакурорт" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" санаторію "Севастополь" м. Ялта (т. 1, арк.спр.4-5).

Згідно п.1.2 зазначеної угоди сторони домовилися про те, що майно спального корпусу №1, спального корпусу №2, каналізаційно-насосної станції, інженерних мереж та теплотраси буде виведено з судових спорів та підлягає продажу за ринковою вартістю.

За умовами пункту 2.5 угоди, після затвердження звітів про його оцінку, сторона 1 - ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" протягом 10 днів підписує договори купівлі-продажу: з ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1" спального корпусу №1, інженерних мереж, теплотраси, а також елементів благоустрою; з ТОВ "Левант" спального корпусу №2, а також елементів благоустрою; ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна №1" прийняла на себе зобов’язання протягом 30 днів підписати з ТОВ "Левант" угоду про умови передачі каналізаційно-насосної станції ТОВ "Левант" згідно з пунктом 1.3 дійсної мирової угоди.

Пунктом 2.2 мирової угоди передбачено, що затрати, пов’язані з будівництвом каналізаційно-насосної станції, є власністю ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1".

30.04.2003 між ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна №1" (довіритель) та ТОВ "Барс 2000" (повірений) був укладений довірчий договір-доручення №4/30, за умовами якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов’язання з представництва інтересів довірителя на території Автономної Республіки Крим, зокрема, здійснити в інтересах ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1" та за рахунок останнього угоду з придбання у ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" наступного майна –спального корпусу № 1 (колишній санаторій "Севастополь"), інженерних мереж з теплотрасою та елементами благоустрою, що розташовані у м. Ялта, Приморський парк, територія колишнього санаторію "Севастополь" (т.1, арк.спр.166-167).

Додатковою угодою № 1 від 05.05.2003 до довірчого договору-доручення №4/30, зокрема пунктом 4, сторони дійшли згоди про те, що майно, придбане повіреним за рахунок коштів, наданих довірителем, є власністю ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1", а майно, придбане за рахунок коштів повіреного, є власністю останнього (т. 1, арк.спр.169).

20.10.2003 між ТОВ "Барс 2000" (комісіонер) та ТОВ "Віоріка-Крим" (комітент) був укладений договір доручення (комісії) №20/10, за умовами якого комісіонер прийняв на себе зобов’язання за дорученням комітента вчинити в інтересах останнього угоду з придбання нерухомого майна-спального корпусу №1 "Сон у моря" санаторію "Севастополь" загальною площею 968,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Ялта, Приморський парк, від свого імені за рахунок комітента (т.1, арк.спр.168).

На виконання зазначеного договору ТОВ "Віоріка-Крим" перерахувало ТОВ "Барс-2000" грошові кошти в сумі 765000,00 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення (т. 1, арк.спр.188-194).

10.12.2003р. на виконання пункту 2.5 Генеральної мирової угоди від 08.04.2003, між ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (продавець за договором) та повіреним від ВАТ "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська - Західна №1" - ТОВ "Барс-2000" (покупець за договором) укладений договір купівлі-продажу №0104/2003-38, за умовами якого продавець продав, а покупець придбав майно – спальний корпус №1 "Сон у моря" колишнього санаторію "Севастополь" разом з прилеглими спорудами та елементами благоустрою (т. 1, арк.спр.170-171).

Згідно з пунктом 5.1 вказаного договору право власності на майно переходить від продавця покупцю з моменту підписання Акту приймання-передачі майна, який 23.12.2003 був підписаний представниками ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Барс 2000" (т. 1, арк.спр.172).

ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна №1", вважає себе власником спірного майна, права якого порушуються невиконанням ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" взятих на себе зобов’язань за Генеральною мировою угодою від 08.04.2003р. та договором купівлі-продажу №0104/2003-38 від 10.12.2003 щодо передачі спірного майна, звернувся до господарського суду з позовом про визнання права власності на майно спального корпусу № 1 колишнього санаторію "Севастополь" (м.Ялта, Приморський парк, лікувальний пляж) разом з прилеглими спорудами, елементами благоустрою.

Судом встановлено, що 30.04.2003 між ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна №1" (довіритель) та ТОВ "Барс-2000" (повірений) укладений довірчий договір-доручення №4/30, за умовами довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов’язання з представництва інтересів довірителя на території Автономної Республіки Крим, зокрема, здійснити в інтересах ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна №1" та за рахунок останнього угоду з придбання у ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" наступного майна –спального корпусу № 1 (колишній санаторій "Севастополь") інженерних мереж з теплотрасою та елементами благоустрою, що розташовані у м. Ялта, Приморський парк, територія колишнього санаторію "Севастополь" (т. 1, арк.спр.166-167).

Додатковою угодою № 1 від 05.05.2003 до довірчого договору-доручення №4/30, зокрема пунктом 4, сторони дійшли згоди про те, що майно, придбане повіреним за рахунок коштів, наданих довірителем, є власністю ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна №1". Майно, придбане за рахунок коштів повіреного, є його власністю (т. 1, арк.спр.169).

Як свідчать матеріали справи, грошові кошти, необхідні для виконання доручення та оплати придбаного спірного майна, ВАТ "Вугільна компанія шахта "Красноармійська-Західна № 1" на рахунок ТОВ "Барс 2000" не перерахувало, у зв’язку з чим спірне майно було придбано ТОВ "Барс 2000" за грошові кошти в сумі 674192,20 грн., надані за договором комісії від 20.10.2003 № 20/10, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1, арк.спр.179-187).

Отже, майно - спальний корпус № 1, інженерні мережі з теплотрасою та елементами благоустрою, що розташовані у м.Ялта, Приморський парк, територія колишнього санаторію "Севастополь", на підставі акту приймання-передачі від 23.12.2003р. та пункту 4 Додаткової угоди № 1 від 05.05.2003 до довірчого договору-доручення №4/30, перейшло у власність ТОВ "Барс 2000" для ТОВ "Віоріка-Крим" на виконання договору комісії.

На час розгляду справи у 2007 році, судові рішення, якими б зазначені угоди доручення, комісії визнавались недійсними - відсутні.

Як на нововиявлені обставини заявник посилається на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 у справі №2/271, якою було визнано недійсними доручення №4/30 від 30.04.2003 та додаткову угоду №1, договір купівлі-продажу нерухомого майна №0104/2003-38 від 10.12.2003р

Суд приймає вказані обставини як нововиявлені у відповідності зі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки визнання недійсним договору (правочину), є затвердження судом невідповідності такого договору законодавству на час його укладення, про яке не було відомо на час прийняття рішення ані суду, ані заявнику.

Проте суд вважає що дані обставини не є підставою для задоволення позову відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна №1"з огляду на таке:

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010р. у справі №2/271 за позовом відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна №1" до закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000", 3-тя особа - ТОВ "Віорика-Крим", якою було визнано недійсним договір доручення №4/30 від 30.04.2003 та додаткову угоду №1, що були укладені між відкритим акціонерним товариством "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна № 1" та товариством з обмеженою відповідальністю "Барс 2000". Крім того вказаною постановою був визнаний недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №0104/2003-38 від 10.12.2003р., укладений між ТОВ "Барс 2000" в інтересах відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна №1" та закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент виникнення правовідносин), цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу статті 86 Цивільного кодексу УРСР, статті 48 Закону України "Про власність" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Підставою для набуття права власності є певні юридичні факти з якими закон пов'язує виникнення права власності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на спірне майно.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджував, що набув право власності на спірне майно на підставі договору купівлі-продажу №0104/2003-38 від 10.12.2003р., укладеного з ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", який від імені ВАТ "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська - Західна №1" було підписано повіреним - ТОВ "Барс 2000", який діяв на підставі довірчого договору доручення №4/30 від 30.04.2003р.

Таким чином, враховуючи визначення недійсними доручення №4/30 від 30.04.2003 та додаткову угоду №1, договору купівлі-продажу нерухомого майна №0104/2003-38 від 10.12.2003р., підстав для виникнення у позивача права власності на спірне майно не має.

Обставини, на які заявник посилається у доповненні до заяви про перегляд рішення господарського суду АР Крим від 26.06.2007 року по справі №2-5/14966-2006 є новим обґрунтуванням позовних вимог, про яке не було зазначено позивачем при поданні позову з цієї справи, у зв'язку з чим дані обставини судом не приймаються до уваги, а є підставою для подачі окремого позову.

З огляду на викладене, за результатами перегляду рішення господарського суду АР Крим від 26.06.2007 року по справі №2-5/14966-2006 за нововиявленими обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 18 квітня 2011 року.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 112- 114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" про перегляд рішення господарського суду АР Крим від 26 червня 2007 року по справі №2-5/14966-2006 за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

2. рішення господарського суду АР Крим від 26 червня 2007 року по справі №2-5/14966-2006 за позовом скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" відмовити.