ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2011 р.
Справа № 26/62
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs16933581) )
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М.,
при секретарі судового засідання Каркузаєвій Н. Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія"
вул. Петлюри, 10, м. Івано-Франківськ, 76005
до відповідача-1 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській
області в особі окремої спеціалізованої роти судової міліції "Грифон"
вул. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76000
відповідача-2 Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в
м. Івано-Франківську
вул. Національної Гвардії, 14-а, м. Івано-Франківськ, 76014
відповідача-3 Територіального управління Державної судової адміністрації України в
Івано-Франківській області
вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державна судова адміністрація України
вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601
про витребування майна з чужого незаконного володіння.
За участю представників сторін:
від позивача: Гайдей В.В. - представник, (довіреність № б/н від 17.01.11);
від відповідача-1: Левченко В.С. - начальник сектору юридичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області, (посвідчення НОМЕР_1 від 30.07.10);(довіреність №12/98-юр від 14.05.10);
від відповідача-2: Зорін О.Л. - заступник начальника відділу держфельдслужби, (довіреність№03/65-юр);
від спеціального підрозділу судової міліції "Грифон": Тацакович І.З. - оперуповноважений, (посвідчення НОМЕР_2) від 21.09.10);
від відповідача-3 та третьої особи: представники не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою (вх. №5344 від 23.12.10) до Управління внутрішніх справ України в Івано-Франківській області в особі окремої спеціалізованої роти судової міліції "Грифон" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.10 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13.01.11.
В судове засідання 13.01.11 представник позивача не з'явився та причин неявки суду не повідомив, повідомлень про одержання позивачем ухвали до суду не надходило. Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав суду відзив на позов (вх. №224/11-с від 12.01.11).
Ухвалою суду від 13.01.11 розгляд справи відкладено на 20.01.11, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання повноважного представника позивача та неподанням позивачем витребуваних судом доказів.
В судове засідання 20.01.11 представники сторін з'явились. Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі, що міститься у відзиві на позов (а.с. 41,42), дійшов висновку відмовити у його задоволенні.
Представником позивача в судовому засіданні 20.01.11 подано суду клопотання (вх. №443/11-с вх від 20.01.11) про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області та про виклик в судове засідання спеціалістів ОКП "Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації" для надання пояснень. Судом задоволено дане клопотання.
Судом встановлено, що при виготовленні ухвал від 24.12.10 та 13.01.11 у вступних частинах ухвал було помилково зазначено про те, що відповідачем є Спеціальний підрозділ судової міліції "Грифон" УМВС України в Івано-Франківській області. Натомість відповідно до позовної заяви відповідачем є Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області в особі окремої спеціалізованої роти судової міліції "Грифон". За таких обставин, суд на підставі ч. 1 ст. 89 ГПК України прийшов до висновку про необхідність виправлення описки у вказаних ухвалах за ініціативою суду шляхом зазначення у вступній частині ухвал відповідача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області в особі окремої спеціалізованої роти судової міліції "Грифон".
Ухвалою суду від 20.01.11 виправлено допущені в ухвалах господарського суду Івано-Франківської області від 24.12.10 та 13.01.11 описки на підставі ч. 1 ст. 89 ГПК України, відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 02.02.11 на підставі п. 3 ст. 77 ГПК України, залучено до участі у справі Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача на підставі ст. 27 ГПК України. Крім того, зобов'язано ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" подати суду для огляду інвентарні справи та реєстраційні справи на об'єкти нерухомості по вул. Національної Гвардії, 14А та вул. Національної Гвардії, 14Б, м. Івано-Франківськ.
В судове засідання 02.02.11 представники сторін, з'явились. Судом було оглянуто оригінали інвентарних справ, зобов'язано Івано-Франківське ОБТІ надати копії вказаних судом матеріалів стосовно предмета спору та на підставі п.3 ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 15.02.11 у зв'язку з необхідністю витребування судом нових доказів.
В судове засідання 15.02.11 представником відповідача подано суду пояснення по справі (вх. №1258/2011-с вх від 14.02.11) та клопотання (вх. №1259-2011/2011-с вх від 14.02.11) про зобов'язання Івано-Франківської міської ради надати довідку чи проводилися зміни: в назві вулиці Національної Гвардії м. Івано-Франківська; нумерації об'єктів під №14-А та №14-Б на вказаній вулиці; за якою адресою розташовувався військовий місцевий суд Івано-Франківського гарнізону. Судом дане клопотання задоволено.
Представником позивача подано суду клопотання (вх. №1310/2011-с вх від 15.02.11 ) про проведення огляду речових доказів. Судом задоволено дане клопотання.
В судовому засіданні 15.02.11 було оголошено перерву до 14:15 год. та продовжено розгляд справи після перерви з оглядом речових доказів у місці їх знаходження на підставі ст. 39 ГПК України. Так, було здійснено огляд: об'єкту по вул. Національної Гвардії, 14-Б, м. Івано-Франківськ та інвентарних справ по вул. Національної Гвардії, 14-А та 14-Б. При огляді було встановлено, що об'єкт, зазначений в інвентарній справі за адресою по вул. Національної Гвардії, 14-А та зазначений в інвентарній справі за адресою по вул. Національної Гвардії, 14-Б літера "В", є одним і тим самим приміщенням, яке перебуває в користуванні відповідача.
Ухвалою суду від 15.02.11 розгляд справи було відкладено на 22.02.11.
В судове засідання 22.02.11 представники сторін та третьої особи в судове засідання з'явились. Представник відповідача подав суду клопотання (вх. №1482/2011 с-вх від 21.02.11) про залучення іншого відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору; пояснення по справі (вх. №1484/2011-с вх від 21.02.11) та клопотання (вх. №1485/2011- с вх від 21.02.11) про зупинення провадження у справі. Представник позивача висловив заперечення проти даних клопотань. Представник третьої особи не заперечив проти поданих клопотань відповідача.
Представником позивача подано суду заяву (вх. №1522/2011- с вх від 22.02.11) про уточнення позовних вимог та клопотання (вх. №1523/2011 від 22.02.11) про залучення до участі у справі іншого відповідача.
Для вирішення клопотань в судовому засіданні 22.02.11 було оголошено перерву до 23.02.11. Після перерви в судовому засіданні 23.02.11 в задоволенні клопотання про залучення іншого відповідача - Державної судової адміністрації та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерства оборони України - було відмовлено. Натомість, суд за власною ініціативою залучив Державну судову адміністрацію в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Представники сторін не заперечували. Стосовно залучення Міністерства оборони України в якості третьої особи на стороні відповідача суд відмовив у задоволенні даного клопотання. При цьому судом враховано, що Міністерство оборони України було власником спірного приміщення до 2004 року і на даний час відсутні підстави вважати, що рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки
Судом також відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи №7/61-9/80 за позовом Міністерства оборони України до ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" про визнання недійсним договору міни нерухомого військового майна від 24.09.04, що розглядається господарським судом Івано-Франківської області, оскільки відсутні підстави вважати, що вирішення даної справи є неможливим до вирішення справи №7/61-9/80, на яку посилається відповідач.
Розглянувши клопотання позивача (вх. №1523/2011 від 22.02.11) про залучення до участі у справі іншого відповідача Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Івано-Франківську, судом задоволено дане клопотання, оскільки, як було встановлено при огляді доказів, останнім використовується частина спірного приміщення.
В судовому засіданні 23.02.11 представником позивача подано суду клопотання (вх. №1590/2011-с вх від 23.02.11) про зміну процесуального статусу третьої особи на стороні відповідача на відповідача-3. Судом задоволено дане клопотання, оскільки, як вбачається із пояснень представника третьої особи від 23.02.11, частина приміщень залишається у володінні територіального управління ДСА України в Івано-Франківській області.
Заяву представника позивача (вх. №1522/2011-с вх від 22.02.11) про уточнення позовних вимог суд залишив без розгляду. Представником третьої особи подано суду пояснення по справі (вх. № 1588/2011- с вх від 23.02.11).
Ухвалою суду від 23.02.11 розгляд справи було відкладено на 15.03.11 на підставі ч. 2 ст. 77 ГПК України; залучено до участі у справі Головне управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Івано-Франківську, як відповідача-2; залучено до участі у справі Державну судову адміністрацію України, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів; змінено Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача на відповідача-3.
В судове засідання 15.03.11 представники сторін не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Ухвалою суду від 15.03.11 розгляд справи було відкладено на 30.03.11 на підставі п. 1, п. 2 ч.1 ст 77 ГПК України (1798-12) .
В зв'язку із залученням інших відповідачів позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог (вх.№2628/2011с-вх від 28.03.11), відповідно до якої позивач просить витребувати з незаконного володіння відповідачів приміщення будівлі медпункту, загальною площею 871,3 кв.м, зазначену у плані під літерою "В", що входить до цілісного майнового комплексу військового містечка №13, розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14 Б, та зобов'язати відповідачів звільнити вказане приміщення.
В судове засідання 30.03.11 представники сторін з'явились, представник від третьої особи в судове засідання не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Судом було прийнято заяву про уточнення позовних вимог та оголошено перерву до 07.04.11, про що повідомлено сторін під розписку.
В судове засідання 07.04.11 представники сторін з'явились, окрім представників відповідача-3 та третьої сторони. Представником відповідача-2 було подано клопотання (3022/2011-1вх від 07.04.11) про зобов'язання Міністерства оборони України надати пояснення стосовно відчуження ним предмета спору, копію подання МОУ та дозволу КМУ на відчуження майна, зазначеного в договорі міни від 24.09.04, та документи, на підставі яких прийнято висновки, що спірне приміщення, в якому на той час діяв військовий суд не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ.
Судом відмовлено у задоволенні даного клопотання, оскільки договір міни від 24.09.04 не є предметом позову у даній справі та витребовувані документи і пояснення не мають безпосереднього відношення стосовно предмету доказування.
Представником відповідача-2 також подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи №7/61-9/80, яка розглядається господарським судом Івано-Франківської області. Дане клопотання є аналогічним за змістом з клопотанням про зупинення справи, поданого відповідачем-1, яке було вирішено ухвалою суду від 23.02.11. Судом відмовлено у задоволенні даного клопотання з тих же підстав, а саме через відсутність підстав вважати, що вирішення даної справи є неможливим до вирішення справи №7/61-9/80.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача-3 за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Як пояснив позивач будівля медпункту "В", що входить до складу групи нежитлових будинків за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14Б, належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу. Як йому стало відомо в 2009 році в процесі розгляду господарським судом Івано-Франківської області справи №12/55-20/113 Івано-Франківське ОБТІ на дану будівлю виготовило без його відома новий технічний паспорт за іншою адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14А, погасивши при цьому літ. "В" медпункт по вул. Національної Гвардії, 14Б. За зверненням позивача дане порушення було виправлено та погашено інвентаризаційну справу за адресою вул. Національної Гвардії, 14А, однак відповідачі продовжують користуватись зазначеним майном. З посиланням на ст. 387 ЦКУ представник позивача просить витребувати вказане майно від відповідачів та зобов'язати їх звільнити будівлю.
Відповідач-1, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області в особі окремої спеціалізованої роти судової міліції "Грифон", позовні вимоги заперечує, у відзивах на позовну заяву від 12.01.11, 01.02.11 в обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що: 15.10.09 господарським судом Івано-Франківської області було прийнято рішення у справі №12/55-20/113 за позовом ТзОВ "Карпатська нафтова компанія" до ТУ ДСА в Івано-Франківській області та УМВС України в Івано-Франківській області (а.с. 48-50), який вирішив даний спір про той же предмет і з тих же підстав, а тому позивач не може звертатись із цим позовом до суду вдруге; також відповідач-1 зазначає, що позивачем реєстрацію права власності здійснено на нерухоме майно, що знаходиться по вул. Національної Гвардії, 14-Б, м. Івано-Франківськ, а не на будівлю по вул. Національної Гвардії, 14-А, що є об'єктом спору. Крім того, відповідач-1 стверджує, що позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу між ТзОВ "Прикарпатська фінансова компанія" та ТзОВ "Карпатська нафтова компанія" спеціальний підрозділ судової міліції "Грифон" вже здійснював охорону приміщення за адресою вул. Національної Гвардії, 14-А, м. Івано-Франківськ.
Відповідач-2, Головне управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Івано-Франківську, у відзиві на позов (вх. №2715/2011-свх від 29.03.11) (т. 2 а.с. 27-30), як на підставу своїх заперечень посилається на те, що: Відділу головного управління державної Фельд'єгерської служби України в м. Івано -Франківську передано в тимчасове користування частину приміщення площею 158 кв.м., розташованих по вул. Національної Гвардії, 14-А; також відповідач-2 зазначає, що площа спірного майна, яку зазначив позивач, 871,3 кв.м., а площа тієї будівлі, яку займає відповідач-2, 841,0 кв.м.
Відповідач-3, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, у відзиві на позов (вх. №2726/2011-с вх від 30.03.11) (т. 2 а.с. 70-72) позовні вимоги заперечує з огляду на наступне. Відповідно до Наказу ДСА України №146/04 від 01.09.04 "Про розміщення Академії суддів України, міських та районних судів" Івано-Франківський місцевий суд мав бути розміщений в приміщенні військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону. Даний наказ не було оскаржено, а відтак, на думку відповідача-3, даний спір не підвідомчий господарському суду. Крім того, відповідач-3 зазначає, що вищезгаданий наказ був виданий раніше, ніж був укладений договір міни між Міністерством оборони України та ТзОВ "Прикарпатська фінансова компанія".
Як і відповідач-1, відповідач-2 і відповідач-3 посилається на вже згадане рішення у справі №12/55-20/113 від 15.10.09 за позовом ТзОВ "Карпатська нафтова компанія" до територіального управління ДСА в Івано-Франківській області та УМВС України в Івано-Франківській області і на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Проте, відповідач-1, відповідач-2 та відповідач-3 не взяли до уваги той факт, що даний спір має інший предмет, а саме про витребування майна із чужого незаконного володіння. В той час коли, рішення по справі №12/55-20/113 від 15.10.09 було прийняте щодо визнання права ТОВ "Карпатська нафтова компанія" на законне володіння, користування та розпорядження приміщенням по вул. Національної Гвардії, 14-Б; зобов'язання Територіального управління ДСА в Івано-Франківській області усунути перешкоди у здійсненні права власності на дане приміщення; зобов'язати УМВС України в Івано-Франківській області виселити в примусовому порядку спеціальний підрозділ судової міліції "Грифон" УМВС України в Івано-Франківській області з приміщень медпункту та усунути перешкоди у здійсненні права власності на медпункт, загальною площею 871,3 кв.м. зазначений в плані під літ. "В", що знаходяться в м. Івано-Франківську по вул. Національної Гвардії, 14-Б. Вказаним рішенням позивачу було відмовлено в позові в зв'язку із невідповідністю обраного способу захисту.
Крім того, у справі №12/55-20/113 було вирішено спір щодо двох відповідачів, в той час коли у справі №26/62 залучено відповідача-2 - Головне управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Івано-Франківську, яке не було стороною у справі №12/55-20/113.
За таких обставин, суд вважає, що підстави для припинення позову із вказаних підстав відсутні.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Як стверджує представник позивача, позивач дізнався про перебування окремої спеціалізованої роти судової міліції "Грифон" в приміщенні медпункту по вул. Національної Гвардії, 14-Б, на момент подання позовної заяви до господарського суду у 2009 році. Крім того, про те, що дане приміщення використовується не тільки окремою спеціалізованою ротою судової міліції "Грифон", а й Головним управлінням Державної фельд'єгерської служби України в м. Івано-Франківську та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, позивач довідався 15.02.11 під час проведення огляду речових доказів у місці їх знаходження. А отже, твердження відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 про сплив позовної давності є необґрунтованим та не може братись судом до уваги з огляду на приписи ст. 261 ЦК України.
Також слід вважати помилковим твердження відповідач-3 про те, що даний спір не підвідомчий господарському суду, оскільки згідно ч. 2 ст. 16 ГПК України до виключної підсудності справ належать справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, представника спеціального підрозділу судової міліції "Грифон" суд встановив, що спірна будівля медпункту загальною площею 871,3 кв.м входила до складу військового містечка №13, в якому розміщалась військова частина А3382, розташованого в м. Івано-Франківську в межах вулиць Коновальця, 110-114 та Національної гвардії, 14. Відповідно до звернення начальника КЕЧ району підполковника Генсіцького М.І. від 04.08.04 (т. 1 а.с. 121) Івано-Франківське ОБТІ провело технічну інвентаризацію даного містечка. Відповідно до довідки Івано-Франківської міської інспекції ДАБК від 16.08.04 (т. 2 а.с.25) даному військовому містечку було присвоєно поштову адресу: вул. Національної гвардії, 14Б. Івано-Франківським ОБТІ було проведено технічну інвентаризацію, виготовлено технічні паспорти та заведено інвентаризаційні справи на вказаний об'єкт у двох томах: до одного тому ввійшли матеріали по літерах "В" - військовий суд, медпункт, "Г"- штаб армії, "Ц" - склад, "П" - сховище (т.1 а.с.118), а до іншого тому ввійшли матеріали по літерах "А", "Б", "Р", "О", "Щ", "Х", "Ч", "Б", "І", "З", "Ж", "Т", "С", склад, КПП. (т.1 а.с.112).
На підставі розпорядження голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації №492 від 09.08.04 було видано Свідоцтво про право власності на військове містечко №13, відповідно до якого вказане містечко віднесено до загальнодержавної власності на балансі Міністерства оборони України (т.1 а.с.114). Спірний об'єкт - медпункт "В" площею 871,3 кв.м - вказано у Свідоцтві про право власності.
24.09.04 між Міністерством оборони України (далі Міністерство) та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" (далі підприємство) було укладено договір міни (т.1 а.с. 14-16). Згідно п.1.2 договору підприємство передає, а Міністерство приймає у власність держави, на баланс і в оперативне управління квартири згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору, які є власністю підприємства, а міністерство в свою чергу одночасно із передачею йому квартир підприємством передає із сфери свого управління у власність підприємства, а останнє приймає у власність належну державі нерухомість згідно додатку №2, який є невід'ємною частиною договору. У пункті 2.1 договору чітко зазначено адресу нерухомого майна - будівель та споруд, що передаються у власність підприємства: серед інших це і майно, що знаходиться по вул. Національної Гвардії, 14-Б. Пунктом 3.7 договору передбачено, що право власності на квартири від підприємства до міністерства та навпаки на нерухомість від міністерства до підприємства переходить з дати підписання між сторонами акту прийому-передачі згідно п.п.3.1, 3.3 договору, нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації. Акт прийому-передачі було підписано між сторонами 24.09.04 і відповідно до даного Акту в складі переданого майна вказано і спірний об'єкт, а саме будівля медпункту "В" площею 871,3 кв.м в складі військового містечка №13 по вул. Національної гвардії, 14 Б в м.Івано-Франківську (т.1 а.с. 35,36).
13.12.04 між ТзОВ "Прикарпатська фінансова компанія" (далі продавець) та ТзОВ "Карпатська нафтова компанія" (далі покупець) було укладено договір купівлі-продажу військового містечка №13 (т.1 а.с.17). Відповідно до п.1.1 продавець продав, а покупець купив належне ТзОВ "Прикарпатська фінансова компанія" військове містечко №13, що знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. Національної Гвардії, №14-Б. Пунктом 1.2 визначено, що відповідно до відомостей, що містяться у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно №58203953, виданого Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 13.12.04 до складу військового містечка належить в тому числі і медпункт цегляний загальною площею 871,3 кв.м., зазначений в плані літерою "В". (а.с.18)
Як вбачається із витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №5834884 від 14.12.04 (т.1 а.с.18) право власності на дане майно, тобто військове містечко №13 по вул. Національної Гвардії, №14-Б, м. Івано-Франківськ, в тому числі і приміщення медпункту загальною площею 871,3 кв.м., зазначеного в плані під літерою "В", набуло ТзОВ "Карпатська нафтова компанія".
Свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі по вул. Національної гвардії, 14 Б, в тому числі і на будівлю медпункту "В" пощею 871,3 кв.м, було видано виконкомом Івано-Франківської міської ради 11.12.07 (т.1 а.с.125).
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій реєстрації.
Позивач для підтвердження свого права власності на нежитлові будівлі по вул. Національної гвардії, 14 Б, в тому числі і на будівлю медпункту "В" площею 871,3 кв.м, що є предметом спору, подав договір купівлі-продажу об'єкта від 13.12.04 та свідоцтво про право власності від 11.12.07, що зареєстровані в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що є належними, достатніми та допустимими доказами права власності позивача на вказане майно.
Таким чином, судом встановлено, що право власності на нежитлові будівлі по вул. Національної Гвардії, 14 Б, в тому числі і на будівлю медпункту "В" площею 871,3 кв.м, належить позивачу - ТзОВ "Карпатська нафтова компанія".
Відповідачі, заперечуючи проти позову, вказують, що ними зайнято приміщення іншої площі за іншою адресою, а саме будівлю №14 А по вул. Національної Гвардії, площею 841 кв.м.
Для з'ясування дійсних обставин справи судом було отримано пояснення відповідальних працівників Івано-Франківського ОБТІ з даного приводу, досліджено інвентарні справи за вказаними адресами, здійснено огляд спірного приміщення за місцем його знаходження, витребувано інформацію від виконкому Івано-Франківської міської ради стосовно присвоєння адресної частини. За результатами дослідження матеріалів та обставин справи при всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи судом було встановлено, що приміщення медпункту площею 871,3 кв.м, яке входить до складу групи нежитлових будівель за адресою вул. Національної Гвардії, 14 Б, та приміщення площею 841 кв.м, яке зазначається відповідачами за адресою вул. Національної Гвардії, 14А, є одним і тим же приміщенням, що підтверджується наступним.
Технічний паспорт на будівлю за адресою вул. Національної гвардії, 14А було виготовлено Івано-Франківським ОБТІ на замовлення відповідача-3 Територіального управління ДСА в Івано-Франківській області від 08.11.05 (т.1 а.с. 111). Згідно пояснень працівника Івано-Франківського ОБТІ ОСОБА_1 після проведення обмірів було заведено окрему інвентаризаційну справу та виготовлено окремий технічний паспорт за адресою вул. Національної Гвардії, 14А шляхом погашення об'єкту за літерою "В" за адресою вул. Національної Гвардії, 14Б.
При огляді судом інвентаризаційної справи за адресою вул. Національної Гвардії, 14Б літ. В, Г, Ц, П встановлено, що на схемі поповерхового плану будівлі літери "В" здійснено відмітку про погашення даного об'єкта 21.11.2005 та заведення нової інвентаризаційної справи за №14 А (суд) (т.1 а.с.119). Відповідно поповерховий план даної будівлі уже за адресою Національної Гвардії, 14А було складено 23.11.2005 (т.1 а.с.110). Також при огляді поповерхових планів будівлі літ ."В" по вул. Національної Гвардії, 14Б (т.1 а.с.110) та будівлі, зазначеної за адресою вул. Національної Гвардії, 14А (т.1 а.с.119), виготовлених в масштабах 1:100 та 1:200 відповідно, встановлено тотожність вказаних планів. Відповідно до пояснень представника Івано-Франківського ОБТІ на вказаних планах зображена одна і та ж будівля, при цьому різниця в площі будівель пояснюється тим, що при первинній інвентаризації, яка проводилась в 2004 році на замовлення Івано-Франківської КЕЧ району, було враховану всю площу будівлі, а при поточній інвентаризації в 2005 році, яка проводилась на замовлення Територіального управління Державної судової адміністрації, було враховано зменшення площі будівлі до 841 кв.м з огляду на те, що вхідні двері було знято з ґанків і їх площа (як відкритих приміщень) відповідно до правил технічної інвентаризації не враховується до загальної площі будівлі.
При вирішенні даної справи суд вважає за необхідне дати оцінку діям Івано-Франківського ОБТІ, неправильність яких стала однією із причин виникнення спору.
Так, відповідно до п.3.1 Наказу Держбуду України від 24.05.2001 № 127 (z0582-01) "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна" (у редакції чинній на час проведення інвентаризації) технічній інвентаризації підлягають об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самовільно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди. Роботи з інвентаризації повинні здійснюватися за обов'язковою участю власника (власників) будинків, у присутності якого (яких) проводиться обстеження, що фіксується в абрисі чи ескізі, з обов'язковим підписанням цих документів власником (власниками). Відповідно до п.10 Інструкції (z0582-01) поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи виконуються в присутності власника та завершуються його підписом в абрисі та ескізі.
Всупереч вищезазначеним вимогам Інструкції Івано-Франківським ОБТІ було проведено технічну інвентаризацію будівлі за невстановленою та непідтвердженою адресою, виготовлено та передано технічний паспорт не власнику будівлі і без відома та поза волею власника будівлі.
Як встановлено судом, Івано-Франківське ОБТІ, надаючи відповідь на звернення позивача, у листі від 01.12.10 (т.1 а.с.31) зазначило, що формування інвентаризаційної справи за адресою вул. Національної гвардії, 14А відбулося на підставі інформації ТУ ДСА та не було враховано, що право власності на даний об'єкт зареєстровано за ТзОВ "Карпатська нафтова компанія". При цьому інвентаризаційну справу за адресою вул. Національної гвардії, 14а погашено.
В матеріалах справи міститься копія обкладинки та поповерхового плану будівлі за адресою вул. Національної Гвардії 14А із відміткою "погашено 18.02.10". (т. 1а.с. 109, 110). Відповідно 18.02.10 було відновлено записи по літері "В" в інвентаризаційній справі за адресою вул. Національної Гвардії, 14Б.
Відповідно до інформації виконкому Івано-Франківської міської, що була надана на вимогу ухвали суду від 15.02.11, поштова адреса вул. Національної Гвардії, 14Б, була присвоєна військовому містечку №13 (т.2 а.с.18,25). Відповідно до листа Управління архітектури та містобудування виконкому Івано-Франківської міської ради від 02.12.10 (т.2 а.с.81) відсутня інформація про присвоєння поштової адреси вул. Національної Гвардії, 14 А.
Відповідачі у своїх поясненнях стверджують, що будівля за адресою вул. Національної Гвардії, 14А належить на праві власності Державній судовій адміністрації України та перебуває на балансі Територіального управління ДСА в Івано-Франківській області. Однак, жодного доказу, який би підтверджував вказане, відповідачами надано не було. Державна судова адміністрація України, яка була залучена до розгляду справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, жодних пояснень з даного приводу не надала. Відповідно до інформації Івано-Франківського ОБТІ (т.1 а.с.25) в Державному реєстрі прав право власності на нерухоме майно за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14А, не зареєстровано.
Для підтвердження факту перебування спірної будівлі на балансі ТУ ДСА останнім було подано довідку про те, що з липня 2005 року дане приміщення перебуває на балансі. Підставою для взяття на баланс спірної будівлі відповідач-3 зазначає наказ Державної судової адміністрації України від 01.09.2004 3146/04, яким передбачено розмістити Івано-Франківський міський суд в приміщенні військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону (т.1 а.с.100), та Акт приймання-передачі адміністративної будівлі ліквідованого військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної Гвардії, 14А (т. 1 а.с.101). Відповідно до вказаного Акта 22 червня 2005 року голова ліквідаційної комісії військового місцевого суду Івано-Франківського гарнізону Плиска В.П. передав, а територіальне управління ДСА в області в особі заступника начальника Лісового Ю.В. прийняв будівлю №20 військового містечка №13 в м. Івано-Франківську по вул. Національної гвардії №14А.
Для з'ясування питання належності спірної будівлі військовому суду судом було досліджено наказ начальника Івано-Франківської КЕЧ району від 24.09.2004 №44 "Про призначення комісії по прийому-передачі адміністративної будівлі 13/20 м. Івано-Франківськ вул. Національної Гвардії 14 Б в/ч А-3382" (т.2 а.с.34). Відповідно до даного наказу із посиланням на ряд нормативних актів було створено комісію для передачі на баланс військовому суду від в/ч А-3382. Акт прийому-передачі було складено у день видачі наказу, а саме 24.09.2004 (т.2 а.с.36). Відповідно до експлікації будівель в/м №13 будівлею №20, яка була передана військовому суду згідно Акту, є медпункт площею 841 кв.м (т.2 а.с.37).
При наданні правової оцінки вищевказаним доказам судом було досліджено нормативно-правові акти, вказані в наказі №44 про створення комісії для передачі спірної будівлі як підстава для здійснення такої передачі, а саме Постанову ВРУ від 24.02.1994, розпорядження Президента України від 27.07.1996, Постанову КМУ від 21.06.01. Дані нормативно-правові акти містять загальні положення стосовно організації роботи суддів, однак рішення про передачу спірного приміщення зі сфери Міністерства оборони України до сфери Державної судової адміністрації України відсутнє.
Відповідно до Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, що затверджено Постановою КМУ №1482 від 21.09.98 (1482-98-п) , передача об'єктів нерухомого майна здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном та Фондом держмайна (п.2 б) та п.4 б).
Станом на 24.09.2004 (дата видачі наказу №44) органом, уповноваженим на управління, у повному господарському віданні якого знаходилось спірне майно, було Міністерство оборони України. Однак Міністерство оборони України не приймало рішення про передачу спірної будівлі військовому суду Івано-Франківського гарнізону, натомість розпорядженням МОУ №50 від 17.09.2004 було прийнято рішення про відчуження ряду військових містечок, в т.ч. спірної будівлі, на підставі чого 24.09.2004 було укладено договір міни між МОУ та ТзОВ "Прикарпатська фінансова компанія".
При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що ні акт приймання-передачі, ні перебування на балансі нерухомого майна не є правовстановчими документами, що надають підставу для використання та розпорядження таким майном.
Зважаючи на все вищевикладене, наказ начальника КЕЧ району №44 від 24.09.2004 про передачу спірної будівлі на баланс військового суду Івано-Франківського гарнізону та наступну передачу спірної будівлі в зв'язку з ліквідацією військового суду на баланс ТУ ДСА на підставі Акту прийому-передачі від 22.06.2005 не можна вважати достатньою правовою підставою для набуття права власності на спірну будівлю ТУ ДСА та здійснення користування спірним майном.
Відповідно неправомірними видаються дії ТУ ДСА щодо передачі спірної будівлі у користування відповідачу-1 та 2 на підставі договорів позички.
Як встановлено судом, на час розгляду справи між УМВСУ в Івано-Франківській області та ТУ ДСА укладено договір позички №01-11 від 04.01.11, відповідно до якого в користування відповідача-1 передано частину спірної будівлі (т.1 а.с.46). Згідно Акту прийому-передачі, що є додатком №1 до вказаного договору, в користування передано 367 кв.м (т.1 а.с.102). Між відділом головного управління фельд'єгерської служби України в Івано-Франківській області та ТУ ДСА також укладено договір позички №10-12-10 від 17.12.2010, відповідно до якого в користування відповідача-2 передано частину спірної будівлі площею 158 кв.м (т.1 а.с.103); акт приймання-передачі від 17.12.10 (т.1 а.с.107). Решта будівлі перебуває у володінні ТУ ДСА. При огляді будівлі встановлено, що будівля використовується відповідачами у їх діяльності.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Судом вище викладено та встановлено наступне:
- позивач є власником будівлі медпункту "В" площею 871,3 кв.м, розташованої за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної гвардії, 14Б;
- будівля медпункту "В" площею 871,3 кв.м за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної гвардії, 14Б та будівля за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної гвардії, 14А, є однією і тією ж будівлею;
- відповідачі заволоділи і використовують будівлю медпункту "В" по вул. Національної гвардії, 14Б неправомірно, без достатніх на те правових підстав, хоча можливо їм про це не було відомо;
- між позивачем та відповідачами відсутні будь-які договірні відносини, які б передбачали передачу спірної будівлі відповідачам із власної волі позивача.
Відповідно до ст.ст. 16 та 387 ЦКУ власник має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права власності з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння.
За таких обставин, суд приходить до висновку до задоволення позову повністю.
Зважаючи на те, що позивач відповідно до уточнених позовних вимог не просить стягнути судові витрати із відповідачів, судові витрати стягненню не підлягають та залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 328, 387 Цивільного кодексу України, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області в особі окремої спеціалізованої роти судової міліції "Грифон", Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Івано-Франківську, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.
Витребувати з чужого незаконного володіння відповідачів: Управління внутрішніх справ України в Івано-Франківській області в особі окремої спеціальної роти судової міліції "Грифон", Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Івано-Франківську, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області приміщення будівлі медпункту загальною площею 871,3 кв. м, зазначену у плані під літерою "В", що входить до цілісного майнового комплексу військвого міс течка№13, розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної гвардії, 14Б.
Зобов'язати Управління внутрішніх справ України в Івано-Франківській області в особі окремої спеціальної роти судової міліції "Грифон" (вул. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76000, і.к. 08592193), Головне управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Івано-Франківську (вул. Національної Гвардії, 14-а, м. Івано-Франківськ, 76014, і.к. 01184829), Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000, і.к. 26289647) звільнити приміщення будівлі медпункту загальною площею 871,3 кв. м, зазначену у плані під літерою "В", що входить до цілісного майнового комплексу військового містечка №13, розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Національної гвардії, 14Б.
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Кобрин О.М.
Повне рішення складено 11.04.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Каркузаєва Н. Ш. 11.04.11