Виробнича асоціація будівельників і підрядників м. Севастополя звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Севастопольської міської ради про визнання права на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки строком на 49 років площею 6,3 га для будівництва бази відпочинку та земельної ділянки площею 0,24 га під пляж, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, Севастопольська зона Південного берегу Криму, № 7, а також зобов’язання Севастопольської міської ради розглянути заяву позивача про передачу зазначеної земельної ділянки в оренду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у нього права на оформлення документів для набуття спірної земельної ділянки в оренду на умовах та в порядку, передбачених Земельним кодексом України (2768-14) та Законом України "Про оренду землі" (161-14) в редакції, яка діяла на момент звернення Виробничої асоціації будівельників і підрядників м. Севастополя з заявою до Севастопольського міського голови.

03.03.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/80, витребувано документи та докази і сторін зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 17.03.2011 року.

У судове засідання, призначене на 17.03.2011 року, з’явився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі. Відповідач не з’явився проте подав клопотання про зупинення провадження справі. Розгляд справи відкладений на 06.04.11

В судове засідання 06.04.11 представники сторін не з'явились, поважних причин неявки суду не повідомили. В судовому засіданні за відсутності представників сторін суд розглянув заявлені клопотання та справу по суті.

Так, посилаючись на пов’язаність даної справи єдиним спірним об’єктом з справами Господарського суду міста Києва №48/439-16/494 за позовом Виробничої асоціації будівельників і підрядників м. Севастополя до Севастопольської міської рада про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки та №2а-3824/10/2770 Окружного адміністративного суду міста Севастополя за позовом Виробничої асоціації будівельників і підрядників м. Севастополя до Севастопольської міської ради, треті особи - Севастопольська міська державна адміністрація. Департамент державного майна м. Москви, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласфор", Товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Інформ" Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тест-сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкєрманський завод марочних вин", Севастопольське державне лісове мисливське господарство, за участю Прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі: Севастопольської міської ради, про спонукання до вчинення дій.

Враховуючи, що предметом позову у справі №48/439-16/494 зобов’язання укласти договір, тобто є похідні дії від предмету позову у даній справі - визнання права на оформлення документів для набуття в оренду шляхом укладення договору оренди, то не вбачається підстав для зупинення провадження у справі в якій вирішується спір право на розгляд документів для укладення такого договору.

З наданої в підтвердження клопотання копії ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя № 2а-3824/10/2770 від 20.12.10 вбачається з вказана справа призначена до розгляду на 11.01.11.

Приймаючи до уваги, що відповідач не підтвердив належними і допустимими доказами, що по-перше спори у справі Окружного адміністративного суду міста Севастополя № 2а-3824/10/2770 та у даній справі будь-яким чином пов’язані, по-друге, що на даний час, з урахуванням строків визначених КАСУ, згадана справа перебуває в провадженні суду розглядається.

Витребування будь-яких документів з урахуванням норми ст. 38 ГПК України, господарським судом не є можливою.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі.

Позивачем заявлено зазначений позов на захист свого права на оформлення права володіння та користування земельною ділянкою.

При визначенні підвідомчості цієї справи суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на оформлення документів для набуття в оренду спірної земельної ділянки.

Тобто, правовідносини, що склалися між сторонами з приводу наявності чи відсутності у позивача права на оформлення документів для набуття в оренду носять договірний характер, який є наслідком виниклих між сторонами господарських відносин у сфері землеустрою.

При цьому, відповідач у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень, а виступає як суб'єкт господарських відносин. Таким чином, цей спір підвідомчий господарському суду.

Враховуючи приписи ч.6 ст. 12, ч.8ст. 16 ГПК України даний спір підсудний і підвідомчий Господарському суду міста Києва з огляду на те, що відповідачем є Севастопольська міська рада.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання .

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду справи і вирішення спору.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з’ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні 17.03.11, господарський суд -

Здійснюючи своє конституційне право, задеклароване у ст. 41 Конституції України, відповідно до якої громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону, до яких відноситься й земля (ст. 13 Конституції України), Виробнича асоціація будівельників і підрядників м. Севастополя виконала вимоги чинного в Україні законодавства та провела підготовчу роботу для отримання в оренду земельної ділянки строком на 49 років площею 6,3 га для будівництва бази відпочинку та земельної ділянки площею 0,24 га під пляж, яка знаходиться за адресою:м. Севастополь, Севастопольська зона Південного берегу Криму, № 7

Листом від 21.09.2001 року № 5-2/1386 Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації надало містобудівний висновок, в якому зазначило, що погоджується із наданням позивачу земельної ділянки для будівництва бази відпочинку.

Державне управління екології та природних ресурсів в м. Севастополі 27.09.2001 року листом вих. № 2908/1-ХІ/06-1-06 повідомила позивача про те, що вважає можливим розміщення бази відпочинку в прибережній захисній смузі вздовж Чорного моря.

17.01.2002 року на засіданні президії Колегії при голові Севастопольської міської державної адміністрації було рекомендовано погодити місце розташування земельної ділянки позивача для будівництва бази відпочинку та облаштування пляжу та наступне рішення прийняти у відповідності із згодою до розмежування повноважень Севастопольської МДА та Севастопольської міської ради.

31.01.2002 року Севастопольське міське управління земельних ресурсів надало позивачу земельно-кадастрову довідку № 37, відповідно до якої за даними земельно-кадастрового обліку Севастопольського міського управління земельних ресурсів станом на 29.01.2002 року земельна ділянка, розташована в районі м. Сарич в межах адміністративно-територіального утворення - м. Севастополь (ст. 173 Земельного кодексу України), землекористувачі (власники, орендарі) відповідно до вимог ст.ст. 125 та 126 Земельного кодексу України не зареєстровані.

Згідно із матеріалами лісовпорядкування 1999 року, ділянка відноситься до земель лісного фонду та знаходиться у фактичному користування Севастопольського ДЛМГ (квартал 20, виділи 27, 27, 33 Орлінівського лісництва).

Таким чином, зазначена земельна ділянка є такою, що належить до земель запасу, а отже може бути передана в оренду у порядку, передбаченому ст. 124 Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" (161-14) .

Згідно Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, юридична особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки, яка реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, утвореній відповідною радою або держадміністрацією.

Результати роботи комісії оформляються актом вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, який підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі, для подання до сільської, селищної, міської ради, районної. Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.

24.10.2001 року Балаклавська районна державна адміністрація м. Севастополя надала згоду на виділення земельної ділянки позивачу для будівництва бази відпочинку.

Севастопольське державне лісомисливське господарство, як фактичний користувач земельної ділянки, Актом від 08.02.2002 року технічного обстеження лісної площі, що запитуються до відводу із складу державного фонду, погодив передачу земельної ділянки позивачу.

Севастопольська міська державна адміністрація надала позивачу Висновок про вибір земельної ділянки для будівництва бази відпочинку в районі мису Сарич, урочища Ласпі № 9/22 від 06.03.2002 року.

23.03.2004 року Перший заступник голови Севастопольської міської державної адміністрації затвердив розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва, завданих вилученням земельної ділянки держлісфонду Севастопольського державного лісомисливського господарства Оріновського лісництва.

У квітні 2004 року територіальною проектною організацією Закритим акціонерним товариством "КримНДОпроект" було виготовлено проект відводу земельної ділянки для будівництва бази відпочинку в районі мису Сарич 044240, який відповідає Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

З метою погодження у встановленому законодавством порядку місця будівництва нерухомого майна, позивачем були отримані наступні погодження державних органів та органів місцевого самоврядування:

- висновок Севастопольського міського управління земельних ресурсів № 267/04 від 26.04.2004 року;

- висновок державного управління державного управління екології та природних ресурсів в м. Севастополі від 23.04.2004 року № 2292/11-V11/06-1-06;

- висновок Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції від 21.04.2004 року № 67;

- висновок управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 29.03.2004 року № 354/4-2;

- висновок відділу державної служби охорони культурної спадщини управління культури Севастопольської міської державної адміністрації від 02.04.2004 року № 10/238.

Крім того, на виконання припису п. 4 ст. 123 Земельного кодексу України Державним комітетом України по земельних ресурсах було надано висновок державної землевпорядної експертизи від 24.05.2004 року №3146.

Таким чином, враховуючи викладене, позивач має законні підстави на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки строком на 49 років площею 6,3 га для будівництва бази відпочинку та земельної ділянки площею 0,24 га під пляж в районі мису Сарич урочища бухти Ласпі.

На звернення позивача до Севастопольської міської ради з заявою про отримання земельної ділянки в оренду, Листом голови Севастопольської міської ради Борисова В.М. № 03-15/1673 від 29.06.2004 року позивачу було повідомлено, що питання про передання в оренду зазначеної земельної ділянки буде вирішено на пленарному засіданні чергової сесії міської Ради.

Однак, станом на дату звернення позивача до суду з позовом, відповідачем, в порушення вимог земельного законодавства, не було прийнято рішення, щодо передачі в оренду позивачу земельної ділянки строком на 49 років площею 6,3 га для будівництва бази відпочинку та земельної ділянки площею 0,24 га під пляж, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, Севастопольська зона Південного берегу Криму, № 7

Як зазначає позивач, бездіяльність органів місцевого самоврядування щодо оформлення документів на відведення спірної земельної ділянки в оренду є необґрунтованою, незаконною та порушує його права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача щодо визнання права на оформлення документів для набуття в оренду спірної земельної ділянки такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Земельним кодексом України (2768-14) , а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст.ст. 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) .

Відповідно до ст.ст. 142, 143, 144, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Зокрема, у відповідності із ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про оренду землі", особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) . У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Таким чином, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладання відповідного договору оренди реалізовувалось шляхом подання відповідної заяви.

Крім цього, згідно Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 427 від 31.03.2004 року (427-2004-п) юридична особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертається з клопотанням до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить вирішення питання про вибір земельної ділянки, яка реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією.

Результати роботи комісії оформляються актом вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, який підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі, для подання до сільської, селищної, міської ради, районної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації з метою прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, недотримання відповідачем вимог земельного законодавства та неприйняття рішення є підставою для захисту порушеного права позивача в судовому порядку, які підлягають захисту способами передбаченими ст. 152 ЗК України, відповідно до якої захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За висновками суду, порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України.

Зокрема, згідно з вказаною статтею захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

Тобто, рішенням суду фактично визнається правомірність дій позивача як єдиної особи, що може реалізувати своє право на оформлення документів щодо отримання спірної земельної ділянки в оренду, а також визнається, що такі дії проводяться в порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) та Законом України "Про оренду землі" (161-14) .

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання права у позивача на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки строком на 49 років площею 6,3 га для будівництва бази відпочинку та земельної ділянки площею 0,24 га під пляж, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Севастопольська зона Південного берегу Криму, № 7, шляхом укладання договору оренди з Севастопольською міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) та Законом України "Про оренду землі" (161-14) , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, господарський суд зазначає, що вирішення питання про надання земельної ділянки у користування є виключною компетенцією Севастопольської міської ради.

Реалізація права Позивача на оформлення документів щодо отримання спірної земельної ділянки в оренду є наслідком розгляду його заяви на сесії Севастопольської міської ради, при цьому суд враховує, що подана 03.06.04 позивачем заява станом на час вирішення спору не розглянута.

Згідно до положень ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32- 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право Виробничої асоціації будівельників і підрядників м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 8, код. ЄДРПОУ 30394072) на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки строком на 49 років площею 6,3 га для будівництва бази відпочинку та земельної ділянки площею 0,24 га під пляж, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Севастопольська зона Південного берегу Криму, № 7, шляхом укладання договору оренди з Севастопольською міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) та Законом України "Про оренду землі" (161-14) в редакції, яка діяла на момент звернення Виробничої асоціації будівельників і підрядників м. Севастополя з заявою до Севастопольської міської ради.

3. Зобов'язати Севастопольську міську раду (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 24872845) розглянути на найближчій сесії заяву Виробничої асоціації будівельників і підрядників м. Севастополя про передачу в оренду земельної ділянки площею 6,3 га для будівництва бази відпочинку та земельної ділянки площею 0,24 га під пляж, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, Севастопольська зона Південного берегу Криму. № 7.

4. Стягнути з Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 24872845) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Виробничої асоціації будівельників і підрядників м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 8, код ЄДРПОУ 30394072) 85 (вісімдесят п’ять),00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським.