від відповідача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області 22.02.2000; ОСОБА_2, дов. № 382 від 21.03.2011

Суть справи: стягується заборгованість у сумі 17 604 грн. 01 коп. та пеня 335 грн. 31 коп. Також позивачем заявлені вимоги про стягнення послуг адвоката у сумі 545 грн.

Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вона виконала усі свої зобов’язання по постачанню нафтопродуктів на користь позивача, але позивач відмовився приймати товар, мотивуючи відмову тим, що товар неналежної якості.

Позивач у судове засідання 05.04.2011 не прибув, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.03.2011.

Розглянувши матеріали справи, вислухав доводи представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд встановив наступне.

25.01.2010 сторонами у справі укладено договір № 4 купівлі-продажу нафтопродуктів, за умовами якого продавець /відповідач/ зобов’язується передати у власність покупця /позивача/, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти /надалі –товар/ у відповідності до умов договору та додатками до нього.

Кількість фактично поставлених покупцю нафтопродуктів кожної конкретної партії вказується в акті прийому-передачі, підписаного сторонами /п. 3.5/. Оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку /п. 4.1/. Ціна товару узгоджується сторонами в додатках до договору /п. 4.4/.

Відповідно до додатку № 1 до договору ціна товару складає 525 000 грн. Оплата вартості товару та його доставки здійснюється покупцем попереднім платежем згідно рахунку-фактури /п. 3/. Відвантаження товару здійснюється протягом одного банківського дня з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця /п. 4./.

Відповідно до додатку № 2 до договору продавець зобов’язується здійснювати поставку товару в кількості 600 тон щомісяця протягом 2010 року /п. 1/. Поставка товару здійснюється по узгодженому графіку: 40 тон кожні два календарних дні /п. 2/. Оплата вартості товару та його доставка здійснюється покупцем по узгодженому графіку за 40 тон з доставкою кожні два банківських дня /п. 3/. Ціна товару узгоджується сторонами додатково на кожну чергову партію товару, що відвантажується, та фіксується рахунком –фактурою та іншими бухгалтерськими документами /п. 4/.

Відповідно до виставленого рахунку-фактури № 02-27.01 від 27.01.2010 позивач повинен був сплатити вартість поставленого в майбутньому палива у кількості 250 тон на суму 525 000 грн.

Згідно видатковій накладній № № РН-0000002 від 04.02.2010 позивачу поставлено паливо у кількості 31, 960 тон на суму 67 116 грн.

12.02.2010 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 09-12.02 на суму 83499 грн., з яких 71994 грн. оплата 35,5 тон палива, 11505 грн. –компенсація вартості транспортних послуг.

За видатковою накладною № РН-0000005 від 13.02.2010 позивачу поставлено паливо у кількості 30,7 тон на суму 51486, 46 грн. До даної накладної включена і компенсація вартості транспортних послуг у сумі 9587, 50 грн. Загальна сума згідно цієї видаткової накладної складає 73288 грн. 75 коп.

На дану видаткову накладну виписана й податкова накладна 13.02.2010, за якою позивач повинен сплатити відповідачеві суму 73 288 грн. 75 коп.

Загальна сума поставок, як зазначає позивач, складає 152 800 грн. 99 коп.

Як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив платіжними дорученнями 80850 грн. на оплату рахунку № 02-27.01 від 27.01.2010; 69 000 грн. на оплату рахунку № 12-24.02 від 24.02.2010; 74 875 грн. на оплату рахунку № 09-12.02 від 12.02.2010, усього 224725 грн.

За розрахунком позивача у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за недопоставлений товар у сумі 71 924 грн. 01 коп.

Оскільки дану суму відповідач повернув позивачу частково у сумі 54320 грн., то на час звернення із позовом у відповідача залишилась заборгованість перед позивача у сумі 17604 грн. 01 коп.

Ця сума і заявлена позивачем до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Якщо продавець, одержавши суму попередньої оплати, не передав товар в обумовлений строк, покупець має право вимагати або передання оплачених товарів, або повернення суми попередньої оплати. Таким чином, покупцю належить право за таких обставин пред’явити до продавця альтернативні вимоги, право на вибір яких належить покупцеві.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач вимагав від продавця (відповідача) передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В той же час за умовами п. 10.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010, а в частині взаєморахунків –до їх повного завершення. Якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про свій намір розірвати договір або змінити договір за сім календарних днів до закінчення його дії, даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, цей договір продовжив свою дію на наступний 2011 рік, оскільки сторони не надали доказів того, що якась із сторін заявила про відмову від продовження дії договору.

Тому позивач має можливість вимагати виконання умов договору відповідачем або ставити питання щодо розірвання договору та повернення суми попередньої оплати в установленому порядку. Позивач не надав докази звернення до відповідача з пропозицією про розірвання договору та повернення суми попередньої оплати у зв’язку з втратою інтересу до виконання відповідачем зобов’язання за договором в натурі (отриманні товару). Оскільки на даний час договір поставки товару продовжує свою дію, позивач вправі вимагати виконання відповідачем його обов’язку поставити товар.

Доводи відповідача про те, що він виконав свої договірні зобов’язання у зв’язку з чим не повинен повертати суми попередньої оплати, судом до уваги не приймаються, оскільки обумовлений договором товар на спірну суму відповідачем не отриманий і документальне підтвердження того, що відповідач відмовився приймати товар у зв’язку з його неналежною якістю, відсутнє.

При цьому остання обставина має значення згідно п. 5.1 договору при вирішенні питання відповідальності при відмові покупця від повної або часткової поставки товару, а не є підставою для неповернення безпідставно (не забезпечення поставкою товару) отриманих коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Позивачем не доведено підставність та обґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні їх слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.04.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.