( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs17291652) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs25381791) ) ( Додатково див. рішення господарського суду міста Севастополя (rs21019006) ) ( Додатково див. постанову Севастопольского апеляційного господарського суду (rs24270702) )

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-9/134-2/369-9/196-12/255

за позовом Управління кооперативної торговлі та ринків Кримспоживспілки

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс - ВЛ"

про визнання договору про дольову участь недійсним,

за участю представників:

позивача –Саламахин О.Д., довіреність №9 від 25.02.2011,

відповідача –Фурсова Л.П., директор, наказ №1 від 09.01.2008,

Суть спору:

11.05.2005 Управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг"звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс - ВЛ" про визнання недійсним договору від 12.02.1997 про дольову участь у реконструкції приміщення лабораторії з надбудованою прибудовою до першого поверху головного корпусу Центрального ринку.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.05.2005 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №20-9/134.

Ухвалою суду від 15.11.2005 у справі №20-9/134 призначено комплексну судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Кримському науково –дослідницькому інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи (том 3 арк.с.62-63).

31.03.2006 на адресу господарського суду міста Севастополя надішли висновки експертів та справа №20-9/134 у зв’язку з чим, ухвалою від 10.04.2006 провадження у справі поновлено (том 3 арк.с.82-107).

Ухвалою суду від 22.05.2006 провадження у справі №20-9/134 зупинено до розгляду кримінальної справи №650443 за обвинуваченням Фурсової Лариси Петрівни у скоєні злочинів, передбачених частиною другою статті 366, частиною другою статті 364, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (том 3 арк.с. 117)

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.09.2008, на виконання розпорядження голови суду №104 від 09.09.2008, справа прийнята до провадження суддею Шевчук Н.Г. з привласненням №5020-9/134-2/369.

На виконання розпорядження голови суду №111 від 03.11.2010, ухвалою господарського суду міста Севастополя від 08.11.2010, справа прийнята до провадження суддею Рибіною С.А. з привласненням №5020-9/134-2/369-9/196.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 30.12.2010, на виконання розпорядження голови суду №122 від 28.12.2010, справа прийнята до провадження суддею Харченком І.А. з привласненням №5020-9/134-2/369-9/196-12/255 (том 4 арк.с.41-52).

01.02.2011 ухвалою господарського суду міста Севастополя провадження у справі №5020-9/134-2/369-9/196-12/255 поновлено.

01.03.2011 від представника позивача надійшли уточнення позовної заяви, подані в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких найменування позивача зазначене у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію - Управління кооперативної торговлі та ринків Кримспоживспілки (том 4 арк.с.64-67).

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзиви на позов, додаткові пояснення до відзиву на позов, просить у задоволенні позову відмовити (том 1 арк.с.66-67, том 4 арк.с.79-81, арк.с.85-87).

Ухвалами суду від 04.07.2005, 06.10.2005, 01.03.2011, 16.03.2011, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,

12 лютого 1997 року між Севміськкоопринкторгом, який зазначений у договорі як структурний підрозділ Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експресс - ВЛ" (надалі Відповідач) було укладено договір про дольову участь у реконструкції приміщення лабораторії з надбудованою прибудовою до першого поверху головного корпусу Центрального ринку, предметом якого є спільна діяльність сторін по дольової участі у реконструкції вже існуючого приміщення лабораторії (частини головного корпусу центрального ринку), що розташована на земельної ділянці по вулиці Щербака в мсті Севастополі на території Центрального ринку, результатом якої є побудова будівлі на перекритті та стінах лабораторії для розміщення в ньому кафе "Експрес ВЛ"(надалі - Договір). Договір набирає сили з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань (том 1 арк.с. 13-15).

Згідно з розділом 5 Договору після закінчення реконструкції та здачі об’єкту в експлуатацію, розподіл результатів спільної діяльності здійснюється у наступному порядку: у власність Відповідача переходить кафе "Експрес ВЛ", площею будівлі за зовнішньою стороною 89,4 кв.м, що зазначене на плані літером А2, внутрішньою площею будівлі 73,4 кв.м, незавершене будівництво, обладнання, матеріали та інші цінності, що придбані для реконструкції об’єкту за Договором; Севміськкоопринкторг отримує зазначені у пункту 2.1. Договору виконані роботи загальною кошторисною вартістю 13 332 грн (прибраний та заасфальтований майданчик у входу в пасаж площею 30 кв.м, реконструйовані ступені та установка чавунних решіток, асфальтування площею 100 кв.м у входу в пасаж).

Управління кооперативної торговлі та ринків Кримспоживспілки (надалі Позивач) вважає, що укладений Договір не відповідає вимогам закону оскільки у директора Севміськкоопринкторгу були відсутні повноваження на відчуження майна або передачу в оренду майна без згоди власника, яким є позивач, крім того, вважає, що зазначений Договір суперечить меті діяльності позивача, а тому просить суд визнати Договір недійсним. Також позивач пояснив, що відбиток печатки Севміськкоопринкторгу на Договорі не відповідає відбитку печатки, що належить Севміськкоопринкторгу.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що спірний договір відповідає вимогам законодавства України, зміни в найменуванні Севміськкоопринкторг, що є структурним підрозділом об’єднання кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки є тільки технічною помилкою при складанні договору. Вважає, що оскільки Севміськкоопринкторг став структурним підрозділом Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки тільки після 05.06.1998, то до цієї дати він був юридичною особою і повноваження у його директора Василенка А.А. на момент укладення Договору були. Крім того, вважає, що позивач не подав доказів в обґрунтування своїх вимог.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки Договір було укладено та виконано до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) від 16.03.2003, суд при розгляді даної справи до правовідносин між сторонами застосовує положення Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) від 18.07.1963 (надалі –Кодекс).

Як встановлено судом, стороною за Договором виступає Севміськкоопринкторг, який є структурним підрозділом Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки.

Проте, станом на час укладення Договору такого підрозділу в Кримспоживспілки не існувало. Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки було утворено постановою Кримспоживспілки №96 від 05.06.1998, відповідно до якої Севміськкоопринкторг увійшов до його складу. Відповідно до Статуту Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки останнє набирає статусу юридичної особи після державної реєстрації. Датою такої реєстрації є 05.08.1998 (том 3 арк.с.6, том 4 арк.с.68)

Згідно до статті 29 Кодексу юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що Договір не відповідає вимогам статті 29 Кодексу, тому що сторона за Договором на час його укладення не набула цивільних прав.

Підтвердженням цього факту є висновки експерта №3307 за судовою технічною експертизою від 10.02.2006 про те, що відтиснення печатки "горкоопринторг код 20750312" на документах "Договір про пайову участь в реконструкції приміщення лабораторії з надбудованою прибудовою до 1 поверху головного корпусу Центрального ринку від 12.02.97р.", "Акт прийому-передачі майданчика від 12 лютого 1997 р." не відповідають відтисненням печатки "горкоопринторг код 20750312", представленим на дослідження як зразки" (том 3 арк.с. 91-106).

Посилання Відповідача на подання на експертизу оновленої печатки –не знайшло свого підтвердження.

Також підтвердженням невідповідності Договору дійсним обставинам справи є факт посилання в пункті 6.4. Договору на проект реконструкції від 2001 року (том 1 арк.с.15), на підставі якого дійсно відбувалась реконструкція (том 1 арк.с.111-130). Відсутність факту додруковування, на чому наполягає Відповідач, спростовується висновками експерта №3307 за судовою технічною експертизою від 10.02.2006 (том 3 арк.с. 91-106).

Також висновками експерта №3307 за судовою технічною експертизою від 10.02.2006 встановлено, що відтиснення печатки "горкоопринторг код 20750312" на Акті державної технічної комісії про приймання в експлуатацію закінченого об’єкту реконструкцією лабораторії з прибудовою кафе "Експрес ВЛ", розташованого на території Центрального ринку по вул. Щербака, 1 від 11.10.2001 не відповідають відтисненням печатки "горкоопринторг код 20750312", представленим на дослідження як зразки. Цей факт також підтверджує невідповідність дійсним обставинам укладеного Договору.

Згідно діючої на час укладення Договору редакції статті 9 Закону України "Про споживчу кооперацію" власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок.

Статтею 10 Закону України "Про споживчу кооперацію" встановлено, що власність споживчої кооперації є недоторканною, перебуває під захистом держави і охороняється законом нарівні з іншими формами власності. Забороняється відволікання майна споживчих товариств та їх спілок на цілі, не пов'язані з їх статутною діяльністю. Майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ним органів.

Судом встановлено, що статтею 38 Розділу IV Статуту Кримської Республіканської спилки споживчих товариств, який діяв на час укладення Договору та до складу якої входив і Севкоопринторг, власністю Кримспоживспілки є майно підприємств, яке складається з основних фондів, оборотних засобів та іншого майна підприємств, що перелічено в додатку №1 (том1 арк.с. 94-96). Кримспоживспілки самостійно володіє, користується та розпоряджається належним йому майном та реалізує права власника через свої органи (з’їзд, конференція, рада, правління) у відповідності до їх компетенції, визначеною Статутом.

Право власності позивача на майно, яке передано за Договором Відповідачу, підтверджується свідоцтвом від 30 жовтня 2002 року (том 1 арк.с. 57), а тому воно підлягає захисту в встановленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог статті 48 Кодексу недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

На підставі зазначеного, суд визнає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання позивача (том 2 арк.с. 24) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Севастопольської філії Державного науково-дослідного та проектно-пошукового інституту "НДІ проектреконструкція"суд зазначає наступне.

Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Представник позивача у своєму клопотанні не зазначив на яких підставах належить залучити третьою особою Севастопольську філію Державного науково-дослідного та проектно-пошукового інституту "НДІ проектреконструкція", а від так, то у суду не має підстав для залучення зазначеної установи у якості третьої особи.

Щодо клопотання відповідача (том 4 арк.с. 84) про призначення судової експертизи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Питання, які мають бути роз’яснені судовим експертом, що запропоновані відповідачем у своєму клопотанні, вже були предметом дослідження судовим експертом у судової технічної експертизі, призначеної ухвалою суду від 15.11.2005 (том 3 арк.с.91-92), а від так, то у суду не має підстав для призначення судової експертизи.

Витрати позивача по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сума, яка сплачена позивачем за проведення судової експертизи, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір від 12.02.1997 про дольову участь у реконструкції приміщення лабораторії з надбудованою прибудовою до першого поверху головного корпусу Центрального ринку, укладений між Севміськкоопринкторгом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експресс - ВЛ".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експресс - ВЛ" (99055, місто Севастополь, проспект Генерала Острякова, 171 кв. 3, ідентифікаційний код 22240466) на користь Управління кооперативної торговлі та ринків Кримспоживспілки (95011, місто Сімферополь, вулиця Самокіша, 30, ідентифікаційний код 30026756) державне мито в сумі 85,00 грн, витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн, суму, яка сплачена за проведення судової експертизи в розмірі 523,20 грн.