ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.03.11 р. Справа № 28/142
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs7414678) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Донецької області (rs3712510) ) ( Додатково див. постанову Донецького апеляційного господарського суду (rs4886516) )
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Морщагіної Н.С., суддів Любченко М.О., Мєзєнцев Є.І.,
при секретарі Несвіт О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" м. Миколаїв
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком" м. Донецьк
про: стягнення 377983,66грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Ковальов К.О. – за довіреністю;
від відповідача: не з’явився;
ВСТАНОВИВ
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг", м. Миколаїв звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком", м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 377983грн.66коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу (поставки) №Р-2/1 від 01.12.2007р., видаткові накладні №РНП-002563 від 21.03.2008р., №РНП-002737 від 27.03.2008р., №РНП-003363 від 14.04.2008р., №РНП-003575 від 18.04.2008р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯОР №844986 від 21.03.2008р., акт приймання-передачі товару №РНП-002737 від 27.03.2008р., товарно-транспортну накладну №2906 001-АV/0-13186 від 27.03.2008р., претензію б/н та дати, відповідь на претензію №1 від 07.10.2008р.
Позивач в порядку ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги, зменшивши їх розмір, у зв’язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості та просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 200000грн.00коп.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно з яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність в зв’язку з тим, що поставка по накладним, зазначеним в позовній заяві, здійснювалась не в рамках договору № Р-2/1 від 01.12.2007р., крім того, відповідач зазначив, що рахунки від позивача не отримував.
рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.2009 р. в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг" м. Миколаїв відмовлено у повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009 р. рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2009 р. по справі № 28/142 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2009 р. рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2009 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009 р. у справі № 28/142 – скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.01.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Морщагіна Н.С., судді Джарти В.В., Сгара Е.В.
Ухвалою від 27.01.2010 р. справа № 28/142 прийнята судом до провадження.
23.02.2010 р. позивачем через канцелярію суду були надані письмові пояснення № 6/202 від 15.02.2010 р., у відповідності до яких останній зазначив, що узгодження та складання специфікацій згідно з п. 4.1 та 4.2 договору відбувалося шляхом обміну факсами, в яких сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору. Означені додатки до договору підписувалися довіреною особою ТОВ "Торговий дім "Альтком" ОСОБА_1, на їх основі сторони вчиняли відповідні дії щодо реального виконання договору купівлі-продажу (поставки) № 2/1 від 01.12.2007 р. А саме, як зазначає позивач, ТОВ "Торговий дім "Альтком" 10.12.2007 р. видало довіреність серії ЯОР № 844905 на ім’я ОСОБА_1, якою уповноважило останнього на отримання від ТОВ "Ранг" товарно-матеріальних цінностей (дизпалива), ТОВ "Ранг", в свою чергу, здійснив відпуск товарно-матеріальних цінностей уповноваженій особі, згідно відповідних специфікацій. Крім того, позивач посилався на лист № 1 від 07.10.2008 р., згідно якого відповідач визнав існування між сторонами договору № Р-2/1 від 01.12.2008 р.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.03.2010 р., справу № 28/142, у зв’язку з відпусткою судді Джарти В.В., передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Морщагіна Н.С., судді Плотніцький Б.Д., Сгара Е.В.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 22.03.2010 р. справу № 28/142, у зв’язку з відпусткою судді Плотніцького Б.Д. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Морщагіна Н.С., судді Джарти В.В., Сгара Е.В.
22.03.2010 р. представником відповідача через канцелярію суду надані письмові пояснення, згідно яких останній пояснив, що між ТОВ "Ранг" та ТОВ "Торговий дім "Альтком" підписаний договір купівлі-продажу № Р-2/1 від 01.12.2007 р., проте поставка товарів згідно накладних, на які позивач посилається в позовній заяві, здійснювалася без договору, про що свідчить відсутність документів, які підтверджують факт поставки саме за договором. Стосовно наявної в матеріалах справи претензії, представник пояснив, що відповіді на претензію на адресу ТОВ "Ранг" не направлялося.
08.04.2010 р. позивачем через канцелярію суду надані додаткові пояснення № 6/382 від 29.03.2010 р., згідно яких останній висловив свої зауваження проти заперечень відповідача, просив суд не приймати до уваги доводи відповідача щодо змісту та форми наявної в матеріалах справи його відповіді на претензію (№ 1 від 07.10.2008 р.), а також не приймати як доказ представлений відповідачем журнал реєстрації вихідної кореспонденції.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.04.2010 р. справу № 28/142, у зв’язку із знаходженням на лікарняному судді Джарти В.В. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Морщагіна Н.С., судді Плотніцький Б.Д., Сгара Е.В.
Для роз’яснення питань, що потребують спеціальних знань, господарським судом ухвалою від 17.05.2010 р. було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручене Харківському науково-дослідному інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Провадження у справі № 28/142 на підстав п. 1 ч. 1 ст. 79 ГПК України зупинено, до закінчення експертного провадження та отримання господарським судом експертного висновку.
08.02.2011 р. на адресу господарського суду Донецької області надійшов експертний висновок судово-почеркознавчої експертизи № 651 від 31.01.2011 р.
Провадження у справі № 28/142 ухвалою від 10.03.2011 р. на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України – поновлено.
29.03.2011 р. позивачем через канцелярію суду надано заяву, згідно якої просив суд позов ТОВ "Ранг" задовольнити та стягнути з ТОВ "Торговий дім "Альтком" 200 000, 00грн. заборгованості за договором № Р-2/1 купівлі-продажу (постачання) від 01.12.2007 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, господарський суд встановив:
01.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком", м.Донецьк (Покупець) укладений договір купівлі-продажу (поставки) №Р-2/1 від 01.12.2007р., який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264- 271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України (435-15) , які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України (435-15) ).
В порядку та на умовах, визначених даним договором, продавець зобов`язується передавати (постачати), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість якого визначаються сторонами в специфікаціях, які є додатками до договору та складають його невід`ємну частину (п.1.1 договору).
Згідно з п. 2.2. ціна може бути змінена тільки за згодою сторін, шляхом підписання специфікацій. Загальна вартість договору визначається шляхом складення вартості кожної партії товару по всім специфікаціям до договору (п.2.2.договору).
На дослідження суду позивачем було представлено засвідчені копії специфікацій від 11.12.2007 р. від 14.12.2007 р., від 14.12.2007 р, від 21.03.2007 р., від 27.03.2007 р., від 14.04.2007 р., від 18.04.2007 р., які є невід’ємною частиною договору купівлі-продажу (поставки) № Р-2/1 від 01.12.2007 р.
Означеними специфікаціями визначені асортимент, кількість та ціна товару, що постачається.
Пунктом 5 ст. 267 ГК України у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.
Пунктом 4.4.1 договору встановлено, що доставка товару здійснюється автомобільним чи залізничним транспортом. Засоби доставки товару погоджуються сторонами в специфікації Базові умови поставки – EXW в тлумаченні Інкотермс 2000.
Термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.
Згідно зі ст. А4 терміну EXW Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. При цьому, якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.
За твердженням позивача, на виконання умов договору, на адресу відповідача автомобільним транспортом була здійснена поставка товару – паливно-мастильних матеріалів, визначених специфікаціями до договору, на загальну суму 427983грн.66коп., що підтверджується видатковими накладними №РНП-002563 від 21.03.2008р., №РНП-002737 від 27.03.2008р., №РНП-003363 від 14.04.2008р., №РНП-003575 від 18.04.2008р., товарно-транспортною накладною № 2906 001 AV/0-13186 від 27.03.2008 р. та відповідними податковими накладними № 106729 від 14.04.2008р., 106946 від 18.04.2008р., № 105821 від 27.03.2008р., № 105658 від 21.03.2008р. до вказаних видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.
Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних в графі "отримав(ла)", скріпленого печаткою, та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОР №844986 від 21.03.2008р.
Виходячи з положень п.п. 3.2, 3.3., 4.1 Договору, поставка товару здійснюється на умовах передоплати на підставі виставленого Продавцем рахунку, який повинен бути оплачений протягом 5 банківських днів з моменту отримання його Покупцем.
Позивач надав рахунки-фактури №Р-00029592 від 21.03.2008р., №Р-00029879 від 27.03.2008р., №Р-00030831 від 14.04.2008р., №Р-00031155 від 17.04.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Поставка продукції здійснена позивачем без отримання передоплати.
У відповідності зі ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписи ч. 1 ст. 693 ЦК України зазначають, що у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Згідно положень ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, який визначений в даному договорі, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку.
В розпорядженні суду відсутні докази направлення/вручення відповідачеві рахунків –фактур №Р-00029592 від 21.03.2008р., №Р-00029879 від 27.03.2008р., №Р-00030831 від 14.04.2008р., №Р-00031155 від 17.04.2008р.
Зважаючи на викладені вище обставини та визначений умовами договору порядок здійснення розрахунків, господарський суд дійшов висновку, що при визначені моменту виникнення права вимоги, слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Згідно положень наведеної статті, в разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За таких обставин, момент виникнення у позивача права вимоги з оплати вартості поставлених товарів та відповідно кореспондуючого з ним обов’язку відповідача з приводу їх оплати, виходячи з положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, визначається моментом пред’явлення вимоги.
В позовній заяві позивач зазначив, що факсимильним зв’язком відповідачу направлялись претензії без номерів та дат щодо оплати поставленої продукції на суму 427983 грн. 66 коп. та на суму 377983 грн. 66 коп.
У відповідь на претензію без номеру та дати на суму 377983 грн. 66 коп., відповідач направив позивачу лист № 1 від 07.10.2008 р. (на якій звертав увагу Вищий господарський суд України), в якому зазначив, що вказана претензія до договору № Р-2/1 від 01.12.2007 р. про стягнення заборгованості на суму 377983,66 грн. отримана та розглянута, ТОВ "Торговий дім "Альтком" згодний з вказаною сумою, та зобов’язується задовольнити вимоги позивача в повному обсязі, після вирішення фінансових питань з контрагентами.
Представлений на дослідження суду лист-відповідь на претензію № 1 від 07.10.2008 р., з огляду на висновки судово-почеркознавчої експертизи № 651 від 31.01.2011 р. підписаний першим керівником Товариства відповідача.
Визначена позивачем у представленій претензії без номеру та дати сума в розмірі 427983грн.66коп. (т. 1, а.с.17) є ідентичною загальній вартості поставленого згідно накладних №РНП-002563 від 21.03.2008р., №РНП-002737 від 27.03.2008р., №РНП-003363 від 14.04.2008р., №РНП-003575 від 18.04.2008р. товару та сумі представлених позивачем специфікацій до договору.
Згідно поданого позивачем клопотання про уточнення позовних вимог, останній, у зв’язку з проведення відповідачем часткового розрахунку, просив суд стягнути з ТОВ "Торговий дім "Альтком" заборгованість в сумі 200 000,00грн. Представлені суду платіжні доручення, згідно яких позивачем зменшено заявлену до стягнення грошову суму передбачають оплату за паливно-мастильні-матеріали згідно рахунків № 45557 від 30.12.2008 р., № Р-31155 від 17.04.2008 р.
Відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконував, вартість отриманого товару в сумі 200 000, 00 грн. не сплатив.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст. 33- 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32- 36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
За приписом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 200000,00грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.
На момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 200000,00грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача стосовно того, що поставка товару згідно представлених видаткових накладних відбулася поза межами договору купівлі-продажу (поставки) № Р-1/2 від 01.12.2007 р., судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог первинні документи (накладні, довіреність, рахунки-фактури) безпосередньо не містять посилань на укладений сторонами договір купівлі-продажу (поставки) № Р-2/1 від 01.12.2007 р., визначений позивачем в якості підстави виникнення взаємних прав та обов’язків сторін.
Проте, оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог докази, та встановлені обставини, господарський суд дійшов висновку, що поставка товарів згідно представлених видаткових накладних відбулася саме в межах договору купівлі-продажу (поставки) № Р-2/1 від 01.12.2007 р. зважаючи на наступне:
Згідно з умовами п. 1.1 Договору кількість, асортимент, одинці виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару визначається сторонами у специфікаціях, які є додатками до договору та складають його невід’ємну частину.
На дослідження суду позивачем було представлено засвідчені копії специфікацій від 11.12.2007 р. від 14.12.2007 р., від 14.12.2007 р, від 21.03.2007 р., від 27.03.2007 р., від 14.04.2007 р., від 18.04.2007 р., в яких зазначено, що вони є невід’ємною частиною договору купівлі-продажу (поставки) № Р-2/1 від 01.12.2007 р., які підписані з боку обох сторін.
Згідно положень ч. 2 ст. 266 ГК України специфікацією за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законом, визначається загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами.
Означеними специфікаціями визначені асортимент, кількість та ціна товару, що постачається.
Відповідно до представлених позивачем письмових пояснень, специфікації до договору узгоджувались з відповідачем за допомогою факсимільного зв’язку.
За свідченням позивача, примірники специфікацій, узгоджені з відповідачем, були підписані представником ТОВ "Торговий дім "Альтком", якого згідно довіреності серії ЯОР №844986 від 21.03.2008р. відповідач уповноважив на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Ранг", в момент отримання продукції.
Відповідачем не представлено суду доказів, які б у встановленому порядку спростовували представлені позивачем докази та викладені ним обставини щодо підписання специфікацій та визначення предмету договору.
Надані позивачем копії специфікацій надають можливість провести ідентифікацію товару поставленого позивачем згідно представлених видаткових накладних та товару, визначеного згідно специфікацій від 11.12.2007 р. від 14.12.2007 р., від 14.12.2007 р, від 21.03.2007 р., від 27.03.2007 р., від 14.04.2007 р., від 18.04.2007 р.
Крім того, господарський суд приймає до уваги, що відповідач згідно відповіді № 1 від 07.10.2008 р. на претензію ТОВ "Ранг" про сплату заборгованості в сумі 377983,66грн., відзначив, що вказана претензія до договору № Р-2/1 від 01.12.2007 р. про стягнення заборгованості на суму 377983,66 грн. отримана та розглянута. ТОВ "Торговий дім "Альтком" згоден з означеною сумою та зобов’язується задовольнити претензійні вимоги в повному обсязі з моменту, вирішення фінансових питань з контрагентами, на що також звертав увагу Вищий господарський суд України
Господарським судом в порядку ст. 41 ГПК України було проведено судову почеркознавчу експертизу, згідно висновків якої підпис від імені ОСОБА_2 в листі вих. № 1 від 07.10.2008 р. належить саме ОСОБА_2 – керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком".
Таким чином, керівником Товариства погоджено факт наявності заборгованості перед позивачем на суму 377983,66грн. за договором купівлі-продажу (поставки) № Р-2/1 від 01.12.2007 р.
Судові витрати, у тому числі витрати на оплату вартості експертизи, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 77, 82- 85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком" м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв заборгованість в сумі 200000,00грн., витрати за державним митом в сумі 2000,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 62,44грн.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення підписано 04.04.2011 р.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Морщагіна Н.С.
Любченко М.О.
Мєзєнцев Є.І.