Позивач звернувся з позовом про зобов’язання виконати платіжне доручення від 24.12.2009р. № 1 на суму 60 234,48 грн. на умовах укладеного Договору № 20/2008/Ю000087 від 22.12.2008р. на обслуговування бізнес-пакету та стягнення 6 081,20 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області № 8/270/10 від 31.12.2010р. було порушено провадження справі та призначено судове засідання на 26.01.2011р.

В судовому засіданні 26.01.2011р. було оголошено перерву до 27.01.2011р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області № 8/270/10 від 27.01.2011р. матеріали даної справи надіслані за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2011р. справі № 8/270/10 присвоєно номер № 31/61 та призначено розгляд спору на 23.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2011р. розгляд справи було відкладено на 16.03.2011р., у зв’язку із необхідністю надання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 16.03.2011р. було оголошено перерву до 23.03.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Позивач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Позивач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В попередніх судових засіданнях представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що у ВАТ КБ "Надра"діє Програма фінансового оздоровлення, яка надає змогу поступово виконати свої зобов’язання банку перед клієнтами. Крім того, відповідач зазначає, що ним було запропоновано позивачу підписати Додатковий договір та повернути кошти згідно платіжного доручення № 1 від 24.12.2009р., від чого позивач відмовився.

В судовому засіданні 23.03.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

22 грудня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір на обслуговування бізнес-пакету № 20/2008/Ю000087 згідно з яким позивачу було відкрито поточний рахунок відповідно до Інструкції "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 18.12.1998р. № 527 (z0819-98) та здійснювалось його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п. 4.3.9 договору банк зобов’язувався своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування позивача, у відповідності з чинним законодавством України.

24.12.2009р. позивачем було подане відповідачу платіжне доручення № 1 про перерахування з рахунку позивача на рахунок ТОВ "МД Істейт"грошових коштів в сумі 60 234,48 грн. за призначенням платежу "оплата за товар згідно договору".

Зазначене платіжне доручення № 1 від 24.12.2009р. відповідачем не виконано, доказів зворотного суду не представлено. Крім того до матеріалів справи долучено Повідомлення про невиконання розрахункового документа № 1 від 25.12.2009, в якому зазначається, що відповідач у зв’язку з тим, що немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку, не виконав платіжне доручення від 24.12.2009 № 1 на суму 60 234,48 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку протягом операційного часу з 9.00 до 17.00 –виконуються в день їх надходження. У разі надходження документів до банку після закінчення операційного часу, банк виконує їх в разі наявності технічної можливості в той же день або не пізніше наступного робочого дня.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за № 377/8976 (z0377-04) , доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Таким чином, у ході розгляду справи встановлено, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за Договором, платіжне доручення № 1 від 24.12.2009р. не виконав, будь-яких доводів чи заперечень на наведені докази суду не представив.

Відповідно до п. 9.2 Договору за несвоєчасне списання з рахунку чи несвоєчасне зарахування на рахунок суми переказу з вини банку, банк сплачує клієнту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми переказу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Позивач надав суду свій розрахунок суми пені, яка за його підрахунками нараховується за період з 25.12.2009р. по 25.06.2010р. та складає 6 081,20 грн.

Суд здійснив свій розрахунок пені, оскільки сума пені, що була нарахована позивачем перевищує розмір 10% від суми переказу.

За розрахунком суду, правильний розмір пені складає –6 023,45 грн. (виходячи із розміру 10 % від суми переказу)

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком, а саме у розмірі –6 023,45 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 29.02.2008р.) 22.12.2010р. укладено договір №22/12 про надання адвокатських послуг, за умовами якого адвокат ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання по захисту інтересів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., а позивач зобов’язався оплатити надані послуги у розмірі 10 000 грн. (п. 2 зазначеного Договору).

Позивач сплатив адвокату ОСОБА_2 10 000 грн. за надання адвокатських послуг, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 11 від 22.12.2010, належно засвідчена копія якої долучена до матеріалів справи. Проте, суд вважає наведений розрахунок таким, що є неспіврозмірним із сумою позовних вимог, а тому суд, дослідивши вищевказані документи, визнає, вимоги позивача щодо стягнення адвокатських послуг обґрунтованими але такими, що підлягають задоволенню частково.

З урахуванням наведеного позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті державного мита та оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, то зазначені витрати відшкодовуються за відповідача пропорційно задоволених вимог.(ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 1068 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82- 85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема 15, ідентифікаційний код 20025456) перерахувати суму коштів в розмірі 60 234 (шістдесят тисяч двісті тридцять чотири) грн. 48 коп., що знаходяться на відкритому у відділенні ВАТ КБ "Надра" рахунку № 26003002222001 (МФО 313968) Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт"(код ЄДРПОУ 32040840) шляхом закінчення грошового переказу за платіжним дорученням № 1 від 24 грудня 2009р.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема 15, ідентифікаційний код 20025456) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 6 023 (шість тисяч двадцять три) грн. 45 коп. пені, 5 000 (п’ять тисяч) грн. витрат на послуги адвоката, державне мито у розмірі –662 (шістсот шістдесят дві) грн. 58 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.