Позивач – дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ звернувся до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" м. Горлівка Донецької області про стягнення 732998147грн.45коп., у тому числі заборгованість за спожитий протягом січня – грудня 2010р. природний газ в сумі 721419373грн.99коп., пеня в сумі 3808392грн.23коп., індекс інфляції в сумі 5529903грн.32коп., 3% річних в сумі 2240477грн.91коп. (загальна сума позову зазначена відповідно до заяви позивача про збільшення позовних вимог (вих. № 31/10-819 від 27.01.2011), яка судом згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийнята до розгляду – ухвала суду від 01.02.2011).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову, договір поставки природного газу № 06/09-2052 від 23.12.2009, додаткову угоду № 1 від 10.03.2010 до договору поставки природного газу № 06/09-2052 від 23.12.2009, додаткову угоду № 3 від 31.05.2010 до договору поставки природного газу № 06/09-2052 від 23.12.2009, протокол розбіжностей від 22.06.2010 до додаткової угоди № 3 від 31.05.2010 до договору поставки природного газу № 06/09-2052 від 23.12.2009, додаткову угоду № 4 від 01.06.2010 до договору поставки природного газу № 06/09-2052 від 23.12.2009, додаткову угоду № 5 від 25.06.2010 до договору поставки природного газу № 06/09-2052 від 23.12.2009, додаткову угоду № 6/1 від 20.07.2010 до договору поставки природного газу № 06/09-2052 від 23.12.2009, додаткову угоду № 6 від 21.07.2010 до договору поставки природного газу № 06/09-2052 від 23.12.2009, додаткову угоду № 7 від 06.08.2010 до договору поставки природного газу № 06/09-2052 від 23.12.2009, акти прийому-передачі природного газу від 31.01.2010 за січень 2010р., від 28.02.2010 за лютий 2010р., від 31.03.2010 за березень 2010р., від 30.06.2010 за червень 2010р., від 31.07.2010 за липень 2010р., від 31.08.2010 за серпень 2010р., від 30.09.2010 за вересень 2010р., від 31.10.2010 за жовтень 2010р., від 30.11.2010 за листопад 2010р., від 06.12.2010, від 06.12.2010, від 31.12.2010 за грудень 2010р.

Ухвалою від 15.02.2011 суд за письмовим клопотанням відповідача відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду справи на 15 днів – до 20.03.2011. Оскільки 20.03.2011 припадає на вихідний день (неділя), то строк розгляду справи слід вважати продовженим до 21.03.2011 (перший робочий день після вихідного).

У відзиві на збільшення позовних вимог (вих. № 14/02-1/2 від 16.03.2011) відповідач, посилаючись на часткове погашення 31.01.2011, 17.02.2011, 21.02.2011 та 22.02.2011 суми заборгованості, зазначив, що у зв’язку із частковими оплатами сума боргу складає 74840452грн.99коп. Також, відповідач у відзиві на збільшення позовних вимог просить суд зменшити розмір пені. Свої вимоги відповідач ґрунтує на важкому фінансовому становищі підприємства, на значному погашенні основної заборгованості та на несвоєчасному наданні позивачем актів прийому-передачі природного газу, необхідних для здійснення відповідачем кінцевого розрахунку.

В судовому засіданні 17.03.2011 було оголошено перерву до 18.03.2011 до 10год.00хв. для ознайомлення з додатково наданими документами.

18.03.2011 судове засідання було продовжено.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав; представник відповідача надав бухгалтерську довідку про наявність дебіторської заборгованості в підтвердження скрутного фінансового становища.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

23.12.2009 між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерного компанії "Нафтогаз України" (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Концерн Стирол" – після перейменування публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" (Покупець) був укладений договір поставки природного газу № 06/09-2052, відповідно до якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов’язався прийняти від Постачальника та оплати природний газ в обсязі, узгодженому в договорі (стаття 2 договору "Кількість та якість газу").

Постачальник передає за цим Договором газ імпортованого походження, отриманий за договором поставки природного газу між НАК "Нафтогаз України" та Постачальником (п. 1.2. договору).

Згідно п. п. 4.2., 4.4. договору право власності на газ переходить від Постачальника до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов’язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцю у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість.

Сторонами були підписані додаткові угоди № 1 від 10.03.2010, № 3 від 31.05.2010 з протоколом розбіжностей від 22.06.2010, № 4 від 01.06.2010, № 5 від 25.06.2010, № 6/1 від 20.07.2010, № 6 від 21.07.2010, № 7 від 06.08.2010, відповідно до яких внесли доповнення та зміни до основного договору.

На виконання умов зазначеного договору позивач протягом періоду січень 2010р. – грудень 2010р. передав відповідачу природний газ.

Факт отримання відповідачем природного газу підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2010 за січень 2010р., від 28.02.2010 за лютий 2010р., від 31.03.2010 за березень 2010р., від 30.06.2010 за червень 2010р., від 31.07.2010 за липень 2010р., від 31.08.2010 за серпень 2010р., від 30.09.2010 за вересень 2010р., від 31.10.2010 за жовтень 2010р., від 30.11.2010 за листопад 2010р., від 06.12.2010, від 06.12.2010, від 31.12.2010 за грудень 2010р.

Вказані акти прийому-передачі природного газу підписані та скріплені печаткою відповідача без зауважень та заперечень, та погоджені газорозподільною організацією.

У відповідності з п. 6.1. договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору та вимог зазначених статей Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) відповідач зобов’язання по оплаті переданого та отриманого природного газу виконав частково.

Загальна сума заборгованості становить 721419373,99грн.

Після звернення позивача з позовом до суду (позовна заява була направлена до суду 29.12.2010) відповідач 31.01.2011, 17.02.2011, 21.02.2011 та 22.02.2011 частково перерахував позивачу суму заборгованості в розмірі 646578921,00грн.

Позивач факт часткового погашення відповідачем заборгованості в сумі 646578921,00грн. підтверджує.

Таким чином, на момент прийняття рішення по справі загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 74840452,99грн.

У зв’язку з цим, в частині стягнення основної заборгованості в сумі 646578921,00грн. провадження по справі підлягає припиненню по п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Вимоги позивача про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню в сумі 74840452,99грн.

Відповідно до ст.ст. 216 –218 Господарського кодексу України (436-15) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 7.2. договору закріплює, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. договору, Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 7.2. договору нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до розрахунку розмір пені становить 3808392грн.23коп. за період з 11.11.2010 по 29.12.2010 (за 48 днів).

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений.

Відповідач, з посиланням на важке фінансове становище підприємства, на значне погашення основної заборгованості та на несвоєчасне надання позивачем актів прийому-передачі природного газу, необхідних для здійснення відповідачем кінцевого розрахунку, просить суд зменшити розмір пені.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Про важкий фінансовий стан відповідача у даній справі свідчать звіти про фінансові результати за 2009р. та за 2010р., бухгалтерська довідка про наявність дебіторської заборгованості.

Відповідачем була погашена основна заборгованість на значну суму. На фоні залишку суми заборгованості відповідача перед позивачем, розмір заявленої до стягнення пені занадто великий.

При цьому, позивач, окрім пені, заявив до стягнення з відповідача 3% річних та індекс інфляції, які також становлять значну суму.

Враховуючи дії відповідача, направлені на якнайшвидше погашення існуючої заборгованості, важкий фінансовий стан підприємства, значний розмір пені, 3% річних та індексу інфляції, заявлених позивачем до стягнення, суд, скористувався правом, наданим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, в силу приписів ст. 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір пені, належний до стягнення з відповідача, на 100% (до 0,00грн.)

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції за період лютий 2010р. – грудень 2010р. та 3% річних за період з 11.02.2009 по 27.01.2011 (за 350 днів).

Відповідно до розрахунку індекс інфляції становить 5529903 грн.32коп., 3% річних –2240477грн.91коп.

Нарахування індексу інфляції та 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено.

Суд перевірив розміри індексу інфляції та 3% річних на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216- 218, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85, п. 1-1 ст. 80, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позовні вимоги дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ до публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" м. Горлівка Донецької області про стягнення 732998147грн.45коп., у тому числі заборгованість за спожитий протягом січня – грудня 2010р. природний газ в сумі 721419373грн.99коп., пеня в сумі 3808392грн.23коп., індекс інфляції в сумі 5529903грн.32коп., 3% річних в сумі 2240477грн.91коп., задовольнити в сумі 82610834грн.22коп., у тому числі заборгованість за спожитий протягом січня – грудня 2010р. природний газ в сумі 74840452грн.99коп., індекс інфляції в сумі 5529903грн.32коп., 3% річних в сумі 2240477грн.91коп.

В частині стягнення основного боргу в сумі 646578921грн.00коп. провадження по справі припинити за відсутністю предмету спору.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (84610, м. Горлівка Донецької області, вул. Горлівської дивізії, 10, код ЄДРПОУ 05761614) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) основний борг в сумі 74840452грн.99коп., індекс інфляції в сумі 5529903грн.32коп., 3% річних в сумі 2240477грн.91коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500грн.00коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.00коп.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому засіданні 18.03.2011р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2011р.

рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.