За позовом Приватного акціонерного товариства "Метробуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд"

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Кухоть Ю.В. - представник

від відповідача: Поліщук Т.А. - представник

10.03.2011 року у судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Метробуд"(надалі ПАТ "Метробуд", позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БКПБ "Цембуд"(далі –ТОВ "БКПБ "Цембуд", відповідач) 191 206,44 грн. суми основного боргу, 37 154,29 грн. –пені, 21 797,53 грн. –інфляційних втрат, 3% річних –7 087,73 грн., всього –257 245,99 грн.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивач змінив назву юридичної особи із ЗАТ "Метробуд"на ПАТ "Метробуд".

Ухвалою від 28.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 27.01.2011р.

Ухвалою від 27.01.2011р. розгляд справи відкладено на 14.02.2011р. В задоволенні клопотання позивача про витребування доказів від 21.01.2011р. суд відмовив з підстав наведених в ухвалі від 27.01.2011р.

Ухвалою від 14.02.2011р. розгляд справи відкладено на 10.03.2011р. За клопотанням сторін, ухвалою від 14.02.2011р., в порядку статті 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № 46 від 01.10.2008р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо поставки товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України (435-15) заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та 3% річних.

27.01.2011р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути пеню у розмірі 19 544,97 грн., в іншій частині вимоги залишив без змін.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, та зазанчив, що строк поставки товару не настав, у зв’язку з відсутністю письмового замовлення на поставку продукції на суму 191 206,43 грн., відповідно до п. 4.1 договору. Відповідач не заперечив проти отримання від позивача коштів у розмірі 1 810 000,00 грн.

У запереченнях на відзив позивач зазначив, що на протязі дії договору відповідач поставляв продукцію на підставі усних заявок, письмові замовлення на які посилається відповідач у відзиві позивачем не надавалися.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

01.10.2008р. між ПАТ "Метробуд"та ТОВ "БКПБ "Цембуд"був укладений договір купівлі-продажу № 46 за яким постачальник зобов’язується передати у власність покупця бетонну продукцію (надалі – товар) в кількості, асортименті і по цінах згідно додатків, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах передбачених даним договором.

Згідно п. 2.1 договору, кількість товару, що повинен бути поставлений покупцю визначається шляхом надання постачальнику письмових замовлень в порядку встановленому п. 4 договору.

Поставка товару здійснюється постачальником на підставі письмових замовлень покупця, які він надає постачальнику до 17 год. 00 хв. дня, що передує дню поставки. Сторони погодили, що письмові замовлення можуть бути надіслані факсимільним зв’язком з обов’язковим підтвердженням отримання такого замовлення уповноваженою особою постачальника, відповідно до п. 4.1 договору.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем відповідно до існуючих інструкцій (згідно товаро-транспортних накладних, які підписані відповідальною особою покупця), (п. 4.3).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання п. 5.2 договору покупець перерахував на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 1 810 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи (№ 63 від 19.11.2008р., № 73 від 25.11.2008р., № 190 від 03.12.2008р., №193 від 04.12.2008р., № 230 від 11.12.2008р., № 81 від 26.01.2009р., №329 від 12.03.2009р.).

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до видаткових накладних, що додані до матеріалів справи, позивач отримав товар згідно договору № 46 від 01.10.2008р. на суму 1 618 793,57 грн., що не заперечується сторонами.

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії заявок щодо поставки товару за договором № 46 від 01.10.2008р., що в свою чергу спростовує заперечення позивача про поставку товару на протязі дії договору без письмових заявок покупця, а лише в усному порядку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно до статті 525 ЦК України.

Керуючись ст. 663, ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 693 ЦК України, позивач звернувся з претензією вих. № 261/1 від 20.09.2009 року до відповідача про повернення коштів у розмірі 191 206,44 грн. Вказана претензія обґрунтована порушенням відповідачем зобов’язань по договору купівлі-продажу № 46 від 01.10.2008 року, зокрема щодо поставки товару на суму попередньої оплати.

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України.

У договорі купівлі-продажу № 46 від 01.10.2008р. сторони передбачили строк виконання зобов’язання щодо поставки товару, яка відповідно до п. 4.1 договору повинна бути здійснена відповідачем на підставі письмових замовлень покупця. Письмові замовлення позивача щодо поставки товару на суму 191 206,44 грн. за договором № 46 від 01.10.2008р. в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що за відсутністю письмового замовлення позивача щодо поставки товару на суму 191 206,44 грн. згідно умов договору № 46 від 01.10.2008р. (п. 4.1), строк виконання зобов’язань щодо поставки товару (на суму 191 206,44 грн.) у відповідача не настав та відповідно не був порушений. А тому посилання позивача на положення ст. 693 ЦК України, згідно з якої якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, як на підставу заявлених позовних вимог є необґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 191 206,44 грн. не підтверджуються матеріалами справи, та не підлягають задоволенню з підстав наведених позивачем, оскільки відповідачем не були порушені строки передачі товару за договором купівлі-продажу № 46 від 01.10.2008р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підстави вважати наявним прострочення сплати заборгованості у розмірі 191 206,44 грн. у суду відсутні, у зв’язку з чим нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу є безпідставним і в цій частині вимоги позивача також є необгрунтованими.

Судові витрати відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд, -

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. рішення може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання повного тексту рішення 17.03.2011р.