Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 470 034 грн. 86 коп., в тому числі: основний борг в сумі 3 073 921 грн. 43 коп., інфляційні нарахування в сумі 191 684 грн. 01 коп., неустойка в сумі 133 245 грн. 75 коп. та 3% річних в сумі 71 183 грн. 67 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.02.11).

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 24.02.11 та доповненнями до відзиву від 10.03.11 проти позову заперечує та зокрема зазначає наступне. На момент укладення договору фінансового лізингу у сторін була відсутня індивідуальні ліцензія на використання іноземної валюти при здійсненні платежів в валюті, що є порушення норм діючого законодавства, а саме ст. 533 ЦК України, Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і контролю" (15-93) .

Крім цього, відповідач зазначає, розраховуючи суму основного боргу позивач визначає її за курсом на дату платежу. Проте п. 7.2.3 договору встановлено, що періодичні лізингові платежі складаються в тому числі і з відшкодування яке є гривневою сумою відповідно до графіку помноженої на курс Міжбанківського ринку. В той же час, відповідачем наданий контрозрахунок суми основного боргу відповідно до якого заборгованість складає 303 395 грн. 09 коп.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав до суду відповідні письмові пояснення, за якими крім цього просить розглянути справу без участі представника позивача. проти доводів відповідача заперечив.

Розглянувши матеріали справи, суд

19.09.08 між сторонами у справі було підписано договір фінансового лізингу № 826-LD з додатками та додатковими угодами до нього. Згідно п.1.1 вказаного договору "Лізингодавець"- "УніКредит Лізинг"(позивач у справі) бере на себе зобов’язання придбати предмет лізингу у власність від Продавця (відповідно до встановлених "Лізингоодерждувачем"специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі) та передати предмет лізингу у користування "Лізингоодержувачу"- ТОВ "Автотрейд"(відповідач у справі) на строк та умовах, визначених цим договором. Крім цього, вказаним пунктом була встановлена ціна предмету лізингу в еквіваленті 648 000 євро, яка розрахована із гривні за офіційним курсом обміну валют НБК на день укладення договору, що становить 4 558 722, 12 грн. і підлягає перерахунку на день підписання акта приймання-передачі за відповідною формою наведеною у договорі.

В той же час, зазначений пункт договору змінювався в редакції додаткових угод від 27.11.08, від 30.01.09, від 23.03.09, а також змінювався графік внесення лізингових платежів.

Згідно останньої редакції п. 1.1 договору за додатковою угодою № 3 від 23.03.09 ціна предмету лізингу становила в еквіваленті 432 000 євро, яка розрахована із гривні за офіційним курсом обміну валют НБК на день укладення договору, що становить 3 039 148, 08 грн. і підлягає перерахунку на день підписання акта приймання-передачі за відповідною формою наведеною у договорі.

На виконання умов вказаного договору лізингу позивач передав у власність відповідача предмет лізингу, що підтверджується актом приймання передачі від 17.10.08 (згідно додаткової угоди № 3 від 23.03.09, за якою змінено специфікацію).

Умовами договору передбачено, що відповідач оплачує предмет лізингу відповідно до пункту 7 договору з урахуванням відповідних графіків внесення лізингових платежів, які змінювалися за вказаними вище додатковими угодами.

В порушення умов договору відповідач лізингові платежі вносив не в повній мірі та несвоєчасно, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач проти позову заперечує.

Оцінивши матеріали справи, надані докази та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ст. 16 вказаного закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Як було вказано вище, між сторонами укладено договір фінансового лізингу № 826-LD від 19.09.08 з додатками та додатковими угодами до нього, за умовами якого позивач зобов’язався придбати та передати у власність відповідача предмет лізингу, а останній прийняти та оплатити його на умовах договору. Між сторонами були узгоджені графіки внесення лізингових платежів.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорюється відповідачем, що позивач зобов’язання за договором виконав повному обсязі.

За умовами договору, відповідач зобов’язався своєчасно та в повному обсязі вносити лізингові платежі за графіками які додатками до договору.

В той же час, пунктом 7 сторони визначили порядок сплати відповідачем лізингових платежів та їх складові.

Відповідно до п 7.2.3 договору відповідач вносить періодичні лізингові платежі за графіком узгодженим сторонами. Лізингові платежі складаються з відшкодування і є гривневою сумою, визначеною в графіку, помноженої на курс Міжбанківського Ринку, а такало комісії позивача, яка розраховується як різниця суми лізингового платежу та відшкодування.

За розрахунком позивача, відповідач в порушення узгоджених графіків несвоєчасно та не в повному обсязі вносив періодичні лізингові платежі, у зв’язку з чим, за період з 31.12.08 по 31.01.11 за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 3 073 921 грн. 43 коп.

Згідно п.7.7 договору лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку №2 до цього договору в сумі яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж.

В додатку №2 до договору (графік лізингових платежів) лізингові платежі вказані в еквіваленті євро, який перераховується в гривню із застосуванням відповідного курсу.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено та спростовано відповідачем, що останній не в повній мірі виконував умови договору фінансового лізингу та несвоєчасно і сплачував лізингові платежі, у зв’язку з чим утворилась заборгованість. В той же час, відповідачем до суду не надано доказів сплати заборгованості зі лізингових платежів.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором фінансового лізингу є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 3 073 921 грн. 43 коп. В той же час, доводи відповідача за відзивом судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що суперечать матеріалам справи та умовам договору фінансового лізинг.

Щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 133 245 грн. 75 коп. за період з 30.12.09 по 30.12.10 слід зазначити наступне.

Пунктом 8.2 договору фінансового лізингу визначено, що у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-яку суму, яка має бути сплачена ним за цим договором, останній сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Так, в силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Виходячи з наведених норм та договору фінансового лізингу позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 133 245 грн. 75 коп.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 191 684 грн. 01 коп. та 3% річних в сумі 71 183 грн. 67 коп. за період з 01.02.09 по 30.12.10. слід зазначити наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.

Виходячи з наведеного позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та 3% річних є обґрунтованими і їх слід задовольнити в повному обсязі.

За таких обставин, позов слід задовольнити повністю та відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд", м. Луганськ, вул. 26 Бакинських комісарів, б. 170, код 32279782 на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ, вул. Сагайдачного, 22/1, код 33942232, основний борг в сумі 3 073 921 грн. 43 коп., інфляційні нарахування в сумі 191 684 грн. 01 коп., неустойку в сумі 133 245 грн. 75 коп. та 3% річних в сумі 71 183 грн. 67 коп., держмито у сумі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.