Позивач стверджує, що 31 травня 2010 року проводив планову перевірку дотримання виробничим підрозділом "Шахта Лісова"державного підприємства "Львіввугілля" вимог природоохоронного законодавства, про що складено акт № 43 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Перевіркою встановлено, що в процесі діяльності видобутку вугілля утворюються шахтні води через 2 ставки відстійники скидаються у безіменний потік самовільно без затверджених та погоджених у встановленому законодавством порядку гранично допустимого скиду (ГДС) що призводить до забруднення річки та є порушенням чинного законодавства, а саме статей 44, 48, 49, 70, 95 Водного кодексу України в результаті чого державі заподіяно збитки на суму 205966,25 грн.

Розрахунок збитків проведено за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року N 37 (z0162-95) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 1995 року за N 162/698 (z0162-95) –за період з 01 січня 2009 року до 23 серпня 2009 року та за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року N 389 (z0767-09) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за N 767/16783 (z0767-09) –за період з 25 серпня 2009 року до 31 травня 2009 року. Розмір збитків становить 205966,25 грн.

Позивач 21 жовтня 2010 року надіслав відповідачу претензію № 03-4401 із пропозицією добровільно відшкодувати 10416,32 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу, на яку відповідач не відреагував.

Правовою підставою позовних вимог позивач називає ст.ст. 20, 68 закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 111 Водного кодексу України, п. 49 ст. 6 та п.7 ст. 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік".

Відповідач позов заперечує, вважає такий незаконним і безпідставним. Пояснив, що дійсно 31 травня 2010 року державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВП шахта "Лісова"ДП "Львіввугілля", про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 43. В присутності представника шахти 31 травня 2010 року відібрано проби на дослідження безпосередньо шахтної води та води на витоку з другого ставка-накопичувача для нарахування збитків за забруднення поверхневих вод, про що складено акт відбору проб зворотних вод №398 від 31 травня 2010 року. В подальшому, відповідно до акту відбору проб води №398 від 31 травня 2010 року екологічною інспекцією складено протокол №398-А від 07 червня 2010 року по проведенню вимірювання показників складу та властивостей зворотних вод ДП "Львіввугілля""ВП"Шахта Лісова", стічна вода, що скидається в меліоративний канал з відстійника № 2. Інших документів за наслідками перевірки позивачем не складалися. В той же час в розрахунку розміру відшкодованих збитків середньої фактичної концентрації забруднюючої речовини у зворотних водах за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2010 року екологічна інспекція керується результатами замірів відокремленого підрозділу "Управління Західвуглепромсанекології" ДП "Львіввугілля"зокрема, протоколами №14 від 10 лютого 2010 року, №15 від 12 лютого 2009 року, №48 від 18 травня 2009 року, №106 від 19 серпня 2009 року, №152 від 17 листопада 2009 року. На думку відповідача, незрозуміло чому позивач розраховував суму збитків за період з 01 січня 2009 року по 31травня 2010 року. Пунктом 1.4. чинного на дату проведення перевірки наказу №389 від 20 липня 2009 року передбачено, що "державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі чого розраховують розмір відшкодування збитків". З пункту 2.2., 2.З., 2.5. Наказу № 389 вбачається, що факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом. При визначенні нормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахунковим методом. З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення, проби води відбираються не менше трьох раз.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про те, що посилання в розрахунку розмірів відшкодування середньої фактичної концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах за період з 01.01.2009 року по 31.05.2010 року у відповідності до протоколів відокремленого підрозділу "Управління Західвуглепромсанекології"ДП "Львіввугілля"є нелегітимним і безпідставним. Як вказано в листі "Управління Західвуглепромсанекології"№155 від 17 листопада 2010 року на запит шахти "Лісова"№1/1524 від 17 листопада 2010 року предметом (метою) дослідження технологічної води, відібраної з водозбірника шахти "Лісова" відображених в протоколах: №14 від 10 лютого 2010 року, №15 від 12 лютого 2009 року, №48 від 18 травня 2009 року, №106 від 19 серпня 2009 року, №152 від 17 листопада 2009 року є агресивний вплив води на металеві, бетонні та залізобетонні конструкції, але аж ніяк не дослідження фактичної концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах. З положень визначених нормативів, вбачається, що факт скиду зворотних вод та забруднюючих речовин міг мати місце лише з моменту складання акту № 43 від 31.05.2010 року чи з дати складання протоколу відділу інструментального лабораторного та радіаційного контролю, акредитованою структурою - Львівським регіональним державним центром №398-А від 07.06.2010 року про проведення вимірювань показників складу та властивостей зворотних вод ДП "Львіввугілля"

"ВП"Шахта Лісова", стічна вода, що скидається в меліоративний канал з відстійника

№2 і то при умові, що відбирання проб (вимірювань) води здійснювалось не менше

трьох раз (п.2.5. наказу №389). Просить у позові відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з посиланням на п. 3.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року N 389 (z0767-09) додатково пояснив, що факт забруднення водного об"єкта міг встановлюватися за результатами перевірки суб"єкта господарювання інструментально-лабораторними методами контролю або на основі візуальних спостережень.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

За приписами ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у забрудненні та засміченні вод; у порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду.

Як встановлено ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Як встановлено статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Державна екологічна інспекція у Львівській області діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекція в Львівській області, затвердженого наказом Мінприроди від 19 лютого 2007 року № 55, така є спеціальним підрозділом Мінприроди. Зокрема, державна екологічна інспекція у Львівській області уповноважена здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

Інспекція в межах своєї компетенції має право складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок

порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з матеріалами справи державною екологічною інспекцією у Львівській області 31 травня 2010 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства виробничого підрозділу "Шахта Лісова" державного підприємства "Львіввугілля", про що складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства № 43 від 31 травня 2010 року.

Як зазначено в названому акті, перевіркою встановлено, що шахтна вода відкачується в два ставки–накопичувачі загальним об"ємом 8,08 тис.м.куб. В першому ставку вода відстоюється, потім перетікає в другий ставок, де вона ще додатково освітлюється і далі попадає в водопровідну канаву. Згідно звітності за формою 2ТП –водгосп за 2009 рік відкачано 7,2 тис.м.куб., за перший квартал 2010 року відкачано 1,9 тис.м.куб. шахтних вод. Проте затверджених норм гранично-допустимих скидів (ГДС), регламенту скиду, відповідного дозволу на скиди в шахті немає, що являється порушенням ст..ст. 44, 110 Водного кодексу України. Контроль за вмістом забруднюючих речовин в шахтній воді щоквартально здійснює лабораторія ВП "Управління "Західвуглепромсанекологія"ДП "Львіввугілля". В присутності представника шахти 31 травня 2010 року відібрано проби на дослідження безпосередньо шахтної води на витоку з другого ставка-накопичувача для нарахування збитків за забруднення поверхневих вод, про що складено акт відбору проб вод № 398 від 31 травня 2010 року. Відповідно до цього акту відділом інструментально-лабораторного та радіаційного контролю, акредитованим на право вимірювань атестат № РЛ 806/06 від 23 серпня 2006 року, виданий Львівським регіональним державним центром СМС проведено вимірювання показників складу та властивостей зворотних вод, про що складено протокол № 398-А від 07 червня 2010 року.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства внаслідок самовільного скиду забруднюючих речовин у водотік без назви притока р. Західний Буг із зворотними шахтними водами ДП "Львіввугілля"ВП Шахта "Лісова" проведено позивачем за двома методиками:

1. За Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року N 37 (z0162-95) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 1995 року за N 162/698 (z0162-95) –за період з 01 січня 2009 року до 23 серпня 2009 року збитки визначено в сумі 13,78 грн.;

2. За Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року N 389 (z0767-09) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за N 767/16783 (z0767-09) –за період з 25 серпня 2009 року до 31 травня 2010 року збитки визначено в сумі 205952,47 грн.

Окрім названих акта перевірки дотримання природоохоронного законодавства № 43 від 31 травня 2010 року та двох Методик в основу розрахунку покладено протоколи дослідження якості технологічних вод, що скидаються ВП "Шахта Лісова"ДП "Львіввугілля": № 15 від 12 лютого 2009 року, № 14 від 10 лютого 2009 року, № 48 від 18 травня 2009 року, № 106 від 19 серпня 2009 року, № 152 від 10 листопада 2009 року; акт відбору проб води № 398 від 31 травня 2010 року; протокол № 398-А від 07 червня 2010 року вимірювань показників складу та властивостей проб води шахтних вод, що скидаються ВП "Шахта Лісова"; довідка ВП "Шахта Лісова" від 31 травня 2010 року № 1/893.

Суд констатує наступне.

І. Як встановлено ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) (далі закон).

Як визначено ст.1 закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Статтею 2 закону встановлено, що дія цього закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а також названо відносини, на які дія цього закону не поширюється.

Основними принципами державного нагляду (контролю) є, зокрема, об'єктивність та неупередженість здійснення державного нагляду (контролю) ( ст.3 закону).

Згідно з ст.4 закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. В разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

Відповідно до вимог ст.7 закону за результатами перевірки посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, в якому зокрема зазначає стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

В силу ст.8 закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) серед іншого зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.

ІІ. Законом (877-16) не врегульовано спосіб здійснення державного нагляду (контролю) у сфері використання водних ресурсів. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року N 389 (z0767-09) затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі Методика). Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за N 767/16783 (z0767-09) .

Згідно з п.1.2. ця Методика (z0767-09) встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

· забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів;

· забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів

· та обумовлені:

- самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування;

- забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Згідно з п.1.3. ця Методика (z0767-09) встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

Як встановлено п.1.4. Методики (z0767-09) , ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики (z0767-09) розраховують розмір відшкодування збитків .

Порядок встановлення факту забруднення водних об'єктів наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами визначений р. ІІ Методики (z0767-09) і є такий:

Згідно з п.2.2. факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

За приписами п.2.3. при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи:

2.3.1. Вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів.

2.3.2. Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному.

2.3.3. При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.

2.4. З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

ІІІ. З викладеного слідує, що з 31 травня 2010 року - дати встановлення факту порушення відповідачем вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивач повинен був у встановленому порядку проводити збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі чинної на той час Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року N 389 (z0767-09) , розрахувати розмір відшкодування збитків. При цьому факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом. Ці три дії не виключають одна одну, а лише в їх сукупності визначається кінцевий результат. Крім того, вимірювання, відбір та аналіз проб вод повинні були здійснюватись відповідно до нормативних документів. З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення позивач повинен був проби води відбирати не менше трьох разів. За результатами проведених вимірювань цих відібраних проб води на предмет показників складу та властивостей зворотних вод, у разі підтвердження факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС, позивач повинен був розрахувати розмір відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства –забруднення водних об"єктів самовільними наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об"єкт зі зворотними водами.

Проте всупереч названим приписам закону і підзаконних актів розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства внаслідок самовільного скиду забруднюючих речовин у водотік без назви притока р. Західний Буг із зворотними шахтними водами ДП "Львіввугілля"ВП Шахта "Лісова" проведено позивачем за період з 01 січня 2009 року до 31 травня 2010 року, тобто до дати встановлення уповноваженим органом державного контролю (нагляду) факту порушення відповідачем вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Для розрахунку позивач використав протоколи відокремленого підрозділу "Управління Західвуглепромсанекології"ДП "Львіввугілля" дослідження якості технологічних вод, що скидаються ВП "Шахта Лісова"ДП "Львіввугілля": № 15 від 12 лютого 2009 року, № 14 від 10 лютого 2009 року, № 48 від 18 травня 2009 року, № 106 від 19 серпня 2009 року, № 152 від 10 листопада 2009 року, що в силу вищеназваних приписів є неправомірно.

Суду не надано доказів того, що відбір, вимірювання та аналіз проб вод, дослідження яких відображено в протоколах дослідження якості технологічних вод, що скидаються ВП "Шахта Лісова"ДП "Львіввугілля": № 15 від 12 лютого 2009 року, № 14 від 10 лютого 2009 року, № 48 від 18 травня 2009 року, № 106 від 19 серпня 2009 року, № 152 від 10 листопада 2009 року виконано відповідно до нормативних документів. А саме, що відбір проб проведено уповноваженими особами і надалі вимірювання показників складу і властивостей цих проб проведено лабораторіями, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань.

Отже, розрахунок збитків у сумі 205966,25 грн. проведено з порушенням законодавства, на підставі неналежним чином здобутих даних вимірювань.

Наведене спростовує твердження позивача про правомірність і доведеність його позовних вимог стягнути з відповідача 205966,25 грн. збитків заподіяних державі внаслідок забруднення водних об'єктів наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами. Суд не приймає до уваги приписи п. 3.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року N 389 (z0767-09) , оскільки такі стосуються встановлення факту забруднення водного об"єкта забруднюючими речовинами у складі продукції, сировини та відходами, який в даному випадку відсутній.