ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09.03.11р.
Справа № 40/15-11
( Додатково див. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду (rs15863978) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs17291376) )
За позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м.Львів
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг
про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 30.08.06р.
За зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг
до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м.Львів
про стягнення 135441 грн. 72 коп.
Суддя Красота О.І.
Представники:
від позивача: Пархоменко А.В. - дов. № 101 від 19.01.11р.;
від відповідача: ОСОБА_1 - НОМЕР_1;
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (далі Позивач за первісним позовом) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач за первісним позовом) про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 30.08.06р. та стягнути судові витрати.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Позивач за первісним позовом вказує на те, що у зв"язку з істотною зміною обставин, яка відбулася з причин економічної ситуації в країні, падіння діяльності та цін на ринку нерухомості України, обмеження Національним банком України обсягів кредитування, згортання програм іпотечного кредитування, інфляційні процеси, зміни в роботі банківської системи пов"язаною з економічною кризою та інше, призвело до збитковості відділення банківської установи та відповідно, що і є підставою для звернення Позивача до суду про розірвання договору оренди нежитлового приміщення.
24.01.11р. Відповідач за первісним позовом подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки Позивач надав лише загальну інформацію та посилання на економічну кризу.
02.02.11р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" про стягнення заборгованості за договором оренди від 30.08.06р., а саме: 111 562 грн. 51 коп. - боргу, 2161 грн. 39 коп. - пені, 418 грн. 35 коп. - 3% річних, 1 299 грн. 47 коп. - інфляції, 20 000 грн. моральної шкоди та судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 02.02.11р. зустрічний позов прийнято до розгляду спільно з первісним.
03.02.11р. Позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічний позов, в якому просить в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що у Відповідача за зустрічним позовом відсутня заборгованість, оскільки ПАТ "Кредобанк"провів реконструкцію приміщення, у зв’язку з чим було прийнято рішення про зарахування вартості здійснених покращень предмету оренди в рахунок орендної плати.
11.02.11р. Позивач за зустрічним позовом подав уточнення до зустрічної позовної заяви та просить стягнути грошові суми на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Крім того Позивач за зустрічним позовом подав заперечення щодо відзиву та зазначив, що перепланування нежитлового приміщення було погоджено, однак між сторонами було чітко зазначені умови щодо повернення приміщення після здіснення перепланування до первісного стану та щодо покладення витрат, пов’язаних із здійсненням приведення приміщення до початкового стану покладаються на банк.
Позивач за первісним позовом 17.02.11р. в порядку ст.. 69 ГПК України (1798-12) подав заяву про продовження розгляду справи.
Ухвалою господарського суду від 17.02.11р. розгляд справи у відповідності до вимог ст.. 69 ГПК України (1798-12) було продовжено до 08.03.11р.
У зв"язку з святковими днями розгляд справи було призначено на 09.03.11р. о 10.00 год.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
30.08.2006р. між Позивачем за зустрічним позовом (далі-Орендар) та Відповідачем (далі-Орендодавець) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого, Орендодавець зобов’язується надати, а Орендар прийняти в строкове платне користування вбудоване нежитлове приміщення (далі-Об’єкт), що належить Орендодавцеві на праві власності та знаходиться за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Єсеніна, буд.4, приміщення 19, загальною площею 114,3 кв.м. (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п.1.2 Договору об’єкт оренди знаходиться в доброму технічному стані та не може бути наданий Орендареві для використання за цільовим призначенням, вказаним в п.2.1 Договору.
Згідно п.2.1 Договору цільовим призначенням використання об’єкта Орендарем є експлуатація нежитлового приміщення під розміщення банківської установи. При цьому орендодавець не надає Орендареві ніяких гарантій щодо відповідності об’єкту технічним умовам чи вимогам, що застосується чи можуть бути застосовані відповідними державними органами виконавчої влади чи органами контролю за діяльністю банківських установ до приміщень банківських установ.
Пунктом 2.3 Договору загальний строк оренди об’єкту за цим договором становить 5 календарних років. Обчислення строку оренди починається з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі об’єкта Орендареві. Строк оренди закінчується через п’ять календарних років в день та місяць, які є днем та місяцем дати підписання сторонами Акту приймання-передачі об’єкта Орендареві (п.2.7 Договору).
Листом за № 552 від 08.04.2010 року (а.с. 7) Позивач за первісним позовом повідомив Відповідача за первісним позовом про те, що рішенням правління ПАТ "Кредобанк" № 11/2010 від 31.03.2010 року затверджено припинення діяльності з 01.06.2010 року відділення № 4 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської філії ПАТ "Кредобанк", яке знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул.. Єсеніна, 4 прим. 19, шляхом його закриття. На підставі вищезазначеного та на умовах п. 11.3 Договору оренди нежитлового приміщення від 30.08.2006 року з ФОП ОСОБА_1 банк розриває договір оренди з 01.06.2010 року та до зазначеної дати забов"язується звільнити та демонтувати банківське обладнання.
Позовні вимоги Позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Первісний позов ґрунтується на таких обставинах, що при укладенні Договору оренди Орендар, виходив з того, що приміщення буде використовуватись в якості банківської установи для надання послуг юридичним та фізичним особам, а також виходив з того, що робота відділення у м.Кривому Розі дасть можливість здійснити прибуткову діяльність. Однак зміна обставин на які він посилається в своєму позові, а саме настання економічної кризи, зумовлена причинами усунення яких перебуває поза волею Орендаря, крім того Орендар не володіє засобами для повернення ситуації в той стан, який існував на момент укладення договору оренди.
Відповідно до п.11.3 Договору, договір оренди може бути розірваний за згодою Сторін. На вимогу однієї із Сторін Договір оренди може достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) та у порядку встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.
Одностороння відмова від виконання Договору не допускається, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України. Дія цього Договору припиняється внаслідок: повного виконання зобов’язань, загибелі об’єкту, за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду (п.11.5, п.11.6 Договору).
Як вказувалось вище, Позивач за первісним позовом звернувся до Відповідача з листом №552 від 08.04.10р. та повідомив, що Орендар розриває Договір оренди з 01.06.2010р. та зобов’язується звільнити приміщення та демонтувати банківське обладнання.
Відповідач за первісним позовом 27.04.2010р. надіслав відповідь та повідомив, що пропозиція щодо розірвання договору оренди на запропонованих банком умовах його не влаштовує, тому згоди на розірвання договору Відповідач не надав.
господарське та цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором (ст. 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України).
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ст. 763 ЦК України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ст. 631 ЦК України).
У відповідності із ст. 525 ЦК України, п. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно ж до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Статею 784 ЦК України передбачено право наймача вимагати розірвання договору найму, якщо:
- наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;
- наймодавець не виконує свого обов"язку щодо проведення капітального ремонту речі;
Позивачем за первісним позовом не надано суду жодних доказів істотного порушення Відповідачем за первісним позовом умов договору оренди нежитлового приміщення.
За таких обставин, суд вважає, що Позивачем за первісним позовом належним чином не доведено невиконання Відповідачем за первісним позовом зобов’язань за Договором оренди.
Стосовно статті 652 ЦК України, на підставі якої заявлено позовні вимоги Позивача за первісним позовом, то вона передбачає можливість розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
При цьому, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, розірвання договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності одночасно чотирьох умов, зазначених у ч. 2 ст. 652 ЦК України, а саме:
1) в момент укладення договору сторони керувались тим, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, істотна зміна обставин на яку посилається Позивач за первісним позовом як фінансова економічна криза, не є підставою для розірвання договору. Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, Позивач, з урахуванням положень ст. 33 ГПК України, щодо обов'язку доказування, повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане. Крім того, рішення правління ПАТ "Кредобанк"№ 11/2010 від 31.03.2010 року на підставі якого направлено лист за № 552 від 08.04.2010 року на адресу Відповідача за первісним позовом про затвердження припинення діяльності з 01.06.2010 року відділення № 4 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської філії ПАТ "Кредобанк"і розірвання договору оренди з 01.06.2010 року з цих підстав, не є істотною зміною обставин у розумінні вказаних вище норм ст.. 652 ЦК України (435-15) .
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог первісного позову.
Позовні вимоги Позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.3.1 Договору Орендна плата нараховується за весь фактичний строк оренди, який розпочинається з дати підписання Акту приймання-передачі Об'єкта Орендареві та завершується датою підписання Акту приймання-передачі Об'єкта Орендодавцеві відповідно до п.6.1 Договору.
Згідно п.3.2 Договору орендна плата сплачується Орендарем щомісячно, для цього відповідно до умов цього Договору визначається розмір щомісячної орендної плати (надалі - "Плата"). Розмір щомісячної орендної плати ("Плати") за користування Об'єктом на дату укладення цього договору Сторонами визначено в сумі 20200 гривень, або відповідно 176 грн., 73 коп. за 1 кв.м. площі Об'єкту оренди, що складає в еквіваленті за офіційним обмінним валютним курсом НБУ відповідно 4000 доларів США (щомісячна плата) та 35 доларів США (в розрахунку за 1 кв.м загальної площі Об'єкту за календарний місяць) (п.3.3 Договору).
Пунктом 3.5. Договору розмір Плати протягом дії договору оренди перерозраховується з періодичністю один раз на квартал 25-го числа останнього місяця поточного кварталу, що передує розрахунковому кварталу. При цьому розмір Плати визначається як сума Плати, вказаної в п.3.3. цього Договору, помножена на щомісячні коефіцієнти інфляції за даними Державного комітету статистики України за період від дати укладення договору до останньої календарної дати другого місяця поточного кварталу, що передує розрахунковому кварталу.
Відповідно до п.3.6. Договору Плата сплачується Орендарем щомісячно не пізніше передостаннього робочого дня місяця включно, що передує розрахунковому місяцю, та не раніше 3-х останніх робочих днів місяця, що передує розрахунковому.
Згідно п.3.7. Договору дата фактичної сплати Плати за цим Договором - це дата зарахування належної суми грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця протягом терміну, визначеного п.3.6 цього Договору.
Відповідач за зустрічним позовом порушив умови договору щодо сплати орендної плати таким чином у творилась заборгованість по орендній платі в розмірі 111 562 грн. 51 коп.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у забов"язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у випадку прострочення строку внесення Плати чи інших платежів на користь Орендодавця, передбачених цим Договором, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Розмір пені становить 2161 грн. 39 коп.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 1299 грн. 47 коп., а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, що становить 418 грн. 35 коп.
Роглядаючи позовні вимоги Позивача за зустрічним позовом в частині стягнення з Відповідача за зустрічним позовом моральної шкоди, суд вважає, що вказані позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Позивач, обґрунтовуючи вимогу про стягнення моральної шкоди посилається на те, що він є позичальником та заставодавцем по кредитній угоді та договору іпотеки укладеному із АБ "Укрсоцбанк", та єдиним джерелом доходів у нього та його родини є доходи отриманні від договору оренди нерухомого майна з Відповідачем за зустрічним позовом. Відповідач за зустрічним позовом орендну плату не сплачував, що призвело до звернення АБ "Укрсоцбанк"до Позивача за зустрічним позовом з відповідною вимогою про сплату заборгованості. Ці обставини призвели до значних душевних страждань його та членів його родини, а також безповоротно вплинули на його ділову репутацію.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав жодних належних доказів того, що вказані доходи на які він посилається, є єдиним джерелом існування його та його родини, а також не надав жодних належних доказів підтвердження приниження честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, що передбачено нормами ст.. 23 ЦК України (435-15) . Крім того, в даному судовому процесі Позивач виступає як суб"єкт підприємницької діяльності, а в кредитних відносинах та забов"язаннях на які він вказує, він діє як фізична особа, громадянин.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині з підстав не доведеності Позивачем за зустрічним позовом обставин на які він посилається.
Отже, позовні вимоги Позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню частково в сумі 111 562 грн. 51 коп. - боргу, 2 161 грн. 39 коп. - пені, 418 грн. 35 коп. - 3% річних, 1299 грн. 47 коп. - інфляції та судові витрати.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом по справі покладаються на Позивача.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати за зустрічним позовом по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 33, 49, 82- 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В первісному позові відмовити повністю.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", (79026, м.Львів, вул.Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (50050, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) 111 562 грн. 51 коп. - боргу, 2 161 грн. 39 коп. - пені, 418 грн. 35 коп. - 3% річних, 1 299 грн. 47 коп. –інфляційних витрат, 1 831 грн. 25 коп. - державного мита, 200 грн. 60 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
О.І. Красота
рішення підписано 09.03.2011 року