розглянувши справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Харкова; в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа 1. Державна екологічна інспекція в Харківській області, м. Харків 2. Харківське обласне управління лісового господарства, м. Харків;

до Фізичої особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків;

про звільнення земельної ділянки, стягнення 54949,28 грн.

Розглядається позовна вимога про зобов"язання відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,08291 га. АДРЕСА_1, на якій розташовані самочинно побудоване кафе з літнім майданчиком, приведення зазначеної земельної ділянки у придатний для користування стан; відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки у розмірі 43945,57 грн. та нецільовим використанням земель лісового фонду у розмірі 11003,71 грн.

Ухвалою суду від 20.01.11р. розгляд справи було відкладено на 07.02.11р.

26.01.11р. Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства надало до канцелярії суду пояснення (вих.№07-49/103 від 18.01.11), в яких вказує, що відведення земельної ділянки держлісгоспу власності ФОП ОСОБА_4 для експлуатації побудованого кафе з літнім майданчиком по АДРЕСА_1 суперечить вимогам Розпорядження КМУ "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" від 10.04.08 №610-р (610-2008-р) . Разом із поясненнями були надані документи для долучення до матеріалі справи.

Відповідно до ч.3 ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи між суддями від 07.02.11р. (обгрунтування проведення повторного автоматичного розподілу справи: хвороба), для розгляду справи №40/388-10 було призначено суддю Добрелю Н.С.

Ухвалою суду від 07.02.11р. розгляд справи було відкладено на 21.02.11р.

18.02.11р. відповідач надав до канцелярії суду заяву про долучення документів до матеріалів справи (вх.№4555).

21.02.11р. позивач надав через канцелярію господарського суду клопотання про продовження на 15 днів строку вирішення спору у справі №40/338-10 за межі передбачені ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що, відповідно до ч.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, суд задовільнив клопотання позивача.

Ухвалою суду від 21.02.11р. розгляд справи було відкладено на 01.03.11р.

01.03.11р. відповідач надав до канцелярії суду додаткові пояснення щодо надання дозволу на збереження самочинно побудованого кафе та згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки рішенням Харківської міської ради Харківської області (вх.№3952) та заяву про долучення документів до матеріалів справи (вх.№3951).

В судовому засіданні призначеному на 01.03.11р. було оголошено перерву до 03.03.11р.

03.03.11р. прокурор надав до канцелярії заяву про уточнення та збільшення позовних вимог (344вих.№11 від 02.03.11), в якій просить суд зобов"язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0988 га. АДРЕСА_1, на якій розташовані самочинно побудоване кафе з літнім майданчиком та відшкодувати шкоду заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки у розмірі 52374,22 грн. та нецільовим використанням земель лісового фонду у розмірі 16624,40 грн. (по коду бюджетної класифікації 24062100 грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, символ звітності 331 в установі банку ГУДК України в Харківській області, МФО 851011, р/р 33113331700006, УДК в Ленінському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134120).

03.03.11р. відповідач надав до канцелярії суду заяву (вх.№4254), в порядку ст. 22 ГПК України, про долучення до матеріалів справи поданих ним документів.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи те, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву прокурора про уточнення та збільшення позовних вимог (344вих.№11 від 02.03.11), як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги заявлені прокурором.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на території Харківської міської ради по АДРЕСА_1 використовується земельна ділянка (землі лісового фонду), площею 0,0988га для розміщення та експлуатації кафе з літнім майданчиком.

На підставі рішення Харківської міської ради Харківської області від 23.12.05р. відповідачу було надано дозвіл на збереження самочинно побудованого кафе та згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки, у зв"язку з чим відповідачем було зроблено замовлення до ТОВ "Харківземінформ" про розробку проекту відведення земельної ділянки для експлуатації самочинно побудованого кафе з літнім майданчиком.

Вищезазначений проект відведення земельної ділянки було направлено: Харківському управлінню земельних ресурсів, Управлінню містобудування та архітектури.

20.02.2006р. року суб'єктом права користування земельною ділянкою - відповідачем, виконавцем робіт по координуванню меж земельної ділянки, представниками суміжних землекористувачів та начальником відділу державного земельного кадастру Харківського міського управління земельних ресурсів було складено Акт погодження проектних меж земельної ділянки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває від особливою охороною держави.

Право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Самовільне зайняття земельних ділянок визначено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" як будь - які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї.

Використання землі без отримання документів, передбачених в ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, кваліфікується як самовільне зайняття землі і відповідно ст. 212 Земельного кодексу України такі земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі без відшкодування затрат, понесених за час користування ними.

Пунтком 34 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільских, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Земельна ділянка є державною власністю і відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) перебуває у віданні Харківської міської ради Харківської області.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем не було укладено відповідний договір оренди.

Окрім того, фактом укладення договору на тимчасове користування землею (в тому числі на умовах оренди, на який посилається відповідач) між КП "Сплеск" (попередній орендар) та виконкомом Солоницівської селищної ради було грубо порушено норми діючого законодавства.

Статтями 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про землеустрій", постановою Кабінету Міністрів України № 677 26.05.2004р. (677-2004-п) передбачено порядок укладення договорів оренди, відповідно до якого при наданні земельних ділянок у оренду повинна розроблятись землевпорядна документація (проект відведення чи технічна документація). Після виготовлення землевпорядна документація, погоджена в установленому порядку відповідними органами державного контролю, подається на розгляд відповідного органу місцевого самоврядування чи державної виконавчої влади, до повноважень якого належить надання у користування земельної ділянки. За наслідками розгляду землевпорядної документації орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди підлягає державній реєстрації.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (що можливе лише при наявності землевпорядної документації), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

На підставі ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону –частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.

Укладення попередніх чи тимчасових договорів оренди земельної ділянки чинним законодавством не передбачено.

Отже, перевіркою встановлено, що земельна ділянка по вул. Залютинській, 14 "а" у м. Харкові ФО-П ОСОБА_4 не відводилася, правоустановчі документи на право власності або право користування на вказану земельну ділянку за останнім не зареєстровано.

Вказана земельна ділянка знаходиться на території, яка віднесена до земель лісового фонду, та перебуває у користуванні Данилівського дослідного держлісгоспу УкрНДІЛГА.

Згідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Суб'єктами права власності на землі комунальної власності згідно до п."б" ст. 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо через органи місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно компетенцію сільських, селищних, місцевих рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Земельна ділянка є державною власністю і відповідно пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) перебуває у віданні Харківської міської ради.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайнята земельна ділянка повертається за її належністю без відшкодування затрат, проведених за час незаконного користування.

Згідно розрахунку, здійсненого Державною екологічною інспекцією в Харківській області відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 (963-2007-п) , розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ФО-П ОСОБА_4 земельної ділянки складає 52374,22 грн. та нецільовим використанням земель лісового фонду у розмірі 16624,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора правомірні, обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст.ст. 11, 181, Цивільного кодексу України (435-15) , статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 (1258-2005-п) , ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

Прийняти заяву про уточнення та збільшення позовних вимог.

Позов задовольнити повністю.

Зобов"язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0988 га. АДРЕСА_1, на якій розташовані самочинно побудоване кафе з літнім майданчиком.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Дкржавного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 24062100 грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, символ звітності 331 в установі банку ГУДК України в Харківській області, МФО 851011, р/р 33113331700006, УДК в Ленінському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134120) шкоду заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки у розмірі 52374,22 грн. та нецільовим використанням земель лісового фонду у розмірі 16624,40 грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 689,99грн. державного мита.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.