за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

до відповідача: Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Донецьк

про визнання недійсним та скасування рішення

Суддя Азарова З. П.

При секретарі судового засідання: Челпановій Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Сушко С.С. - представник

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 58 від 17.09.2010 року по справі № 03-26-46/2010.

В обґрунтування позову позивач посилається на розгляд справи № 03-26-46/2010 без з’ясування обставин щодо періоду здійснення підприємцем підприємницької діяльності, які є вагомими при визначенні розміру штрафних санкцій, тому оскаржуване рішення відділення Антимонопольного комітету України прийняте неправомірно.

Відповідач надав відзив, в якому позов не визнав, оскільки позивачем пропущений строк для оскарження рішення, встановлений спеціальними нормами. Так, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає право заявника, відповідача, третьої особи оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення і цей строк не може бути відновлено.

Позивач у судове засідання не з’явився, вимоги суду не виконав, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином про розгялд справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали. Поважну причину неявки у судове засідання позивач не повідомив, будь-які клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав. Його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки наявні в ній документи достатні для вирішення спору, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив, що за результатами розгляду справи № 03-26-46/2010 адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 17.09.2010р. прийнято рішення № 58 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу". Цим рішенням встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, використовуючи у своїй господарській діяльності торговельні марки (знаки для товарів і послуг) LEXUS та TOYOTA без дозволів офіційніих представників або власників зазначених торговельних марок (знаків для товарів і послуг) вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені частиною 1 статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді неправомірного використання торговельної марки (знаку для товарів і послуг) без дозволу (згоди) суб’єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб’єкта господарювання. За вчинення вказаних порушень було накладено штрафи у розмірі по 17 000 грн. 00 коп. за кожне порушення.

В силу статті 249 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення будь-якого органу державної влади або органу місцевого самоврядування щодо застосування до нього адміністративно-господарський санкцій.

Позивач вважає, що вказане рішення, яким у відношенні його застосовані адміністративно-господарські санкції, порушує його права та законні інтереси, тому він звернувся з позовом до суду.

Разом з тим, відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

рішення адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 58 у справі № 03-26-46/2010 прийняте 17.09.2010р., отримане позивачем 18.10.2010р., про що свідчить розписка в одержанні пакета.

рішення було оскаржено. Позивач надіслав позовну заяву, яка надійшла до суду 21.12.2010р. Ухвалою від 23.12.2010р. вона була повернута без розгляду на підставі пунктів 2, 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала не оскаржена і повторно позивач звернувся з позовом 01.02.2011р., тобто з пропуском встановленого строку. Враховуючи, що строк для оскарження рішення є присікальним, відновленню не підлягає, тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України № 04-5/247 від 29.10.2008р. (v0247600-08) "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" в пункті 20, яким визначено, що господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених, зокрема, частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Відмовити в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 58 від 17.09.2010 року по справі № 03-26-46/2010.

рішення прийнято у нарадчій кімнаті та оголошено в засіданні, воно набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.