ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 42/390
01.03.11
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs15791211) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs19985497) ) ( Додатково див. рішення господарського суду м.Києва (rs18853748) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs22256626) )
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" м. Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська лагуна" м. Києва
про розірвання договору.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Молоканова К.В.,
від відповідача Дмуховський І.В.
СУТЬ СПОРУ:
у листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу № ДЛ-ССК-25-09/08 від 25 вересня 2008 р. той в установлений п’ятиденний строк не передав йому у визначеному місці (м. Київ) житлову брандвахту "ЖБ-5" у належному технічному стані. Крім того, житлова брандвахта ЖБ-5, яка була предметом продажу, була демонтована та розукомплектована ще до підписання договору купівлі-продажу, у результаті чого йому не був переданий товар, на який він розраховував при укладанні договору купівлі-продажу.
Посилаючись на те, що вказані порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу є істотними, позивач на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України просив цей договір розірвати та стягнути з відповідача на свою користь понесені по справі господарські витрати.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на належне виконання умов цього договору, недоведеність та необґрунтованість заявлених вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, 25 вересня 2008 р. між сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу № ДЛ-ССК-25-09/08, а також додатки до цього договору –акт технічного стану жилої брандвахти "ЖБ-5" (додаток № 1) та акт приймання-передачі (додаток № 2).
За умовами цього договору (п.1.1) відповідач (продавець) прийняв на себе зобов’язання передати у власність позивача (покупця) житлову брандвахту "ЖБ-5" в технічному стані та комплектації, що вказана у додатку №1 до вищевказаного договору (акт технічного стану), а покупець –прийняти товар і оплатити його вартість на умовах цього договору.
Згідно з умовами п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 цього договору відповідач повинен поставити товар на умовах EXW (м. Київ) у відповідності з правилами Інкотермс 2000 протягом 5-ти робочих днів з дати підписання договору. Приймання-передача товару оформлюється шляхом підписання акту прийомки-передачі повноважними представниками сторін. Датою передачі товару вважається дата, яка зазначена в акті прийомки-передачі товару. Товар приймається покупцем по кількості, якості та комплектації.
У відповідності з п. 3.7 договору, право власності на товар виникає у покупця з дати підписання акту приймання-передачі товару та його повної оплати.
Загальна вартість товару за договором погоджена в розмірі 1041860 грн., яку покупець зобов’язався оплатити до 25 жовтня 2008 р. (п.п. 4.1, 4.2 договору).
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями указаного договору з додатками до нього.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Як встановлено судом, відповідно до умов спірного договору відповідач прийняв зобов’язання передати належну йому жилу брандвахту "ЖБ-5", розташовану на момент укладення цього договору згідно з актом технічного стану у затоні ім. П’ятницього у м. Херсоні, у належному стані у розпорядження позивача у м. Києві.
Доказів належного виконання відповідачем указаного обов’язку і надання жилої брандвахти "ЖБ-5" у розпорядження позивача у м. Києві в установлений строк суду не надано.
Посилання відповідача на акт приймання-передачі від 25 вересня 2008 р. як на доказ належного виконання зобов’язання за договором є необгрунтованими, оскільки його зміст про надання відповідачем жилої брандвахти у розпорядження позивача у м. Києві суперечить зібраним у справі доказам, що брандвахта з м. Херсона не вибувала. Це, зокрема, підтверджується актом огляду судна № 104-1-1899-10 від 12 жовтня 2010 р., складеного регіональним представництвом Регістру судноплавства України, та поясненнями представників сторін у судовому засіданні.
Підписаний сторонами в день укладення договору акт приймання-передачі сам по собі не підтверджує фактичну передачу обумовленого в ньому майна (є безтоварним), тому оцінюється судом критично.
З наявних у справі доказів (договір № 22/08 від 8 травня 2008 р. між ВАТ "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева" та ПП ПТФ "Оліс", акт виконаних робіт по цьому договору від 30 серпня 2008 р., додаткова угода № 1 від 29 квітня 2008 р. між відповідачем та ВАТ "Херсонський судноремонтний завод імені Куйбишева", акт огляду судна регіональним представництвом Регістру судноплавства України № 104-1-1899-10 від 12 жовтня 2010 р.) слідує, що до часу укладення спірного договору житлова брандвахта "ЖБ-5" була розукомплектована і являла собою залізобетонний корпус без верхньої палуби.
Ця обставина також свідчить про те, що майно, вказане в акті приймання-передачі від 25 вересня 2008 р., між сторонами не передавалося.
Суду не надано доказів належної зміни сторонами умов спірного договору щодо порядку передачі майна, доводи відповідача з цього приводу є безпідставними та суперечать умовам п. 8.5 договору.
Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У відповідності до вимог ч. 665 ЦК України (435-15) у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачем порушено обов’язок передати товар за договором і це порушення є істотним, суд вважає, що позов про розірвання договору купівлі-продажу № ДЛ-ССК-25-09/08 від 25 вересня 2008 р. підлягає задоволенню.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" м. Києва задовольнити.
Розірвати договір купівлі-продажу № ДЛ-ССК-25-09/08 від 25 вересня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" (04080, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2-л, код 31628535) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська лагуна" (01133, м. Київ, б-р Л.Українки, 5, код 33511799).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська лагуна" (01133, м. Київ, б-р Л.Українки, 5, код 33511799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія" (04080, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2-л, код 31628535) 85 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва
П.І.Паламар