За позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

до відповідача Українсько-американського спільного підприємства "Трейс"

про стягнення 62814,75 доларів США, що дорівнює 500633,56 грн.

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

від позивача Остапов В.В.;

від відповідача Куриленко В.Г.

Суть спору: Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулося до суду з позовом та уточненням до нього, в якому просить стягнути з Українсько-американського спільного підприємства "Трейс" пеню у сумі 62750,78 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 500123,72 грн., та 3% річних у сумі 63,97 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 509,84 грн., за договором на перевалку імпортних навалочних вантажів від 08.11.2007р. № 232.

Представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог ДП "Іллічівський морський торговельний порт" відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях до відзиву.

Беручи до уваги, що:

08.11.2007р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (надалі - "Порт") та Українсько-американським спільним підприємством "Трейс" (надалі - "Вантажовласник") був укладений договір № 232 на перевалку імпортних навалочних вантажів, згідно з яким Вантажовласник доручає, а Порт приймає на себе від імені та за дорученням Вантажовласника організацію і операції по прийманню від суден, що прибувають на адресу Вантажовласника, імпортної руди навалом. Доставка вантажу в Порт здійснюється на суднах, зафрахтованих Вантажовласником. Вантажовласник сплачує Порту вартість послуг за даним договором та інших послуг, що надані Портом, за ставками та тарифами, які діють в Порту на день надання послуг та/або відвантаження вантажу (п. 2.2 договору). Вантажовласник здійснює оплату на підставі виставленого Портом авансового рахунку в розмірі 50% вартості послуг Порта по перевалці партії вантажу, яка прибула, не пізніше 10 банківських днів з моменту закінчення розвантаження судна, а решту 50% протягом 10 банківських днів з моменту оформлення генерального акту (п. 2.6.5 договору). Сторони узгодили, що моментом виставлення рахунка є або дата вручення рахунка представнику Вантажовласника, уповноваженому згідно з оформленою довіреністю, або дата направлення рахунка Порта Вантажовласнику рекомендованою поштою з повідомленням про вручення та з описом вмісту конверта, з відміткою поштової організації, або вручається уповноваженій посадовій особі Вантажовласника з відміткою про вручення на копії заявки, з підписом цієї посадової особи та печаткою Вантажовласника (п. 3.8 договору). Вартість послуг Порту, встановлена в іноземній валюті, сплачується Вантажовласником в національній валюті України по курсу НБУ на день надання послуг. Оплата послуг Порту в іноземній валюті може здійснюватися Вантажовласником у випадках, передбачених чинним законодавством України, за умови надання Вантажовласником відповідного договору з нерезидентом України (п. 3.13 договору). За порушення строків оплати, передбачених п. 2.6.5 договору, Вантажовласник сплачує Порту пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочення (п. 6.4 договору). Позивач виконав зобов’язання за договором. Однак Українсько-американське спільне підприємство "Трейс" оплату вартості наданих Портом послуг своєчасно не здійснило, кошти в сумі 371114,42 дол. США перерахувало лише 05.05.2011р., у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-1У (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2007р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (надалі - "Порт") та Українсько-американським спільним підприємством "Трейс" (надалі - "Вантажовласник") був укладений договір № 232 на перевалку імпортних навалочних вантажів, згідно з яким Вантажовласник доручає, а Порт приймає на себе від імені та за дорученням Вантажовласника організацію і операції по прийманню від суден, що прибувають на адресу Вантажовласника, імпортної руди навалом. Доставка вантажу в Порт здійснюється на суднах, зафрахтованих Вантажовласником. Вантажовласник сплачує Порту вартість послуг за даним договором та інших послуг, що надані Портом, за ставками та тарифами, які діють в Порту на день надання послуг та/або відвантаження вантажу (п. 2.2 договору). Вантажовласник здійснює оплату на підставі виставленого Портом авансового рахунку в розмірі 50% вартості послуг Порта по перевалці партії вантажу, яка прибула, не пізніше 10 банківських днів з моменту закінчення розвантаження судна, а решту 50% протягом 10 банківських днів з моменту оформлення генерального акту (п. 2.6.5 договору). Сторони узгодили, що моментом виставлення рахунка є або дата вручення рахунка представнику Вантажовласника, уповноваженому згідно з оформленою довіреністю, або дата направлення рахунка Порта Вантажовласнику рекомендованою поштою з повідомленням про вручення та з описом вмісту конверта, з відміткою поштової організації, або вручається уповноваженій посадовій особі Вантажовласника з відміткою про вручення на копії заявки, з підписом цієї посадової особи та печаткою Вантажовласника (п. 3.8 договору). Вартість послуг Порту, встановлена в іноземній валюті, сплачується Вантажовласником в національній валюті України по курсу НБУ на день надання послуг. Оплата послуг Порту в іноземній валюті може здійснюватися Вантажовласником у випадках, передбачених чинним законодавством України, за умови надання Вантажовласником відповідного договору з нерезидентом України (п. 3.13 договору). За порушення строків оплати, передбачених п. 2.6.5 договору, Вантажовласник сплачує Порту пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочення (п. 6.4 договору).

На підставі наданого відповідачем наряду № 23 від 26.02.2011р. позивачем було здійснено вивантаження судна "Еліна Б". Згідно з генеральним актом вивантаження вантажу з судна "Еліна Б" закінчилося 04.03.2011р., генеральний акт був складений 23.03.2011р. При цьому, 50% вартості робіт відповідач повинен був оплатити до 22.03.2011р., а решту –до 07.04.2011р. Однак кошти у сумі 371114,42 дол. США були перераховані СП "Трейс" 05.05.2011р., тобто відповідачем допущено прострочення виконання зобов’язання, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з СП "Трейс" пеню у сумі 62750,78 дол. США та 3% річних у сумі 63,97 дол. США за порушення строків оплати, передбачених п. 2.6.5 договору.

В постанові Вищого господарського суду України від 30.11.2011р. по даній справі зазначено, що суди попередніх інстанцій не врахували приписи ч. 3 ст. 509 ЦК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно з ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-1У (зі змінами та доповненнями) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2011р. СП "Трейс" оплатило вартість робіт у сумі 371114,42 дол. США. Таким чином, грошове зобов’язання відповідачем було виконано, хоча із простроченням, але у повному обсязі, період прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання є незначним. Крім того, розмір пені, передбачений договором, а саме 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочення є таким, що в даному випадку значно перевищує розмір можливих збитків позивача. При цьому, позивач докази наявності та розміру збитків, що виникли у зв’язку з порушенням умов договору відповідачем, до суду не надав. Також, зазвичай розрахунки з позивачем відповідач здійснює належним чином, своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується наданим до суду відповідачем актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2011р. між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та СП "Трейс", підписаним сторонами. Згідно з зазначеним актом звірки у відповідача відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем. За таких обставин заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції не є співрозмірними наслідкам правопорушення.

Враховуючи наведене, а також те, що прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання не завдало істотних збитків або інших негативних наслідків позивачу, скрутне фінансове становище відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій до 5400 дол. США.

Однак, 16.06.2011р. відповідачем було здійснено часткову оплату штрафних санкцій у розмірі 51967 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.06.2011р. № 995. Таким чином, штрафні санкції, з урахуванням їх зменшення судом, сплачені відповідачем у повному обсязі.

Зважаючи на вищевикладене, підстав для задоволення заявлених вимог немає.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту в сумі 655,63 дол. США та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

1. Відмовити Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт" у задоволенні позовних вимог повністю.

2. Стягнути з Українсько-американського спільного підприємства "Трейс" (Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Хантадзе, 23, код 19055067) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код 01125672) витрати по держмиту в сумі 655 (шістсот п’ятдесят п’ять) доларів США 63 цента, витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після надання позивачем доказів повороту виконання рішення суду від 19.08.2011р. в порядку ст. 122 ГПК України.

рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 03.03.2012р.