розглянув матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД", м. Львів до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівської міської ради про визнання права власності.

Суть спору: позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД", м. Львів, до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно –будівлю торгівельного павільйону літ. А-2 загальною площею 296,5 кв.м. у м. Львівові по вул. Шпитальній, 2.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.12.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.01.2011 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 31.12.2010 р. Ухвалою суду від 14.02.11р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Львівську міську раду.

В судовому засіданні 18.02.11р. оголошувалась перерва до 22.02.11р.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам сторін роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що рішенням Львівської міської ради від 19.09.2008 р. № 978 позивачу надано дозвіл на проектування та розміщення на орендованій земельній ділянці тимчасового збірно-розбірного павільйону (закладу громадського харчування) загальною площею 93,50 кв.м. В процесі проведення будівельних робот, позивач здійснив відхилення від проекту будівництва та збільшив площу павільйону без зміни площі забудови. Зокрема, проведено монтаж та залиття монолітного фундаменту споруди та надбудовано третій поверх, внаслідок чого площа споруди збільшилась з 93,50 кв.м. до 296,50 кв.м.. Однак, відповідач в реєстрації відмовив. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Ствердив, зокрема, що позивачу був наданий дозвіл на встановлення тимчасового збірно-розбірного павільйону, право власності на який не реєструється. Просить у позові відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов заперечив з аналогічних підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши сторонам у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

10.02.2006 р. між позивачем (орендар) та Львівською міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди землі, за яким позивач отримав в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 4610136600:03:001:0018) загальною площею 0,0183 га за адресою м. Львів, вул. Шпитальна, 2, на якій знаходиться металева споруда для встановлення тимчасового павільйону з легких конструкцій з благоустроєм прилеглої території. Договір укладено на 5 років до 20.10.2010 р. (п. 8). Термін оренди вказаної земельної ділянки було продовжено, що підтверджено витягом з протоколу пленарного засідання 18-ї сесії Львівської міської ради 5-го скликання від 30.09.10р.

рішенням Львівської міської ради від 19.09.2008 р. № 978 "Про проектування і встановлення ТзОВ БІНП ЛТД тимчасового збірно-розбірного павільйону (закладу громадського харчування) на вул. Шпитальній, 2 без права капітального будівництва та без оформлення права власності на павільйон", позивачу надано дозвіл на проектування та розміщення на орендованій земельній ділянці тимчасового збірно-розбірного павільйону (закладу громадського харчування) загальною площею 93,50 кв.м. На підставі даного рішення Проектно-будівельною фірмою "Будрієс"за замовленням позивача виготовлено робочий проект павільйону, який був погоджений відповідними спеціалізованими установами, зокрема: Управлінням з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУМНС України в Львівській області, Управлінням охорони історичного середовища, Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, Держсанепідемслужбою. В процесі проведення будівельних робот, позивач відхилився від проекту будівництва та збільшив площу павільйону без зміни площі забудови. При цьому, було проведено монтаж та залиття монолітного фундаменту споруди та надбудовано третій поверх. Відповідно, площу споруди збільшено з 93,50 кв.м. до 296,50 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на тимчасовий збірно-розбірний павільйон літ. А-2.

Позивач посилається на те, що вказана будівля збірно-розбірного павільйону внаслідок відхилення від проекту є об’єктом нерухомості.

Відповідно до технічного звіту № 19-10-10-ТО від 05.10.2010 р. за результатами обстеження і оцінки технічного стану будівлі було встановлено, що споруда має сталий стан каркасу без будь-яких змін геометричних об'ємно-планувальних і конструктивних параметрів всієї будівлі, а будівля придатна до подальшої експлуатації за призначенням. За результатами обстеження і оцінки технічного стану будівлі порушень будівельних норм і правил не встановлено.

З листа відповідача від 21.12.2010 р. вбачається, що відповідач заперечує право власності позивача на вказаний об’єкт як об’єкт нерухомого майна.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Згідно із ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. З матеріалів справи вбачається відсутність доказів заперечень зі сторони власника земельної ділянки, натомість, Львівська міська рада пролонгувала термін договору оренди земельної ділянки.

При цьому, як вбачається з технічного звіту №19-10-10-ТО, проведеного станом на 05.10.10р. ТзОВ "Експерттранском", технічний стан будівлі відповідає встановленим нормам і правилам, що також свідчить про не порушення таким будівництвом прав чи інтересів інших осіб.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 49, 84, 85 ГПК України, суд,-

1.Позов задоволити повністю.

2.Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД" (м. Львів, пр.В.Чорновола,95/52, код ЄДРПОУ 19329381) право власності на нерухоме майно –будівлю торгівельного павільйону літ. А-2 загальною площею 296,5 кв.м. у м. Львові по вул. Шпитальна, 2.

3.Стягнути з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (м.Львів, вул.Ф.Ліста,1, код ЄДРПОУ 20847537) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БІНП ЛТД" (м.Львів, пр.В.Чорновола,95/52, код ЄДРПОУ 19329381) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.