за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",08307, Київська область, м. Бориспіль - 7, "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до 1. Закритого акціонерного товариства "Спільне Українсько - голандське підприємство "Кребо", вул.Свіштовська,буд.11, м. Кременчук, Полтавська область, 39610

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл", вул.Свіштовська,буд.11, м. Кременчук, Полтавська область, 39610

про визнання недійсним договору та додаткової угоди

Суддя Кульбако М.М.

Представники:

від позивача: Шпортило Я.І., дов. № 35-30-11 від 21.09.2010 року.

від відповідача: 1. не з"явився.

2. Льопа О.В., дов. б/н від 31.12.2010 року.

рішення винесено після перерви, оголошеної в судовому засідання 17.02.2011 року згідно ст. 77 ГПК України

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль (надалі - позивач) до Закритого акціонерного товариства "Спільне Українсько - голандське підприємство "Кребо", м. Кременчук (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл", м. Кременчук (надалі відповідач - 2) про визнання недійсним договору № 02.2-24.5.2.69 від 16.10.2008 року (надалі - договір) та Додаткової угоди № 1 від 26.01.2009 року до договору № 02.2.24.5.2-69 від 16.10.2008 року (надалі - додаткова угода).

Позивач на позовних вимогах наполягає та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач 1 в судове засідання не з"явився, ухвала суду про порушення провадження у справі від 31.01.2011 року повернулася до господарського суду Полтавської області з відміткою пошти "Фірма вибула" (в матеріалах справи).

Відповідач 2 надав суду клопотання (вхід № 2972д від 17.02.2011 року) про залучення до матеріалів справи додаткових документів (в матеріалах справи), проти позовних вимог не заперечує.

Відповідач 2 надав суду усні пояснення щодо неявки відповідача 1, пояснивши суду, що згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 30.11.2010 року по справі № 4/44 за позовом Публічного акціонерного товариства "Промислово - фінансовий банк", м. Кременчук до Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько - голандське підприємство "Кребо", м. Кременчук про визнання банкрутом було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько - голандське підприємство "Кребо", м. Кременчук та ліквідовано його як юридичну особу (в матеріалах справи).

Факт ліквідації Закритого акціонерного товариства "Спільне українсько - голандське підприємство "Кребо", м. Кременчук підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 09.12.2010 року в якому зазначено, що стан юридичної особи - припинено (в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

24.09.2008 року позивач звернувся до відповідача 1 з листом за № 02.2-10.1-52, в якому повідомив про прийняття аеропортом рішення на засіданні тендерного комітету від 24.09.2008 року про початок проведення закупівлі послуг за процедурою - закупівля у одного учасника та запросив відповідача 1 до участі в зазначеній процедурі, запропонувавши надати його цінову пропозицію.

Листом № 08/09/25-5 від 25.09.2008 року відповідач 1 направив на адресу позивача проект договору про надання сервісних послуг.

16.10.2008 року листом за № 02.2-12.1-108 тендерний комітет позивача повідомив відповідача 1 про своє рішення про здійснення закупівлі комплексу послуг з приймання, розміщення, відстою, фільтрації, зберігання та видачі палива на центральній заправній станції аеропорту у відповідача 1 та акцепт пропозиції останнього загальною сумою 95 460 000,00 грн., терміном дії з 4-го кварталу 2008 року по 31.12.2009 року.

Внаслідок вищезазначеного, між позивачем та відповідачем був укладений договір № 02.2-24.5.2-69 від 16.10.2008 року.

Згідно умов договору відповідач 1 зобов'язався надавати позивачу "сервісні послуги", які включають до себе комплекс послуг на складі центральної заправної станції з прийому, розміщенню, зберіганню, видачі палива.

26 січня 2009 року до зазначеного договору було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 02.2.24.5.2-69 від 16.10.2008 року.

Згідно п. 1 додаткової угоди позивач, відповідач 1 та відповідач 2 дійшли згоди з 00 год. 00 хв. 01.02.2009 року замінити в Договорі відповідача 1 на відповідача 2. При цьому під заміною сторони в зазначеній додатковій угоді розуміється перехід від відповідача 1 до відповідача 2 всіх прав та обов'язків відповідача 1 за договором № 02.2-24.5.2-69 від 16.10.2008 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

Порядок погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі у одного учасника, затвердженого Наказом Міністерства економіки України за № 128 від 15.04.2008 року (z0374-08) , визначено процедуру закупівлі за державні кошти у одного учасника, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, проводиться через погодження закупівлі в Міністерстві економіки України.

Відповідне погодження Міністерства економіки України ні позивачем ні відповідачами 1 та 2 отримано не було.

В зв'язку з порушенням процедури закупівлі товарів та послуг за державні кошти, 02.04.2009 року тендерний комітет державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на своєму засіданні скасував своє рішення щодо акцепту пропозиції відповідачу 1 від 16.10.2008 року № 02.2-12.1-108.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актами цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно до п. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Згідно п. 3 ст. 215 ЦК України недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, під час укладення договору № 02.2-24.5.2-69 від 16.10.2008 року між позивачем та відповідачем 1 не було дотримано вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 28.03.2008 року (274-2008-п) № 247, та наказу Міністерства економіки України "Про затвердження порядку погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі в одного учасника" від 15.04.2008 року № 128 (z0374-08) , що діяли на той час.

Не дотримання вимог нормативних актів, які діяли на момент укладання договору, є підставою для визнання договору № 02.2-24.5.2-69 від 16.10.2008 року та додаткової угоди до нього від 26.01.2009 року недійсними.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користування майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Не зважаючи на укладання спірного правочину, жодною із сторін не були вчинені будь - які дії спрямовані на його виконання, а саме, грошові кошти не перераховувались, послуги не надавались, а відтак, відсутні підстави для вчинення дій, передбачених абз. 2 ч.І ст. 216 ЦК України.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , у нарадчій кімнаті, суд, -

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 02.2-24.5.2.69 від 16.10.2008 року та визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 26.01.2009 року до договору № 02.2.24.5.2-69 від 16.10.2008 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кребо Інтернешнл" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул.Свіштовська,11 код ЄДРПОУ 35939567, п/р № 26004248201 в АК "Промислово - фінансовий банк", МФО 331768) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08307, Київська область, м. Бориспіль - 7, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", код ЄДРПОУ 20572069 рахунок 26009037067500 в АКІБ "Укрсиббанк" в м. Харків, МФО 351005) 85,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 21 лютого 2011 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.