Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" (надалі - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу простого векселя №8-Б від 28.12.2009 р., укладеного між відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр" (надалі - ВАТ "Кіровоградський кар'єр") та приватним підприємством "Терра 2011" ( надалі - ПП "Терра 2011").

Ухвалою суду від 23.12.2010р. залучено до участі у справі іншого відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Депозит Гарант" (надалі - ТОВ "Фондова компанія "Депозит Гарант").

Відповідач 1 - ВАТ "Кіровоградський кар'єр" позов не визнав, вважає, що позивачем не доведено, як то вимагають ст.ст. 33, 34 ГПК України, порушення прав ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у зв"язку з укладенням між відповідачами спірного договору. Крім того, відповідач 1 стверджує, що спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Відповідач 2 - ПП "Терра 2011" відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалою суду документи не подав, позовні вимоги не заперечив.

Відповідач 3 - ТОВ "Фондова компанія "Депозит Гарант" в своїх поясненнях позов не визнав, вважає спірний договір таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

09.02.2011 р. позивачем до господарського суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечення явки представника позивача у судове засідання, що обумовлене його участю в іншому судовому процесі. Причини, які зазначені в клопотанні позивача не є поважними, до того ж господарським судом явка представників сторін не визнавалась обов"язковою. Тому клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 1, господарський суд

28 грудня 2009 року між ПП "Терра 2011" та ВАТ "Кіровоградський кар'єр", від імені та за рахунок якого на підставі договору доручення №7-Б від 28.12.2009 р. діє ТОВ "Фондова компанія "Депозит Гарант", укладений договір № 8-Б купівлі-продажу простого векселя (надалі - договір №8-Б від 28.12.2009 р.) За умовами цього договору продавець (ПП "Терра 2011") зобов'язується передати у власність покупцю (ВАТ "Кіровоградський кар'єр"), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити простий вексель серії АА 0851139 на суму 50305843 грн. 75 коп., дата складання 12.02.2009 р., по пред'явленні, документарної форми, векселедавець приватне підприємство "Балтимор". За домовленістю сторін вартість (ціна) простого векселя становить 50305843 грн. 75 коп. Покупець сплачує продавцю вартість (ціну) простого векселя до 11.01.2010 р. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок продавця. Передача простого векселя здійснюється в день укладання договору, за актом приймання-передачі, що підписується продавцем та покупцем. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

Від імені ВАТ "Кіровоградський кар'єр" договір №8-Б від 28.12.2009 р. підписав в.о. генерального директора Дудка А.А.

По акту приймання-передачі від 28.12.2009 р. ПП "Терра 2011" в особі директора Габелко А.О. передало, а ВАТ "Кіровоградський кар'єр" в особі в.о. генерального директора Дудки А.А. прийняло належним чином оформлений простий вексель АА 0851139 від 12.02.2009 р. на суму 50305843 грн. 75 коп. (т. 2, а. с. 11).

Позивач вважає, що оспорюваний договір порушує його права та охоронювані законом інтереси, просить визнати його недійсним.

Обгрунтовуючи свої доводи ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" посилається на порушення відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр" зобов'язань за кредитними договорами, укладеними в період 2007-2009 року між позивачем та відповідачем 1 (позичальником за кредитними договорами), неотримання письмової згоди банку на укладення договору купівлі-продажу, перевищення особою, яка від імені покупця підписала спірний договір, повноважень, наданих Статутом товариства.

Окрім того, позивач зазначив, що спірний договір купівлі-продажу не був спрямований на створення та настання правових наслідків.

При вирішенні даного спору господарський суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу вимог ч. 3 цієї статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин.

За правилами ч. 1, 2 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, господарський суд враховує положення ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Одним із способів захисту порушених прав ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає визнання правочину недійсним. Пленум Верховного Суду України у постанові від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) роз'яснив, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (абз. 5 п. 5).

Оскільки ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" не є стороною договору №8-Б від 28.12.2009 р., то, звертаючись з даним позовом до господарського суду, позивач повинен довести факт порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів укладенням спірного договору.

Досліджуючи зазначене питання, господарський суд враховує, що в силу вимог ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст. 163 Господарського кодексу України, ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право.

Таким чином, придбаваючи за спірним договором простий вексель, відповідач 1 набув відповідне грошове право, в зв'язку з чим, посилання позивача на те, що з придбанням векселя збільшується кредиторська заборгованість відповідача 1 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, як не грунтується на нормах чинного законодавства і те, що спірний договір порушує охоронювані законом інтереси позивача, оскільки укладений без попередньої письмової згоди банку.

Укладення відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр" спірного договору №8-Б від 28.12.2009 р. без згоди позикодавця є порушенням зобов'язання ВАТ "Кіровоградський кар'єр" за кредитним договором.

За ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання, як встановлено ст. 610 цього Кодексу, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені ст. 611 зазначеного Кодексу. При цьому слід зазначити, що ні нормами вказаної статті, ні положеннями кредитних договорів, укладених ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" із ВАТ "Кіровоградський кар'єр" не передбачено, у випадку укладення відповідачем 1 договорів, зокрема, купівлі-продажу векселя без попереднього письмового погодження з банком, правових наслідків у вигляді недійсності такого договору або його частини.

Вказане стосується і доводів позивача щодо участі позивача у загальних зборах ВАТ "Кіровоградський кар'єр". Невиконання позичальником зобов'язання щодо повідомлення кредитодавця в обумовлений кредитним договором термін про проведення загальних зборів акціонерів є порушенням зобов'язань за кредитними договорами, а не підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу. До того ж, те, що представник банку без права голосування не брав участі у загальних зборах відповідача 1, ніяким чином не впливає на прийняті загальними зборами рішення, та не впливає на чинність, укладеного відповідачами договору №8-Б від 28.12.2009 р.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, виконання зобов'язань за усіма кредитними договорами, укладеними позивачем з відповідачем 1 забезпечено заставами, фінансовими поруками, іпотекою.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що позивачем, в порушення вимог ст.ст. 32- 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено та не надано належних доказів на підтвердження того, яким саме чином укладення між ПП "Терра 2011" та ВАТ "Кіровоградський кар'єр" договору №8-Б від 28.12.2009 р. порушує права та охоронювані законом інтереси ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Досліджуючи питання перевищення повноважень посадової особи відповідача 1 при укладенні спірного договору, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Статтею 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи.

Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 5 ст. 65 Господарського кодексу України встановлено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Як вже зазначалося, договір № 8-Б купівлі-продажу простого векселя від 28.12.2009 року від імені відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр" укладений в.о. генерального директора Дудкою А.А.

Відповідно до п. 15.1 Статуту ВАТ "Кіровоградський кар’єр" дирекція Товариства є виконавчим органом Товариства.

Дирекція утворюється Загальними зборами акціонерів строком на 3 (три) роки у кількості трьох осіб, і є підзвітною Зборам, наглядовій раді та організовує виконання їх рішень. До складу Дирекції входять: генеральний директор, перший заступник генерального директора та заступник генерального директора. Персональний склад Дирекції, окрім генерального директора призначається та звільняється Наглядовою радою Товариства за поданням Генерального директора. Генеральний директор призначається Зборами Товариства (п.15.2 Статуту).

Повноваження Генерального директора ВАТ "Кіровоградський кар'єр" викладені у п. 15.6 статуту такого товариства. Генеральний директор має право без довіреності представляти інтереси товариства та вчиняти від його імені юридичні дії в межах компетенції, визначених статутом.

Відповідно до підпункту 3. п. 15.6 генеральний директор має право підписувати довіреності, договори та інші документи від імені Товариства, рішення про укладення (видачу) яких прийнято уповноваженим органом Товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту.

Підпунктом 9 п. 15.6 Статуту ВАТ "Кіровоградський кар’єр" визначено, що генеральний директор має право укладати договори на суму, що не перевищує 100000 грн.

До повноважень Наглядової ради товариства Статутом віднесено право прийняття рішення про укладення договорів (угод) на суму, що перевищує 300000 грн. (п. 14.5.2 Статуту).

До матеріалів справи ВАТ "Кіровоградський кар'єр" надало протокол засідання Наглядової Ради акціонерного товариства від 25.12.2009 р. (т.2, а.с.141), згідно якого Наглядовою радою прийнято рішення про придбання у ПП "Терра 2011" простого векселя серії АА 0851139 на суму 50305843 грн. 75 коп., дата складання 12.02.2009 р., по пред'явленні, документарної форми, векселедавець - ПП "Балтимор" та укладення договору купівлі-продажу цього векселя. Крім того, Наглядова рада вирішила надати повноваження на підписання такого договору в.о. генерального директора ВАТ "Кіровоградський кар'єр" Дудці А.А.

Відповідно до протоколу засідання Наглядової ради ВАТ "Кіровоградський кар’єр" від 30.09.2009 року, Наглядовою радою вирішено у зв"язку з достроковим розірванням (припиненням) контракту з генеральним директором ВАТ "Кіровоградський кар’єр" Хліманко М.М., згідно вимог статуту товариства, терміном до скликання (проведення) загальних зборів акціонерів, призначити з 01.12.2009 р. виконуючим обов"язки генерального директора ВАТ "Кіровоградський кар’єр" Дудку Анатолія Андрійовича - першого заступника генерального директора товариства.

Отже, спірний договір № 8-Б від 28.12.2009 р. з боку відповідача 1 було підписано виконуючим обов"язки генерального директора ВАТ "Кіровоградський кар’єр" першим заступником генерального директора товариства Дудкою А.А., уповноваженим на такі дії Наглядовою радою товариства.

Крім того, нормами ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку від представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Жодного доказу на підтвердження того, що ВАТ "Кіровоградський кар'єр" не схвалило спірний договір, господарському суду не подано.

За таких обставин у господарського суду відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним у зв"язку з недотриманням сторонами при його укладенні вимог ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Досліджуючи питання фіктивності спірного договору, господарський суд враховує положення ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним.

При цьому, господарський суд враховує, що згідно роз'яснень Верховного Суду України, які викладені в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсним" (v0009700-09) , для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту приймання-передачі від 28.12.2009 р. ПП "Терра 2011" в особі директора Габелко А.О. передало, а ВАТ "Кіровоградський кар'єр" в особі в.о. генерального директора Дудки А.А. прийняло належним чином оформлений простий вексель АА 0851139 від 12.02.2009 р. на суму 50305843 грн. 75 коп.

З огляду на те, що факт передачі відповідачем 1 простих векселів відповідачу 2 підтверджується вищезазначеним актом приймання-передачі, у господарського суду відсутні підстави для визнання спірного договору фіктивним.

Доводи позивача, наведені у додаткових поясненнях від 17.11.2010 року, про те, що укладення та погодження оскаржуваного договору (всупереч вимогам статуту та ст. ст. 70, 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства") пов’язаними особами свідчить про наявність заінтересованості таких посадових осіб в укладенні та подальшому не виконанні оскаржуваного правочину та про наявність умислу сторін на укладення фіктивного правочину є неспроможними виходячи з наступного.

В обґрунтування своїх доводів щодо наявності умислу сторін на укладення фіктивного правочину позивач посилається на наступне:

- рішення про надання в.о. генерального директора дозволу на укладення оскаржуваного договору було надано Наглядовою Радою ВАТ "Кіровоградський кар’єр", до складу якої входять голова Наглядової ради - Крившенко О.Г., члени Наглядової ради - Жбанов Д.А., Мних Г.М.;

- Жбанов Д.А. являється учасником та засновником ПП "Терра 2011";

- емітентом векселя, що є предметом спірного договору є ПП "Балтимор";

- голова Наглядової Ради ВАТ "Кіровоградський кар’єр" Крившенко О.Г. являється засновником ПП "Балтимор".

Але такі доводи позивача не підтверджують наявність умислу у сторін спірного договору.

Господарський суд не входить в обговорення питання щодо дотримання сторонами спірної угоди, при її укладенні, вимог ст. ст. 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки в позовній заяві позивач не зазначав такої підстави для визнання договору поруки недійсним і до початку розгляду даної справи по суті не змінював підстави позову.

Враховуючи обставини справи та норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позов подано безпідставно. Позивач не довів належними доказами того, що укладенням договору № 8-Б від 28.12.2009 р. порушено права чи охоронювані законом інтереси ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк"; позивач не довів та не підтвердив належними доказами того, що сторонами спірного договору під час його укладення не було дотримано вимог ст. 203 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладені обставини договір № 8-Б від 28.12.2009 р. не може бути визнаний судом недійсним з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В задоволенні позову відмовити повністю.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.