ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.11 Справа№ 15/242 (20/200)
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs16534850) ) ( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs15125463) )
Господарський суд Львівської області у складі:
Судді Костів Т.С.
при секретарі Щигельській О.І.
За участю представників:
від позивача – Глейзерова Т.М., Заярна В.Я.
від відповідача - 1 – Куделюк А.А.
від відповідача - 2 – не з’явився
від третьої особи –не з"явився
Розглянув матеріали справи
за позовом Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації "Союз інвалідів України", м. Львів
до відповідача –1: Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача –2: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів
третя особа на стороні відповідача - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: виробничо-торгівельна фірма "Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів, м. Львів
про визнання незаконним розпорядження №635 від 04.07.2005 р., свідоцтва про право власності, витягу від 19.10.2005 р. про право власності та відновлення попереднього стану, який існував до порушення права власності позивача.
Суть спору: п озовну заяву подано Львівською обласною асоціацією інвалідів Всеукраїнської організації "Союз інвалідів України", м. Львів до відповідача –1: Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача –2: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів, третя особа на стороні відповідача - 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –виробничо-торгівельна фірма "Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів, м. Львів про визнання незаконним розпорядження №635 від 04.07.2005 р., свідоцтва про право власності, витягу від 19.10.2005 р. про право власності та відновлення попереднього стану, який існував до порушення права власності позивача.
В ході судового розгляду позивач не одноразово уточнював позовні вимоги. В остаточній редакції просить визнати незаконним розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №635 від 04.07.2005 р. "Про оформлення права власності на не житлові будівлі та приміщення на вул. Голубовича, 34 у м. Львові"; визнати недійсним рішення і витяг №8687711 від 19.10.2005 р. про реєстрацію у Львівському обласному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки права приватної власності виробничо-торгівельної фірми "Опір" в цілому на не житлову будівлю та не житлові приміщення по вул. Голубовича, 34 у м. Львові; зобов’язати обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" відновити реєстраційний напис в реєстрі про право власності Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів "Союз інвалідів України" на будівлю і майно по вул. Голубовича, 34 у м. Львові, а саме: в цілому на не житлову будівлю літ. "Б-" –прохідна площею 60,5 кв.м.; не житлових приміщень в будівлях: під літ. "Г-1" –виробниче, загальною площею 394,3 кв.м.; літ. "Д-1" –сарай загальною площею 6,7 кв.м.; "Ж-1" –гаражі загальною площею 242,7 кв.м.; літ. "З-1" –трансформаторна підстанція площею 27,6 кв.м.; літ. "В-2" –майстерня площею 220,5 кв.м.; літ. "Е-1" –склад загальною площею 162 кв.м.; визнати недійсним свідоцтво про право власності від 04.07.2005 р. ЯЯЯ№126250.
Ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Манюк П.Т.) від 15.12.2009 р. було порушено провадження у справі (№20/200) та призначено розгляд на 29.12.2009 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду. рішенням господарського суду Львівської області від 02.06.2010 р. позов був задоволений частково: в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності від 04.07.2005 р. ЯЯЯ№126250 провадження у справі було припинено, а в частині решти вимог позов було задоволено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. рішення господарського суду Львівської області від 02.06.2010 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу виробничо-торгової фірми "Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів –без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2010 р. було частково задоволено касаційну скаргу виробничо-торгової фірми "Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів, рішення господарського суду Львівської області від 02.06.2010 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При цьому, Вищий господарський суд України погодився із правильністю встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, однак, звернув увагу на нез’ясування судами правової природи спірних відносин, норм матеріального права, які підлягали застосуванню до них та не встановлення дійсних прав та обов’язків сторін, оскільки суди не зазначили, чому застосували при вирішенні спору норми ЦК України (435-15) та ГК України (436-15) , які набули чинності у 2004 р., тоді як передача майна у статутний фонд третьої особи відбулася у 2000 р.. Внаслідок цього судами попередніх інстанцій не взято до уваги положень Законів України "Про підприємства" (698-12) та "Про власність" (697-12) , які діяли на час формування статутного фонду третьої особи.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.12.2010 р. було прийнято справу до розгляду та призначено розгляд на 13.01.2011 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 13.01.2011 р.
Представникам роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.
У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заявах про уточнення позовних вимог та додаткових поясненнях і міркуваннях. Посилаються на належність спірного майна позивачеві, факт передачі його лише на баланс, а не у власність третьої особи. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача –1 позов заперечив за безпідставністю. Ствердив, зокрема, що оспорювань розпорядження було винесено в межах його компетенції. Просить у позові відмовити.
Відповідач –2 позов заперечував за безпідставністю. Ствердив, зокрема, що право власності на спірне майно було зареєстровано за третьою особою у встановленому порядку на підставі оскаржуваного рішення відповідача –1. Просив у позові відмовити.
Третя особа позов заперечила з мотивів, зазначених у письмових поясненнях. Ствердив, зокрема, що спірне майно було внесено позивачем до статутного фонду третьої особи, а відтак реєстрація права власності на нього здійснюється із видачею свідоцтва про право власності. Просить у позові відмовити.
При цьому, представник третьої особи заявляв про застосування позовної давності. Однак, така заява не заслуговує на увагу, враховуючи, що відповідно до ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Крім того, згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність може застосовуватись судом лише за заявою сторони у спорі, а не третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, вживши заходів до виконання обов’язкових вказівок Вищого господарського суду України, суд встановив наступне.
У відповідності до свідоцтва про право власності від 08.11.2000 р. та переліку до свідоцтва, Львівській обласній асоціації інвалідів на праві колективної власності належить сім приміщень у м. Львів, вул. Голубовича, 34, а саме: не житлова будівля під літерою "Б-2" прохідна загальною площею 60,5 кв.м. та не житлові приміщення в будівлях: під літерою "В-2" майстерня загальною площею 220,3 кв.м.; під літерою "Г-1" виробниче, загальною площею 394,8 кв.м.; під літерою "Д-1" сарай загальною площею 6,7 кв.м.; під літерою "Е-1" склад загальною площею 162,0 кв.м.; під літерою "Ж-1" гаражі загальною площею 242,7 кв.м.; під літерою "З-1" трансформаторна підстанція загальною площею 27,6 кв.м.. Земельна ділянка, на якій розташовані будівлі, надана в оренду позивачу згідно із договором оренди від 21.02.2006 р. на користування земельною ділянкою по вул. Голубовича, 34. 06.02.2009 р. на підставі ухвали Львівської міської ради від 23.10.2008 р. № 2156 "Про затвердження Львівській обласній асоціації інвалідів Всеукраїнської асоціації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Голубовича, 34 у м. Львові" між Львівською міською радою та позивачем, як власником майна, укладено договір про надання в оренду земельної ділянки за вказаною адресою строком до 23.10.2018 р..
Факт належності спірного майна позивачу на підставі вказаних документів сторони не заперечували в судових засіданнях.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про об'єднання громадян", об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Громадські організації також мають право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств. Згідно ст. 23 Закону України "Про об'єднання громадян" право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, з’їзди) в порядку передбаченому законодавством України та статутними документами, а окремі функції щодо господарського управління майном може бути покладено вищими статутними органами управління на створені ними органи.
Постановою президії Львівської обласної асоціації інвалідів від 25.01.2000 р. № 2/57 на базі території і майна що знаходиться на вул. Голубовича, 34 створено окреме підприємство - Виробничо-торгову фірму "Опір", підпорядковане, підконтрольне і підзвітне позивачу.
Пунктом 1.3. статуту підприємства ВТФ "Опір"(нова редакція), що затверджений рішенням Президії Львівської обласної асоціації інвалідів 02.10.2000 р., встановлено, що воно створене на базі цілісного майнового комплексу по вул. Голубовича, 34 у м. Львові, який переданий засновником у статутний фонд підприємства згідно рішення Президії Львівської обласної асоціації інвалідів (протокол № 2/57 від 25.01.2000 р.). Згідно п. 6.2. статуту, для реалізації предмету та завдань діяльності формується статутний фонд підприємства в розмірі 187023 грн. Внеском до статутного фонду є цілісний майновий комплекс, переданий засновником згідно акту приймання-передачі, що є невід’ємним додатком до цього статуту. Майном, яке належить підприємству на правах власності, підприємство володіє, користується та розпоряджається на свій розсуд, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать законодавству, цьому статуту та інтересам Засновника (п. 5.1.). Пунктом 4.2 статуту передбачено, що до виключної компетенції засновника належить надання дозволів на списання, відчуження, заставу майна, що знаходиться в статутному фонді підприємства ВТФ "Опір".
Третя особа посилається на те, що спірне майно було передано їй у власність засновником –у статутний фонд. Однак, таке твердження не знаходить підтвердження у матеріалах справи. Як вбачається зі змісту рішення Президії Львівської обласної асоціації інвалідів (протокол № 2/57 від 25.01.2000 р.), вказаним рішенням не передбачено передачу третій особі майна в статутний фонд. Розпорядженням голови Львівської обласної асоціації інвалідів від 22.03.2000 р. № 19 та актом станом на 01.04.2000 р., передано ВТФ "Опір"на баланс в статутний фонд будівлі і майно Львівської обласної асоціації інвалідів, що знаходяться на об'єкті в м. Львові, по вул. Голубовича без права передачі та продажу іншим користувачам. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що саме такого тлумачення змісту вказаного документу притримувалась і третя особа, розуміючи, що майно було передано на баланс, але не у власність, оскільки такі рішення та акт не були представлені Залізничній районній адміністрації представником ВТФ "Опір". Натомість, ним було представлено за тими ж номерами та датами інші розпорядження голови Львівської обласної асоціації інвалідів від 22.03.2000 р. № 19 та акт станом на 01.04.2000 р., у яких замість слів "на баланс в статутний фонд" записані слова "у власність на баланс в статутний фонд" щодо передачі будівлі і майна, що знаходяться на об'єкті в м. Львові, по вул. Голубовича, 34. Такі документи не відповідають оригіналам прийнятого розпорядження та складеного акту.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про власність", який діяв на дату існування спірних відносин, колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо). Окремі функції по господарському управлінню колективним майном може бути покладено вищими органами управління власника на створювані ними органи. Однак, відповідно до статуту Львівської обласної асоціації інвалідів, прийнятому на І з'їзді Львівської обласної асоціації інвалідів 09.09.1989 р., чинному станом на 22.03.2000 р., до повноважень Голови асоціації не належало право розпорядження майном та грошовими коштами асоціації, оскільки цим повноваженнями була наділена Президія асоціації.
Таким чином, Президія Львівської обласної асоціації інвалідів майно у власність Виробничо-торгівельної фірми "Опір"не передавала та не уповноважувала на вчинення таких дій голову Львівської обласної асоціації інвалідів, а майно передавалось третій особі лише на баланс. Згідно із п. 7 роз’яснення ВАС України від 02.04.1994 р. №02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності", вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.
На підставі довіреності від 14.11.2003 р., виданої головою Львівської обласної асоціації інвалідів Погоріляком Ю.І. директору ВТФ "Опір" Франчуку С.Н., останньому 13.05.2005 р. видано дублікат свідоцтва про право власності в якому Залізнична районна адміністрація посвідчує, що в цілому приміщення, які розташовані в м. Львові по вул. Голубовича, 34 дійсно належать Львівській обласній асоціації інвалідів на праві колективної власності.
Не зважаючи на відсутність рішення уповноваженого органу колективного власника, на підставі підроблених документів, Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради прийнято розпорядження від 04.07.2005 р. № 635 "Про оформлення права власності на нежитлові будівлі та приміщення на вул. Голубовича 34", згідно п. 1 якого оформлено право приватної власності Виробничо-торгівельній фірмі "Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів в цілому на нежитлову будівлю під літерою "Б-2" прохідна загальною площею 60,5 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлях: під літерою "В-2" майстерня загальною площею 220,3 кв.м.; під літерою "Г-1" виробниче, загальною площею 394,8 кв.м.; під літерою "Д-1 "сарай загальною площею 6,7 кв.м.; під літерою "Е-1" склад загальною площею 162,0 кв.м.; під літерою "Ж-1" гаражі загальною площею 242,7 кв.м.; під літерою "З-1" трансформаторна підстанція загальною площею 27,6 кв.м. згідно з технічними паспортами на вул. Голубовича, 34 у м. Львові. Відділу приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації доручено оформити і видати свідоцтво про право власності; Львівському обласному державному комунальному підприємству бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки доручено провести реєстрацію права власності (п. 2.3. розпорядження). На підставі розпорядження Залізничної районної адміністрації від 04.07.2005 р. № 635 видано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю та приміщення від 04.07.2005 р., в якому Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради посвідчує, що в цілому нежитлова будівля та приміщення, які розташовані на вулиці Голубовича за № 34 у м. Львові, належать Виробничо-торгівельній фірмі "Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів на праві приватної власності.
Відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 (z0157-02) зареєстрованого в міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за № 157/6445 (z0157-02) (п. 1.3) БТІ здійснює реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна. Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою подаються правовстановлюючі документи. На підставі свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю та приміщення, які знаходяться на вул. Голубовича, 34 у м. Львові від 04.07.2005 р., виданого згідно розпорядження Залізничної районної адміністрації від 04.07.20005 р. № 635, 19.10.2005 р. Львівським обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" здійснено державну реєстрацію прав власності та видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №8687711, згідно якого вищевказані нежитлова будівля та приміщення зареєстровані за ВТФ "Опір" Львівської обласної асоціації інвалідів.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Закону України "Про власність", власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України. Згідно із ч. 1 ст. 57 Закону України "Про власність", якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено. Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (435-15) , він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України (435-15) , положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З урахуванням наведеного, в частині вимоги про визнання незаконним розпорядження від 04.07.2005 р. № 635 "Про оформлення права власності на нежитлові будівлі та приміщення на вул. Голубовича 34", позов слід задовольнити.
Позивач також просить визнати недійсними документи, видані на його підставі - свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю та приміщення Серії ЯЯЯ №126250, рішення і витягу №8687711 від 19.10.2005 р. про реєстрацію у Львівському обласному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки права приватної власності виробничо-торгівельної фірми "Опір" в цілому на не житлову будівлю та не житлові приміщення по вул. Голубовича, 34 у м. Львові. Однак, вказані документи не є правовстановлюючими, а лише правопідтверджуючими. Вони не можуть виступати предметом спору, оскільки не містять ознак акту органу місцевого самоврядування: таким може бути лише правовстановлюючий документ, на підставі якого видано свідоцтво - в даному випадку розпорядження № 635. Такий висновок підтверджується п. 9 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. № 01-8/98 (v8_98800-01) "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності за його захистом". Таким чином, в частині цих позовних вимог провадження слід припинити у зв'язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Не підлягають задоволенню вимоги про зобов’язання відповідача – 2 вчинити дії, пов’язані з відновленням попереднього стану. Згідно ст.ст. 2, 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це лише офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Об'єктами нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) є земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим законом. Пунктом 3.9 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 01.02.2002 р. № 7/5 (z0157-02) встановлено, що у разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно.
З матеріалів справи не вбачається факту звернення позивача з належними правовстановлюючими документами щодо поновлення державної реєстрації права власності на спірне майно за позивачем, як і факту безпідставної відмови відповідача –2 вчинити у зв’язку із цим передбачені Тимчасовим положенням дії про скасування попереднього запису. Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно із ст. 392 ЦК України, лише власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Враховуючи відзив відповідача, позивач не позбавлений права у встановленому порядку звернутись до відповідача щодо прийняття відповідного рішення.
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На підставі викладеного та к еруючись ст.ст. 33, 43, п.1.1 ст. 80, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд
вирішив:
1.Позов задоволити частково.
2.Визнати незаконним розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №635 від 04.07.2005 р. "Про оформлення права власності на не житлові будівлі та приміщення на вул. Голубовича, 34 у м. Львові".
3.В частині вимог про визнання недійсним рішення і витягу №8687711 від 19.10.2005 р. про реєстрацію у Львівському обласному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки права приватної власності виробничо-торгівельної фірми "Опір" в цілому на не житлову будівлю та не житлові приміщення по вул. Голубовича, 34 у м. Львові; про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 04.07.2005 р. ЯЯЯ№126250 припинити провадження у справі.
4.В частині решти вимог - у позові відмовити.
5.Стягнути з Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (м.Львів, вул.Виговського, 34) на користь Львівської обласної асоціації інвалідів Всеукраїнської організації "Союз інвалідів України" (м.Львів, вул.Ген.Чупринки, 85, код ЄДРПОУ 02756009) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 04.02.2011 року.