за позовом Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк, в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації, м.Красноармійськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод", м.Красноармійськ

про стягнення 344285,81 грн.

За участю представників:

від позивача: Янкевич С.А. – дов.

від відповідача: Ярошевич І.С. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк, в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації, м.Красноармійськ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод", м.Красноармійськ, про стягнення 344285,81 грн. – суми боргу, а саме – 20% ставки ПДВ за січень-лютий 2006 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що сума заборгованості відповідача є сумою обов’язкового платежу ПДВ за ставкою 20% у складі ціни на природний газ за січень, лютий 2006 р., що не визнається відповідачем та є бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені, на приписи Конституції України (254к/96-ВР) , Господарського (436-15) та Цивільного кодексів України (435-15) , Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) , Закону України "Про погашення зобов’язань перед бюджетними та державними цільовими фондами" (2181-14) та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Позивач також просив суд поновити строк позовної давності стосовно заявлених вимог.

Заявою від 27.01.11 р. позивач залучив до матеріалів справи розрахунок ПДВ на природний газ за січень-лютий 2006 р., постанову КМУ від 2 березня 2006 р. № 244 (244-2006-п) .

27 січня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Красноармійський динасовий завод", м.Красноармійськ, звернулось до суду із клопотанням про застосування позовної давності; зобов’язання позивача надати відповідачу завірені належним чином копії документів доданих до позовної заяви №10/946 від 27.09.10р.; залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Красноармійської об’єднаної податкової інспекції; зобов’язання позивача, надати докази оплати заборгованості присудженої рішенням господарського суду Донецької області від 27.07.10р. по справі №20/301 та докази відповідного відображення в податковому обліку сум податкових обов’язків зі сплати податків на додану вартість за січень та лютий 2006 року.

Дане клопотання відповідача судом залишено без задоволення.

03 лютого 2011 року позивач звернувся до суду із письмовими запереченнями, в яких просив суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотань.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.12.10 р. до 17.01.11 р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

21 грудня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі-Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Красноармійський динасовий завод" (далі-Покупець) було укладено договір на постачання природного газу № 15-14(2006)ПР/14-743 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник передав Покупцю природний газ, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити його на умовах Договору.

Згідно із п.4.1 Договору, ціна за 1000,0 куб.м. газу із урахуванням ПДВ, 2% цільової надбавки та без урахування тарифу транспортування складає 405,88 грн., з них ПДВ – 4,446 грн., тариф постачання – 17,58 грн., цільова надбавка – 7,584 грн.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата за газ проводиться шляхом попередньої оплати у розмірі 100% вартості обсягів газу, визначених заявкою Покупця на відповідний місяць постачання. Оплата здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю поставки.

Відповідно до п.5.2 Договору, у разі попередньої оплати за газ за декілька місяців поставки та зміни ціни, застосовуються нові ціни з дати введення їх у дію та проводиться відповідне коригування.

Як зазначає позивач у своєму позові, ціна послуг на постачання природного газу була встановлена постановою НКРЕ від 27.10.05 р. № 977 та склала на момент укладання Договору 405,88 грн. за 1000 куб.м. з нульовою ставкою НБУ.

Постановами НКРЕ у 2006 році затверджені граничні рівні цін на газ без урахування податку на додану вартість. Вартість послуг постачання природного газу для промислових споживачів у 2006 році згідно постанов НКРЕ та інших нормативних актів складала:

- 3 01.01.2006 р. – 534,23 грн., з яких 422,10 грн. – ціна на природний газ, 8,442 грн. – цільова надбавка (у розмірі 2% до цін на природний газ), ПДВ – 86,108 грн.

- з 20.02.2006 р. – 548,00 грн. – ціна на природний газ, 10,96 грн. – цільова надбавка (у розмірі 2% до ціни на природний газ), ПДВ – 111,79 грн.

За ствердженням позивача, у січні 2006 року відповідачем спожито 2071,00 тис.куб.м. на суму 874169,10 грн. без врахування 20% ПДВ. В лютому 2006 року відповідачем спожито: з 01.02.06 р. по 19.02.06 р. 1250,107 тис.куб.м. на суму 527670,16 грн. без врахування 20% ПДВ; з 20.02.06 р. по 28.02.06 р. 583,193 тис.куб.м. на суму 319589,76 грн. без врахування 20% ПДВ.

В березні 2006 року внаслідок наступного за постановою перегляду цін на природний газ. згідно внесених змін постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 02.03.06 р. (244-2006-п) , яка набула чинності з 01.01.06 р., позивач здійснив коригування ставки ПДВ з 0% на 20%, а саме:

- за січень 2006 р. – 174833,82 грн. (874169,10 грн. х 20% : 100% = 174833,82 грн.);

- за лютий 2006 р. (з 01.02.06 р. по 19.02.06 р.) – 105534,03 грн. (527670,16 грн. х 20% : 100% = 105534,03 грн.);

- за лютий 2006 р. (з 20.02.06 р. по 28.02.06 р.) 63917,95 грн. (319589,76 грн. х 20% : 100% = 63917,95 грн.).

Як стверджує позивач, на момент звернення до суду із позовом сума боргу відповідача, а саме – 20% ставки ПДВ за січень – лютий 2006 р. складає 344285,80 грн.

рішенням господарського суду Донецької області від 21.07.10 р. по справі № 20/301 частково задоволені позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" до Відкритого акціонерного товариства "Донецькоблгаз" про стягнення заборгованості у розмірі 2469757,60 грн., пені, суми 3%, суми інфляції. Предметом зазначеного позову є заборгованість яка виникла при постачанні природного газу за січень – лютий 2006 року внаслідок несвоєчасної оплати суми 20% ПДВ відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Вищезазначеним рішенням встановлено, що між НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України" укладено договір, за яким передавався від НАК "Нафтогаз України" до ДК "Газ України", а у подальшому від ДК "Газ України" до ВАТ "Донецькоблгаз" природний газ протягом січня-лютого 2006 р., який був отриманий не на виконання міжнародних договір, тому відповідач по справі ВАТ "Донецькоблгаз" прийняв цей газ із застосування 20% ставки ПДВ, у зв’язку із чим відсутні підстави для застосовування до цього газу 0% ставки ПДВ. Отже, природний газ повинен бути оплачений з урахуванням 20% ставки ПДВ.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 344285,81 грн. – суми боргу, а саме – 20% ставки ПДВ за січень-лютий 2006 року.

Згідно із ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3 зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" передбачено, що за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території.

Згідно із п.6.1.1 п.6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеною ст.4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами додатковим нарахуванням податком на додану вартість.

Вичерпний перелік об’єктів, які підлягають обов’язковому оподаткуванню на додану вартість із ставкою 20% викладений у статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" і виключень на спірні відносини щодо оподаткування поставленого позивачем протягом січня-лютого 2006 року відповідачу природного газу ані Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , ані Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) , ані іншими діючими законами чи нормативно-правовими актами не передбачено.

Відповідно до п.3.2 ст. 3 Закону України "Про погашення зобов’язань перед бюджетними та державними цільовими фондами", що є спеціальним законом з питань оподаткування, суми таких податків вважаються бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.174 зазначеного кодексу, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, оскільки позивачем природний газ передано у власність Відкритого акціонерного товариства "Краснолиманський динасовий завод", то відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, відповідач зобов’язаний оплатити повну ціну отриманого товару.

З 01 січня 2006 року імпортований природний газ отримувався НАК "Нафтогаз України" на підставі зовнішньоекономічних контрактів, які укладені не на виконання міжнародних договорів. Даний факт підтверджується постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 02.03.06 р. (244-2006-п) "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729 (1729-2001-п) ", що набула чинності з 01.01.06 р. і яка доповнила постанову Кабінету Міністрів України № 1729 (1729-2001-п) в частині визначення джерела походження газу, що постачається для потреб промислових споживачів.

На підставі вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку про те, що сума заборгованості відповідача є сумою обов’язкового платежу ПДВ за ставкою 20% у складі ціни на природний газ за січень, лютий 2006 року.

Таким чином, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк, в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації, м.Красноармійськ, про стягнення 344285,81 грн. – суми боргу, а саме – 20% ставки ПДВ за січень-лютий 2006 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Клопотання відповідача про застосування судом позовної давності та клопотання позивача про його поновлення судом не можуть бути задоволені, оскільки про необхідність оподаткування вартості природного газу, переданого відповідачеві у січні-лютому 2006 р., за ставкою 20% ПДВ та, відповідно, про порушення відповідачем прав позивача, останній дізнався з рішення господарського суду Донецької області від 21.07.10 р. по справі № 20/301. Отже, строк позовної давності щодо заявлених позивачем вимог за даних обставин не сплинув.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Красноармійської об’єднаної податкової інспекції; зобов’язання позивача, надати докази оплати заборгованості присудженої рішенням господарського суду Донецької області від 27.07.10 р. по справі №20/301 та докази відповідного відображення в податковому обліку сум податкових обов’язків зі сплати податків на додану вартість за січень та лютий 2006 року суд залишив без задоволення як такі, що не мають безпосереднього відношення до предмету спору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 173, 174, 509, 525, 526, 530, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суд

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз", м.Донецьк, в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації, м.Красноармійськ, до Відкритого акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод", м.Красноармійськ, - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод" (85301, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Шмідта, 3; р/р 26005059990898 у КФ "Приватбанк" Донецького РУ банку, МФО 335496, ЄДРПОУ 00191738) на користь Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз" (83050, м.Донецьк, вул.Р.Люксембург, 23-а) в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації (85307, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Артема, 154; на розрахунковий рахунок Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації № 26008250093723 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО 334011, ЄДРПОУ 20316981) 344285,81 грн. – суму боргу, а саме – 20% ставки ПДВ за січень-лютий 2006 року.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод" (85301, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Шмідта, 3; р/р 26005059990898 у КФ "Приватбанк" Донецького РУ банку, МФО 335496, ЄДРПОУ 00191738) на користь Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Донецькоблгаз" (83050, м.Донецьк, вул.Р.Люксембург, 23-а) в особі Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації (85307, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Артема, 154; на розрахунковий рахунок Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації № 26001250093720 в Донецькій обл.філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 334011, ЄДРПОУ 20316981) 3442,85 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.