До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПаКо" про стягнення заборгованості в розмірі 293 951 грн. 50 коп., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оперативної оренди обладнання №2590/С-4/08-2009 від 28 серпня 2009 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 грудня 2010 року порушено провадження у справі та було призначено розгляд справи на 11 січня 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю. Надав документи витребувані ухвалою суду від 11 січня 2011 року.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з тим, що його представник бере участь в іншому судовому засіданні.

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, у зв’язку з його безпідставністю, враховуючи п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18 вересня 1997 року, № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Відповідач не був позбавлений можливостей надати суду відзив на позов, та відповідні письмові докази в спростування доводів позивача.

В судовому засіданні, яке відбулося 25 січня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/2494.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 28 серпня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПаКо" (орендар) було укладено договір оперативної оренди обладнання за № 2590/С-4/08-2009.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, орендодавець зобов’язався надати орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку РЕRІ (в тому числі окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі "обладнання", асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому –передачі, що є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30 листопада 2009 року, а в частині повернення обладнання, оплати орендної плати та інших платежів –до повного виконання орендарем своїх обов’язків за цим договором. Продовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до нього. У разі відсутності додаткової угоди про продовження строку дії даного договору він припиняє свою чинність в строк, зазначений в цьому пункті.

Додатковими угодами № 1 від 30 листопада 2009 року та № 2 від 28 лютого 2010 року до договору оперативної оренди обладнання за №2590/С-4/08-2009 від 28 серпня 2009 року строк дії договору було пролонговано до 31 травня 2010 року.

Згідно п. 2.1. договору передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту (ів) прийому –передачі.

Факт отримання відповідачем обладнання в оренду підтверджується актами прийому – передачі №00449 –Р від 31 серпня 2009 року, №00476 –Р від 16 вересня 2009 року, №00504 –Р від 25 вересня 2009 року, №00549 –Р від 16 жовтня 2009 року, №00551 –Р від 19 жовтня 2009 року, №00562 –Р від 20 жовтня 2009 року, №00577 –Р від 23 жовтня 2009 року, №00662 –Р від 03 грудня 2009 року та №00027 –Р від 18 січня 2010 року (копії яких містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.1.1. договору орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту знаходження обладнання у орендаря (згідно актів прийому –передачі), а у разі використання обладнання не повний календарний місяць –орендна плата нараховується за фактичну (згідно п. 4.3. даного договору) кількість днів знаходження обладнання в оренді (згідно актів прийому –передачі).

Згідно п. 4.2.1. договору ставка орендної плати (без ПДВ) за один місяць складає 4% від вартості переданого в оренду обладнання. Дана ставка застосовується виключно при умові оплати орендарем орендної плати відповідно до п. 4.1.6.1. даного договору.

Ставка орендної плати (без ПДВ) за один місяць складає 4,5% від вартості переданого в оренду обладнання. Дана ставка застосовується виключно при умові оплати орендарем орендної плати відповідно до п. 4.1.6.2. даного договору, про що вказано в п. 4.2.2. договору.

Згідно п. 4.2.4. у разі несвоєчасної сплати орендарем орендної плати (наявності простроченої заборгованості, незалежно від її розміру) її ставка (без ПДВ) складає:

- 5,5% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць. Вказана ставка встановлюється з 1 –го числа календарного місяця, в якому виникла заборгованість;

- 6,5% від вартості переданого в оренду обладнання за один місяць. Вказана ставка встановлюється при наявності простроченої заборгованості більше 60 календарних днів (з 1 –го числа календарного місяця, наступного за тим, в якому виникла заборгованість.

Загальний розмір орендної плати за період серпень 2009 року –травень 2010 року становив 596 128 грн. 62 коп., що підтверджується актами приймання – передачі наданих послуг № 1491 від 31 серпня 2009 року на суму 1 698 грн. 66 коп., №1675 від 30 вересня 2009 року на суму 48 284 грн. 04 коп., № 1829 від 31 жовтня 2009 року на суму 57 934 грн. 08 коп., №1936 від 30 листопада 2009 року на суму 70 691 грн. 64 коп., № 2083 від 31 грудня 2009 року на суму 82 568 грн. 70 коп., № 0040 від 31 січня 2010 року на суму 40 549 грн. 38 коп., № 0100 від 28 лютого 2010 року на суму 75 108 грн. 84 коп., № 0208 від 31 березня 2010 року на суму 72 781 грн. 68 коп., № 0311 від 30 квітня 2010 року на суму 69 784 грн. 08 коп., № 0444 від 31 травня 2010 року на суму 76 727 грн. 52 коп. (а.с. 22 - 30, 34).

Акти приймання – передачі наданих послуг № 0311 від 30 квітня 2010 року та №0444 від 31 травня 2010 року були надіслані відповідачу для їх підписання, що підтверджується описами вкладення в цінний лист ( а.с.33, 37). Однак відповідач зазначені акти позивачу не повернув та не надіслав мотивованої відмови від їх підписання.

Відповідно до п. 4.1.4. орендар зобов’язаний підписати і повернути орендодавцю один підписаний оригінал акту наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата).

У разі неповернення (несвоєчасного неповернення) підписаного акту наданих послуг і відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання цього акту (із доданням відповідного розрахунку на підставі підписаних сторонами актів прийому –передачі обладнання), такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні вважається беззастережно визнаними орендарем, а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі (на указану в акті суму).

Відповідач частково оплатив орендну плату в розмірі 302 177 грн. 12 коп., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 38- 45).

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 293 951 грн. 50 коп. згідно умов договору оперативної оренди обладнання №2590/С-4/08-2009 від 28 серпня 2009 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до п. 4.1.5 договору орендар сплачує орендну плату щомісячно. За перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати.

Згідно п. 4.1.6. договору орендна плата може сплачуватись на розсуд орендаря наступним чином:

- у вигляді 100% попередньої оплати загальної орендної плати за місяць (із врахуванням фактичної кількості обладнання, що знаходиться у орендаря). Строк оплати –до 26 числа оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця, або

- із відстрочкою на період 26 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця.

Враховуючи вищенаведені умови договору, суд дійшов висновку, що строк оплати орендної плати за вищевказаними актами наданих послуг станом на момент звернення позивача до суду настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за орендоване обладнання в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 293 951 грн. 50 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПаКо", вул. Леніна, 50, кв. 21, м. Умань, Черкаська область, ідентифікаційний код 32444910, р/р 260013013356 в ВАТ "Єврогазбанк" м. Київ, МФО 380430 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна", вул. Об’їзна дорога, 60, м. Бровари, Київської області, ідентифікаційний код 31032954, р/р 26000000672000 в ПАТ "КІБ Креді Агріколь" м. Київ, МФО 300379 – 293 951 грн. 50 коп. –заборгованості, 2 939 грн. 52 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.