26.11.2010р. фермерське господарство "Арій" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" (відповідач - 1) 85629 грн. 94 коп. боргу за проведені сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю пшениці і ріпаку 2008 року, з яких 63300,00 грн. основної заборгованості, 4279 грн. 60 коп. пені-річних та 18040 грн. 34 коп. інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем - 1 грошових зобов'язань за укладеним сторонами у спрощений спосіб договором підряду, предметом якого було збирання позивачем врожаю пшениці і ріпаку на полях відповідача - 1 технікою позивача, а саме - комбайном "Кейс-2166".

Ухвалою про порушення провадження у справі від 30.11.10р. позивача було зобов'язано уточнити склад позовних вимог в частині стягнення суми 4279 грн. 60 коп., оскільки позивач дане зобов'язання визначив як пеню/річні.

14.12.2010р. позивач в поясненні письмово уточнив вимоги в частині стягнення пені та зазначив, що малося на увазі стягнення 3% річних, пеня зазначена в позові помилково, що просить врахувати при розгляді справи та винесенні рішення.

В зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, її розгляд відкладався, про що судом було винесено відповідні ухвали від 14.12.10р. та від 12.01.11р.

Представники позивача у судових засіданнях підтримали позовні вимоги, наголошуючи, що факт виконання робіт підтверджується не тільки актом виконаних робіт, але й наказами про відрядження комбайнерів до підприємства відповідача - 1 від 07.07.08р., копіями лімітно-забірних карток відповідача-1 на заправку комбайну Кейс-2166, виписаних на ім'я комбайнера підприємства позивача, печаткою СВК "Лідія" на посвідченнях про відрядження комбайнерів з датами про прибуття та вибуття з СВК "Лідія".

Заперечуючи проти позову представники відповідача - 1 у судовому засіданні, яке відбулося 14.12.10р., зазначили, що між сторонами не укладався договір на проведення сільськогосподарських робіт, натомість, в липні 2008 року між СГВК "Лідія" та ПВКФ "Агрорезерв" (м. Херсон) було укладено договір на проведення сільськогосподарських робіт по збиранню врожаю пшениці та ріпаку 2008 року. За умовами даного договору ПВКФ "Агрорезерв" (виконавець) може залучати для виконання окремих робіт інших осіб. Представники відповідача - 1 зазначали, що сільськогосподарська техніка позивача була залучена до робіт не відповідачем, а ПВКФ "Агрорезерв"; а, оскільки, між позивачем та відповідачем ніяких угод не укладалося, комбайн "Кейс 2166" виконував роботи у складі збирального загону ПВКФ "Агрорезерв", зобов'язання перед яким відповідач - 1 виконав у повному обсязі.

У цьому ж судовому засіданні відповідачем - 1 було подано до суду клопотання про залучення до участі у справі ПВКФ "Агрорезерв" в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки відповідач - 1 вважав, що саме ПВКФ "Агрорезерв" було залучено комбайн Кейс-2166, а не позивачем, і що роботи цим комбайном виконувала саме ПВКФ "Агрорезерв", а не позивач.

В задоволенні клопотання про залучення до участі у розгляді справи ПВКФ "Агрорезерв" суд відмовив, проте, на підставі ст. 24 ГПК України, ухвалою від 14.12.10р. залучив до участі у справі в якості відповідача-2 приватну виробничо - комерційну фірму "Агрорезерв", та, надіславши останньому ухвалу про залучення до участі у справі, зобов'язав позивача надати суду докази надсилання відповідачу - 2 копії позовної заяви зі всіма додатками, що приєднуються до неї.

До судового засідання, яке відбулося 12 січня 2011 року, представники позивача та відповідача - 1 прибули, своїх правових позицій не змінили. Відповідач - 2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не забезпечив ні явки уповноваженого представника ні явки самого керівника ПВКФ "Агрорезерв", як то вимагав в ухвалі про залучення до участі у розгляді справи суд, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено повторно на 25 січня 2011 року.

У судове засідання 25.01.11р. представники сторін та керівники підприємства позивача та відповідача - 1 прибули, проте, відповідач - 2 забезпечив лише явку свого представника, та не забезпечив явки керівника підприємства відповідача - 2, якому відомо про обставини переговорів з відповідачем - 1, що передували укладенню між ними договору підряду на збір зернових влітку 2008 року.

У судовому засіданні 25.01.11р. представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача-1 також не змінив своєї правової позиції, та, заперечуючи проти позову, підкреслив, що ніяких зобов'язань перед позивачем він не має, комбайн Кейс-2166 працював у складі загону ПВКФ "Агрорезерв", таким чином саме "Агрорезерв" має зобов'язання перед позивачем.

Представник відповідача - 2 пояснив, що дійсно, згідно договору від 03.07.08р., укладеного між відповідачем-1 (замовником) та відповідачем-2 (підрядником), останній, при збиранні врожаю на полях замовника, мав право залучати до участі у роботі не тільки свою, але й техніку інших осіб, однак ніякої додаткової техніки відповідач-2 при виконанні підрядних робіт на полях підприємства відповідача - 1 не залучав, крім того, комбайн Кейс-2166 не входив до складу техніки, яку використовував підрядник під час виконання робіт. Оригінал вказаного договору між відповідачами було оглянуто судом у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

Як стверджує позивач, в липні 2008 року між керівником підприємства позивача ОСОБА_1 та керівником підприємства відповідача-1 ОСОБА_2 в телефонному режимі відбулася домовленість щодо забезпечення позивачем виконання на полях відповідача-1 підрядних робіт по збиранню врожаю пшениці та ріпаку.

Керівник підприємства відповідача-1 у судовому засіданні заперечив факт існування такої домовленості, та заявив, що 100 відсотків робіт по збору зернових на полях відповідача-1 були виконані приватно-виробничою комерційною фірмою "Агрорезерв", тобто відповідачем-2.

Матеріали справи свідчать, що 07 липня 2008 року директором фермерського господарства "Арій" (позивач) було підписано наказ (а. с. 35) про направлення комбайнерів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з комбайном "Кейс-2166" до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія", мотивований існуванням між вказаними особами усної домовленості щодо надання допомоги по збиранню позивачем на полях відповідача-1 врожаю зернових культур.

Довідкою товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС" (а. с. 32) від 10.12.10р. № 53 (код ЄДРПОУ 30424616, Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Замедянського, буд. 63) надано відомості, що в період з 07.07.08р. по 22.07.08р. вказаною юридичною особою надано послуги ФГ "Арій" по транспортуванню комбайну "Кейс-2166" спочатку з території ФГ "Арій" до території СГВК "Лідія", а потім з території СГВК "Лідія" до території ФГ "Арій".

Посвідченнями про відрядження від 08.07.08р. (а. с. 10, 11) ФГ "Арій" відрядило до СГВК "Лідія" комбайнерів строком на 16 днів для виконання робіт на комбайні "Кейс-2166" по збору врожаю. На цих же посвідченнях стоїть відтиск печатки СГВК "Лідія" (відповідача-1) про прибуття комбайнерів Могилки та Лукашевича на територію СГВК "Лідія", а також стоїть відтиск печатки останнього про вибуття цих комбайнерів з території відповідача-1 22.07.08р.

До матеріалів справи також надано копію акту виконаних робіт (а. с. 9) від 22.08.08р., з боку відповідача-1 підписаний головним агрономом ОСОБА_5, а з боку позивача - керівником ОСОБА_1 На акті стоять відтиски печаток обох юридичних осіб. Згідно вказаного акту, в період з 09 липня 2008 року по 21 липня 2008 року, фермерське господарство "Арій" комбайном "Кейс-2166" на полях СГВК "Лідія" зібрано пшениці на площі 155 га та ріпаку з площі 42 га. Вартість робіт цим актом встановлена в сумі 63300 грн. 00 коп., а якість робіт сільськогосподарським виробничим кооперативом "Лідія" визнана належною.

В матеріалах справи знаходиться вимога ФГ "Арій" (а. с. 12), датована 07 серпня 2008 року, за якою позивач вимагає у відповідача-1 розрахуватися за виконані ФГ "Арій" в липні 2008 року роботи комбайном "Кейс-2166" на полях СГВК "Лідія", що підтверджується актом виконаних робіт, проте, у відповіді на вимогу (а. с. 13), надіслану позивачу 14 серпня 2008 року, СГВК "Лідія" зазначило, що акт виконаних робіт не обґрунтовує грошових вимог ФГ "Арій", оскільки з боку СГВК "Лідія" акт підписаний неуповноваженою особою. Крім того, у відповіді на вимогу, відповідач-1 зазначив, що всі роботи на полях СГВК "Лідія" були виконані іншою особою, з якою укладався письмовий договір.

Керівник СГВК "Лідія" у судових засіданнях підтвердив, що збір врожаю зернових відбувався в тому числі і за участю комбайну "Кейс-2166", дані відомості підтверджуються не тільки письмовими поясненням відповідача-1 (а. с. 20), але й відомостями лімітно-заборної картки на отримання паливо-мастильних матеріалів (а. с. 124), згідно якої у період з 09.07.08р. по 20.07.08р. комбайнеру ОСОБА_3 на його комбайн "Кейс-2166" було відпущено 2660 літрів пального. Проте, відповідач-1 стверджує, що даний комбайн до роботи на жнивах був залучений не ним, а ПФКФ "Агрорезерв" (відповідачем-2), який згідно договору з відповідачем-1 мав право залучати інших осіб для виконання робіт, тобто, укладати договори субпідряду.

Представник залученого до участі у розгляді справі відповідача-2 - ПВКФ "Агрорезерв" у судовому засідання пояснив, що комбайн "Кейс-2166" в загоні техніки, що ним використовувалася для виконання робіт на полях СГВК "Лідія" не використовувався, в тому числі такий комбайн не залучався відповідачем-2 і за договорами субпідряду або у інший спосіб. Надати письмовий перелік техніки, яку використовував відповідач-2 при виконанні робіт на полях відповідача-1 влітку 2008 року на вимогу суду представник відповідача-2 не зміг.

Ухвалою про порушення провадження у справі, а, в подальшому, і ухвалами про відкладення, суд зобов'язував позивача та відповідача-1 надати письмово пояснення факту реальної дати підписання акту виконаних робіт між позивачем та відповідачем-1 (а. с. 9), оскільки, з огляду на дати листа-вимоги та листа-відповіді, вбачалося, що листування позивача та відповідача-1 щодо виконання робіт та розрахунків за них велася в серпні 2008 року до фактичної дати підписання акту.

З пояснень головного агронома СГВК "Лідія" щодо наявності або відсутності описки в акті в частині зазначення місяця підписання - 22.08.08р. або 22.07.08р., останній пояснив, що комбайнери, які працювали на комбайні "Кейс-2166" кілька разів приїжджали до нього вже після виконання робіт та вимагали акт не як доказ засвідчення розміру зобов'язань, а як доказ визначення які саме роботи були ними виконані. Керівник підприємства відповідача-1 пояснив, що акт був підписаний саме 22.08.08р., і описки в його даті немає.

Представник позивача у судових засіданнях пояснював, що не маючи акту виконаних робіт на руках позивач не міг би посилатися на цей акт у листі-вимозі щодо оплати виконаних ним робіт на комбайні "Кейс-2166", тому акт підписаний саме 22.07.08р. а не 22.08.08р.

Вивчивши та проаналізувавши фактичні обставини спору, заслухавши пояснення представників сторін, керівників підприємств позивача та відповідача-1, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають як такі, що заявлені передчасно з огляду на наступне.

Акт виконаних робіт від 22.08.08р., скріплений відтисками печаток позивача та відповідача-1, а, отже, і підписаний уповноваженими на те сторонами, в тому числі і з боку відповідача-1, є належним доказом виконання робіт фермерським господарством "Лідія" на полях сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" влітку 2008 року, коли було зібрано пшениці на площі 155 га та ріпаку з площі 42 га. Факту викрадення печатки СГВК "Лідія" або махінацій з печаткою даного підприємства керівник СГВК "Лідія", який був присутнім в усіх судових засіданнях, не заявив. Факт виконання цих робіт саме комбайном "Кейс-2166" підтверджується не тільки актом виконаних робіт, але й відомостями лімітно-заборної картки на отримання паливо-мастильних матеріалів (а. с. 124), згідно якої у період з 09.07.08р. по 20.07.08р. комбайнеру ОСОБА_3 на його комбайн "Кейс-2166" було відпущено 2660 літрів пального.

Оскільки відповідач-1 заперечив факт існування попередньої домовленості з позивачем, а позивач не надав суду документального підтвердження існування такої домовленості, факт існування попередньої домовленості вказаних осіб щодо виконання робіт по збору врожаю влітку 2008 року суд визнає недоведеним, проте, положеннями ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, але не тільки шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також і шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За наведеного, суд констатує, що існування між позивачем та відповідачем-1 договірних відносин в частині виконання позивачем на полях відповідача-1 комбайном "Кейс-2166" робіт є встановленим фактом, оскільки замовлення, прийняті за ним, є підтвердженими.

Пояснення відповідача-1, що вказаний комбайн був залучений до роботи відповідачем-2 не знайшли ні усного ні документального підтвердження в процесі розгляду справи, таким чином ПВКФ "Агрорезерв" є неналежним відповідачем по справі, а тому позовні вимоги до відповідача-2 в частині стягнення 85629 грн. 94 коп. боргу за проведені сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю пшениці і ріпаку 2008 року, з яких 63300,00 грн. основної заборгованості, 4279 грн. 60 коп. річних та 18040 грн. 34 коп. інфляційних збитків не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно ч.7 цієї ж статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За умовами ч.1 ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, якщо роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Акт виконаних робіт від 22.08.08р., яким підтверджується існування між сторонами усного договору, за яким сторони досягли згоди зі всіх істотних його умов - площі збору врожаю, вид зернових культур, вартість робіт та техніка, яка використовується, не підтверджує строків виконання зобов'язань кожною зі сторін, так, в матеріалах справи відсутні докази встановлення граничних строків виконання робіт, однак актом встановлено, що претензій щодо якості або строків виконання робіт станом на 22.08.08р. відповідач-1 не має.

Докази домовленості сторін щодо строків виконання відповідачем-1 грошових зобов'язань перед позивачем за виконані ним роботи в матеріалах справи відсутні.

Твердження позивача, що дата підписання акту виконаних робіт є помилковою заперечуються відповідачем-1, та не мають жодного документального обґрунтування. Не знайшов документального підтвердження й факт посилання саме на цей акт виконаних робіт в листуванні позивача та відповідача-1, що відбувалося в період з 07.08.08р. по 14.08.08р., оскільки реквізитів саме цього акту у вимозі та у відповіді на вимогу не зазначено, тобто суду не відомо про який конкретно акт йде мова у переписці.

В розумінні ст. 530 ЦК України, цивільно-правові зобов'язання можуть бути і без визначеного строку виконання, або цей строк визначається моментом пред'явлення вимоги. В такому випадку кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, а боржник відповідно виконати зобов'язання в будь-який час. Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням.

Це правило є важливим, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 ЦК).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суду не надано доказів звернення позивача до відповідача-1 з вимогою про виконання грошових зобов'язань після 22.08.08р., право на що виникло у позивача саме з 22 серпня 2008 року, суд не вважає відповідача-1 таким, що порушив строк виконання зобов'язань, а позивач, відповідно, не набув права вимоги виконання відповідачем-1 грошових зобов'язань у судовому порядку.