За позовом Закритого акціонерного товариства "Єкатеринославська страхова компанія", м. Дніпропетровськ

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Союз-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним пункту 4.1. "ж" договору страхування транспортних засобів від 17.11.2008р. №980 та стягнення 83 839 грн. 81 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Бондар І.Л. - представник, дов. від 20.01.2010р.;

Блащук І.Ю. - представник, дов. від 20.01.2010р.;

від відповідача: Мартинова О.В. - представник, дов. від 30.11.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач з урахуванням уточнень позовних вимог (вх.№6735 від 21.04.2009р.) просить визнати недійсним п. 4.1 "ж" договору страхування від 17.11.2008р. №980 транспортних засобів, відповідно до якого був застрахований автомобіль Mitsubishi L 200 державний номер НОМЕР_1, та стягнути з відповідача 83 839 грн. 81 коп. - страхове відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: - 17.11.2008р. між сторонами було укладено договір страхування транспортних засобів №980, за яким був застрахований автомобіль Mitsubishi L 200 д/н НОМЕР_1; - 29.11.2008р. співробітник компанії позивача ОСОБА_1 керуючи вказаним транспортним засобом, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду на мосту №2 через річку Дніпро в м. Дніпропетровську; - в результаті вказаної пригоди автомобіль зазнав значних ушкоджень та потребував ремонту; - 01.12.2008р. позивач звернувся з заявою повідомленням до відповідача, в якій повідомив про настання страхового випадку; - жодних страхових виплат від відповідача отримано не було; - відповідач листом повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування через те, що позивачем не було виконано вимогу підпункт 4.1 "ж" договору страхування, тобто не був переданий автомобіль для фотографування, що відповідно до підпункту 4.5 "г" вказаного договору є підставою для відмови у виплаті відшкодування; - положення договору, на які послався відповідач, сформульовані некоректно, через що неможливо встановити дійсні права та обов’язки; - з підпункту 4.1 "ж" договору страхування незрозуміло, кому саме має бути пред’явлений автомобіль та де саме має відбутися пред’явлення, ким та який саме документ має бути складений в результаті цієї дії та до чого він додається; - при підписання договору сторони фактично не досягли домовленості щодо їх прав та обов’язків стосовно згаданої вище процедури; - відповідно до статті 626 ЦК України договором визнається саме домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, тому умови, щодо яких сторони фактично не досягли домовленості, не можуть вважатися дійсними умовами договору; - позивач не мав змоги виконати свої зобов’язання за підпунктом 4.1 "ж"договору страхування через необізнаність яким чином їх виконувати; - невиконання зобов’язань за договором страхування відбулося не з вини страховика, а через невизначеність самих зобов’язань, які через це мають бути визнані недійсними; - пункт 4.1 "ж"договору страхування суперечить статті 626 ЦК України, бо при укладенні договору в цій частині, сторони фактично не досягли домовленості щодо того, як виконувати положення спірного пункту, через що сторони не виконали його; - пункт 4.1 "ж" договору страхування не відповідає статтям 1, 26 ЗУ "Про страхування" і є недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України; - у всіх інших частинах, окрім підпункту 4.1 "ж"договір страхування від 17.11.2008р. №980 транспортних засобів, укладений між сторонами, є дійсним і сторони мають виконувати свої зобов’язання за цим договором; - позивач виконав покладені на нього договором страхування зобов’язання, перерахувавши страховий внесок в сумі 9 376 грн. 16 коп.; - відповідач відмовляється виконувати своє зобов’язання за договором страхування в частині страхового відшкодування.

Відповідач у відзиві (вх.№8026а від 14.05.2009р.) просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки: - 17.11.2008р. між сторонами укладений договір страхування №980, об’єктом якого є страхування службового вантажного автомобіля L200, держномер НОМЕР_1; - 01.12.2009р. відповідач звернувся з заявою-повідомленням про настання події 29.11.2008р., що має ознаки страхового випадку та виплату страхового відшкодування; - при укладенні договору страхування відповідач був ознайомлений з його умовами та погодився на них, печатка та підпис позивача на договорі свідчать про це; - позивач порушив п.4.1 договору страхування, відповідно до якого страхувальник зобов'язаний протягом двох робочих днів з початку дії договору пред'явити застрахований транспортний засіб для огляду та фотографування; - страхувальник застрахований автомобіль для огляду не надав; - ухилення позивача від виконання покладеного на нього за договором страхування зобов’язання може свідчити про те, що застрахований автомобіль на момент укладення договору страхування вже мав пошкодження і страхувальник намагався приховати цей факт та ввести в оману страховика; - автомобіль Mitsubishi L 200 державний номер НОМЕР_1 зареєстрований 08.11.2008р., а договір страхування укладений тільки 17.11.2008р., отже 10 днів транспортний засіб використовувався без страховки і в цей період міг отримати значні ушкодження; - в заяві - повідомленні від 01.12.2009р. позивач зазначив, що на момент ДТП на проїжджій частині дороги була ожеледиця, що й стало причиною ДТП; - у розділі ІІІ довідки ВДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області зазначено: "стан проїжджої частини дороги –сухо, асфальт", що спростовує викладені позивачем в заяві-листі обставини ДТП; - ДТП відбулося 29.11.2008р. - в суботу (неробочий день) о 07 год. 10 хв., а згідно п.10.6. договору страхування зазначено, що страховий захист згідно договору діє виключно за умови використання транспортного засобу в службових цілях; - незрозуміло, чому свій службовий автомобіль позивач застрахував в іншій страховій компанії, не дивлячись на те, що позивач є також страховою компанією; - наявні великі розходження між грошовими сумами, на які посилається позивач в різних документах, оскільки страхова сума складає 164 494 грн. 00 коп., а згідно висновку експерта вартість автомобіля –127 602 грн. 51 коп.

Позивач у додаткових поясненнях (вх.№10040 від 02.06.2009р.) зазначає про те, що: - відповідач у відзиві стверджує, що 20.11.2008р. та 15.12.2008р. звертався до позивача з повідомленням (вих.№№1120 та 1224) з проханням надати йому автомобіль для огляду та фотографування, але позивач зазначених повідомлень не отримував, що підтверджується витягом з журналу вхідної кореспонденції; - як вбачається з відзиву відповідача, перше повідомлення направлене 20.11.2008р., тобто через 2 дні після укладення договору страхування, а друге повідомлення щодо фотографування автомобіля відповідач надіслав 15.12.2008р., тобто через два тижні після звернення позивача з повідомленням про ДТП та в день, коли відповідач відмовив позивачу у виплаті страхової суми; - відповідач відмовив позивачу у сплаті страхового відшкодування з надуманих підстав.

Відповідач у доповненні (вх.№12352 від 07.07.2009р.) до відзиву посилається на те, що: - позивач вводить суд в оману, стверджуючи, що про фотографування автомобіля відповідач повідомив через 2 тижні після звернення позивача з повідомленням про ДТП; - про фотографування автомобіля позивача було повідомлено при укладенні договору страхування, зокрема повідомленням від 20.11.2008р.; - 15.12.2008р. позивачу було надіслано повідомлення з відмовою у виплаті страхового відшкодування, яка була мотивована недотриманням позивачем п.4.1.(ж) договору страхування; - пункт 4.1.(ж) має велике значення для запобігання страхового шахрайства.

Відповідач у доповненні (вх.№13629 від 23.07.2009р.) до відзиву просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки: - позивач не виконав свої зобов’язання, передбачені договором страхування, в порушення норм діючого законодавства та положень договору страхування; - намагається визнати недійсним пункт договору, який не виконав, тобто звільнити себе від відповідальності за невиконання зобов’язання, ввести суд в оману, що пункт договору 4.1. "ж" був для нього незрозумілий та незаконним шляхом отримати страхове відшкодування, розповсюджуючи страхове шахрайство в державі.

Відповідач у доповненні (вх. № 3364/11 від 20.01.2011р.) до відзиву просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що: - через навмисне невиконання свого обов’язку позивачем, відповідач у встановлений договором дводенний термін не зміг зафіксувати технічний стан автомобіля, факт відсутності на ньому будь-яких пошкоджень; - таким чином, не можна остаточно виключити, що пошкодження, зафіксовані у автомобіля 29.11.2008р. малися ще до укладення договору страхування; - відповідно до підпункту "г"пункту 4.5 договору страхування відповідач має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальником або його представником не виконані зобов’язання пункту 4.1 договору страхування; - страховик обґрунтовано відмовив страхувальнику (позивачу) у виплаті страхового відшкодування.

Оригінали документів, оглянуті в судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

- 17.11.2008р. між відповідачем - Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Союз-Дніпро" (страховиком) та позивачем –Закритим акціонерним товариством "Єкатеринославська страхова компанія" (страхувальником) було укладено Договір №980 страхування транспортних засобів (надалі - Договір страхування), відповідно до розділу 1 якого страховик на умовах, передбачених цим Договором, Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) від 23.11.2007р., зареєстрованими Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг України 27.12.2007р. №0672326 та чинним законодавством України, приймає на страхування майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом (ТЗ): Mitsubishi L 200, вантажно-пасаж., білого кольору, реєстраційний №НОМЕР_1, 2008 року випуску, кузов (шасі/(рама) НОМЕР_2, техпаспорт НОМЕР_3, дійсною вартістю та страховою сумою 164 494 грн. 00 коп. на випадок його пошкодження, знищення або втрати внаслідок: - дорожньо-транспортної пригоди (ДТП); - протиправних дій третіх осіб (ПДТО), в тому числі незаконне заволодіння; - стихійного лиха (Стихія); - падіння сторонніх предметів;

- договір страхування укладається на термін 1 (один) рік, набуває чинності згідно з діючим Законом України "Про страхування" (85/96-ВР) та діє з 00 год. 00 хв. 18 листопада 2008р. до 24 год. 00 хв. 17 листопада 2009р. (обидві дати включно) за умови зарахування страхових платежів на поточний рахунок страховика, або сплати страхувальником страхових платежів в касу страховика в сумі 9 376 грн. 16 коп. до 17 листопада 2008 року (включно) (пункт 3.1 Договору страхування);

- як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору страхування позивачем було перераховано відповідачу страховий платіж за страхування автомобіля Mitsubishi L 200 у сумі 9 376 грн. 16 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 17.11.2008р. №17 (т.1, а.с.45);

- відповідно до довідки від 29.11.2008р. №000458, складеної інспектором відділення по оформленню ДТП та дізнання відділу ДАЇ для обслуговування міста Дніпропетровська УМВС України в Дніпропетровській області –Муравйовим Є.А., засвідчено, що 29.11.2008р. о 07 год. 10 хв. у місті Дніпропетровську на мосту №2 мала місце дорожньо-транспортна пригода –наїзд на перешкоду, внаслідок якої автомобілю марки Мітсубісі L 200 номерний знак НОМЕР_1, шасі НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 яким керував водій ОСОБА_1, нанесено механічні пошкодження у вигляді: розбиті передній бампер, передній державний номер, накладка переднього бамперу, переднє колесо, облицювання заднього бамперу зліва;

- страхувальник зобов’язаний при настанні страхового випадку протягом 48 годин (не враховуючи вихідних та святкових днів) з часу настання страхового випадку письмово повідомити про це страховика, який уклав договір (підпункт "г"пункту 4.2 Договору страхування);

- як вбачається, на виконання умов Договору страхування, 01.12.2008р. позивачем було повідомлено відповідача про випадок, який має ознаки страхового, а саме: пошкодження транспортного засобу Mitsubishi L 200, номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП, та просив сплатити йому страхове відшкодування, про що свідчить заява повідомлення вх. №605 (т.1, а.с. 60);

- в подальшому ДП "Ніко-Дніпропетровськ" ТОВ "Ніко-Україна" позивачу було виставлено рахунок від 05.12.2008р. №586 на суму 83 839 грн. 81 коп., який останнім було сплачено відповідно до платіжних доручень від 09.12.2008р. №27 та від 12.12.2008р. №29 (т.1 а.с.24-25);

- відповідачем відповідно до листа від 15.12.2008р. №1224 було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування через невиконання позивачем своїх зобов’язань, передбачених підпунктом "ж"пункту 4.1 Договору страхування від 17.11.2008р. №980, що згідно підпункту "г"пункту 4.5 Договору страхування є підставою для такої відмови;

- позивач вважає, що підпункт "ж"пункту 4.1 Договору страхування від 17.11.2008р. №980 не відповідає вимогам статей 1, 26 Закону України "Про страхування"і є недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а також суперечить статті 626 Цивільного кодексу України, оскільки при укладенні договору в цій частині, сторони фактично не досягли домовленості щодо того, як виконувати положення спірного пункту, через що сторони не виконали його, а також вважає, що відповідач повинен сплатити страхове відшкодування у сумі 83 839 грн. 81 коп.; відповідач проти цього заперечує.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:

- відповідно до підпункту ж) пункту 4.1 Договору страхування страхувальник зобов’язаний протягом двох робочих днів з початку дії договору пред’явити застрахований транспортний засіб для огляду та фотографування, про що додається відповідний документ;

- згідно статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

- частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей;

- відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів;

- підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку; зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом; умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону; рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови; відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку; негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику (стаття 26 Закону України "Про страхування");

- відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків;

- суд не вбачає невідповідності підпункту ж) пункту 4.1 Договору страхування вимогам статей 1, 26 Закону України "Про страхування" та статті 626 Цивільного кодексу України, оскільки: - цим підпунктом взагалі не передбачено підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, а лише встановлюється обов’язок страхувальника пред’явити транспортний засіб; - наявність в укладеному Договорі страхування вимог щодо пред’явлення застрахованого транспортного засобу для огляду та фотографування протягом двох робочих днів з початку дії договору жодним чином не суперечить закону та не порушує будь-яких прав страхувальника (позивача у справі) щодо страхування транспортного засобу; - відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України);

- відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами;

- отже, узгодивши у Договорі страхування умову щодо пред’явлення застрахованого транспортного засобу для огляду та фотографування сторони встановили обов’язковість її виконання;

- позивач безпідставно посилається на незрозумілість підпункту ж) пункту 4.1 Договору страхування через невизначеність того, кому саме має бути пред’явлений автомобіль, та де саме має відбутися таке "пред’явлення", ким та який саме документ має бути складений в результаті цієї дії та до чого він додається, оскільки будь-яких питань з цього приводу в момент укладення Договору страхування та протягом двох робочих днів з початку його дії у позивача не виникало; одночасно він не був позбавлений права звернутися до відповідача з відповідними питаннями з цього приводу, а також до господарського суду за тлумаченням правочину;

- проте, будь-яких дій по намаганню виконати цей підпункт "ж" пункту 4.1 Договору страхування позивачем вчинено не було;

- до того ж відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2010р. у справі №2/299-09 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Союз-Дніпро", м. Дніпропетровськ, до Закритого акціонерного товариства "Єкатеринославська страхова компанія", м. Дніпропетровськ про тлумачення умов договору та до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.06.2010р. у справі №2/299-09 розтлумачено, що пункт 4.1 ж) означає обов’язок страхувальника протягом двох робочих днів з початку дії договору пред’явити страховику за місцезнаходженням останнього, застрахований транспортний засіб для огляду та фотографування;

- відповідно до підпункту "г"пункту 4.5 Договору страхування страховик має право відмовити в виплаті страхового відшкодування або зменшити до 50% його розмір, якщо страхувальником або його уповноваженим представника не виконано зобов’язань пункту 4.1, пункту 4.2 за цим Договором страхування;

- оскільки позивачем не було виконано умови Договору страхування, викладені у підпункті "ж" пункту 4.1 Договору страхування, то відповідачем обґрунтовано було відмовлено йому у виплаті страхового відшкодування;

- при цьому суд вважає за необхідне зазначити, що умови підпункту "г"пункту 4.5 Договору страхування щодо відмови у виплаті страхового відшкодування жодним чином не суперечать статті 26 Закону України "Про страхування", оскільки зазначена правова норма передбачає, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, яким зокрема і є невиконання підпункту "ж" пункту 4.1 Договору страхування;

- таким чином, відмова страховика (відповідача) у здійсненні страхової виплати страхувальнику (позивачу) є обґрунтованою, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 83 839 грн. 81 коп. - страхового відшкодування є безпідставною.

З урахуванням викладеного позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

В позові відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"24" січня 2011р.