За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" м. Хмельницький

до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача :

1. ОСОБА_1, м. Хмельницький

2. ОСОБА_2, м. Хмельницький

3.ОСОБА_3, Хмельницька область, м. Деражня

4. ОСОБА_4, м. Хмельницький

про визнання недійсними договорів поруки.

Суддя Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

позивача : Яремчук М.В. – за довіреністю

відповідача : Левенцова О.А. - за довіреністю

третіх осіб: не з'явились

з перервою в судовому засіданні.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсними договори поруки - № 880/291 –ПЮО 23 від 07.06.2007р., № 880/293 –ПЮО 24 від 07.06.2007р., № 880/303 –ПЮО 28 від 11.06.2007р., та № 880/329 –ПЮО 31 від 26.06.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2010р. позов підтримав, наполягав на його задоволенні. В обґрунтування позовних вимог вказував, на те, що зазначені договора поруки є недійсними через неукладеність кредитних договорів, на забезпечення яких, вони укладались. Кредитні договори є неукладеними, як зазначає позивач, у зв’язку з недосягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, а саме: не погоджено розмірів кредиту та процентів за користування кредитом, порядку строків та розмірів повернення суми отриманих від банку грошей, розміру суми основної заборгованості, розміру суми заборгованості по кредиту, розмірів та строків сплати суми основної заборгованості, а також рахунків, на які сплачуються сума заборгованості по кредиту та сума основної заборгованості.

Не погодження розміру кредиту полягає в наступному. Передбачені пунктами 1.1.2. кредитних договорів розміри кредитів у сумі: 512 доларів США, за кредитним договором № 07/139-609-8, 401 дол. США за договором 07/140-609-9, 475 дол. США за договором 07/144-609-11, та 687 дол. США за договором № 07/163-609-13 є значно меншими від сум, фактично отриманих від банку. Розмір процентів, зі ставкою 12,50, встановлений п.п. 1.1. договорів є процентом від отриманої суми, проте не являється процентною ставкою по кредиту. Порядок, строки та розміри повернення, згідно "Правил надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" мають бути передбачені у графіку платежів, однак такого графіку договори не містять. Крім того, сторонами не погоджено до якого часу і скільки платежів позичальники зобов’язані сплатити вказані вище суми у 521, 401, 475, 687 дол. США., рахунок, на який слід сплачувати суму основної заборгованості не погоджено. Поняття суми основного боргу, договорами також не погоджено.

Представник відповідача в судових засіданнях та у поданому відзиві проти позову заперечує, просить відмовити в його задоволенні. Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначає наступне.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Оскільки ТОВ "Хмельницькбудінвест"не є стороною за договорами кредиту, він не вправі визначати які, на його думку, додаткові суттєві умови повинні були б бути погоджені сторонами цих договорів під час їх укладення, а також не може наполягати на погодженні будь –яких додаткових умов.

Відповідно до умов укладених кредитних договорів позичальниками отримано кредитні кошти, які вони зобов'язані були сплачувати згідно порядку погашення, що встановлений кредитними договорами. Умови укладених договорів кредиту позичальниками виконувались згідно встановленого порядку погашення починаючи з моменту отримання коштів (2007 рік) до лютого 2009 року, у якому й припинилась сплата кредиту, а сплачувались лише нараховані проценти.

Виконання договору сторонами свідчить про досягнення згоди з усіх істотних умов договорів.

Відсутність погодженого графіку платежів не свідчить про непогодження сторонами порядку, строків та розміру повернення отриманих коштів, оскільки порядок сплати кредиту та процентів міститься у статтях 1, 2 договорів кредиту. Посилаючись на відсутність вказаного графіку, позивачем не вказано, що повинно бути відображено у такому графіку, та не вказано, при цьому, на правову норму, яка б зобов'язувала сторони за кредитним договором діяти саме таким чином.

Крім того, помилковість позиції позивача полягає ще в тому, що наслідком неукладеності кредитного договору він зазначає недійсність договору поруки.

Наслідком неукладеності кредитного договору може бути лише обов'язок позичальника повернути ПАТ "Укрсоцбанк"отримані кредитні кошти, а не визнання недійсним договір поруки, укладених з ТОВ "Хмельницькбудінвест".

Посилання позивача на суперечність договорів статті 553 ЦК України також є невірним, адже цією статтею лише регламентується правовий зміст такого виду правочину та визначається суб'єктний склад учасників такого виду договору. При цьому позивач звертає увагу на "інші акти цивільного законодавства", яким згідно ч. 1 статті 203 Цивільного кодексу України, не може суперечити правочин. Однак, посилання на конкретні акти відсутні.

Представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, причин неявки суду не повідомили.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Між позивачем, відповідачем та фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1, укладено чотири договори поруки № 880/291 –ПЮО 23 від 07.06.2007р., № 880/293 –ПЮО 24 від 07.06.2007р., № 880/303 –ПЮО 28 від 11.06.2007р., та № 880/329 –ПЮО 31 від 26.06.2007р., згідно яких позивач зобов’язався перед кредитором (відповідачем) у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником (фізичними особами) зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договорами кредиту, а саме: № 07/139-609-8, 07/140-609-9, 07/144-609-11, № 07/163-609-13.

Вказані кредитні договори укладені між вищезазначеними фізичними особами та ПАТ "Укрсоцбанк" (відповідачем) на отримання позичальником (фізичними особами) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти зі сплатою процентів.

10.03.2010р. позивач, у зв’язку з невиконанням фізичними особами зобов’язань за договорами кредиту, звернувся до вказаних осіб з письмовими вимогами, копії яких додано до матеріалів справи, про сплату заборгованості.

На вказаний лист надано спільну відповідь, де вказано, що сплата кредитів та інших нарахувань є безпідставною, оскільки договори кредитів, на думку позичальників є неукладеними.

Погоджуючись з позицією позичальників, позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір, згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, є основною підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Договір за своєю правовою природою є правочином, який відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Підстави недійсності правочинів передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Заявляючи позов про визнання недійсними договорів поруки, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивач просить визнати недійсними договори поруки через неукладеність кредитних договорів.

Відповідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, враховуючи вищезазначені законодавчі положення істотними умовами для даних кредитних договорів, які укладені між фізичною та юридичною особами, є умови про предмет договору.

Договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі (ст.ст. 1047, 1055 Цивільного кодексу України) та є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Надання банком позичальникам кредитів за кредитними договорами: № 07/139-609-8, 07/140-609-9, 07/144-609-11, № 07/163-609-13 позивачем не заперечується.

Аналізуючи умови даних кредитних договорів суд прийшов до висновку, що вони є укладеними оскільки містять необхідні істотні умови, що дають змогу визначити предмет договорів. Так п.п. 1.1. кожного договору передбачають розмір кредиту (86 500, 116 500, 103 400, 85 000 доларів США); п.п. 1.2. містять цілі отримання кредиту –фінансування будівництва житла; статті 2 договорів регулюють порядок надання кредиту та сплату процентів. Строк дії зазначених договорів передбачений п.п. 7.3., де зазначено, що договори набирають чинності з дати їх укладення та діють до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань; порядок погашення передбачений п.п. 1.1.1., 1.1.2.

Таким чином немає правових підстав вважати кредитні договори не укладеними.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно ч.1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Договори поруки № 880/291 –ПЮО 23 від 07.06.2007р., № 880/293 –ПЮО 24 від 07.06.2007р., № 880/303 –ПЮО 28 від 11.06.2007р., та № 880/329 –ПЮО 31 від 26.06.2007р., що укладені сторонами на забезпечення основних кредитних договорів № 07/139-609-8, 07/140-609-9, 07/144-609-11, № 07/163-609-13., також містять усі істотні умови та відповідають чинному законодавству України, а тому відсутні підстави для визнання їх недійсними.

Враховуючи, що наведені позивачем обставини не можуть бути підставами для визнання договорів поруки недійсними, в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 203, 215, 546, 553, 626, 627, 638, 1047, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4- 5, 12, 33, 43, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В позові відмовити.

Віддрук 7 прим: до справи та учасникам процесу.