рішенням господарського суду Одеської області від 24.07.2009 р. у справі №22/207-08-5563 (колегія суддів –Торчинська Л.О., Власова С.Г., Степанова Л.В.) відмовлено ДСК "Укртанкер" у задоволенні первісного позову, зустрічний позов ДСК "ЧМП" задоволено повністю, визнано недійним договір позички №ОД-1396 від 05.12.2006 р.; визнано право господарського відання за ДСК "ЧМП"на склад паливно-мастильних матеріалів, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Моторна,4.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.09.2010 р. рішення господарського суду Одеської області від 24.07.2009 р. у даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

За резолюцією в.о. голови господарського суду Одеської області Петрова В.С. справу передано на розгляд судді Малярчук І.А., та ухвалою судді Малярчук І.А. її прийнято до свого провадження, присвоєно справі №25-22/207-08-5563.

Представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду уточнення позовних вимог від 11.03.2009 р. вх. №5759, пояснення по справі від 06.12.2010р. вх. №32677, від 20.12.2010 р. вх. №34346, де виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточні редакції та навів додаткове обґрунтування заявлених позовних вимог.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про розірвання договору позички №ОД-1396 від 05.12.2006 р. достроково; про зобов’язання ДСК "ЧМП"повернути власнику державне майно згідно п.1.1. цього договору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що у 1998 році спірне майно було передано з балансу ДСК "ЧМП"на баланс ДСК "Укртанкер", надалі 28.05.2001р. за узгодженням з Міністерством транспорту України, це майно у складі цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК) ДСК "Укртанкер"надано в оренду ЗАТ СК "Укртанкер"через Фонд Державного майна України, за договором оренди №768, та повернуто з оренди 21.09.2006 р. за актом приймання-передачі, підписаним представниками РВ ФДМУ та Мінтрансу, що відповідно до ст.ст. 73, 136 ГК України підтверджує право ДСК "Укратанкер"повного господарського відання на це майно. До зазначеного вище ЦМК входила нафтоналивна база за адресою вул. Моторна,4 у м. Одесі, яку позивачем було передано відповідачу у користування за договором позички №ОД-1396. Позивач зазначає, що починаючи з листопада 2008 р. ДСК "ЧМП"припинило регулярні платежі за даним договором, а з липня 2008 взагалі припинило оплату рахунків ДСК "Укртанкер"в порушення п.5.2. цього договору. На письмові вимоги позивача про погашення існуючої заборгованості, відповідач належним чином не відреагував, що змусило позивача згідно з положеннями п.8.4. та 11.4. договору №ОД-1396 звернутись до ДСК "ЧМП"із вимогою №УТР/83 від 02.09.2008 р. про розірвання договору позички, на що відповідачем належного реагування не вжито, що і стало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Заявлений ДСК "ЧМП" зустрічний позов позивач не визнає, у відзиві на зустрічний позов ДСК "ЧМП"від 01.11.2010 р. вх. №29129 ДСК "Укртанкер"просить суд припинити провадження у справі в частині вимог за зустрічним позовом, вказуючи на те, що наказ Міністерства транспорту №362 від 13.11.1996 р. був виконаний повністю та спірне майно було передано на баланс ДСК "Укртанкер"по авізо УМТС ДСК "ЧМП"№101-ОС, що підтверджується актом КРУ в Одеській області від 01.03.2002 р. №02-24/36 "Про результати зустрічної перевірки наявності держмайна ДСК "ЧМП", переданого на баланс ДСК "Укртанкер", та порядок взаєморозрахунків за період з 01.01.1995 р. по 01.11.2001р.". Звідси, позивач зазначає, що у відповідача відсутнє право господарського відання у відношенні до оспорюваного майна та орган управління –Мінтранс на виконання своїх повноважень передав його у відання ДСК "Укртанкер".

Відповідач, за первісним позовом ДСК "Укртанкер", ДСК "ЧМП" в судові засідання не з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Також в даному судовому процесі розглядається зустрічний позов ДСК "ЧМП", в обґрунтування якого останнє зазначає те, що єдиними документами, в яких відображено спірне майно, є договір оренди №768 від 28.05.2001 р. та акт приймання-передачі від 21.09.2006 р., які не є правовстановлюючими та не посвідчують право господарського відання ДСК "Укртанкер"на це майно. Крім того, ДСК "ЧМП"зазначає, що наказ Міністерства транспорту України №362 від 13.11.1996 р. про передачу, зокрема, спірного майна на баланс ДСК "Укртанкер"виконаний не був, майно не передавалось, розподільчий акт та акт приймання-передачі майна не складались та не підписувались, у зв’язку з чим, право господарського відання у ДСК "Укртанкер"на спірне майно не виникло. За відсутності у ДСК "Укртанкер"права на спірне майно, укладання договору позички №ОД-1396 суперечить ст. 827, 761 ЦК України, та тягне за собою недійсність даного правочину.

До суду надійшла заява ДСК "ЧМП"від 22.11.2010 р. вх. №31243, в якій заявник просить суд зупинити провадження у справі №25-22/207-08-5563 до вирішення в процесі розгляду справи №4-5-32-24-2/136-03-5080 (про визнання ДСК "ЧМП"банкрутом) питання про призначення керуючого санацією ДСК "ЧМП", оскільки на даний час в компанії відсутні повноважні посадові особи, які уповноважені на здійснення керівництва господарською діяльністю ДСК "ЧМП", яка задоволенню судом не підлягає з тих підстав, що згідно наказу Мінтрансу від 23.07.2010 р. №280-О "Про керівника ДСК "ЧМП" Бойченка Ігоря Анатолійовича з 27.07.2010 р. призначено виконуючим обов’язків президента ДСК "ЧМП" на період до призначення керівника цієї компанії в установленому законодавством порядку.

Крім того, ч.1 ст. 79 ГПК України передбачає обов’язок господарського суду зупинити провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Положення ч.2 ст. 79 ГПК України наділяють господарський суд правом зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

При цьому, у клопотанні ДСК "ЧМП"не наведено жодного факту та не подано жодного доказу, які б підтверджували існування хоча б однієї із передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 79 ГПК України вичерпного переліку обставин для зупинення провадження у справі.

Заявником не обґрунтовано яким чином пов’язане вирішення судом у справі №4-5-32-24-2/136-03-5080 (про визнання ДСК "ЧМП"банкрутом) питання про призначення керуючого санацією ДСК "ЧМП"зі справою №25-22/207-08-5563, коли предметом спору у цій справі є право на майно та договірні відносин сторін стосовно нього.

Разом з цим, згідно пояснень Мінтрансу від 10.01.2011 р. вх.№ 404/2011 та наданих суду наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 23.07.2010 р. №298-О "Про керівника ДСК "ЧМП", довідки з ЄДРПОУ №311226 від 24.11.2010 р. вбачається, що з 27.07.2010 р. виконуючим обов’язки президента ДСК "ЧМП" призначено Бойченка І.А. на період до призначення керівника цієї компанії в установленому законодавством порядку, таким чином, ДСК "ЧМП" відповідно до Статуту має законного представника інтересів компанії.

Враховуючи викладене, суд відмовляє ДСК "ЧМП"у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №25-22/207-08-5563.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство транспорту та зв’язку України надало суду письмове пояснення від 15.11.2010р. №30445, згідно якого вважає, що первісний позов ДСК "Укртанкер" підлягає судом задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ДСК "ЧМП" слід відмовити з врахуванням того, що Наказом Мінтрансу України від 29.03.1996 р. №110 "Про створення ДСК "Укртанкер"створено на базі структурного підрозділу бункерних операцій ДСК "ЧМП" шляхом виділення –ДСК "Укртанкер", та розташовано її за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська,4. 13.11.1996 р. Мінтрансом України прийнято наказ №362 "Про здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК "Укртанкер", згідно якого президент ДСК "ЧМП"був зобов’язаний передати, а президент ДСК "Укртанкер"прийняти з балансу на баланс майно та виробничі площі згідно з додатком (до якого увійшло спірне майно), які знаходились в користуванні структурного підрозділу бункерних операцій ДСК "ЧМП на момент створення ДСК "Укртанкер". Міністерство транспорту та зв’язку України також зазначило, що Міністерством транспорту України на виконання функцій управління об’єктами державної власності згідно Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого Постановою КМУ від 06.06.2006 р. №789 (789-2006-п) , п.2 ст. 141 ГК України, Закону України "Про управління об’єктами державної власності" (185-16) , вирішено повернути спірне майно на баланс ДСК "Укртанкер"у зв’язку з закінченням дії договору оренди від 28.05.2001 р., підтвердженням чого слугують передаточний баланс від 30.04.2006р., зведений інвентаризаційний акт від 24.05.2006 р., інвентаризаційний опис основних засобів, акт приймання-передачі майна від 21.09.2006 р. Крім того, Міністерство транспорту та зв’язку України зазначає, що за договором позички спірне майно, яке належить ДСК "Укртанкер"на праві повного господарського відання, було передано ДСК "ЧМП"саме у користування. Також, третя особа відмічає, що 27.04.2007 р. в КП "ОМБТІ та РОН"ДСК "Укртанкер"отримало технічний паспорт на склад паливно-мастильних матеріалів №4 по вул. Моторній в м.Одесі.

За цих умов Міністерство транспорту та зв’язку України вбачає правомірним користування та розпорядження майном саме ДСК "Укртанкер" та відсутність права господарського відання на майно у ДСК "ЧМП".

Також, в судовому засіданні 10.01.2011 р. третя особа надала суду пояснення від 10.01.2011 р. вх. №404/2011, згідно яких за положеннями п.6.1. Статуту ДСК "ЧМП" призначення президента компанії здійснюється органом управління майном, яким відповідно до ст.1 Статуту компанії та Постанови Кабінету Міністрів України №789 від 06.06.2006 р. (789-2006-п) є Міністерство транспорту та зв’язку України, шляхом укладання контракту. Наказом Мінтрансзв`язку України від 23.07.2010 р. №280-О виконуючим обов’язки президента ДСК "ЧМП" призначено Бойченка І.А. на період до призначення керівника цієї компанії в установленому законодавством порядку. У арбітражного керуючого Горобченка В.А., призначеного керуючим санацією ДСК "ЧМП" ухвалою суду від 18.01.2010 р. у справі про банкрутство ДСК "ЧМП" анульовано ліцензію на право провадження діяльності в якості арбітражного керуючого наказом Державного департаменту з питань банкрутства №117 від 15.09.2010 р. Крім того, цим арбітражним керуючим подано у справі про банкрутство заяву про припинення його повноважень в якості керуючого санацією ДСК "ЧМП". За таких обставин, третя особа вважає повноважною посадовою особою ДСК "ЧМП" саме Бойченка І.А.

Із пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –ФДМУ від 22.11.2010 р. вх. №31102 вбачається, що з моменту підписання акту приймання-передачі від 21.09.2006 р. ні ФДМУ, ні РВ ФДМУ по Одеській області не має ніякого відношення до майна ДСК "Укртанкер", а договір позики, укладений між ДСК "ЧМП" та ДСК "Укртанкер" від 05.12.2006 р. був укладений після підписання акту приймання-передачі майна від РВ ФДМУ по Одеській області до Мінтрансу України та одночасно від Мінтрансу України до ДСК "Укртанкер".

Ухвалами суду від 13.12.2010р., від 27.12.2010 р. за клопотаннями позивача, відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи продовжено до 10.01.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача, третіх осіб, їх правові позиції, суд встановив наступне:

Наказом Міністерства транспорту України №110 від 29.03.1996 р. "Про створення державної судноплавної компанії "Укртанкер"" було створено на базі структурного підрозділу бункерних операцій ДСК "ЧМП", шляхом виділення ДСК "Укртанкер", та зазначено про її розташування за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська,4; віднесено ДСК "Укртанкер" до сфери управління Міністерства транспорту України; визнано, що ДСК "Укртанкер"є правонаступником по правах і обов’язках ДСК "ЧМП"в частині танкерних перевезень; передано з балансу ДСК "ЧМП"на баланс ДСК "Укртанкер"танкери "Капітан Радіонов", "Професор Небеснов", "Адигені", "Віктор Правік"та "Віктор Кібенок".

Як вбачається зі статуту ДСК "Укртанкер", зареєстрованого 20.01.2006 р. державним реєстратором виконкому Одеської міської ради, ДСК "Укртанкер"є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту України. Майно ДСК "ЧМП"є державною власністю і належить їй на праві господарського відання, вона володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, закріпленим за нею, за погодженням з органом управління майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, цьому статуту та нормативно-правовим актам органу управління майном (п.4.1. статуту). Статутний фонд компанії утворюється органом управління майном в установленому законодавством порядку.

Наказом Міністерства транспорту України №362 від 13.11.1996 р. "Про здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК "Укртанкер"прийнято рішення про передачу з балансу ДСК "ЧМП"на баланс ДСК "Укртанкер"майно та виробничі площі згідно з додатком, які знаходились в користуванні структурного підрозділу бункерних операцій ДСК "ЧМП"на момент створення ДСК "Укртанкер", а саме: склад паливно-мастильних матеріалів №4, що знаходиться по вул. Моторна,4 у м. Одесі (корисний об’єм цистерни 686 куб.м., покриття 3200 куб.м.); приміщення 3-го поверху, ліве крило площею 423 кв.м., розташовані за адресою –м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4; комп’ютери, телефонний апарат та телефонна станція.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України №474 від 27.11.1998 р. "Про передачу майна ДСК "Укртанкер"з балансу ДСК "ЧМП"на баланс ДСК "Укртанкер"передано т/х "Композитор Римський-Корсаков".

04.06.1998 р. Міністерством транспорту України затверджено угоду, укладену між ДСК "ЧМП"та ДСК "Укртанкер" на виконання наказу Міністерства транспорту України №362 від 13.11.1996 р., за умовами п.1 якої ДСК "ЧМП"передає, а ДСК "Укртанкер"приймає на баланс приміщення згідно додатку до наказу №362 (акт приймання-передачі державного майна додається).

Як вбачається із наданої суду копії акту Контрольно-ревізійного управління в Одеській області №02-24/36 від 01.03.2002 р. "Про результати зустрічної перевірки наявності держмайна ДСК "ЧМП"переданого на баланс ДСК "Укртанкер", та порядок взаєморозрахунків за період з 01.01.1995 р. по 01.11.2002 р."згідно акту прийому-передачі від 04.06.1998 р. №1 ДСК "ЧМП"передало на баланс ДСК "Укртанкер"склад №4 з майном по вул. Моторна,4 у м. Одесі, первісною вартістю на момент передачі 281 300 грн., знос 210 969 грн. (авізо УМТС ДСК ЧМП від 18.03.1997 р. №101-ОС).

Відповідно до п.1.1. договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства №768 від 28.05.2001 р., укладеного між Фондом державного майна України (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством судноплавна компанія "Укртанкер"(орендар) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державну судноплавну компанію "Укртанкер"(підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 01.02.2001 р., вартість якого становить 11 784 128, 42 грн. (основні фонди).

Грошові кошти та цінні папери, з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості, передаються орендареві в користування на умовах кредитного договору, що укладається одночасно з підписанням цього договору (п.1.2. договору оренди).

Оборотні матеріальні засоби в сумі 89 400 грн. орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього договору (п.1.3. договору оренди).

Згідно п.1.4. договору оренди він є підставою для виникнення у разі приватизації підприємства пріоритетних прав орендаря на довгострокову оренду земельної ділянки, на якій розміщене підприємство, з наступним викупом цієї ділянки відповідно до законодавства.

У п.п.1.5., 1.6., 1.7. договору оренди визначено, що орендар виступає правонаступником усіх прав та обов’язків реорганізованого підприємства та після укладення цього договору приєднує до свого майна підприємство в установленому порядку, однак, майно підприємства обраховується окремо від іншого майна орендаря на окремому балансі з зазначенням того, що це майно є орендованим.

Передача у користування та повернення майна орендодавцю здійснюється на підставі актів приймання-передачі (п.п.2.1., 2.4. договору оренди).

Передача підприємства в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно (п.2.2. договору оренди).

Відповідно до п.10.1. договору оренди його укладено строком на 5 років, та він діє з 28.05.2001 р. до 28.05.2006 р. У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві України на дату продовження цього договору.

Фактичне приймання-передачу цілісного майнового комплексу ДСК "Укртанкер"в оренду ЗАТ СК "Укртанкер"було здійснено за актом від 28.05.2001 р., згідно з доданим переліком майна.

Після закінчення терміну дії договору оренди ЗАТ СК "Укртанкер", Міністерством транспорту та зв’язку України, РВ ФДМУ по Одеській області було складено інвентаризаційні описи основних засобів №1, №2, №3, зведений акт інвентаризації майна, передаточний баланс станом на 30.04.2006 р., акт оцінки вартості ЦМК СК "Укртанкер"від 05.06.2006 р.

За актом приймання-передачі від 21.09.2006 р. ЗАТ СК "Укртанкер"та РВ ФДМУ по Одеській області передали, а Міністерство транспорту та зв’язку України прийняло в управління державне майно цілісного майнового комплексу ДСК "Укртанкер"та одночасно Міністерство транспорту та зв’язку України передало, а ДСК "Укртанкер"прийняло на баланс ДСК "Укртанкер"майно цілісного майнового комплексу ДСК "Укртанкер".

27.04.2007 р. в КП "ОМБТІ та РОН"ДСК "Укртанкер", як користувач, отримало технічний паспорт на склад паливно-мастильних матеріалів, №4 по вул. Моторній, 4 в м.Одесі, загальною земельною площею 9 872 кв.м.

05.12.2006 р. між ДСК "Укртанкер"(позичкодавець) та ДСК "ЧМП"(користувач) укладено договір позички №ОД-1396, за умовами п.п.1.1., 1.2., 2.1. якого позичкодавець надає, а користувач приймає на платній основі за актом приймання-передачі позичку у вигляді території загальною площею 9 872,2 кв.м. та споруд на цій території, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Моторна,4 (майно), що належить на праві господарського відання ДСК "Укртанкер".

Надання позички не тягне за собою виникнення в користувача права власності на майно, власником майна залишається держава, а користувач користується ним протягом строку, вказаного в договорі (п.2.2. договору позички).

Згідно п.2.3. договору позички у разі припинення цього договору майно повертається користувачем позичкодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна користувачу цим договором; майно вважається поверненим позичкодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. При цьому, обов’язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п.2.4. договору позички).

За положеннями п.7.1. договору позички позичкодавець зобов’язаний передати користувачу майно згідно з цим договором після підписання акту приймання-передачі майна, який є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1. договору від 05.12.2006 р. встановлено, що розмір плати за користування позичкою визначається за домовленістю сторін та становить 3 400 грн. за перший місяць (грудень 2006 р.) користування майном, без ПДВ. Податок на землю, виходячи з площі, вказаної у п.1.1. цього договору користувач сплачує додатково, згідно пред’явленим платіжним дорученням, сплаченим позичкодавцем.

Розмір плати за користування позичкою за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.2. договору позички). Плата за користування позикою перераховується користувачем щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця, на підставі рахунків позичкодавця, на поточний рахунок, вказаний у виставленому рахунку (п.3.3. договору позички).

Відповідно до п.5.2. договору користувач зобов’язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати плату та усі витрати, пов’язані з утриманням майна.

Сторони договору позички у п.5.5. погодили, що у разі припинення або розірвання цього договору користувач зобов’язаний повернути позичкодавцеві або підприємству, вказаному позичкодавцем, майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в позичку, з врахуванням нормативного фізичного зносу, та відшкодувати позичкодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна з вини користувача. Майно підлягає поверненню користувачем не пізніше 3 діб після закінчення терміну дії договору позички (п.10.1. договору).

У пунктів 8.4. договору позички сторони визначили право позичкодавця порушити питання про дострокове розірвання договору позички, зокрема, у разі наявності заборгованості користувача з плати понад трьох місяців та її стягнення за встановленим в договорі позички терміном внесення плати або у випадках, передбачених чинним законодавством.

За умовами п.п.11.1., 11.2. договору позички цей договір діє терміном з 05.12.2006 р. до 05.12.2010 р. Його умови зберігають силу протягом всього терміну дії договору, а в частині зобов’язань користувача щодо оплати до виконання зобов’язань.

У пункті 11.5. договору позички сторони передбачили, що у разі, якщо жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір припинити дію договору не менш як за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, договір вважається переукладеним на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно п.11.4. договору позички за ініціативи однієї із сторін його може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

На виконання умов договору позички №ОД-1396 від 08.12.2006 р. ДСК "Укртанкер"було передано, а ДСК "ЧМП"прийнято за актом приймання-передачі майна від 05.12.2006 р. предмет позики, що розташований за адресою: м.Одеса, вул. Моторна,4, згідно переліку передаваємого майна (Додаток №1 до договору позики).

Платіжні доручення №687 від 03.06.2010 р., №691 від 30.06.2010 р., №734 від 20.08.2010 р., №786 від 21.09.2010 р., №825 від 15.10.2010 р., №827 від 19.10.2010 р., №118 від 11.01.2007 р., №105 від 26.12.2006 р., №167 від 13.03.2007 р., №136 від 31.01.2007 р. та виписки по рахунку за 30.07.2010 р., 28.02.2008 р., 28.03.2008 р., 11.04.2008 р., 23.04.2008 р., 25.06.2008 р., 29.08.2008 р., 22.07.2008 р., 01.10.2008 р., 09.12.2008 р., 13.11.2008 р., 04.04.2007 р., 03.05.2007 р., 11.06.2007 р., 09.07.2007 р., 02.08.2007 р., 06.09.2007 р., 02.10.2007 р., 05.11.2007 р., 12.12.2007 р. підтверджують фактичну сплату ДСК "Укртанкер"податку на землю за період з квітня 2007 р. по жовтень 2010 р., на якій розташовано оспорювань майно.

ДСК "Укртанкер"було виставлено ДСК "ЧМП"рахунки фактури на оплату платежів за договором позички №ОД-1396 від 05.12.2006 р. №УТ-002 від 24.01.2007 р., №УТ-008 від 31.01.2007 р., №УТ-009 від 26.02.2007 р., №УТ-0011 від 27.02.2007 р., №УТ-0012 від 10.04.2007 р., №УТ-0014 від 11.06.2007 р., №УТ-0016 від 10.07.2007 р., №УТ-0018 від 10.08.2007 р., №УТ-0020 від 10.09.2007 р., №УТ-0022 від 10.10.2007 р., №УТ-0024 від 10.11.2007 р., №УТ-0026 від 10.12.2007 р., №УТ-0028 від 10.01.2008 р., №УТ-0030 від 11.02.2008 р., №УТ-0032 від 11.03.2008 р., №УТ-0034 від 10.04.2008 р., №УТ-0036 від 12.05.2008 р., №УТ-0038 від 10.06.2008 р., №УТ-0040 від 10.07.2008 р., №УТ-0047 від 02.09.2008 р. та акти здачі-прийняття послуг №УТ-01/07 від 24.01.2007 р., №УТ-01/08 від 24.01.2007 р., №УТМ-02/07 від 26.02.2007 р., №УТМ-03/07 від 27.02.2007 р., №УТМ-04/07 від 10.04.2007 р., №УТМ-05/07 від 11.06.2007 р., №УТМ-06/07 від 10.07.2007 р., №УТМ-07/07 від 10.08.2007 р., №УТМ-08/07 від 31.08.2007 р., №УТМ-09/07 від 28.09.2007 р., №УТМ-10/07 від 31.10.2007 р., №УТМ-11/07 від 30.11.2007 р., №УТМ-12/07 від 31.12.2007 р., №УТМ-01/08 від 31.01.2008 р., №УТМ-02/08 від 29.02.2008 р., №УТМ-03/08 від 31.03.2008 р., №УТМ-04/08 від 12.05.2008 р., №УТМ-05/08 від 30.05.2008 р., №УТМ-06/08 від 30.06.2008 р., №УТМ-08/08 від 02.09.2008 р., оплату яких відповідачем було проведено частково, не оплаченими залишились платежі в розмірі 184 457,34грн.

Листами від 10.07.2008 р. №УТР/72, від 27.08.2008 р. №УТР/80, від 02.09.2008 р. №УТР/83, від 08.10.2008 р. №УТР/108, від 10.11.2008 р. №УТР/115, від 10.12.2008 р. №УТР/121, від 26.01.2009 р. №УТР/3, від 10.07.2008 р. №УТР/72 ДСК "Укртанкер"зверталось до ДСК "ЧМП"з повідомленням про дострокове розірвання з 02.09.2008 р. договору позики №ОД-1396 від 05.12.2006 р. з вимогою про повернення предмету позики та сплати заборгованості за користування позикою, про отримання яких наявні відмітки ДСК "ЧМП", належного реагування на які з боку ДСК "ЧМП"не вжито.

Позивачем було надіслано відповідачу претензії №УТР-124 від 15.07.2010 р. та №УТР-173 від 06.10.2010 р., які згідно відповідей №ЧМ.775 від 22.07.2010 р. та №ЧМ-1062 від 18.10.2010 р. відповідачем не визнані, як такі, що підлягають задоволенню.

Проаналізувавши вимоги чинного законодавства, обставини справи та правову позицію сторін по справі, суд, дійшов висновку про правомірність заявлених ДСК "Укртанкер"позовних вимог з врахуванням наступного.

Згідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону. Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. №8-92 "Про управління майном, що є в загальнодержавній власності" (8-92) покладає управління цим майном на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Статтею 1 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" встановлено, що управління об’єктами державної власності –здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб’єктами, визначеними цим Законом (185-16) , повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких суб’єктів, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" об’єктами управління державної власності є, зокрема, майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про управління об’єктами державної власності"визначено, що суб’єктами управління об’єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.

Згідно Переліку підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінтрансзв`язку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.09.2004 р. №684-р (684-2004-р) , до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України увійшли ДСК "ЧМП" та ДСК "Укртанкер".

За положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Частини 1, 2 ст. 136 Господарського кодексу України визначають, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом (436-15) та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності (ч.3 ст. 136 ГК України).

Положення ч.1 ст. 182 Цивільного кодексу України передбачають, що Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Як вбачається з п.1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 (z0157-02) (далі –Положення), державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пункт 1.3. Положення (z0157-02) передбачає, що державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Таким чином, склад паливно-мастильних матеріалів, розташований за адресою: м.Одеса, вул. Моторна,4, є державним майном та відноситься до сфери управління Міністерства транспорту України, яке реалізує права держави як власника цього майна, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням ним.

Правовстановлювальним документом у розумінні приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) та Положення, який став підставою для державної реєстрації права (господарського відання) ДСК "Укртанкер"на спірне майно, є наказ органу управління, як позивача, так і відповідача у справі - Міністерства транспорту України №362 від 13.11.1996 р. "Про здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК "Укртанкер".

Підтвердженням фактичної передачі спірного майна від відповідача позивачу є наявні в матеріалах справи копії наказу Мінтрансу №474 від 27.11.1998 р. "Про передачу майна ДСК "Укртанкер"з балансу ДСК "ЧМП"на баланс ДСК "Укртанкер", угода від 04.06.1998 р., укладена між ДСК "ЧМП" та ДСК "Укртанкер", затверджена Мінтрансом України, акт приймання-передачі державного майна, акт КРУ в Одеській області №02-24/36 від 01.03.2002р. "Про результати зустрічної перевірки наявності держмайна ДСК "ЧМП"переданого на баланс ДСК "Укртанкер", та порядок взаєморозрахунків за період з 01.01.1995 р. по 01.11.2002 р.", акт приймання-передачі від 21.09.2006 р., складений Міністерством транспорту та зв’язку України та ДСК "Укртанкер".

Звідси, суд вважає, що оспорюване майно знаходиться у ДСК "Укртанкер" на праві повного господарського відання.

Дані обставини справи, на думку суду, повністю спростовують доводи ДСК "ЧМП", викладені у зустрічному позові, що були покладені в основу зустрічних позовних вимог. При цьому, позиція ДСК "ЧМП" щодо невиконання нею наказу Міністерства транспорту України №362 від 13.11.1996 р. "Про здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК "Укртанкер", тобто відсутність фактичної передачі з боку ДСК "ЧМП" паливно-мастильного складу ДСК "Укртанкер", а відповідно і не набуття останньою права господарського відання на дане майно є недоречною з огляду на наявність у справі наказу Мінтрансу України №474 від 27.11.1998 р. "Про передачу майна ДСК "Укртанкер" з балансу ДСК "ЧМП"на баланс ДСК "Укртанкер", угоди від 04.06.1998 р., укладеної між ДСК "ЧМП" та ДСК "Укртанкер", акту КРУ в Одеській області №02-24/36 від 01.03.2002р. "Про результати зустрічної перевірки наявності держмайна ДСК "ЧМП"переданого на баланс ДСК "Укртанкер", та порядок взаєморозрахунків за період з 01.01.1995 р. по 01.11.2002р.", фактичне користування в період з 26.05.2001 р. по 28.05.2006 р. ЗАТ "СК "Укртанкер" на підставі договору оренди від 26.05.2001 р. спірним майном, інвентаризаційні описи основних засобів №№1, 2, 3, передаточний баланс станом на 30.04.2006 р., акт оцінки вартості ЦМК СК "Укртанкер" від 05.06.2006 р., акт приймання-передачі від 21.09.2006 р., та за умови ненадання відповідачем фактичних доказів в підтвердження своєї позиції.

У зв’язку з цим, зустрічний позов ДСК "ЧМП"до ДСК "Укртанкер" про визнання недійсним договору позички №ОД-1396 від 05.12.2006 р. є необґрунтованим та недоведеним, тому не підлягає судом задоволенню, та як наслідок цього, не задовольняється судом вимога ДСК "ЧМП" про визнання права господарського відання за ДСК "ЧМП"на склад паливно-мастильних матеріалів, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Моторна,4.

Водночас, оцінивши подані позивачем до справи докази, проаналізувавши правову позицію позивача, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги останнього з врахуванням наступних положень законодавства.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу (435-15) (ч.3 ст. 827 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 ЦК України).

Статті 525, 526 Цивільного кодексу України визначають, що зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Положення ч.ч.2.3. ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, з огляду на нездійснення відповідачем в період з липня 2008р. по серпень 2010р. платежів за договором позички №ОД-1396 від 08.12.2006 р., є правомірними та обґрунтованими заявлені ДСК "Укртанкер" позовні вимоги щодо стягнення з ДСК "ЧМП" заборгованості в сумі 184 457,34 грн., а з огляду на вчинення ДСК "ЧМП" істотного порушення умов договору позички, що виявилось у нездійсненні платежів за користування майном впродовж двох років, у суду наявні підстави для його розірвання.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вище встановлене, суд вважає, заявлені ДСК "Укртанкер"позовні вимоги щодо розірвання договору позички №ОД-1396 від 05.12.2006 р., стягнення із ДСК "ЧМП"на користь ДСК "Укртанкер"заборгованості за користування майном відповідно до договору позички №ОД-1396 від 08.12.2006 р. у сумі 184 457,34 грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи, у зв’язку з чим задовольняє їх в повній мірі. При цьому, з огляду на недоведеність та необґрунтованість зустрічних позовних вимог ДСК "ЧМП"до ДСК "Укртанкер"про визнання недійсним договору позички №ОД-1396 від 05.12.2006 р., визнання права господарського відання за ДСК "ЧМП" на склад паливно-мастильних матеріалів, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Моторна,4, суд відмовляє у їх задоволенні повністю.

ДСК "Укртанкер"за рахунок ДСК "ЧМП"згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 1929,57 грн. державного мита, 118 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

1. Задовольнити позов Державної судноплавної компанії "Укртанкер"повністю.

2. Розірвати договір позички №ОД-1396 від 08.12.2006 р., укладений між Державною судноплавною компанією "Укртанкер"та Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство".

3. Стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"(65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська,1, код ЄДРПОУ 01125614) на користь Державної судноплавної компанії "Укртанкер"(65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська,4, код ЄДРПОУ 20959963) 184 457 (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста п’ятдесят сім) грн. 34 коп. заборгованості, 1929 (одна тисяча дев’ятсот двадцять дев’ять) грн. 57 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу