За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк"

до Закритого акціонерного товариства "Б’юті медіа"

про стягнення 25 793,25 грн.

За зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Б’юті медіа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк"

про стягнення 26 350,00 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача за первісним позовом: Заїка А. О. –представник

Нестерчук П. П. – представник,

Квітка Н. М. –представник,

Василевська А. А. - представник

від відповідача за первісним позовом: Юрченко П. Н. –директор,

Поляк О. В. –представник,

Маляренко Г. С. - представник

рішення прийнято у судовому засіданні 10.01.2011р. оскільки 07.12.2010р. та 27.12.2010р. розгляд справи відкладався у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 77 ГПК України

У судовому засіданні 10 січня 2011 року, згідно з вимогами статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий друк" (далі –позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Б’юті медіа" (далі –відповідач) заборгованості в сумі 25 793, 25 грн. за договором підряду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2010р. порушено провадження у справі № 44/603. Розгляд справи призначено 07.12.2010р.

06.12.2010р. до Господарського суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява Закритого акціонерного товариства "Б’юті медіа" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк" 26 350,00 грн. збитків.

В судовому засіданні 07.12.2010р. представник позивача надав пояснення по суті справи та подав додаткові документи до матеріалів справи. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим ухвалою суду розгляд справи відкладено на 20.12.2010 р.

20.12.2010р. до суду надійшов відзив на первісний позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог на підставі того, що виготовлена позивачем продукція не відповідає стандартам якості.

20.12.2010 р. судове засідання не відбулося з технічних причин та було перенесено на 27.12.2010 р.

Ухвалою суду від 27.12.2010р. розгляд справи відкладено на 10.01.2010р. у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази.

У судовому засіданні 10.01.2010р. представник позивача надав суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти задоволення вимог первісної позовної заяви заперечує на підставі того, що продукцію було виготовлено та прийнято у відповідності до умов договору.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, підтримав з підстав викладених у зустрічній позовній заяві.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

16.10.2009р. між сторонами укладено договір № 75 на виготовлення друкованої продукції від (далі - Договір), відповідно до умов якого, відповідач доручає, а позивач зобов’язується виготовити друковану продукцію у відповідності з її описом і на умовах, які викладаються в додаткових угодах до договору, що є його невід’ємними додатками, та передати відповідачеві у власність.

Згідно п. 3.1. договору умови платежів та порядок взаєморозрахунків визначаються додатковими угодами та рахунками-фактурами.

09.07.2010р. сторони підписали Додаткову угоду № 4 від 09.07.2010 р. (далі - Додаткова угода) про виготовлення поліграфічної продукції - Журнал Peluquerias Hair Styles"загальною кількістю — 2 000 примірників на суму, що в еквіваленті становить –79170.00 грн.

У відповідності до п. 4.3. даної угоди відповідач протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди повинен перерахувати на розрахунковий рахунок позивача попередню оплату в розмірі 70% від вартості продукції.

Вартість продукції у розмірі 30% відповідач сплачує на розрахунковий рахунок позивача протягом 5-банківських днів з моменту відвантаження позивачем виготовленої продукції (п. 4.4. додаткової угоди).

На виконання умов договору та додаткової угоди, 15.07.2010 р. відповідач здійснив передплату вартості Продукції в розмірі 55 420,00 грн. –70% від вартості Продукції, що підтверджується банківською випискою № 188 від 15.07.2010р. (в матеріалах справи).

19.07.2010 р. Позивач виготовив та передав Відповідачу поліграфічну продукцію: журнал Peluquerias Hair Styles") загальною кількістю —2000 примірників на суму —79170.00 тис .грн., а Відповідач прийняв Продукцію, що підтверджується накладною № 1797 від 19.07.2010 р., та довіреністю № 5 від 19.07.2010 р. (копії в матеріалах справи, оригінали досліджено в судовому засіданні).

В порушення умов договору, відповідач обов’язку, передбаченого п. 4.4. додаткової угоди по оплаті продукції в повному обсязі не виконав.

Доводи відповідача, викладені у відзиві та зустрічній позовній заяві щодо того, що обов’язок сплати за виготовлену продукцію не підлягає виконанню, оскільки позивачем виготовлена продукція невідповідної якості, судом до уваги не беруться з наступних підстав.

Відповідно до п. 4.1. договору якість Продукції визначається її описом, а також відповідністю затвердженого Замовником оригінал-макета чи/та кольоропроб. Усі вимоги, які Замовник висуває до робіт по виготовленню Продукції повинні бути оформлені в письмовому вигляді та передані Виконавцю до початку виконання робіт, якщо вимоги, в тому числі відносно якості Продукції, не оформлені Замовником в письмовому вигляді, то роботи виконуються Виконавцем за якістю, яка за звичай вимагається до ідентичної Продукції. За таких умов Замовник втрачає право висувати будь-які заперечення до якості Продукції.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що передача-прийняття продукції за якістю та кількістю здійснюється шляхом оформлення і підписання сторонами товарної накладної чи Акту прийому-передачі виконаних робіт. В Акті чи у товарній накладній вказуються всі претензії до продукції.

Згідно п. 4.4. Договору, якщо при передачі Продукції за якістю було виявлено істотні недоліки, дефекти, брак, які виключають можливість використання якостей Продукції і/та самої Продукції і які виникли з вини виконавця, Замовник не повинен приймати таку продукцію до моменту усунення Виконавцем недоліків, дефекту, браку та має право затримати оплату за неякісно виконану продукцію.

Частина 1. ст. 853 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній робот.

Як вбачається з матеріалів справи, приймання-передачу виготовленої продукції було здійснено шляхом підписання накладної № 1797 від 19.07.2010 р., жодних претензій щодо якості продукції в накладній не зазначено. Отже, відповідач продукцію прийняв без застережень.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, після виявлення недоліків виготовленої продукції відповідач не повернув її позивачеві для усунення недоліків, а реалізував вказану продукцію (частково - за плату, частково - безоплатно в ході проведення виставок).

Відповідно до наказу Міністерства статистики України №193 від 21.06.1996 р. (v0193202-96) для оформлення приймання матеріальних цінностей, які мають кількісні та якісні розбіжності з даними супровідних документів постачальника застосовується Акт приймання матеріалів (Форма М-7). Даний акт складається в 2-ох примірниках з обов'язковою участю представника відправника (постачальника).

Згідно ч. 4 ст. 853 ЦК України та п. 4.5. Договору в разі недосягнення Сторонами згоди відносно якості виконаних робіт, повинна бути проведена незалежна експертиза відповідності виготовленої продукції умовам Договору.

Надані відповідачем висновки, щодо невідповідності якості виготовленої продукції встановленим стандартам судом до уваги не беруться, оскільки, як випливає з матеріалів справи організації, які були залучені відповідачем для проведення експертизи не мають належної акредитації та технічних можливостей.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно п. 1.4.2. "Порядку застосування стандартів" Державної системи стандартизації України, затвердженого наказом Держстандарту України № 116 від 07.09.1993 року, стандарти застосовуються на добровільних засадах і застосування стандартів чи їх окремих положень стає обов'язковим лише для учасників угоди щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній є посилання на певні стандарти.

Сторони договором та додатковою угодою № 4 встановили обов'язок позивача виготовити Продукцію згідно опису продукції та наданого оригінал-макету. Саме невідповідність Продукції умовам Договору дає підстави вважати Продукцію неякісною.

Таким чином, зустрічний позов Закритого акціонерного товариства "Б’юті медіа" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк" 26 350,00 грн. збитків є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором у сумі 23 750,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 929, 00 грн., інфляційні збитки в сумі 932, 55 грн. та 3% річних в сумі 177, 15 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.3 договору у разі порушення строків оплати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі (436-15) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Позивач надав суду розрахунок пені, який суд вважає обґрунтованим та вчиненим з урахуванням вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що факт прострочення виконання зобов’язання судом встановлено, то вимоги позивача про нарахування пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються за розрахунком позивача у розмірі 929,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 932,55 грн. та 3% річних в сумі 177, 15 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Частина 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визначає наступні засоби доказування: письмові і речові докази, висновки судових експертів; пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом, а також те, що зустрічний позов визнано судом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, то за таких обставин, зустрічний позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00 грн., та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 610- 612, 625, 626, 629, 837, 853 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

1. Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Б’юті медіа" (юр. адреса: 04070, м. Київ, вул. Фролівська, б.1/6; факт. адреса: 04070, м. Київ, вул. Братська; код ЄДРПОУ 36472627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, б. 1; код ЄДРПОУ 22891092) 23 750 (двадцять три тисячі сімсот п’ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу; 929 (дев’ятсот двадцять дев’ять) грн. 00 коп. пені, 932 (дев’ятсот тридцять дві) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 177 (сто сімдесят сім) грн. 15 коп. –3% річних, всього 25 788 (двадцять п’ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 70 коп., 257 (двісті п’ятдесят сім) грн. 89 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

4. Видати наказ.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 17.01.2011р.