за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамітекс"

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Сумський м’ясокомбінат"

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Купець", м. Київ

3. Приватне підприємство "Мілекс", с. Маяки Луцького району Волинської області

4. Приватна фірма "Нессе-Україна", с. Маяки Луцького району Волинської області

5. Приватне підприємство "Мілекс Л",с. Маяки Луцького району Волинської області

6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічних центр "Енергетичні технології", м. Харків

7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Правове партнерство", м. Суми

про визнання дійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності

Суддя Лиховид Б.І.

За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт

За участю представників сторін:

від позивача: Нагорний В.Б.

від відповідача: Ватула В.І.

від третіх осіб: не з’явилися

СУТЬ СПОРУ: позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (2 том, а.с. 39-44) просить суд:

1. визнати дійсними договори купівлі-продажу № 1-н, № 2-н, № 3-н, № 4-н, № 5-н, № 6-н, № 7-н, № 8-н, № 9-н, № 10-н, № 11-н, № 12-н, № 13-н, № 14-н від 05.03.2009 року.

2. визнати за ТОВ "Керамітекс" право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме:

- будівлю гаража (літера "Ж") згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 1227,7 кв. м. що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/1;

- будівлю депо (літера "У" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 69,7 кв. м., що розташований за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/2;

- будівлі прирельсової (літера "Ч" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 351,7 кв. що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/3.

- будівлю санбійні з прибудовою (літера "Э" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 178, кв. м., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/4;

- контору бази (літера "3-2"згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 117,1 кв. м. ще розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/5 ;

- будівлю парокотельної (літера "Е" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 771,4 кв. м., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/6 ;

- будівлю передзабійного утримання (літера "Э1"згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 1277,2 кв. м., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/7;

- будівлю побутового корпусу (літера "Е'-IV" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 1521,8 кв. м., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/8;

- будівлю контори двоповерхової, будівлі клубу (літера "М-IV" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 2096,9 кв. м. що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/9;

- будівлю мехмайстерні (літера "П -1"згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 368,2 кв. м., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/10;

- м’ясожировий корпус (літера "В-ІП"згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 5034,8 кв. м. що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/11;

- ковбасний корпус (літера "Б-III" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 5973,0 кв. м. що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103/12;

- будівлю підсобного господарства (літера "1-Ч"згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 2746,7 кв. м., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103;

- сушку для ковбас (літера "Б'" згідно технічного паспорту БТІ), загальною площею 296,6 кв. м., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 103.

09.12.2010 р. представники позивача та відповідача подали до суду заяву про затвердження мирової угоди, в якій просять затвердити мирову угоду від 07.12.2010р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керамітекс" та Відкритим акціонерним товариством "Сумський м’ясокомбінат" та припинити провадження у справі № 3/153-09.

Як вбачається зі змісту мирової угоди, ТОВ "Керамітекс", ВАТ "Сумський м’ясокомбінат" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро", які є особами, що приймають участь у справі № 3/153-09 про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності на об’єкти нерухомого майна з метою врегулювання спору та припинення справи № 3/153-09 на основі взаємних поступок та добровільного волевиявлення, на умовах, погоджених сторонами у цій справі, уклали цю мирову угоду про наступне:

1. Позивач відмовляється від заявленої до відповідача позовної вимоги про визнання дійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що укладені між позивачем та відповідачем від 05 березня 2009 року, а саме: № 1-н, № 2-н, № 3-н, № 4-н, № 5-н, № 6-н, № 7-н, № 8-н, № 9-н, № 10-н, № 11-н, № 12-н, № 13-н, № 14-н від 05.03.2009 року.

2. Відповідач визнає правомірність набуття та відповідно право приватної власності позивача на об’єкти нерухомого майна, що були предметом договорів купівлі-продажу, укладених 05.03.2009 р.

3. Відповідач підтверджує позивачеві, що на час укладення з ним вищезазначених договорів купівлі-продажу, вищевказані об’єкти нерухомого майна ним нікому іншому, ніж позивачу, не відчужувались, до Статутного капіталу, в позичку, оренду не передавались, права третіх осіб на вищевказані об’єкти нерухомого майна були відсутні, будь-яких обтяжень щодо нього не існувало.

4. Позивач самостійно та за власний рахунок вчиняє всіх необхідних дій щодо проведення державної реєстрації прав власності на вищевказані об’єкти нерухомого майна та оформлення права користування на земельну ділянку, на якій розташовані ці об’єкти нерухомого майна.

5. У разі настання обставин, які унеможливлюють виконання даної мирової угоди, сторона, для якої вони настали, зобов’язана письмово повідомити про це іншу сторону, а після усунення таких обставин, невідкладно виконати дану мирову угоду.

6. У разі порушення однією з сторін умов даної мирової угоди, сторона, права якої були порушені, має право звернути цю мирову угоду до примусового виконання в порядку, передбаченому діючим законодавством.

7. Ця мирова угода складена у трьох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони та для приєднання до справи №3/153-09.

8. Позивач та відповідач гарантують, що після підписання цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання не матимуть жодних майнових претензій одна до одної з питань предмету спору у справі № 3/153-09, а також в межах наданих їм прав та обов’язків господарським процесуальним кодексом України, вчинять всіх можливих заходів, спрямованих на затвердження судом цієї мирової угоди та припинення провадження у справі № 3/153-09.

9. Позивач та відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких осіб, у тому числі держави.

10. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження господарським судом Сумської області.

11. Позивач та відповідач підтверджують, що укладаючи цю угоду, вони діяли в межах здійснення цивільних прав, визначених ст.13 Цивільного кодексу України (435-15) та вони ознайомлені з процесуальними наслідками укладення даної мирової угоди.

12. Судові витрати, сплачені позивачем, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Треті особи у судове засідання 10.01.2011 р. не заявились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, письмових пояснень з обґрунтуванням своєї позиції у справі не подали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2009 р. між ТОВ "Керамітекс" (покупець) та ВАТ "Сумський м’ясокомбінат" (продавець) були укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна №№1-н, 2-н, 3-н, 4-н, 5-н, 6-н, 7-н, 8-н, 9-н, 10, 11-н, 12-н, 13-н, 14-н, що знаходиться в м. Суми, вул. Харківська, буд.103, 103/1 - 103/12. Зазначені договори купівлі-продажу нерухомого майна № № 1н-14н від 05.03.2009 р. нотаріально посвідчені не були.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договорів та відбулося повне їх виконання, позивач здійснив оплату придбаного майна в повному обсязі, об’єкти нерухомого майна були фактично передані відповідачем позивачу, про що свідчать відповідні акти прийому-передачі, таким чином, позивач набув право власності на об’єкти нерухомого майна правомірно, виходячи з норм ч. 1 ст. 334, ст.328 Цивільного кодексу України (435-15) , але дії відповідача позбавляли позивача можливості зареєструвати об’єкти нерухомого майна в КП "Сумське міське БТІ", тому, посилаючись на ст. 392 Цивільного кодексу України (435-15) , відповідно до якої власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним, у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається, просить задовольнити позовні вимоги про визнання дійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України (435-15) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, виходячи зі змісту вказаних норм, договір купівлі-продажу нерухомого майна вважається укладеним при наявності одночасно двох умов, а саме: нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації.

Однак, як свідчать матеріали, державну реєстрацію спірних договорів здійснено не було.

Отже, навіть при здійсненні нотаріального посвідчення спірних договорів, вони не могли б вважатися укладеними, оскільки відсутня така невід’ємна умова для визнання їх укладеними, як державна реєстрація.

Таким чином, оскільки спірні договори є неукладеними, тобто такими, що не відбулися та такими, що не створюють прав та обов’язків для сторін, відсутні і правові підстави для визнання їх дійсними.

Частинами 3 та 4 статті 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Отже, оскільки спірні договори купівлі-продажу є неукладеними, то визнання за позивачем права власності на майно, яке було об’єктом цих договорів суперечить вищевказаним нормам закону.

Крім того, відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Відповідно до абзаців 1, 8 п. 3.9.6. Роз’яснень Вищого арбітражного суду від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " одним із засобів вирішення господарського суду є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Як вбачається зі змісту мирової угоди від 07.12.2010 року, умови, визначені у ній сторонами, не відповідають закону, тому мирова угода не підлягає затвердженню господарським судом.

З наведених вище обставин, господарський суд не вбачає і підстав для задоволення позову про визнання дійсними договорів купівлі-продажу та визнання права власності.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 78, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. У задоволенні заяви про затвердження мирової угоди від 07.12.2010 р. - відмовити.

2. У позові відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене 13.01.2011 року.