Господарський суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів: головуючого судді Неверовської Л.М., судді Гриняка Б.П., судді Малєєвої О.В., при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель", вул. Садова, 26-а, смт. Гостомель, Київська область, 08290

до відповідача: Підприємець ОСОБА_2, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська побутова техніка", вул. Юності, 23А, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, 76494

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, АДРЕСА_2.

про стягнення 242 145 грн. 28 коп. відшкодування за пошкодження вантажу

за участі представників:

від позивача: Косенко В.О. - представник, (довіреність КН № 273/09 СО від 19.10.09)

від відповідача: ОСОБА_2 - підприємець,

від відповідача: ОСОБА_5 - представник, (довіреність № 3365 від 21.10.09)

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТзОВ "Українська побутова техніка": Жубей С.Б. - представник., (довіреність б/н від 07.10.09);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр.ОСОБА_3: не з"явився;

учасник судового засідання: Данилевич Р.Й. - експерт Івано-Франківської торгово-промислової палати, (довіреність б/н від 29.01.09р.).

встановив: подано позов про стягнення 242145 грн. 28 коп. збитків, завданих пошкодженням вантажу.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.09 справу №3/134 передано на розгляд колегії у складі трьох суддів: головуючого судді Неверовської Л.М., судді Гриняка Б.П., судді Малєєвої О.В.

Позивач позов підтримав в повному обсязі. В обгрунтування позовних вимог, посилається на неналежне виконання відповідачем договору перевезення, пошкодження товару, внаслідок чого позивачу завдано збитки в сумі позову.

Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що розмір збитків позивачем не доведено, наданий суду експертний висновок №В-462/2, складений спецціалістьм-експертом Івано-Франківської торгово-промислової палати Данилевичем Р.Й. не є належним доказом, оскільки експерт не має сертифікату суб"єкта оціночної діяльності. Відповідач також зазначає, що укладений між ним та позивачем договір не є договором перевезення. Позивач не є вантажовідправником за договором перевезення, отже не має права на пред"явлення позову до відповідача про стягнення збитків. Посилається також на те, що позивачем не доведено факт сплати ним товариству "Українська побутова техніка" збитків, завданих пошкодженням товару. Крім того, відповідач також посилається на те, що ТзОВ "Українська побутова техніка" одержано кошти від здачі відходів алюмінієвих деталей утилізованих пральних машинок, а отже розмір збитків є меншим ніж заявлено до стягнення.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, додатково подані документальні докази, пояснення сторін та третіх осіб, господарським судом встановлено наступне.

Між позивачем та ТзОВ "Українська побутова техніка" укладено договір транспортного експедирування від 20.04.08 №КН-353-FO/LWO, згідно з яким позивач (експедитор) зобов"язався надати ТзОВ "Українська побутова техніка" послуги з транспортно-експедиційного обслуговування (послуги, що безпосередньо пов"язані з організацією перевезень вантажів у міжнародному сполученні автомобільним транспортом). Відповідно до п.3.1.1. вищевказаного договору експедитор має право для виконання доручення клієнта здійснювати самостійний добір перевізників, агентів, інших третіх осіб, укладати правочини з такими третіми особами від свого імені та за рахунок клієнта. Відповідно до п.6.2.1. договору експедитор несе відповідальність за нестачу, втрату, пошкодження, псування вантажу. Пунктом 6.2.5. договору передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання цього договору, у тому ж порядку, як за власні дії.

Відповідно до п.3.1.1 договору транспортного експедирування позивачем укладено з відповідачем договір перевезення №22 7277 809-018 від 30.09.08, згідно з яким відповідач зобов"язався здійснити перевезення побутової техніки в кількості 282 шт. (пральних машинок ARDO FLO86E - 190 шт.; ARDO FLS0105S - 92 шт.), які є властістю ТзОВ "Українська побутова техніка",

На виконання договору перевезення №22 722 809-018 від 30.09.08 р. відповідачем - підприємцем ОСОБА_2 було надано автотранспортний засіб "МАН-18410" державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом сідлового тягача державний номер НОМЕР_2 для виконання перевезення вантажу за маршрутом - Івано-Франківськ (Україна) - Варшава (Польща), що підтверджується товаро-транспортною накладною CMR №000086 від 02.10.08.

04.10.08 під час здійснення перевезення вищезазначеної побутової техніки водій автомобіля "МАН-18410" державний номер НОМЕР_5, який належить відповідачу, з напівпричіпом державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом не врахував погодніх умов, не обрав безпечної швидкості, внаслідок чого здійснив зіткнення на автодорозі Західний обхід м.Львова з іншим транспортним засобом, який рухався попереду. Наведені обставини та вина водія відповідача у ДТП підтверджуються документальними доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення №965350 від 04.10.08 (т.1, а.с. 97-100) та не спростовані відповідачем.

В результаті ДТП, яке мало місце на митній території України, вантаж, зазнав ушкоджень, внаслідок чого не був доставлений відповідачем одержувачу, а повернутий на місце завантаження власнику - на територію ТзОВ "Українська побутова техніка", про що складений акт №10/09 від 10.10.08 (т.2, а.с.48-49) комісією за участі представників Товариства та водія відповідача ОСОБА_3, який від підписання акта відмовився.

Для з"ясування розміру збитків, завданих пошкодженням вантажу внаслідок ДТП, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська побутова техніка" 10.10.08 р. було залучено представників Івано - Франківської Торгово - промислової палати.

Як вбачається з акту експертизи №В-462 від 10.10.08 (т.1, а.с.11,12) складеного головним спеціалістом-експертом Івано-Франківської торгово-промислової палати, якій підписаний експертом, представниками ТзОВ "Українська побутова техніка", позивача, пральні машини в загальній кількості 199 шт., а саме: ARDO FLO86E - 135 шт.; ARDO FLS0105S - 64 шт., мають пошкодження, що спричинили втрату товарного вигляду та пошкодження не сумісні з їх функціональною придатністю. По результатах тестування придатними для використання визнано пральні машини: ARDO FLO86E - 55 шт.; ARDO FLS0105S - 28 шт., які підлягаються пакуванню в нову транспортну тару. Як зазначено в даному акті і підтверджено поясненнями відповідача, наданими ним в судових засіданнях, підприємець ОСОБА_2 був присутній при проведенні вказаної експертизи, але відмовився від підписання акту. На підставі акту експертизи експертним висновком №В-462 (т.1, а.с.9,10) визначено, що розмір збитків становить 242145 грн. 28 коп.

З урахуванням умов договору транспортного експедирування щодо відповідальності експедитора за пошкодження вантажу, 01.12.08 р. ТзОВ "Українська побутова техніка" на адресу ДП "Кюне і Нагель" направлена претензія з вимогою відшкодувати збитки завдані пошкодженням вантажу в розмірі 242145 грн. 28 коп.

Позивачем в добровільному порядку виконано зобов"язання щодо погашення збитків ТзОВ "Українська побутова техніка" в сумі 242145 грн. 28 коп. шляхом: зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 109538 грн. 10 коп., що підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.05.09 р.; сплати коштів в сумі 133855 грн. 18 коп. на рахунок ТОВ "Українська побутова техніка".

09.12.08 р. ДП "Кюне і Нагель" на адресу підприємця ОСОБА_2 надіслано претензію КН-301/08 СО з вимогою відшкодувати збитки, завдані пошкодженням вантажу в розмірі 242145 грн. 28 коп. Відповідь на претензію відповідачем не надана, в добровільному порядку вищевказана сума позивачу не сплачена.

Як вбачається з акту про списання, №АК+000353 від 15.12.08 (т.2, а.с.40) акту №379/1 від 15.12.08 (т.1, а.с.61) про утилізацію партії пошкоджених пральних машин, ТзОВ "Українська побутова техніка" списано та в подальшому утилізовано пошкоджені внаслідок ДТП пральні машини, визнані непридатними для використання, в загальній кількості 199 шт., а саме: ARDO FLO86E - 135 шт.; ARDO FLS0105S - 64 шт. Загальна вартість відходів металобрухту, отриманого внаслідок утилізації вищевказаних пошкоджених пральних машинок становить 5418 грн. 85 коп., що підтверджується довідкою №11/02 від 10.12.09.

Колегія суддів дійшла висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідальність за збереження вантажу під час перевезення, тобто з моменту прийняття і до видачі його вантажоодержувачу, повністю покладається на первізника (автотранспортне підприємство або організацію), - згідно положень ч.1 ст. 924 ЦК України, ст.133 Статуту автомобільного транспорту УРСР (401-69-п) (затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969 р. №401).

Статтею 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до п.5.2, п. 5.3 укладеного між ДП "Кюне і Нагель" та підприємцем ОСОБА_2 договору-заявки №22-7277-809-018 перевізник несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату вантажу до перевезення та його здачу належному вантажоотримувачу. У випадку втрати, нестачі, пошкодження (підмочки, деформації, розриву) одиниць завантаження, перевізник компенсує ДП "Кюне і Нагель" вартість всієї продукції в пошкодженій одиниці завантаження, що була пошкоджена.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків. Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено збитки як втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Так, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини.

З урахуванням того, що господарським судом встановлено факт порушення відповідачем зобов"язання за договором перевезення; факт пошкодження товару, внаслідок ДТП; вина відповідача; доведено розмір збитків, що становить вартість пральних машин, які внаслідок пошкодження стали непридатними до використання. Відповідачем не подано жодних доказів та не доведено суду, що пошкодження товару сталося не з його вини.

Колегія суддів дійшла висновку, що заперечення відповідача проти позову не спростовують доводів позивача..

Так, посилання відповідача на те, що акт еспертизи та висновок експерта не можуть бути належними доказами по справі, оскільки не відповідають вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" (2658-14) від 05.10.04 №2568-14 не спростовує доводів позивача, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 1 Закону його положення поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності; майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Статтею 3 Закону також встановлено, що випадки обов'язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом (2658-14) . У спірному випадку чинним законодавством не передбачено обов"язкове проведення оцінки майна.

У відповідності з Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. №363 (z0128-98) , у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4 (п.15.1). Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони (п. п. 15.3, 15.4, 15.5). В разі, якщо при виявленні недостачі, ушкодження або зіпсування вантажів, Перевізник і вантажовідправник або вантажоодержувач не дійшли згоди у визначенні їх причин і суми, на яку зменшилась вартість вантажу, на вимогу Перевізника, вантажовідправника чи вантажоодержувача проводиться експертиза в бюро товарних експертиз або іншими компетентними організаціями чи фізичними особами (п. 13.6.). Передбачена п.13.6 Правил експертиза не є оцінкою майна в розумінні Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" (2658-14) .

Як встановлено господарським судом при розгляді даної справи, відповідач був присутній при проведені приймання пошкодженого товару та його візуального огляду експертизи, відмовився від підписання акту експертизи №В-462 від 21.10.08 (т.1, а.с. 11-12); будь-яких письмових зауважень з приводу викладених в акті обставин не зазначив; не скористався правом на проведення іншої експертизи вартості пошкодженого вантажу. В подальшому письмово не звертався ні до позивача, ні до ТзОВ "Українська побутова техніка" з пропозиціями щодо проведення повторної експертизи. Вказані вище обставини підтверджуються як документальними доказами, так і поясненнями підприємця даними в судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов"язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду. Достовірність будь-яких доказів відповідно до ст.ст. 32, 43 ГПК України перевіряється у зіставленні декількох доказів та при оцінці усіх доказів в їх сукупності. За таких обставин, подані позивачем докази щодо розміру збитків є належними і допустимими.

Крім того, слід також зазначити, що для виконання перевезення вантажу відповідачем - підприємцем ОСОБА_2 було надано автотранспортний засіб "МАН-18410" державний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом сідлового тягача державний номер НОМЕР_2. Проте, як вбачається з Акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю № 10/09 від 10.08.08 р. товар прибув в іншому автотранспортному засобі - напівпричіпі сідлового тягача MAN F200 реєстраційний №АТ 3317 АС, який згідно з довідкою Управління ДАІ у Львівській області №9/11364 (т.2 а.с. 5) належить відповідачу - підприємцю ОСОБА_2 Під час перевантаження товару на місці ДТП в інший напівпричіп, що підтвердив в судовому засіданні відповідач, жодних документів відповідачем не було оформлено.

Доводи відповідача про те, що позивач не є учасником договору перевезення, оскільки не був вантажовідправником, а отже не може пред"являти позов до відповідача є помилковими, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТзОВ "Українська побутова техніка" було укладено договір транспортного експедирування від 20.04.08 №КН-353-FO/LWO, згідно з яким позивач зобов"язався надати ТзОВ "Українська побутова техніка" послуги з транспортно-експедиційного обслуговування. Відповідно до п.3.1.1. вищевказаного договору експедитор має право для виконання доручення клієнта здійснювати самостійний добір перевізників, агентів, інших третіх осіб, укладати правочини з такими третіми особами від свого імені та за рахунок клієнта. Відповідно до п.6.2.1. договору експедитор несе відповідальність за нестачу, втрату, пошкодження, псування вантажу. Пунктом 6.2.5. договору передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання цього договору, у тому ж порядку, як за власні дії.

На виконання п.3.1.1 договору транспортного експедирування позивачем укладено з відповідачем договір перевезення №22 7277 809-018 від 30.09.08, який підписано саме позивачем та відповідачем. Пунктами 5.2, 5.3 встановлена відповідальність відповідача саме перед позивачем за втрату, нестачу, пошкодження вантажу у вигляді відшкодування повної вартості пошкодженого товару.

Посилання відповідача на недоведення позивачем факту виконання зобов"язання щодо погашення збитків перед ТзОВ "Українська побутова техніка" в сумі 242145 грн. 28 коп. є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Погашення збитків позивачем товариству "Українська побутова техніка" в сумі 242145 грн. 28 коп. відбувалося шляхом: зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 109538 грн. 10 коп., що підтверджується двостороннім актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.05.09 р.; та сплати коштів в сумі 133855 грн. 18 коп. на рахунок ТОВ "Українська побутова техніка".

Позивачем надано суду документальні докази на підтвердження проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог. Так, на підставі договору транспортно-експедиційного обслуговування від 20.04.08 р. №КН-353 FO/LWO, укладеного між ДП "Кюне і Нагель" та ТОВ "Українська побутова техніка", позивачем надано товариству послуги транспортного експедирування на суму 109538 грн. 10 коп., за які останнім не проведена оплата, що підтверджується документальними доказами (т.1, а.с. 101-197).

Збитки в сумі 133855 грн. 18 коп. позивач сплатив товариству "Українська побутова техніка" коштами, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №3606-1 від 09.06.09 р. на суму 20000 грн.; № 3622-1 від 10.06.09 р. на суму 20000 грн.; №3652-1 від 18.06.09 р. на суму 20000 грн.; №3702-1 від 22.06.09 р. на суму 20000 грн.; №3752-1 від 25.06.09 р. на суму 20000 грн.; №3773-1 від 26.06.09 р. на суму 20000 грн.; № 3774-1 від 30.06.09 р. на суму 13855 грн. 18 коп. (т.1, а.с 23-26) та банківськими виписками товариства про одержання коштів (т.2, а.с. 69-73).

Посилання відповідача на те, що ТзОВ "Українська побутова техніка" одержано більшу суму коштів від здачі відходів алюмінієвих деталей утилізованих пральних машинок, ніж зазначено у довідці, внаслідок чого розмір збитків є меншим ніж заявлено до стягнення, є документально необгрунтованими. Крім того, стверджуючи, що вага утилізованих відходів пральних машин є значно більшою ніж вага реалізованих товариством відходів, відповідачем не враховано, що не всі відходи, одержані внаслідок утилізації пральних машинок можуть бути реалізовані.

З огляду на встановлені обставини, положення ст. ст. 307, 308, 314 Господарського кодексу України, ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 133 Статуту автомобільного транспорту України (401-69-п) та те, що відповідач не довів відсутність своєї вини у пошкодженні прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 236726 грн. 43 коп.(242145 грн. 28 коп. - 5418 грн. 85 коп.), тобто, вартість пошкоджених 199 пральних машин за виключенням коштів, одержаних ТзОВ "Українська побутова техніка" від реалізації відходів алюмінієвих деталей та відходів металобрухту пресованого у блоках. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 22, 509, 526, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 175, 193, 307, 308, 314 Господарського кодексу України, ст.133 Статуту автомобільного транспорту УРСР (401-69-п) , ст.ст. 49, 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4) на користь позивача Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель", вул.Садова, 26а, смт.Гостомель, Київської області, 08290 (ідентифікаційний код 24596990) 236726 грн. 43 коп., 2367 грн. 26 коп. витрат по сплаті державного мита, 307 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

рішення підписане 01.02.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

________________ ОСОБА_9